Спеціальні потреби

Актуально

Німеччина, Європа і газопровід “Північний потік-2” в оцінках аналітиків

Західні фахівці з питань безпеки вважають, що проект російського газопроводу до Німеччини “Північний потік-2” буде важко зупинити без політичної волі Європейського Союзу, оскільки у Берліні над аргументами безпеки переважають міркування економічної вигоди, а також симпатії певних німецьких політичних кіл до Москви.

“Північний потік-2” позначить нову епоху зовнішньої залежності західної частини континенту, якої ми досі не знали

Україна і зокрема Польща - провідні теперішні транзитери російського газу до Європи вже кілька років намагаються переконати, що Берлінові треба відмовитися від проекту.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, відвідуючи цього тижня Париж і Лондон, повторював, що "Північний потік-2" є не економічним, а виключно політичним проектом, і що Москва буде використовувати збільшену залежність Європі від російського газу для дестабілізації і шантажу Європи.

У підбірці коментарів, опублікованих аналітичним центром Carnegie Europe, більшість фахівців визнають, що додатковий трубопровід до Німеччини різко збільшить залежність тієї країни від Кремля.

“Використання Росією енергії як інструменту просування фінансових і політичних інтересів добре задокументоване й про це не можна забувати”, - пише Юлія Ґурґанус з Carnegie Europe.

Німеччина вже вклала надто багато економічного та політичного капіталу в “Північний потік-2”, щоб відмовитися від нього на цій пізній стадії

Якуб Янда з установи European Values Think Tank наводить шість причин, чому Берлін має зупинити проект “Північний потік-2”: “Побудова цього додаткового трубопроводу збільшить політичну залежність Німеччини від російської енергії. Він обійде центральноєвропейських і східноєвропейських союзників Німеччини та послабить альянс. Він посилить стратегічну корупцію у Європі. Проект суперечить принципам Енергетичного союзу ЄС і завдасть суттєвої шкоди довкіллю. Німеччина де-факто фінансуватиме воєнну машину Росії. “Північний потік-2” далі послабить ЄС, збільшивши вплив Кремля в Німеччині”.

“Турбує те, як подібні оборудки дають Росії ще один інструмент для підривання ЄС і західної моделі, базованої на цінностях”, - наголошує оглядач київського тижневика “Український тиждень” Анна Корбут.

Аґата Лоскот-Страхота припускає, що тиск “наприклад погроз США запровадити санкції можуть бути не достатніми, або не досить глибокими, щоб змінити ситуацію, але можуть збільшити напруженість у трансатлантичних відносинах і посилити розкол в ЄС”.

“Німеччина вже вклала надто багато економічного та політичного капіталу в “Північний потік-2”, щоб відмовитися від нього на цій пізній стадії”, - припускає Ґвендолин Сассе з Carnegie Europe.

Фактично погоджуючись з поданим вище, Марко Сідді з Фінського інституту з міжнародних відносин пропонує, щоб “німецький уряд запевнив європейських партнерів, що вони матимуть рівний доступ до газу незалежно від того, через яку країну він потрапляє на європейський ринок. Берлін також може сприяти подальшому використанню українських транзитних трубопроводів”.

“...Німеччина упродовж наступного десятиріччя буде імпортувати більше російського газу незалежно від того, чи він йтиме з “Північного потоку-2” чи з “Турецького потоку”, бо російський газ дешевший”, - доходить висновку Анжела Стент з Джорджтаунського університету і припускає, що “канцлер Меркель розуміє потребу компенсування Києву, коли трубопровід буде збудований”.

Стівен Сабо з Американського інституту сучасних німецьких досліджень попри застереження також вважає, що трубопровід таки будуть будувати, але вважає, що “втілюючи проект, який Німеччина називає комерційним, вона повинна продовжувати жорстку політику санкцій (щодо Росії)”.

“Північний потік-2” може зруйнувати спільну енергетичну політику ЄС та вільноринкову конкуренцію в газовому секторі, посиливши залежність від єдиного джерела на невизначений період часу, зрештою, поставивши у залежність від Росії широке коло європейських рішень. “Північний потік-2” позначить нову епоху зовнішньої залежності західної частини континенту, якої ми досі не знали. Якщо Німеччина серйозно дивиться на європейські цінності, вона повинна не лише проголошувати, але й втілювати їх. “Північний потік-2” - це вирішальне питання для Європи”, - закінчує підбірку думок Река Смеркені, виконавчий президент Центру аналізу європейської політики.

Дивіться також: У США емігрантка з України прославилася в анімації, а знайшла покликання у Харкові

У США емігрантка з України прославилася в анімації, а знайшла покликання у Харкові. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:34 0:00

Всі новини дня

Блінкен: мета війни Путіна - руйнування української ідентичності, але цього зробити не вдасться

Держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту в Український Інститут Америки 19 травня 2022 року. Фото зроблене 19 травня 2022 року. AP/Андреа Рено

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що метою війни Путіна є руйнування української ідентичності, але цього йому зробити не вдасться. Про це держсекретар написав у пості в Twitter після відвідування Українського Інституту Америки у Нью-Йорку.

«Частково війна Путіна – це спроба знищити українську ідентичність. Я відвідав Український Інститут Америки, організацію, що зберігає та пропагує яскраву та живу культуру України, щоб підкреслити, що війні Путіна не вдасться знищити те, що робить цю країну та її людей настільки унікальними», - заявляє Ентоні Блінкен.

Війні Путіна не вдасться знищити те, що робить цю країну та її людей настільки унікальними
Ентоні Блінкен

За словами держсекретаря США, під час короткого візиту в Український Інститут Америки в нього була можливість «почути надзвичайну музику, а також побачити надзвичайне мистецтво», зокрема і колекцію писанок. «Ці писанки – це надія на майбутнє та відродження України, яка виходить із агресії, яку наразі вчиняє проти неї Росія. Українська ідентичність потужно проявляється через культуру і життєдайність цієї культури. Сила цієї ідентичності дає зрозуміти, що війна президента Путіна не матиме успіху. І ми з нетерпінням чекаємо дня, коли ці писанки привезуть в Україну як ще один символ її відродження», - заявив Ентоні Блінкен під час візиту до музею.

Нагадаємо, що держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Японії Хаяші Йошімаса під час зустрічі в Токіо привітали співпрацю своїх країн як наріжний камінь миру, безпеки та процвітання в Індо-Тихоокеанському регіоні. «Вони знову підтвердили свою рішучу підтримку суверенітету та незалежності України та пообіцяли притягнути Кремль до відповідальності за його агресивну війну в Україні», - йдеться в повідомленні Держдепартаменту.

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія «використовує голод» для отримання влади – голова Єврокомісії

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час інтерв'ю Reuters на альпійському курорті Давос, Швейцарія, 24 травня 2022 року. REUTERS/Arnd Wiegmann

Росія шантажує світ харчами, заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 24 травня.

На її думку, Росія використовує постачання харчових продуктів як зброю. Ціни на зерно, кулінарну олію та інші продукти різко зросли на тлі російського вторгнення до України, яка є одним із найбільших світових експортерів пшениці.

«В окупованій Росією частині України армія Кремля конфіскує запаси зерна та техніку…, а російські військові кораблі в Чорному морі блокують українські судна, навантажені пшеницею та соняшниковим насінням», – сказала фон дер Ляєн під час виступу на конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі.

Вона додала, що Росія накопичує власне продовольство, використовуючи затримку його експорту «як різновид шантажу», аби спровокувати зростання глобальних цін або «обміняти пшеницю на політичну підтримку».

«Це означає використання голоду та зерна для отримання влади», – пісумувала вона.

Президентка Єврокомісії зазначила, що ці події можуть викликати в когось спогади про «темне минуле – часи радянських конфіскацій врожаю та нищівного голоду 1930-х років», маючи на увазі Голодомор, який вбив мільйони українців.

За словами фон дер Ляєн, шлях боротьби з кроками Росії, спрямованими на порушення ланцюгів постачання продовольства, лежить через глобальну співпрацю.

Росія, своєю чергою, звинувачує Захід у зростанні цін на продовольство та дефіциті, пов’язуючи їх із запровадженням антиросійських санкцій за вторгнення до України.

Уряд Німеччини звинуватив Росію в блокуванні можливої доставки близько 20 мільйонів тонн зерна з України, тоді як президент Польщі Анджей Дуда заявив, що дефіцит продовольства може спровокувати хвилю мігрантів з Північної Африки до Європи.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що станом на 21 травня Росія заблокувала в українських портах 22 мільйони тонн продовольства, поступово краде його, вивозить і намагається продати.

Тим часом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світ бути пильним і не купувати крадене росіянами зерно.

«Російські злодії крадуть українське зерно, вантажать його на кораблі, проходять через Босфор і намагаються продати його за кордон. Я закликаю всі держави бути пильними і відмовлятися від будь-яких подібних пропозицій. Не купуйте вкрадене. Не ставайте співучасниками російських злочинів. Крадіжка ніколи нікому не приносила удачі», - написав він у Твіттері.

Дивіться також: нтоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

США та Індія надалі «консультуватимуться про негативні наслідки» війни Росії в Україні

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді (ліворуч) та президент США Джо Байден на зустрічі в Токіо. 24 травня 2022 р.

Президент США Джо Байден на зустрічі з керівниками Австралії, Індії та Японії назвав війну Росії проти України «темною годиною нашої спільної історії».

Це глобальна проблема.
Джо Байден

«Це більш ніж просто європейська проблема. Це глобальна проблема», - сказав американський керівник на чотиристоронньому саміті в Токіо.

З огляду на російську війну окрему увагу зараз звертають на Індію, керівник якої, прем’єр-міністр Нарендра Моді, виявився одним зі світових лідерів, що уникають прямого осуду Москви за вторгнення в Україну.

Уряди Австралії та Японії від самого початку долучилися до США, європейських та інших країн з осудом російської війни і приєдналися до західних санкцій щодо Москви.

Австралія також надає військову допомогу Україні, а Японія зосередилася на фінансовій та гуманітарній підтримці.

Але Індія не обмежила співпрацю з Москвою, успадкувавши зв’язки налагоджені ще в часи існування СРСР.

«Жорстока й неспровокована російська війна проти України спричинила гуманітарну катастрофу, невинних цивільних вбивають на вулицях і мільйони біженців полишили домівки в середині країни, а також виїхали», - наголосив Джо Байден в присутності індійського керівника.

Після двосторонніх переговорів з Моді Байден повідомив, що вони обговорювали вторгнення Росії в Україну і «наслідки для світового порядку».

Американський президент сказав, що США й Індія будуть далі консультуватися стосовно того, «як подолати ті негативні наслідки».

Але Нарендра Моді, як зауважує зокрема інформагентство Associated Press, коментуючи теми переговорів, не згадав про російську війну в Україні, а натомість зосередився на торговельних та інвестиційних програмах зі США.

Ми не можемо дозволити, щоб подібне сталося в індійсько-тихоокеанському регіоні.
Фуміо Кісіда

«Очевидно, що адміністрація Байдена не хоче проблем з Індією, і більшість тих важких розмов відбуватимуться приватно», - прокоментував ситуацію для Associated Press американський аналітик Майкл Ґрін, віце-президент Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.

Японський прем’єр-міністр Фуміо Кісіда, торкнувшись теми російської агресії в Україні, сказав: «Ми не можемо дозволити, щоб подібне сталося в індійсько-тихоокеанському регіоні».

Австралійський прем’єр-міністр Ентоні Албанезе, який щойно сформував новий уряд, заявив, що його країна продовжуватиме курс співпраці зі США та іншими союзниками.

У Каліфорнії пройшов марш вишиванок. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:36 0:00

У Каліфорнії пройшов марш вишиванок. Відео

У Каліфорнії пройшов марш вишиванок. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:36 0:00

Марш вишиванок минулими вихідними пройшов у Каліфорнії. Українська громада у передмісті Лос-Анджелеса організувала не лише демонстрацію традиційного одягу своєї Батьківщини, а й також танцювальний флешмоб. Як це виглядало – в сюжеті Христини Шевченко.

Як зросла популярність Зеленського у США. Відео

Як зросла популярність Зеленського у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:37 0:00

Феномен популярності Зеленського у США: американці друкують футболки із його зображенням, вивішують на вітринах магазинів постери та навіть ліплять глиняні бюсти президента України. Чому це відбувається – дивіть в сюжеті Юрія Мамона.

Більше

Відео - найголовніше

У Каліфорнії пройшов марш вишиванок. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:36 0:00
XS
SM
MD
LG