Спеціальні потреби

Актуально

Про саміт Україна-ЄС, Росію, газ і безвіз. Ексклюзивне інтерв’ю Жозепа Борреля "Радіо Свобода"

На фото: Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель

Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель дав Радіо Свобода ексклюзивне інтерв’ю напередодні саміту Україна-ЄС, що відбудеться у Києві 12 жовтня.

Глава дипломатії ЄС, зокрема, розповів, чого слід очікувати від цього саміту. А також зазначив, що сторони мають підписати низку угод, зокрема про спільний авіаційний простір між Україною та Євросоюзом. Також очікується укладення угоди про доступ України до програм «Горизонт Європа» і «Креативна Європа», які охоплюють мистецьку, дослідницьку та академічну співпрацю. Крім того, Жозеп Боррель говорив про Росію, газ, безвіз і не тільки.

– Українські високопосадовці очікують, що під час саміту будуть схвалені «проривні рішення», котрі стосуються практичної інтеграції України до Євросоюзу. Які саме рішення може запропонувати ЄС у цьому напрямку?

– Саміт Україна-ЄС підкреслює нашу послідовну й ефективну підтримку чинного процесу реформування, який впроваджує Україна. Саміт стане нагодою привітати досягнутий прогрес, а також наголосити на необхідності подальшої відданості неперервності й незворотності реформування, зокрема в галузі верховенства права та судочинства. Це передусім в інтересах українського народу.

Саміт – це також нагода для Євросоюзу ще раз засвідчити цілковиту підтримку територіальної цілісності й суверенітету України. Ми розраховуємо підписати угоду про спільний авіаційний простір між Україною та Євросоюзом, яка принесе конкретну користь як громадянам, так і бізнесу. Ми також очікуємо підписати угоду про доступ України до програм «Горизонт Європа» і «Креативна Європа», що дозволить збудувати тісні взаємозв’язки між художниками, дослідниками й академічними спільнотами загалом.

На саміті ми також разом розглянемо, які аспекти нашої Угоди про асоціацію вже досягнуті, а також обговоримо наступні кроки для того, аби ця безпрецедентна угода працювала для обох сторін ще краще ефективніше.

Угода про асоціацію лишається найбільш амбітною в Євросоюзі щодо будь-якої країни-партнера. Маємо пишатися тим, що обидві сторони відповідають цим амбіціям.

– На саміті український президент Володимир Зеленський збирається порушити питання визнання європейської перспективи України. Коли можна очікувати в цьому питанні на позитивний фідбек від ЄС?

– Україна уже дуже близька до Європейського союзу, починаючи з географічної й культурної близькості й закінчуючи нашими тісними зв'язками, зокрема Угодою про асоціацію. Європейські прагнення України і її європейський вибір ЄС визнав і привітав, як зазначено в цій угоді. Засвідчено це й у декларації, схваленій за підсумками саміту «Східного партнерства» 2017 року.​

ЄС та Україна поділяють прагнення зміцнювати політичні зв’язки та економічну інтеграцію на основі Угоди про асоціацію, враховуючи глибоку й всеосяжну зону вільної торгівлі. Просування вперед, назустріч процесу реформування і зближення – це найкращий інструмент для досягнення такої мети. Це означає роботу над впровадженням угоди, продовження блискучої співпраці між Україною та інституціями й агентствами Євросоюзу та загалом ведення спільного бізнесу, поїздки на роботу та навчання до Євросоюзу – і навпаки. Всі ці речі з кожним днем роблять нас ближчими один до одного.

– Низка видань стверджує, що декотрі країни ЄС порушують питання про позбавлення безвізу Західних Балкан, а також України, Грузії, Молдови. Причина тому – порушення візових правил громадянами цих країн. Чи існують реальні загрози безвізу між Україною та ЄС і як із ними боротися?

Безвізові подорожі – це результат зусиль України, яких було докладено до того, аби будувати європейське майбутнє. Тим не менше, ми продовжуємо відстежувати питання протидії корупції в межах механізму призупинення безвізу. Це включає щорічний звіт – оцінку дій, вжитих Україною для забезпечення безперервного виконання критеріїв лібералізації візового режиму, формулювання рекомендацій та перевірку їх виконання.

Ці рамки призвели до більшого залучення української влади до процесу боротьби з корупцією, в результаті якого були здійснені вагомі реформи. А найважливіше – те, що скористатися перевагами безвізу змогли більш як 50 мільйонів українців.

Радий відзначити, що нині європейські кордони відкриті українцям так само, як і в докоронавірусні часи. Українські COVID-сертифікати стали одними з перших сертифікатів у країнах-партнерах, які визнав Євросоюз. Завдяки цьому послабленню обмежень на поїздки в серпні, а також завдяки безвізому в’їзду для власників біометричних паспортів до ЄС уже мали змогу потрапити сотні тисяч українців.

– Як оціните процес імплементації реформ в Україні?

– Двосторонні відносини між Україною та Євросоюзом досягли суттєвого поступу від моменту набрання чинності Угоди про асоціацію 2017 року. Україна здійснила значний прогрес в окремих галузях.

Щороку Євросоюз публікує звіт про імплементацію Угоди про асоціацію, що окреслює виконання Україною своїх зобов'язань в межах угоди. Реформи в галузі верховенства права та боротьби з корупцією мають вирішальне значення для всебічного успіху у впровадженні реформ, і це визнає як українська влада, так і Євросоюз, котрий проявляє свою підтримку.

Водночас угода все ще пропонує величезну кількість невтілених можливостей. І її повна імплементація має лишатися в пріоритеті для обох сторін.

– Україна та Євросоюз можуть посилити потенціал Угоди про асоціацію – такою є і офіційна позиція Києва. У яких галузях можна поглиблювати співробітництво?

– Лише минулого року ми активізували співпрацю в таких галузях, як сировина, кібербезпека, а також Європейська зелена угода.

Але так, Угода про асоціацію має ще багато чого запропонувати. Я знаю, що існує великий інтерес до поглиблення нашої співпраці, приміром, у таких галузях, як інформаційна стійкість і стратегічна комунікація. Можна було би більше зближуватися в напрямку транспортного, екологічного, трудового законодавства.

В цілому зміцнення верховенства права та посилення боротьби з корупцією залишаються вирішальними для забезпечення належного виконання угоди. Ключовим є те, що Україна продовжує свої зусилля в цьому напрямку.

– Євросоюз розглядає нині можливість розмістити на території України військово-навчальну місію. Які шанси, що це рішення буде схвалене в ЄС, і якими будуть завдання місії?

– Давайте зробимо крок назад. Україна насправді подала запит на допомогу Євросоюзу в секторі професійної військової освіти (PME). Ми створили місію з виявлення фактів, аби оцінити потреби в цій галузі.

Дискусії щодо визначення найоптимальнішого шляху підтримки України в PME-секторі ще тривають. Потрібно провести більш суттєвий аналіз, аби визначити найбільш відповідний та ефективний підхід до цієї справи. Ми не ухвалимо рішення щодо цього під час саміту.

– Тривалий час Україна чекає на угоду про «відкрите небо» з Євросоюзом. Наскільки є вірогідним, що її підпишуть на саміті? Яким чином вона працюватиме і які вигоди для обох сторін?

– Радий повідомити ці чудові новини: очікується, що угода про спільний авіаційний простір буде підписана на полях саміту, і Європейський союз із Україною почнуть негайну її імплементацію. Це означає, що, починаючи від дати підпису, європейські авіалінії зможуть відправлятися на будь-яке українське летовище й навпаки. Без жодних обмежень. Це величезний крок у напрямку зміцнення наших зв'язків, який забезпечить ще тісніші контакти між людьми.

Це також буде крок у напрямку впровадження стандартів, адже Євросоюз і Україна також спільно працюватимуть над тим, щоб Україна впровадила авіаційні правила ЄС у таких галузях, як безпека польотів, управління повітряним рухом, чесна конкуренція, екологія, соціальні питання.

– Як скандал щодо Pandora Papers може вплинути на подальшу розбудову зв'язків між Україною та Євросоюзом?

– Ми очікуємо, що недавні припущення за результатами журналістського розслідування з допомогою так званих Pandora Papers, як і будь-які інші підозри, що стосуються корупції чи можливого ухилення від сплати податків, мають бути ретельно розслідуваними компетентними національними органами.

Зусилля України в боротьбі з корупцією продовжують бути частиною нашого інтенсивного політичного діалогу щодо верховенства права і є важливим елементом Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

– Росія хоче постачати газ до Європи в обхід України й робить усе можливе, аби реалізувати свій задум: запускає «Північний потік-2», підписує газовий контракт із Угорщиною, штучно провокує енергетичну кризу в Європейському союзі. Що збирається робити ЄС, аби захистити свою енергетичну безпеку і як у цих обставинах Україна може втримати свою роль стратегічного транзитера?

Енергетична безпека – головна тема нашого нинішнього порядку денного, зважаючи на поточний стрибок цін, який призвів до здорожчання енергоносіїв. Це справжня криза і в Європі, й на світових ринках. Ми не можемо дозволити їй створити енергетичну бідність або дестабілізувати уряди по всій Європі та за її межами. Цього тижня обговоримо це питання на Колегії комісарів Європейського союзу, а наприкінці місяця – з лідерами ЄС.

Що стосується «Північного потоку-2», то ми принагідно багато разів чітко висловлювали свою позицію: «Північний потік-2» не є проєктом загальноєвропейського інтересу. Тим не менше, мета Європейської комісії завжди полягала в тому, щоб у разі побудови газопроводу його функціонування здійснювалося прозоро й не дискримінаційно, з відповідним ступенем регуляторного нагляду, відповідно до міжнародного законодавства та законодавства ЄС у сфері енергетики.

Україна є і лишається стратегічною транзитною країною для транспортування газу. Продовжувати транзит блакитного палива через Україну після 2024 року буде важливим для європейської енергетичної безпеки – ми підтримуємо таку позицію.

У липні ми отримали запит на консультації щодо «Північного потоку-2» від українського Міністерства закордонних справ і відповіли на це схвально. Хочу, аби було зрозуміло: Євросоюз продовжує приділяти величезне значення енергетичній безпеці України.

– Місяць тому в інтерв'ю Радіо Свобода ви зауважили, що складається враження, наче Кремль зацікавлений у конфронтації, бо активно веде підривну діяльність проти Євросоюзу та його країн-членів зокрема. Зважаючи на цю позицію Росії, як ЄС і загалом світ може змусити Росію дотримуватися врешті міжнародного права?

Європейський союз разом з нашими партнерами, які також поділяють нашу думку, продовжить наполягати на притягненні російського уряду до відповідальність за порушення міжнародного права та невиконання своїх міжнародних зобов'язань. Ми лишаємося непохитними у тому, щоб стояти на сторожі зміцнення міжнародного порядку, що базується на певних правилах. Як чітко зазначено у червневих висновках Європейської Ради, ЄС очікує від керівництва Росії на демонстрацію політичної волі, спрямованої на припинення своїх дій проти Євросоюзу та його держав-членів, а також третіх країн.

– Україна прагне стати частиною європейської сім'ї. А кілька тижнів тому президентка Естонії заявила, що це може зайняти до 20 років. Ви з цим погоджуєтеся чи ні? Й скільки, на вашу думку, часу піде, перш ніж Україна приєднається до ЄС?

– Я би не спекулював на тому, скільки саме років це може зайняти. Зараз важливо зосередитися на посиленні політичних зв'язків та економічної інтеграції України у європейський простір. І найкращий спосіб зробити це – забезпечити тривалі й незворотні реформи на основі Угоди про асоціацію, разом з її положенням про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, та докласти всіх необхідних зусиль для запровадження європейських стандартів на благо народу України.​

Саміт Україна-ЄС відбудеться 12 жовтня у Києві. Від Євросоюзу на ньому будуть присутні президент Ради Європи Шарль Мішель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Наприкінці вересня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Київ очікує на посилення потенціалу Угоди про асоціацію.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв про плани обговорити під час саміту євроінтеграційні зусилля України і визначити подальші орієнтири для співпраці з ЄС.

Дивіться також: Час-Тайм. У США можуть схвалити використання Pfizer для дітей

Час-Тайм. У США можуть схвалити використання Pfizer для дітей
please wait

No media source currently available

0:00 0:15:00 0:00

Всі новини дня

«Українська хоробрість змінює світ», - заявила прем'єр-міністерка Литви на Безпековому форумі у Варшаві. Відео

Під час форуму народу України вручили нагороду «Лицар Свободи». Від імені народу України її отримала перша леді Олена Зеленська.

Український експорт зерна наблизився до довоєнного рівня: репортаж з Одеського порту. Відео

За словами міністра інфраструктури України Олександра Кубракова, через два місяці після підписання Чорноморської зернової ініціативи український експорт зерна наблизився до довоєнного рівня.

Петреус: якби Росія здійснила ядерний удар по Україні, США та союзники, ймовірно, відповіли б знищенням російських сил в Україні. Відео

Колишній директор ЦРУ і генерал армії США у відставці Девід Петреус заявив у вівторок, що якби Росія здійснила ядерний удар по Україні, Сполучені Штати та їхні союзники, ймовірно, відповіли б знищенням російських сил в Україні та, можливо, у Чорному морі.

Чому участь кримських татар у війні проти України вигідна Кремлю - думки експертів. Відео

Правозахисні організації та Генштаб ЗСУ повідомляє, що російська влада в окупованому Криму мобілізує кримських татар. Чи є цифри, скільки людей вже отримали повістки, і чому участь кримських татар у війні проти України вигідна Кремлю - думки експертів.

Сенатори США пропонують передавати Україні конфісковані і заморожені активи Центробанку РФ 

Концерт з приводу незаконної анексії окупованих українських територій, Москва, 30 вересня 2022. REUTERS

Сенатори США від Демократичної та Республіканської партій Шелдон Вайтгауз та Джим Ріш запропонували нову законодавчу ініціативу, спрямовану проти російських еліт, ставленників та олігархів - Russian Elites, Proxies, and Oligarchs Act (REPO Act). Документ пропонує передавати Україні в якості додаткової допомоги конфісковані активи Центробанку Росії та інші суверенні активи РФ.

цілком правильно, щоб ці кошти були арештовані та конфісковані та перепрофільовані... Україні

"За повідомленнями, в усьому світі заморожено російських активів на понад 300 мільярдів доларів. Це значно більше грошей, ніж ті суми, що були вилучені чи конфісковані у російських олігархів. З огляду на винятковість та жорстокість відвертої незаконної війни Росії в Україні, цілком правильно, щоб ці кошти були арештовані, конфісковані та перепрофільовані, щоб допомогти Україні виграти цю війну та відбудувати свою країну", - сказав Ріш.

"Нам потрібно дати чітке повідомлення Володимиру Путіну: продовжуйте ваше жорстоке вторгнення в Україну та отримуйте фінансові наслідки", - сказав Вайтгаус. - "Ці заходи надішлють це повідомлення голосно та чітко".

Серед іншого, законодавча ініціатива закликає дозволити президентові США конфісковувати російські суверенні активи, заморожені у США, створює Фонд підтримки України (Ukraine Support Fund), куди спрямовуватимуть вилучені кошти. Крім того, за пропозицією, Держдепу надаватимуться додаткові ресурси для роботи із партнерами та союзниками за кордоном задля конфіскації додаткових російських суверенних активів в інших країнах.

Раніше "Голос Америки" повідомляв про новий пакет допомоги Україні, що включає HIMARS, артилерію, боєприпаси, протимінний транспорт та польове обладнання. Вашингтон та Київ повідомили, що президенти США Джо Байден та України Володимир Зеленський обговорили це у телефонній розмові.

Байден написав у Twitter, що США "як і раніше готові накласти серйозну плату на будь-яку організацію, яка підтримує так звану анексію Росією" українських територій і продовжуватимуть "об’єднувати світ для підтримки України у захисті своєї демократії."

Зеленський подякував Байдену і народу CША "за сталу оборонну й фінансову підтримку" та повідомив, що вони "обговорили додаткові санкції, ситуацію на полі бою та важливість збереження експорту агропродукції морем".

У РФ сьогодні заявили, що "постачання США озброєнь Україні наближають до небезпечної межі прямого військового зіткнення Росії та НАТО".

Більше

XS
SM
MD
LG