Актуально
США прийняли 30 тисяч біженців з України від кінця лютого - Держсекретар Блінкен
Державний секретар США Ентоні Блінкен у заяві з нагоди Всесвітнього Дня біженців сказав, що нинішні гуманітарна криза стала причиною найбільшої кількості біженців в історії. Заяву глави зовнішньополітичного відомства США оприлюднили на сайті Держдепу у понеділок, 20 червня.
Найбільша в історії кількість біженців
“У цей Всесвітній день біженців ми визнаємо безпрецедентну гуманітарну кризу в усьому світі, що призвела до найбільшої кількості біженців в історії. Минулого місяця ми досягли трагічної віхи – понад 100 мільйонів людей, вимушено переміщених у всьому світі”, - сказав Блінкен.
"Агресивна війна російського уряду в Україні лише загострила цю кризу, змусивши близько 6 мільйонів людей в Україні втікати в сусідні країни, де уряди та громадяни продемонстрували надзвичайну щедрість", - заявив Держсекретар США у відео-зверненні з нагоди Всесвітнього Дня біженців.
Блінкен згадав про обіцянку президента Байдена прийняти у США близько 100 тисяч українських біженців.
"З них приблизно 30 тисяч вже прибули у США від кінця лютого", - заявив Ентоні Блінкен.
Зусилля американської дипломатії
За словами дипломата, США в цьому питанні допомагають як гуманітарною підтримкою, так і через дипломатію та надання людям притулку.
"Ми збільшили річний ліміт прийому біженців до 125 тисяч людей, порівняно з історично низьким рівнем у 15 тисяч кілька років тому. Ми беремо на роботу більше працівників, які обробляють документи та приймають біженців. З січня 2021 року ми збільшили кількість персоналу у Центрі з підтримки переселення на понад 50% і розширили кількість місцевих партнерів із переселення, з якими ми працюємо. Ми використовуємо нові можливості із відео-конференцій, щоб проводити співбесіди на відстані з тими, хто подає заявку із важкодоступних місць. Ми також використовуємо переваги новітніх технологій, щоб зменшити час безпекової перевірки", - сказав Держсекретар Блінкен.
Головний дипломат США закликав світову спільноту долучитись до підтримки потреб біженців і збільшити допомогу.
Ентоні Блінкен: “Сполучені Штати є найбільшим у світі донором гуманітарної допомоги, надавши за 2021 фінансовий рік гуманітарки на понад 13 мільярдів доларів тим, хто її потребує. Потреби значні, і ми закликаємо донорську спільноту збільшити внески, щоб задовольнити потреби біженців та інших вразливих груп населення по всьому світу”.
Відзначення Всесвітнього дня біженців ініціювало Агентство ООН у справах біженців. Цьогорічна тема Дня біженців: ”Хто б не був. Де б не було. Коли б не було. Кожен має право на безпеку”.
Як повідомляв "Голос Америки", напередодні США виділили додатково на гуманітарні потреби України 225 мільйонів доларів. Ці кошти, серед іншого, спрямують на продовольчу допомогу людям, а також на доставку питної води, предметів санітарії та гігієни, медичних товарів першої необхідності, підтримку з житлом.
Дивіться також: Історія маріупольців, яким вдалось втекти з-під куль
Всі новини дня
- Голос Америки
Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео
Через обстріли українських міст російськими військами щодня десятки та сотні українців залишаються без даху над головою.
Треба допомогти Україні максимально наблизитись до членства у НАТО - глава МЗС Словаччини на саміті в Бухаресті
НАТО не має проблем із недостачею танків, які можна відправити до України, заявив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс під час саміту Альянсу у Бухаресті. "У НАТО не вичерпуються танки, тому, якщо ми розширимо перелік того, що надсилається в Україну, НАТО матиме шанс продовжити постачання", - сказав посадовець.
Тим часом, глава чеського МЗС Як Ліпавський висловив сподівання, що союзникам по НАТО вдасться домовитись про новий "значний" пакет допомоги Києву для підготовки країни до зими на тлі російський атак по цивільній інфраструктурі.
Водночас, словацький міністр закордонних справ Растістав Качер заявив журналістам, що на саміті також буде розглянуто заявку України на вступ до НАТО. "Ми будемо обговорювати висловлене бажання України вступити до НАТО, - сказав Качер. - Нам потрібно поставитися до цього серйозно і допомогти Україні пройти процес максимального наближення до членства, а потім, коли ми будемо готові, щоб перехід до повноправного членства проходив дуже плавно".
Нинішня зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.
Раніше Голос Америки повідомляв, що від нинішньої зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових. У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.
У статті використано матеріали Reuters
Кремль прагне використати війська РФ у Білорусі, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва - ISW
Розгортання російських військ у Білорусі, ймовірно, є частиною зусиль Росії з посилення навчального потенціалу і проведення інформаційної операції, йдеться у щоденному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Супутникові знімки з середини листопада вказують на збільшення російської техніки, зокрема основних бойових танків, на 230-му загальновійськовому Обуз-Лєсновському полігоні в Бресті, Білорусь, включаючи техніку щонайменше на одну бригаду. Незалежна білоруська моніторингова організація The Hajun Project 28 листопада повідомила, що російські війська перекинули 15 зенітно-ракетних комплексів «Тор-М2» і 10 одиниць невизначеного інженерного обладнання до Бреста. Ці дислокації, ймовірно, підтримують зусилля Росії з навчання, а не підготовку до бойових дій з Білорусі…Бойові втрати серед російських інструкторів і стреси, пов’язані з мобілізацією, зменшили навчальний потенціал Росії, ймовірно, збільшивши залежність Росії від білоруського навчального потенціалу», – зазначають в Інституті вивчення війни.
Експерти ISW також додають, що Кремль, ймовірно, прагне використати розгортання російських військ у Білорусі як інформаційну операцію, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва, щоб запобігти їх використанню на півдні та сході. За оцінкою ISW, білоруські війська малоймовірно атакуватимуть Україну.
Тим часом Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія, ймовірно, відмовилася від концепції розгортання батальйонних тактичних груп.
«За останні три місяці російські війська в Україні, ймовірно, в цілому припинили розгортання у вигляді батальйонних тактичних груп (БТГ). Кілька внутрішніх недоліків концепції БТГ були виявлені під час високої інтенсивності широкомасштабних бойових дій під час війни України. Відносно невеликий розподіл бойової піхоти на БТГ часто виявлявся недостатнім. Децентралізований розподіл артилерії не дозволив Росії повністю використати свою перевагу в кількості гармат», – йдеться у повідомленні.
У британській розвідці зауважують, що концепція БТГ відігравала важливу роль у російській військовій доктрині протягом останніх десяти років і передбачала інтеграцію батальйонів із повним спектром допоміжних підрозділів, включаючи бронетехніку, розвідку та артилерію.
Представник Держдепу у Києві обговорить посилення санкцій проти Росії
Координатор з питань санкцій Державного департаменту США Джим О'Браєн приїхав до Києва, щоб обговорити "додаткові заходи для посилення тиску на Росію", повідомила у Twitter посолка США в Україні Бріджит Брінк. "Санкції та експортний контроль уже погіршили здатність Москви реалізувати свій імперський план - незважаючи на збільшення атак Росії на інфраструктуру", - написала вона.
Раніше Брінк, О'Браєн та міністр інфраструктури України Олександр Курбаков відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Тоді О'Браєн заявив, що американські санкції проти Росії мали "суттєвий вплив" у її війні в Україні: "Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу".
Тим часом, Reuters повідомляє, що на зустрічі голів МЗС країн НАТО у Бухаресті державний секретар США Ентоні Блінкен планує оголосити новий пакет допомоги для підтримки енергетики України.
Напередодні речник Ради національної безпеки Джон Кірбі назвав атаки Росії на цивільну інфраструктуру України і спроби російського президента Володимира Путіна використовувати холод як зброю "абсолютно огидними".
"Це людина (Путін – ред.), яка використовувала їжу як зброю. Він використовував страх як зброю. Зараз він використовує холодну погоду, щоб фактично спробувати поставити український народ на коліна. Коли ви подивитесь на те, що він атакує, це майже вся цивільна інфраструктура [...] Але це огидно. Абсолютно огидно те, що він робить останні кілька тижнів. Не те, щоб він не був підлим раніше [...] це спроба поставити український народ на коліна, тому що він не може поставити українські збройні сили на коліна", – цитує Кірбі Радіо Свобода.
За його словами, США працюють з союзниками та партнерами по всьому світу, щоб знайти запасні частини, обладнання, трансформатори, матеріали, які знадобляться Україні для відновлення постачання електроенергії на більшій частині України. Кірбі також додав, що США збираються продовжувати забезпечувати українські збройні сили зброєю та підготовкою, які їм потрібні, щоб бути успішними на полі бою.
Внаслідок чергового масованого удару РФ по цивільній інфраструктурі України відбулись відключення енергії по всій країні. Станом на 29 листопада національна енергетична компанія "Укренерго" повідомляє, що виробники електроенергії забезпечують 70% споживання електроенергії в Україні, а дефіцит потужності складає 30%.
У статті використано матеріали Reuters
На порядку денному наради міністрів НАТО - зима
На початку нарад міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ 29 листопада заявив, що Росія «намагається використовувати зиму у війні проти України» і що союзники та Україна «мають бути готові до подальших нападів».
Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який бере участь в зустрічах в румунській столиці напередодні головними завданнями назвав збільшення міжнародної військової допомоги Україні і те, як підтримати українську енергетику, вражену російськими ракетними обстрілами.
Я повністю впевнений, що коли міністри закордонних справ зустрічатимуться сьогодні і завтра, то головний сигнал буде в тому, що нам треба далі надавати і посилювати нашу підтримку...Єнс Столтенберґ
Від зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових.
У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.
Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України
Очікують також, що окремі держави оголосять про надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони та іншої зброї.
«На подальшу перспективу ми допоможемо Україні в переході з радянських озброєнь на доктрину, навчання і стандарти НАТО», - сказав Єнс Столтенберґ у п’ятницю.
Але, допомагаючи Україні, лідери НАТО постійно наголошують, що стримуються в деяких аспектах, які могли би розглядатися як кроки до розширення війни в ще більший міжнародний збройний конфлікт, і підкреслюють, що НАТО не воює з Росією.
Докори з Києва
Попри неодноразові прохання українських лідерів західні держави досі не надали Україні певних видів зброї західного виробництва, зокрема важкі танки, бойову авіацію та далекобійні ракети.
Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню Politivo.eu опублікованому в день початку нарад НАТО в Бухаресті назвав «фактом» те, що «є країни світу, які мають те, що потрібно Україні, але з політичних міркувань не продадуть це в достатній кількості».
«Замість того, щоб розраховувати на них, треба запустити виробництво… щоб ми не були залежними від капризів третіх країн, які мають речі на складах, але не бажають ділитися», - сказав Кулеба не назвавши країн і не пояснивши, що конкретно він маю на увазі.
Дякуючи партнерам за підтримку український міністр також заявив, що у Києві сподіваються на просування.
«Ми втратили надто багато часу - і надто багато життів, і надто багато квадратних кілометрів нашої землі… і нам не треба чекати ще однієї трагедії, щоб хтось зміг подолати свої психологічні бар'єри, схвалюючи те чи інше рішення щодо України, - сказав Дмитро Кулеба.
Дивіться також:
Форум