Спеціальні потреби

Актуально

Німеччина, Європа і газопровід “Північний потік-2” в оцінках аналітиків

Західні фахівці з питань безпеки вважають, що проект російського газопроводу до Німеччини “Північний потік-2” буде важко зупинити без політичної волі Європейського Союзу, оскільки у Берліні над аргументами безпеки переважають міркування економічної вигоди, а також симпатії певних німецьких політичних кіл до Москви.

“Північний потік-2” позначить нову епоху зовнішньої залежності західної частини континенту, якої ми досі не знали

Україна і зокрема Польща - провідні теперішні транзитери російського газу до Європи вже кілька років намагаються переконати, що Берлінові треба відмовитися від проекту.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, відвідуючи цього тижня Париж і Лондон, повторював, що "Північний потік-2" є не економічним, а виключно політичним проектом, і що Москва буде використовувати збільшену залежність Європі від російського газу для дестабілізації і шантажу Європи.

У підбірці коментарів, опублікованих аналітичним центром Carnegie Europe, більшість фахівців визнають, що додатковий трубопровід до Німеччини різко збільшить залежність тієї країни від Кремля.

“Використання Росією енергії як інструменту просування фінансових і політичних інтересів добре задокументоване й про це не можна забувати”, - пише Юлія Ґурґанус з Carnegie Europe.

Німеччина вже вклала надто багато економічного та політичного капіталу в “Північний потік-2”, щоб відмовитися від нього на цій пізній стадії

Якуб Янда з установи European Values Think Tank наводить шість причин, чому Берлін має зупинити проект “Північний потік-2”: “Побудова цього додаткового трубопроводу збільшить політичну залежність Німеччини від російської енергії. Він обійде центральноєвропейських і східноєвропейських союзників Німеччини та послабить альянс. Він посилить стратегічну корупцію у Європі. Проект суперечить принципам Енергетичного союзу ЄС і завдасть суттєвої шкоди довкіллю. Німеччина де-факто фінансуватиме воєнну машину Росії. “Північний потік-2” далі послабить ЄС, збільшивши вплив Кремля в Німеччині”.

“Турбує те, як подібні оборудки дають Росії ще один інструмент для підривання ЄС і західної моделі, базованої на цінностях”, - наголошує оглядач київського тижневика “Український тиждень” Анна Корбут.

Аґата Лоскот-Страхота припускає, що тиск “наприклад погроз США запровадити санкції можуть бути не достатніми, або не досить глибокими, щоб змінити ситуацію, але можуть збільшити напруженість у трансатлантичних відносинах і посилити розкол в ЄС”.

“Німеччина вже вклала надто багато економічного та політичного капіталу в “Північний потік-2”, щоб відмовитися від нього на цій пізній стадії”, - припускає Ґвендолин Сассе з Carnegie Europe.

Фактично погоджуючись з поданим вище, Марко Сідді з Фінського інституту з міжнародних відносин пропонує, щоб “німецький уряд запевнив європейських партнерів, що вони матимуть рівний доступ до газу незалежно від того, через яку країну він потрапляє на європейський ринок. Берлін також може сприяти подальшому використанню українських транзитних трубопроводів”.

“...Німеччина упродовж наступного десятиріччя буде імпортувати більше російського газу незалежно від того, чи він йтиме з “Північного потоку-2” чи з “Турецького потоку”, бо російський газ дешевший”, - доходить висновку Анжела Стент з Джорджтаунського університету і припускає, що “канцлер Меркель розуміє потребу компенсування Києву, коли трубопровід буде збудований”.

Стівен Сабо з Американського інституту сучасних німецьких досліджень попри застереження також вважає, що трубопровід таки будуть будувати, але вважає, що “втілюючи проект, який Німеччина називає комерційним, вона повинна продовжувати жорстку політику санкцій (щодо Росії)”.

“Північний потік-2” може зруйнувати спільну енергетичну політику ЄС та вільноринкову конкуренцію в газовому секторі, посиливши залежність від єдиного джерела на невизначений період часу, зрештою, поставивши у залежність від Росії широке коло європейських рішень. “Північний потік-2” позначить нову епоху зовнішньої залежності західної частини континенту, якої ми досі не знали. Якщо Німеччина серйозно дивиться на європейські цінності, вона повинна не лише проголошувати, але й втілювати їх. “Північний потік-2” - це вирішальне питання для Європи”, - закінчує підбірку думок Река Смеркені, виконавчий президент Центру аналізу європейської політики.

Дивіться також: У США емігрантка з України прославилася в анімації, а знайшла покликання у Харкові

У США емігрантка з України прославилася в анімації, а знайшла покликання у Харкові. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:34 0:00

Всі новини дня

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

NYT: У розвідці США кажуть про причетність України до загибелі Дугіної. Київ відкидає звинувачення

Російській ультраправий ідеолог Олександр Дугін під час поховання доньки Дар'ї, Москва, 23 серпня 2022. REUTERS/Maxim Shemetov

Спецслужби США вважають, що вибух автомобіля, в результаті якого загинула донька російського ультраправого ідеолога Олександра Дугіна, був санкціонований окремими представниками українського уряду, напередодні написала газета The New York Times із посиланням на неназваних посадовців.

За даними джерел журналістів, Сполучені Штати не брали участі в підготовці нападу, не знали про нього і виступили б проти, якби з ними проконсультувалися. У матеріалі йдеться, що досі незрозуміло, хто погодив вбивство, і чи вважає американська розвідка, що президент України Володимир Зеленський знав про цю операцію.

У відповідь виданню радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив причетність Києва до вибуху, пояснивши, що вбивство Дугіної не мало б для України "тактичної або стратегічної" мети.

Речник Державного департаменту Нед Прайс 22 серпня не назвав ймовірних замовників чи виконавців нападу і заявив, що США однозначно засуджують навмисні напади на мирних жителів будь-де. Посадовці Держдепу, Ради з нацбезпеки, Пентагону й ЦРУ відмовились коментувати повідомлення, пише NYT.

У своїй статті NYT також підкреслює, що в останні дні Вашингтон вкотре наголосив на підтримці України. "Голос Америки" повідомляв про телефонну розмову президентів Байдена і Зеленського.

Нині російські медіа повідомили, що Кремль "позитивно відреагував" на публікацію NYT. "Хочеться вірити, що визнанням причетності України до вбивства Дугіної США не намагаються відхреститись від майбутніх злочинів Києва", - сказав речник Дмитро Пєсков. ФСБ Росії 22 серпня звинуватила у вбивстві громадянку України, яка нібито виїхала до Естонії.

Олександр Дугін – один із ідеологів "руського міра", він виступав за введення російських військ в Україну та окупації практично всієї її території. Вважається, що ідеї Дугіна впливають на політику Кремля. Дар’я Дугіна поділяла ідеї батька і займалася громадською діяльністю. Припускають, що малось на меті вбивство не Дугіної, а її батька, пишуть медіа.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The New York Times, "Українська правда"

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG