Спеціальні потреби

Актуально

Американська баскетболістка просить президента США звільнити її з російської тюрми

Зірку WNBA та дворазову золоту медалістку Олімпійських ігор Бріттні Ґрінер супроводжують до зали суду на слухання в Хімках неподалік від Москви, Росія, понеділок, 27 червня 2022 р.

У понеділок, 4 липня, американська баскетбольна зірка Брітні Ґрінер звернулася до президента Джо Байдена з проханням допомогти її звільнити з російської в’язниці, де вона перебуває вже понад чотири місяці через звинувачення у перевезенні наркотиків.

У листі, написаному від руки, 31-річна американська спортсменка пише, що боїться, що може залишитися за ґратами «назавжди», розповідає американський тижневик Newsweek.

Зірку Жіночої національної баскетбольної асоціації (WNBA) та дворазову золоту медалістку Олімпійських ігор заарештували в московському міжнародному аеропорту Шереметьєво 17 лютого. У Росії вона опинилася через те, що з 2014 року між сезонами у США грає в команді Євроліги в російському місті Єкатеринбург. Приблизно половина гравців WNBA змагаються за кордоном у міжсезоння.

Спортсменку звинуватили у перевезенні в багажі картриджів для вейпа, які містили гашишну олію. Гашишна олія заборонена в Росії, але вона декриміналізована в багатьох штатах США. За звинуваченням у перевезенні наркотиків баскетболістці може загрожувати до 10 років позбавлення волі.

У Росії виправдовують менше 1% обвинувачених у кримінальних справах. І навіть якщо її виправдають, на відміну від Америки, уряд Росії має повноваження скасувати будь-яке рішення та відправити її до в'язниці, нагадує ВВС.

«Поки я сиджу тут, у російській в’язниці, наодинці зі своїми думками і без захисту моєї дружини, сім’ї, друзів, моєї олімпійської форми чи будь-яких досягнень, я боюся, що можу бути тут назавжди», – написала Ґрінер. У своєму листі, який надійшов у День незалежності США, вона також нагадала президенту про військову службу, яку її батько проходив у В'єтнамі.

Вона попросила президента не забувати інших громадян США, яких було затримано в Росії. «Будь ласка, зробіть усе можливе, щоб повернути нас додому», – написала вона. «Я вперше голосувала у 2020 році і голосувала за вас. Я вірю в вас».

Суд над Ґрінер мав розпочатися в Москві 1 липня, але його було перенесено через неявку двох свідків на 7 липня.

Визволення американців вимагає «складних рішень» від адміністрації Байдена

Затримання спортсменки відбулося за кілька днів до російського вторгнення в Україну на тлі постійного погіршення російсько-американських стосунків. І це, на думку деяких офіційних осіб, може поставити під загрозу її безпечне повернення.

Росія заперечує, що її затримання пов’язано з напруженістю між США та Росією.

Адміністрація Байдена заявила, що Ґрінер було «неправомірно затримано». «Президент Байден чітко заявив про необхідність звільнити всіх громадян США, які взяті в заручники або незаконно затримані за кордоном, включно з Бріттні Ґрінер», — заявила в понеділок речниця Ради національної безпеки.

Також різні урядовці США заявляли, що працюють «агресивно, використовуючи всі доступні засоби, щоб повернути її додому».

«Ми не хочемо, щоб пані Ґрінер стала пішаком у політичній битві, яка зараз точиться в усьому світі», – заявив у червні конгресмен США Джон Гараменді, член комітету Палати представників із питань збройних сил. За його словами, війна в Україні «фактично розірвала дипломатичні відносини між США та Росією».

Надію на те, що Вашингтон і Москва все ще здатні домовлятися з деяких питань принесло нещодавнє звільнення іншого американського в’язня, Тревора Ріда. Його наприкінці квітня обміняли на засудженого в Америці російського контрабандиста наркотиків.

Колишнього морського піхотинця було заарештовано влітку 2019 року після того, як російська влада заявила, що він напав на офіцера поліції, коли його везли до поліцейської дільниці після нічної пиятики. Суд засудив Ріда до дев’яти років ув’язнення.

США обміняли його на Костянтина Ярошенка, російського пілота, який відбував 20-річний термін ув’язнення у федеральній в'язниці в Коннектикуті. Його заарештували в Ліберії в 2010 році та екстрадували до США, де засудили за контрабанду кокаїну до Сполучених Штатів.

Тоді президент Джо Байден сказав, що повернення Ріда було «свідченням того пріоритету, який моя адміністрація надає поверненню додому американців, які є заручниками та незаконно утримуються за кордоном», однак він наголосив, що переговори, які завершилися обміном полоненими, вимагали «складних рішень», які було нелегко ухвалити.

Як писали американські ЗМІ, вирішальним фактором у справі Ріда було його слабке здоров'я. Він сидів у одній камері з ув'язненим, хворим на туберкульоз, і кашляв кров'ю. Його родина також провела гучну кампанію тиску, вимагаючи від Білого дому дозволити його батькам публічну зустріч з Байденом.

За ґратами в Росії залишається інший відомий американець – бізнесмен Пол Велан. Він також був у минулому морським піхотинцем, а заарештували його наприкінці грудня 2018 року за звинуваченням у шпигунстві. У Росії стверджують, що його схопили з електронним накопичувачем пам’яті, на якому містилися російські державні таємниці.

Сам Велан стверджує, що диск йому подарував знайомий, і він припустив, що там лише весільні фотографії. Майже одразу після оголошення вироку з'явилися розмови про те, що це була «спецоперація» з метою змусити США погодитися на обмін в'язнями. За словами брата Велана, Давіда, російські офіцери, які «полювали» на Пола, з самого початку дали зрозуміти, що сподівалися обміняти його на Ярошенка чи іншого відомого російського контрабандиста – Віктора Бута.

Торговець зброєю, на прізвисько «торговець смертю», Бут був заарештований у Таїланді в 2008 році. Пізніше його екстрадували до США і засудили у 2012 році до 25 років за змову з метою вбивства громадян США, доставку зенітних ракет, та надання допомоги терористичній організації.

Як повідомляла британська газета The Guardian, обмін Ріда на Ярошенка відкрив шлях для можливого обміну Бута на Вілана.

Вілан утримується в ув’язненні вже майже 4 роки, з яких останні 20 місяців він провів у трудовому таборі в Мордовії. Там, за словами його брата, його будять кожні дві години вночі та фотографують, бо існує нібито великий ризик його втечі.

Проте, навіть родина Вілана визнає, що такий обмін на Бута був би нерівноцінний. «На мій «хлопський розум», було б божевіллям, якби уряд США обміняв би «торговця смертю» на Пола, який, у кращому випадку, є нещасним туристом», – сказав Девід Вілан у розмові з газетою The Guardian.

У статті використано інформацію Newsweek, Guardian, ВВС.

Всі новини дня

Обстріл Запорізької АЕС не призвів до "безпосередньої загрози для ядерної безпеки" – МАГАТЕ

Генеральний директор Рафаель Маріано Гроссі

Генеральний директор Рафаель Маріано Гроссі заявив, що Україна повідомила Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), що обстріл майданчика Запорізької АЕС у суботу, 6 серпня, завдав станції певних ушкоджень, але радіація залишається в нормі.

«На основі інформації, наданої Україною, експерти МАГАТЕ оцінили безпосередню загрозу ядерній безпеці внаслідок суботнього інциденту як відстуню», – заявив у вівторок гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії .

За даними української сторони, обстріл вели російські війська поблизу сухого сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС).

Однак доступні способи вимірювання радіації продовжують показувати нормальний рівень на станції, заявив голова органу ООН, що здійснює нагляд за атомною енергетикою у світі.

«Обстріл 6 серпня поблизу сухого сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій АЕС завдав шкоди, але наявні вимірювання радіації показують нормальний рівень радіації на майданчику, заявили в Україні. Експерти МАГАТЕ оцінили відсутність безпосередньої загрози для ядерної безпеки», – мовиться у твіті організації.

Територію Запорізької АЕС обстріляли через день після того, як попередній обстріл пошкодив зовнішню систему електропостачання станції.

У повідомленні МАГАТЕ вказується, що за даними України, в результаті суботньої події було поранено українського охоронця на ЗАЕС.

Проте, за даними українських фахівців, яких цитує МАГАТЕ, видимих пошкоджень ні контейнерів з відпрацьованим ядерним паливом, ні захисного периметра об'єкта, немає.

Разом з тим, голова МАГАТЕ наголошує, що обстріл у п’ятницю та суботу на ЗАЕС порушив практично всі компоненти ядерної безпеки.

У своєму твітер-повідомленні агенство пише: «Практично всі 7 незамінних принципів ядерної та фізичної безпеки порушені, сказав Рафаель Гроссі, повторивши серйозне занепокоєння: «Всі військові дії, що загрожують ядерній безпеці, повинні бути припинені». Знову наголосив на необхідності якнайшвидшого прибуття на станцію експертної місії МАГАТЕ».

Як мовиться в заяві організації, суботній вечірній інцидент показав, що конфлікт також поставив під загрозу ядерну безпеку та механізми готовності та реагування на надзвичайні ситуації.

Російська окупаційна влада заявила, що це були українські ракети, що вразили об’єкт, пошкодили адміністративні будівлі та місце поблизу складу використаного ядерного палива.

Український президент Володимир Зеленський назвав Росію «державою-терористом, яка обстрілює атомну станцію».

Після інциденту Україна повідомила МАГАТЕ, що персоналу станції обмежили доступ до внутрішнього кризового центру ЗАЕС, що потенційно може вплинути на реагування у випадку надзвичайної ситуації. Крім того, український регулятор заявив, що його комунікація з ЗАЕС була «дуже обмеженою та фрагментарною», заявив генеральний директор Гроссі.

Він знову наголосив на необхідності якнайшвидшого прибуття на станцію експертної місії МАГАТЕ, щоб допомогти стабілізувати ситуацію з ядерною безпекою.

У понеділок, 8 серпня, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш підтримав заклик допустити на Запорізьку атомну станцію міжнародних інспекторів, щоб перевірити безпечність об'єкта. Він назвав обстріли ЗАЕС «самогубними» і висловив сподівання, що вони припиняться.

Президент «Енергоатома» Петро Котін заявив у понеділок, що його відомство вітає присутність міжнародних спостерігачів, але хоче бачити їх під егідою ООН, а не МАГАТЕ.

«Ми були від початку за те, щоб така місія була присутня на станції, але говорили не про МАГАТЕ, а про офіційну місію ООН. У тому числі, там могли бути експерти від МАГАТЕ», – наголосив керівник українського атомного регулятора в ефірі телемарафону, повідомляє агентство УНІАН.

Котін пояснив, що це потрібно для того, щоб передати контроль над територією Запорізької АЕС цим спостерігачам, так званим миротворцям, повідомляє УНІАН.

«Ми не можемо прийняти представників місії МАГАТЕ, адже ми не можемо виконати умови їхньої безпеки. Це небезпечно, а ми не можемо нести за це відповідальність», - сказав Котін.

На початку червня представники «Енергоатому» заявляли, що «візит на завод стане можливим лише тоді, коли Україна поверне контроль над об'єктом».

Тоді українські енергетики спростували заяву Гроссі, що він узгодив поїздку представників МАГАТЕ. «Енергоатом» наполягав, що ця заява є «новою спробою отримати доступ до Запорізької електростанції, щоб узаконити присутність окупантів та схвалити їхні дії».

Котін у понеділок також повідомив, що за його даними, Росія почала реалізовувати план щодо підключення ЗАЕС до російської енергосистеми та відключення її від української. За його словами, росіяни спробують відключити від Запорізької АЕС окуповані регіони півдня України, а потім провести електромережу з Криму.

У травні російський віце-прем'єр Марат Хуснуллін заявив, що Запорізька АЕС працюватиме на Росію, але «готова постачати електроенергію і Україні», якщо та за неї платитиме. Про це російський чиновник сказав, перебуваючи в окупованому російськими військами Мелітополі.

Найбільшу атомну електростанцію в Європі було захоплено російськими військами на початку березня, незабаром після того, як російська армія вторглася в Україну.

Дивіться також на цю тему:

МАГАТЕ: «Ситуація на Запорізькій АЕС дуже нестабільна». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:07 0:00

США формально підтримали прийняття Швеції та Фінляндії до НАТО. Відео

США формально підтримали прийняття Швеції та Фінляндії до НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:55 0:00

Президент Джо Байден підписав законопроект, який ратифікує Протоколи прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції. Раніше законопроект був затверджений у Сенаті та Палаті Представників. Подробиці про це, а також про обшук будинку колишнього президента США Трампа – від Юлії Ярмоленко.

Джо Байден - про прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції: двері альянсу залишаються відчиненими для країн Європи. Відео

Президент Джо Байден підписав законопроект, який ратифікує Протоколи прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції. "Путін хотів, щоб Фінляндія була поза НАТО, але він отримує НАТОзацію Фінляндії разом із Швецією."

Перспективи обмеження видачі туристичних віз росіянам Європою – подробиці. Відео

Естонія та Фінляндія на тлі війни Росії проти України закликали припинити давати туристичні візи всім росіянам. Деталі про це, а також про реакцію Європи на заборону Росією доступу американських інспекторів до своїх арсеналів ядерних озброєнь – від Богдана Цюпина.

У Білому домі прокоментували вибухи на аеродромі в Криму 

Дим внаслідок вибухів в окупованому Криму 9 серпня 2022 року 

США підтримують зусилля України із захисту свого суверенітету і територіальної цілісності, - так прокоментувала речниця Білого дому Карін Жан-П'єр під час брифінгу у вівторок, 9 серпня.

На питання журналіста про “серію вибухів на російській авіаційній базі в Криму”, і чи США вважають Крим правомірною ціллю для ЗСУ, яким Пентагон надав зброю, речниця Білого дому відповіла:

“Як ви знаєте, ми підтримуємо зусилля України із захисту свого суверенітету і своєї територіальної цілісності, як ми багато разів говорили. Боротьба триває на сході та південному заході країни, і ще далека від закінчення. Ми попереджали, що це може бути довга і затяжна війна. Ми продовжуватимемо забезпечувати, щоб Україна могла протистояти неспровокованій агресії Росії, і це - в центрі нашої уваги”, - сказала Карін Жан-П'єр.

Пізніше на уточнення питання, вона додала: “Ми будемо продовжувати підтримувати Україну в їхній боротьбі за свою свободу, в їхній боротьбі за свій суверенітет проти брутального нападу з боку Росії”.

У вівторок на військовому аеродромі у Новофедорівці в окупованому Криму, що неподалік міста Саки, пролунало кілька вибухів. Прес-служба Міноборони України заявила, що “не може встановити причину займання, однак вкотре нагадує про правила пожежної безпеки та заборону куріння у невстановлених місцях”.

Дивіться також: Лідерка білоруської опозиції Тихановська - про можливі сценарії закінчення війни та ситуацію в Білорусі

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG