Спеціальні потреби

Актуально

"Найкраще для РФ - це програш у війні", - професор Оксфорда Тімоті Еш

Політичний захід в столиці РФ, Москві

"Найкраще, що може статися з Росією в довгостроковій перспективі, - це програш у війні з Україною. Найкраще, що сталося з Німеччиною в 1945 році, - це її програш у війні", - заявив професор європейських досліджень Оксфордського університету Тімоті Еш.

Найкраще, що ми можемо зробити в глобальному протистоянні між демократією та авторитаризмом,  - це допомогти Україні виграти активну фазу війни
Тімоті Еш, професор європейських досліджень Оксфордського університету.

Таку думку він висловив під час віртуальної дискусії організованої виданням Foreign Policy, у партнерстві з Центром європейських досліджень Вільфріда Мартенса 12 грудня. До розмови "Нова холодна війна? Підйом авторитаризму та майбутнє демократії" долучились лідери та експерти з питань формування політики та міжнародної безпеки.

Для захисту демократії у світі Еш радить озброїти Україну: "Найкраще, що ми можемо зробити в глобальному протистоянні між демократією та авторитаризмом, - це допомогти Україні виграти активну фазу війни. А це означає більше зброї, більше протиповітряної оборони, більше танків".

А основною гарантією для європейської архітектури безпеки професор називає розширення Євросоюзу та НАТО.

Угорщина більше не є демократичною державою. Тож перше, що ми маємо зробити, це повернути наші власні демократії у належну форму
Тімоті Еш, професор європейських досліджень Оксфордського університету

"Після завершення холодної війни ми у першу чергу почали розширення Заходу. І це було надзвичайно важливим для двох ключових інституцій, НАТО та ЄС. Це саме по собі буде великим внеском у зміцнення сили та безпеки Заходу. По-друге, у довгостроковій перспективі це також сприятиме трансформації Росії, - вважає Еш. - Розширення ЄС загальмувалось протягом останніх 15 років. Велика частина відповідальності за це лежить на нас, на країнах Європи. Як не дивно, але війна в Україні дає можливість додати нової динаміки в процес розширення ЄС. Зараз Канцлер Німеччини Олаф Шольц відданий ідеї розширення ЄС як на Західні Балкани, так і на Україну, Грузію та Молдову. Це критично важлива частина трансатлантичної стратегії, але особливо європейської стратегії на майбутнє".

Також Еш звертає увагу на нинішні слабкі позиції демократичної системи в західних державах: "Найважливіше, що ми зробили, щоб виграти холодну війну, - це зробили наші власні демократії сильними, успішний, динамічними та привабливими. І ось тут ми нині програємо по обидва боки Атлантики. До прикладу, Угорщина більше не є демократичною державою. Тож перше, що ми маємо зробити, це повернути наші власні демократії у належну форму".

Я не вважаю, що ми перебуваємо на етапі нової холодної війни, я думаю, що ситуація набагато, гірша, ніж за Радянського Союзу
Аліна Полякова, президента "Центру Аналізу Європейської Політики".

Водночас Аліна Полякова, президента "Центру Аналізу Європейської Політики" не погоджується з організаторами дискусії, які виділили темою обговорення ймовірності нової холодної війни. За словами Полякової, ця ситуація є набагато небезпечнішою.

"Я не вважаю, що ми перебуваємо на етапі нової холодної війни, я думаю, що ситуація набагато, набагато гірша, ніж за часів Радянського Союзу. Вся архітектура ядерного стримування, яку ми побудували після Холодної війни, повністю розвалилась. У нас більше немає угоди між Росією та Сполученими Штатами, які разом володіють переважною більшістю ядерної зброї у світі. Так само більше не діють інші договори, які це регулювали, - Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, угода про обмеження системи протиракетної оборони. У нас залишився буквально один договір, який може бути продовжений або не продовжений протягом наступних кількох років. Ми опинились у справді небезпечній ситуації. Також багато інших країн зараз мають ядерний потенціал, якого вони не мали під час холодної війни", - наголошує Полякова.

Ми спостерігаємо глобалізацію авторитарного підходу
Майкл Абрамовіц, президент «Freedom House»

За словами Майкла Абрамовіца, президента "Freedom House" міжнародної правозахисної неурядової організації, яка фінансується урядом США, - нині світ спостерігає за глобалізацією авторитарних країн.

"Такі держави, як Росія та Китай, мають набагато більше інструментів впливу, ніж Радянський Союз мав 50 років тому. Зокрема, йдеться про їхню здатність виходити за межі своїх кордонів і використовувати відкритість демократичних суспільств: для втручання у вибори, кампаній з дезінформації. Нещодавно «Freedom House» зробив великий звіт про глобальний вплив Китаю, який намагається сформувати медіа середовище в усьому світі", - наголошує Абрамовіц.

