Спеціальні потреби

Журналісти об’єдналися проти закону про наклеп


«Ганьба! Ганьба!» - такими вигуками українські працівники ЗМІ, які зібралися біля комітетів Верховної ради розпочали протест проти прийняття закону про наклеп. Учасники акції тримали білі листки паперу, як алегоричний символ - якщо закон буде прийнято, то всім доведеться виходити з порожніми за змістом шпальтами тому, що ніхто не зможе собі дозволити говорити правду та критикувати владу. Журналісти та редактори, які виступали під час мітингу, пояснювали, що під законом про наклеп прихований закон про цензуру.

«Така акція – це зараз єдиний спосіб протесту проти закону. Ви бачили яким чином його ухвалили у першому читанні - представники Партії регіонів проголосували за нього майже одноголосно», - сказав Голосу Америки журналіст Інтернет-видання «Українська правда» Сергій Лещенко. «Якби цей закон ухвалювали у Західній Європі, було б десятки тисяч людей на вулиці, тому, що люди відчувають прямий зв'язок між їх правом на інформацію та соціальними правами, пенсіями, доступом до правосуддя, у нас цього не відчувають».

Журналісти вказують на те, що законопроект передбачає ув’язнення за наклеп, а оскільки довести, де справедлива критика та розслідування, а де наклеп – складно в умовах української судової системи, працівники ЗМІ побоюються, що з прийняттям законопроекту, в медіа почнеться тотальна цензура.

Влада боїться свободи слова… якщо зараз не буде свободи слова, будуть заарештовувати за критику влади. Все іде за російським сценарієм.

Через годину після початку акції, до її учасників вийшов голова комітету з питань свободи слова Юрій Стець, який розповів, що було прийнято рішення розглянути у вівторок постанову про скасування першого читання документа. Після цього організатори запропонували розійтися і зібратися у вівторок. Так, представники ЗМІ хочуть створити громадський тиск на членів погоджувальної ради парламенту, щоб вони внесли постанову про скасування законопроекту про наклеп на голосування, а депутати підтримали її.

«Влада боїться свободи слова… якщо зараз не буде свободи слова, будуть заарештовувати за критику влади», - сказав кореспондент видання «Комерсант-Україна» Артем Скоропадський. «Все іде за російським сценарієм».

Учасники акції у особистих розмовах вказували на те, що зачистка інформаційного поля уже активно проходить і це стосується не тільки ЗМІ, а й, на приклад, історії, адже уже є приклади того, як у деяких книгах з історії зникла інформація про те, як раніше «придушували» пресу.

Хоча серед протестувальників більшість були співробітники ЗМІ, деякі представники аудиторії також долучилися до акції. Учасники переконують - всі розуміють, що закон про наклеп стосується не лише журналістів.

«Для мене, все що стосується наклепу - це ще пам’ять того, що відбувалося в 30-х роках. Зараз небезпека у тому, що всіх будуть садити, хто, що на кухні скаже. Ми зараз тут стоїмо обговорюємо, що відбувається в країні, а тоді будемо боятися», - сказала Марія, учасниця протесту.
Така акція – це зараз єдиний спосіб протесту проти закону. Ви бачили яким чином його ухвалили у першому читанні - представники Партії регіонів проголосували за нього майже одноголосною.


Невисоку участь представників громадськості у подібній акції деякі експерти пояснюють тим, що є нерозуміння того, що законопроект означатиме, а також загальна недовіра до того, що можна змінити ситуацію.

«Певна депресія у суспільстві буває, є активніші, ті хто не опускають руки, а є частина, яка тільки спостерігає, а потім вийде та підтримає свій вибір, може не мітинг, але свій політичний вибір – я думаю, що більшість українців до цього готові», - сказав Голосу Америки журналіст Андрій Куликов.

У понеділок до протесту приєднався і україномовний розділ Вікіпедії. На всіх сторінках ресурсу розміщений банер «Ми маємо право знати: Вікіпедія говорить «Ні! Закону про наклеп». Прес-служба Вікіпедія-Україна повідомила, що українські автори ресурсу засуджують прийняття подібного законопроекту.

Раніше, на знак протесту проти законопроекту про наклеп виступили Інтернет-видання, вони вийшли з рекламою, якою закликали читачів телефонувати депутатам, які проголосували за законопроект та спитати навіщо вони це зробили. Невдовзі, до акції приєдналися і друковані ЗМІ, які у якості протесту вийшли у друк з порожніми першими шпальтами. Серед таких видань «Кореспондент», «Kyiv Post», та львівські газети «Високий замок», «Zik», «Львівська газета», «Львівська пошта», «Ратуша», «Коловорот».
XS
SM
MD
LG