Однак найнебезпечнішим викликом Абрамовіц називає глобалізацію переслідувань: "Це практика, яку ми назвали транснаціональними репресіями. Наприклад, убивство саудівським режимом Джамаля Хашоггі в турецькому консульстві. Ми бачимо, як такі країни, як Саудівська Аравія, Росія, Іран, Китай, виходять за межі своїх кордонів, щоб переслідувати своїх критиків за кордоном, у деяких випадках убивати чи залякувати їх. Ми дійсно спостерігаємо глобалізацію авторитарного підходу".

У вівторок під час міжнародної конференції для України у Парижі учасники пообіцяли виділити Києву сукупно понад 1 мільярд євро, зокрема, на відновлення знищеної російськими ударами енергетичної мережі, водопостачання, харчового сектору, медичної й транспортної галузі. Виступаючи перед учасниками події, президент України Володимир Зеленський сказав, що Києву потрібно щонайменше 800 мільйонів євро термінової енергетичної допомоги взимку.

Всі новини дня

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

У Києві відубувся саміт Євросоюз-Україна. Попри повітряні тривоги та загрози обстрілів, високопосадоці вирішили приїхати до української столиці, аби запевнити у своїй непохитній підтримці. Протягом саміту президентка Єврокомісії оголосила про підготовку нового, десятого раунду санкцій проти Росії.

Пентагон - про ракети GLSDB: це дасть українцям здатність вести вогонь на більшій відстані. Відео

У США оголосили новий пакет озброєнь для України. До нього увійшли додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерії, бронемашини із захистом від мін, Джавеліни, системи протиповітряної оборони HAWK та інше. CША вперше надають Україні ракети більшої дальності

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в битві, яку вони ведуть нині, і яка очікується у наступні тижні. Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США у інтерв'ю Голосу Америки також відповів на питання про надання Україні винищувачів та тренування українських пілотів.

Речниця Білого дому про заклик призупинити участь Росії та Білорусі в Олімпіаді. Відео

«Сполучені Штати підтримали рішення призупинити діяльність національних спортивних керівних органів Росії та Білорусі у міжнародних спортивних федераціях», – речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр

У нас вдома вбили 298 людей, ми маємо висловитися — Роман Любий про фільм «Залізні метелики»

Роман Любий, український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13»

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13», яке утворилось на початку Революції Гідності. Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно "Санденс". Стрічка розповідає про пасажирський рейс MH17, збитий на Донеччині російським «Буком» у 2014 році. Тоді у катастрофі загинули всі пасажири й екіпаж — 298 людей. На місці злочину знайшли фізичні докази — осколки у формі метелика, які характерні для російської ракетної установки.

Фільм поєднує факти, архівні кадри та кінохроніку із театральними фантазійними елементами-рефлексіями; розповідає про реалії цього нападу і його вплив на ескалацію війни Росії проти України; а також досліджує механізми роботи російської пропаганди.

Журналістка Голосу Америки Марія Ульяновська поспілкувалась з режисером Романом Любим про роботу над фільмом, "Санденс" та перестороги, які транслює стрічка.

Інтерв'ю було відредаговане для плинності та ясності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Романе, одна з важливих тем фільму - дослідження російської пропаганди, хроніки з російських новин перегукуються з реальними кадрами подій. Розкажіть, як ви збирали матеріали.

Роман Любий: Це найбільший міжнародний воєнний злочин російсько-української війни, і Росія створила навколо нього дуже багато міфів. Нам цікаво було побачити та показати, як працює ця машина зсередини. Ми зібрали відео пропаганди й підсилили їх одне одним. [Наприклад, у фільмі є сцена, де у російських новинах говорять, що сепаратисти збили українській літак, і в наступному кадрі та сама ведуча розповідає, що літак збили українські військові - ред.]

На пресконференції для родичів загиблих в Нідерландах, коли ми вже все відзняли, мені стало цікаво подивитися, як працюють російські журналісти. Я хотів знайти, як вони перекручують контекст. І нам пощастило знайти, як інтерв’ю, яке ми бачили на власні очі, потім потрапило в ефір російських телеканалів. З усього, що сказав наш герой Робі, росіяни дали лише вирвану з контексту фразу: «Шкода, що Росія не представлена в слідчій групі». Але, якщо послухати, що він каже далі на нашому відео — зрозуміло, що щось не так.

М.У.: А як ви знайшли цього героя? Розкажіть про нього.

Р.Л.: Так ми його і знайшли [герой давав коментар російським журналістам - ред.] Згодом виявилося, що він їздив на місце падіння літака. Він - колишній військовий, музикант, дуже відкритий, і я запропонував йому взяти участь в художній частині нашого фільму. Далеко не всі родичі загиблих можуть розмовляти. А Робі може. Його племінниця Дейзі загинула в MH17, і він вважає медіаактивність своєю місією.

М.У.: Серед архівних відео у фільмі ви показуєте хроніки з місця подій, де місцеве населення радіє тому, що літак збили. Як на це реагує іноземна аудиторія?

Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації.

Р.Л.: Звичайно, нам гірко і боляче показувати це, бо ці люди — наші співгромадяни. Але я собі пояснюю таку реакцію впливом пропаганди. Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації. Тобто ці люди ніби опромінені. Ми також пояснюємо, що з початком війни з Донбасу багато адекватних людей виїхали, а ті, хто залишився — радіють збитим літакам.

Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA
Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA

М.У.: У фільмі стирається грань між ігровим і документальним кіно. Розкажіть про його художню частину.

Р.Л.: Журналістських фільмів про MH17 є дуже багато, і не хотілося робити ще один. Але мені чогось бракувало — тема не закрита, в першу чергу, для нас, українців. У фільмі є частина традиційного розслідування, але це не головне. У ньому також є поезія, яка притаманна українському кіно. Коли ми почали працювати над фільмом, було зрозуміло, що матеріали справи, доки іде судовий розгляд, будуть закриті, і ми почали працювати з відкритими джерелами. Щоб надати всьому цьому форму, я собі дозволив подумати про театр і хореографію, хоча людям це здавалося абсолютним божевіллям. Але наша команда прийняла мою ідею. Для мене це зручна форма комунікації, бо слова часто заважають, і жестом буває простіше виразити думку.

М.У.: Ці рефлексії — вони ваші особисті, чи з'явилися після розмов із жертвами?

У нас вдома вбили 298 людей і ми маємо якось про це висловитися.

Р.Л.: Коли ми розробляли цей проєкт і представляли його на міжнародних платформах, у нас часто питали: «Який ваш особистий стосунок до того, що відбулося»? Після повномасштабного вторгнення це питання пропало. Всім стало очевидно, у чому наш зв'язок із темою. У нас вдома вбили 298 людей, і ми маємо якось про це висловитися.

М.У.: Фільм майстерно показав зв’язок між трагедією MH17 і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Які сенси ви у це вкладали?

Р.Л.: Ми почали роботу над фільмом у 2019 році, й весь час до повномасштабного вторгнення він мав функцію перестороги для міжнародної спільноти. Непокаране зло завжди ростиме, це неймовірно небезпечно. А коли відбулося повномасштабне вторгнення, то пропав сенс цієї перестороги. На деякий час я втратив сенс цього фільму і будь-яке бажання робити кіно. Згодом ми віднайшли сенс і вирішили додати епізод із 2022 року — він зв’язаний фразою голландського прокурора, який, цитуючи Солженіцина, говорить: «Насильство може бути виправдане тільки брехнею, а брехня має бути виправдана насильством. Саме тому треба розібратися у цій справі, щоб не допустити нового насильства у майбутньому». На слові «майбутнє» ми показуємо епізод евакуації цивільних з Ірпеня. У цій склейці — весь фільм.

М.У.: В одному з інтерв’ю ви казали, що фільм покликаний прояснити, хто є хто. Чи вдалося досягти цієї мети? Чи розуміє світ, хто правий, а хто неправий?

Росіяни самі прояснили, де чорне, а де біле, розпочавши вторгнення.

Р.Л.: Війна сильно змінилась. У 2014 році це була гібридна війна, у якій значення ЗМІ та збройного протистояння були однакові. Після 24 лютого інформаційна війна відійшла на другий план. Росія більше заклопотана інформаційним впливом на свою аудиторію. Вони вже самі все прояснили. Ми лише розказали свою точку зору. А вони самі, розпочавши вторгнення, прояснили, де чорне, а де біле. Тепер вже ясно, хто тут злочинець.

Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA
Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA

М.У.: Розкажіть, як сприймають фільм на "Санденсі".

Р.Л.: Прем’єра була у старому кінотеатрі. Нам не дуже сподобався звук, і аудиторія реагувала досить дивно. Це була здебільшого професійна спільнота. А пізніше був інший показ — для звичайних людей, і вони були в захваті від фільму, залишились з нами спілкуватися, питали про війну. Людей дуже надихає, що вони мають можливість поспілкуватися зі справжніми українцями.

Я думав, що дивно почуватимусь тут, бо це далеко від дому. І взагалі, це гірськолижний курорт. Ми ж приїхали з протилежної сторони реальності. Але я щиро відчуваю, що ми тут робимо свою важливу роботу. Люди надихаються зустріччю з нами, ми дякуємо за допомогу, розповідаємо, за що ми боремось, хто наш ворог, і є відчуття, що ми зараз на своєму місці.

М.У.: Останнє питання хочу поставити про сцену з меблевого магазину — вона вразила мене найбільше. Розкажіть про неї, і чому ви її включили?

Р.Л.: Це моя улюблена сцена. Архівний фільм 1960-70 років про те, як влаштована система «БУК», ми клеїмо разом із сучасним російським телесюжетом про меблеву компанію із Санкт-Петербурга, яка зробила дитяче ліжечко у формі цієї системи. Це така шизофренія. Але виробник цих меблів, у якого беруть інтерв’ю, не розуміє, що не так. Він говорить «ми не журналісти, не політики, ми не підтримуємо насильство, ми просто меблярі». Цей шматочок — діамант, він добре змальовує, як росіяни абсолютно не сприймають себе громадянами своєї країни, вони виключені від реальності.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG