Актуально
Про саміт Україна-ЄС, Росію, газ і безвіз. Ексклюзивне інтерв’ю Жозепа Борреля "Радіо Свобода"
Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель дав Радіо Свобода ексклюзивне інтерв’ю напередодні саміту Україна-ЄС, що відбудеться у Києві 12 жовтня.
Глава дипломатії ЄС, зокрема, розповів, чого слід очікувати від цього саміту. А також зазначив, що сторони мають підписати низку угод, зокрема про спільний авіаційний простір між Україною та Євросоюзом. Також очікується укладення угоди про доступ України до програм «Горизонт Європа» і «Креативна Європа», які охоплюють мистецьку, дослідницьку та академічну співпрацю. Крім того, Жозеп Боррель говорив про Росію, газ, безвіз і не тільки.
– Українські високопосадовці очікують, що під час саміту будуть схвалені «проривні рішення», котрі стосуються практичної інтеграції України до Євросоюзу. Які саме рішення може запропонувати ЄС у цьому напрямку?
– Саміт Україна-ЄС підкреслює нашу послідовну й ефективну підтримку чинного процесу реформування, який впроваджує Україна. Саміт стане нагодою привітати досягнутий прогрес, а також наголосити на необхідності подальшої відданості неперервності й незворотності реформування, зокрема в галузі верховенства права та судочинства. Це передусім в інтересах українського народу.
Саміт – це також нагода для Євросоюзу ще раз засвідчити цілковиту підтримку територіальної цілісності й суверенітету України. Ми розраховуємо підписати угоду про спільний авіаційний простір між Україною та Євросоюзом, яка принесе конкретну користь як громадянам, так і бізнесу. Ми також очікуємо підписати угоду про доступ України до програм «Горизонт Європа» і «Креативна Європа», що дозволить збудувати тісні взаємозв’язки між художниками, дослідниками й академічними спільнотами загалом.
На саміті ми також разом розглянемо, які аспекти нашої Угоди про асоціацію вже досягнуті, а також обговоримо наступні кроки для того, аби ця безпрецедентна угода працювала для обох сторін ще краще ефективніше.
Угода про асоціацію лишається найбільш амбітною в Євросоюзі щодо будь-якої країни-партнера. Маємо пишатися тим, що обидві сторони відповідають цим амбіціям.
– На саміті український президент Володимир Зеленський збирається порушити питання визнання європейської перспективи України. Коли можна очікувати в цьому питанні на позитивний фідбек від ЄС?
– Україна уже дуже близька до Європейського союзу, починаючи з географічної й культурної близькості й закінчуючи нашими тісними зв'язками, зокрема Угодою про асоціацію. Європейські прагнення України і її європейський вибір ЄС визнав і привітав, як зазначено в цій угоді. Засвідчено це й у декларації, схваленій за підсумками саміту «Східного партнерства» 2017 року.
ЄС та Україна поділяють прагнення зміцнювати політичні зв’язки та економічну інтеграцію на основі Угоди про асоціацію, враховуючи глибоку й всеосяжну зону вільної торгівлі. Просування вперед, назустріч процесу реформування і зближення – це найкращий інструмент для досягнення такої мети. Це означає роботу над впровадженням угоди, продовження блискучої співпраці між Україною та інституціями й агентствами Євросоюзу та загалом ведення спільного бізнесу, поїздки на роботу та навчання до Євросоюзу – і навпаки. Всі ці речі з кожним днем роблять нас ближчими один до одного.
– Низка видань стверджує, що декотрі країни ЄС порушують питання про позбавлення безвізу Західних Балкан, а також України, Грузії, Молдови. Причина тому – порушення візових правил громадянами цих країн. Чи існують реальні загрози безвізу між Україною та ЄС і як із ними боротися?
– Безвізові подорожі – це результат зусиль України, яких було докладено до того, аби будувати європейське майбутнє. Тим не менше, ми продовжуємо відстежувати питання протидії корупції в межах механізму призупинення безвізу. Це включає щорічний звіт – оцінку дій, вжитих Україною для забезпечення безперервного виконання критеріїв лібералізації візового режиму, формулювання рекомендацій та перевірку їх виконання.
Ці рамки призвели до більшого залучення української влади до процесу боротьби з корупцією, в результаті якого були здійснені вагомі реформи. А найважливіше – те, що скористатися перевагами безвізу змогли більш як 50 мільйонів українців.
Радий відзначити, що нині європейські кордони відкриті українцям так само, як і в докоронавірусні часи. Українські COVID-сертифікати стали одними з перших сертифікатів у країнах-партнерах, які визнав Євросоюз. Завдяки цьому послабленню обмежень на поїздки в серпні, а також завдяки безвізому в’їзду для власників біометричних паспортів до ЄС уже мали змогу потрапити сотні тисяч українців.
– Як оціните процес імплементації реформ в Україні?
– Двосторонні відносини між Україною та Євросоюзом досягли суттєвого поступу від моменту набрання чинності Угоди про асоціацію 2017 року. Україна здійснила значний прогрес в окремих галузях.
Щороку Євросоюз публікує звіт про імплементацію Угоди про асоціацію, що окреслює виконання Україною своїх зобов'язань в межах угоди. Реформи в галузі верховенства права та боротьби з корупцією мають вирішальне значення для всебічного успіху у впровадженні реформ, і це визнає як українська влада, так і Євросоюз, котрий проявляє свою підтримку.
Водночас угода все ще пропонує величезну кількість невтілених можливостей. І її повна імплементація має лишатися в пріоритеті для обох сторін.
– Україна та Євросоюз можуть посилити потенціал Угоди про асоціацію – такою є і офіційна позиція Києва. У яких галузях можна поглиблювати співробітництво?
– Лише минулого року ми активізували співпрацю в таких галузях, як сировина, кібербезпека, а також Європейська зелена угода.
Але так, Угода про асоціацію має ще багато чого запропонувати. Я знаю, що існує великий інтерес до поглиблення нашої співпраці, приміром, у таких галузях, як інформаційна стійкість і стратегічна комунікація. Можна було би більше зближуватися в напрямку транспортного, екологічного, трудового законодавства.
В цілому зміцнення верховенства права та посилення боротьби з корупцією залишаються вирішальними для забезпечення належного виконання угоди. Ключовим є те, що Україна продовжує свої зусилля в цьому напрямку.
– Євросоюз розглядає нині можливість розмістити на території України військово-навчальну місію. Які шанси, що це рішення буде схвалене в ЄС, і якими будуть завдання місії?
– Давайте зробимо крок назад. Україна насправді подала запит на допомогу Євросоюзу в секторі професійної військової освіти (PME). Ми створили місію з виявлення фактів, аби оцінити потреби в цій галузі.
Дискусії щодо визначення найоптимальнішого шляху підтримки України в PME-секторі ще тривають. Потрібно провести більш суттєвий аналіз, аби визначити найбільш відповідний та ефективний підхід до цієї справи. Ми не ухвалимо рішення щодо цього під час саміту.
– Тривалий час Україна чекає на угоду про «відкрите небо» з Євросоюзом. Наскільки є вірогідним, що її підпишуть на саміті? Яким чином вона працюватиме і які вигоди для обох сторін?
– Радий повідомити ці чудові новини: очікується, що угода про спільний авіаційний простір буде підписана на полях саміту, і Європейський союз із Україною почнуть негайну її імплементацію. Це означає, що, починаючи від дати підпису, європейські авіалінії зможуть відправлятися на будь-яке українське летовище й навпаки. Без жодних обмежень. Це величезний крок у напрямку зміцнення наших зв'язків, який забезпечить ще тісніші контакти між людьми.
Це також буде крок у напрямку впровадження стандартів, адже Євросоюз і Україна також спільно працюватимуть над тим, щоб Україна впровадила авіаційні правила ЄС у таких галузях, як безпека польотів, управління повітряним рухом, чесна конкуренція, екологія, соціальні питання.
– Як скандал щодо Pandora Papers може вплинути на подальшу розбудову зв'язків між Україною та Євросоюзом?
– Ми очікуємо, що недавні припущення за результатами журналістського розслідування з допомогою так званих Pandora Papers, як і будь-які інші підозри, що стосуються корупції чи можливого ухилення від сплати податків, мають бути ретельно розслідуваними компетентними національними органами.
Зусилля України в боротьбі з корупцією продовжують бути частиною нашого інтенсивного політичного діалогу щодо верховенства права і є важливим елементом Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
– Росія хоче постачати газ до Європи в обхід України й робить усе можливе, аби реалізувати свій задум: запускає «Північний потік-2», підписує газовий контракт із Угорщиною, штучно провокує енергетичну кризу в Європейському союзі. Що збирається робити ЄС, аби захистити свою енергетичну безпеку і як у цих обставинах Україна може втримати свою роль стратегічного транзитера?
– Енергетична безпека – головна тема нашого нинішнього порядку денного, зважаючи на поточний стрибок цін, який призвів до здорожчання енергоносіїв. Це справжня криза і в Європі, й на світових ринках. Ми не можемо дозволити їй створити енергетичну бідність або дестабілізувати уряди по всій Європі та за її межами. Цього тижня обговоримо це питання на Колегії комісарів Європейського союзу, а наприкінці місяця – з лідерами ЄС.
Що стосується «Північного потоку-2», то ми принагідно багато разів чітко висловлювали свою позицію: «Північний потік-2» не є проєктом загальноєвропейського інтересу. Тим не менше, мета Європейської комісії завжди полягала в тому, щоб у разі побудови газопроводу його функціонування здійснювалося прозоро й не дискримінаційно, з відповідним ступенем регуляторного нагляду, відповідно до міжнародного законодавства та законодавства ЄС у сфері енергетики.
Україна є і лишається стратегічною транзитною країною для транспортування газу. Продовжувати транзит блакитного палива через Україну після 2024 року буде важливим для європейської енергетичної безпеки – ми підтримуємо таку позицію.
У липні ми отримали запит на консультації щодо «Північного потоку-2» від українського Міністерства закордонних справ і відповіли на це схвально. Хочу, аби було зрозуміло: Євросоюз продовжує приділяти величезне значення енергетичній безпеці України.
– Місяць тому в інтерв'ю Радіо Свобода ви зауважили, що складається враження, наче Кремль зацікавлений у конфронтації, бо активно веде підривну діяльність проти Євросоюзу та його країн-членів зокрема. Зважаючи на цю позицію Росії, як ЄС і загалом світ може змусити Росію дотримуватися врешті міжнародного права?
– Європейський союз разом з нашими партнерами, які також поділяють нашу думку, продовжить наполягати на притягненні російського уряду до відповідальність за порушення міжнародного права та невиконання своїх міжнародних зобов'язань. Ми лишаємося непохитними у тому, щоб стояти на сторожі зміцнення міжнародного порядку, що базується на певних правилах. Як чітко зазначено у червневих висновках Європейської Ради, ЄС очікує від керівництва Росії на демонстрацію політичної волі, спрямованої на припинення своїх дій проти Євросоюзу та його держав-членів, а також третіх країн.
– Україна прагне стати частиною європейської сім'ї. А кілька тижнів тому президентка Естонії заявила, що це може зайняти до 20 років. Ви з цим погоджуєтеся чи ні? Й скільки, на вашу думку, часу піде, перш ніж Україна приєднається до ЄС?
– Я би не спекулював на тому, скільки саме років це може зайняти. Зараз важливо зосередитися на посиленні політичних зв'язків та економічної інтеграції України у європейський простір. І найкращий спосіб зробити це – забезпечити тривалі й незворотні реформи на основі Угоди про асоціацію, разом з її положенням про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, та докласти всіх необхідних зусиль для запровадження європейських стандартів на благо народу України.
Саміт Україна-ЄС відбудеться 12 жовтня у Києві. Від Євросоюзу на ньому будуть присутні президент Ради Європи Шарль Мішель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Наприкінці вересня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Київ очікує на посилення потенціалу Угоди про асоціацію.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв про плани обговорити під час саміту євроінтеграційні зусилля України і визначити подальші орієнтири для співпраці з ЄС.
Дивіться також: Час-Тайм. У США можуть схвалити використання Pfizer для дітей
Всі новини дня
Навіщо Україні західні танки і для чого збіднений уран у снарядах?
Перші західні танки – німецькі Leopard 2 та британські Challenger 2 – вже в Україні. На черзі найпотужніші американські M1 Abrams. Рішення про постачання було прийнято ще у січні; тоді експерти налічували лише 14 Challenger, 30 Abrams, кілька десятків Leopard.
Challenger, Leopard та Abrams проти. T-54
«Усі три ці танки є найкращими серед танків НАТО, – каже Марк Кансіан (Mark Cancian), полковник США у відставці, колишній співробітник Пентагону, старший радник вашингтонського Центру стратегічних міжнародних досліджень (Senior Adviser, Center for Strate and International Studies, CSIS). – Вони сучасні та більш боєздатні, ніж танки, які є зараз в українців. Вони, зокрема мають дуже добре управління вогнем, а це означає, що вони здатні вражати цілі на великих дистанціях та скоординовано; у них відмінна сучасна броня, міцніша, ніж традиційна. І, звичайно, вони мобільніші, що дуже корисно для наступальних операцій. Вони краще, ніж те, що є у росіян, особливо краще за те, що росіяни беруть зараз зі своїх запасів». Ешелони російських танків , що йдуть на фронт - це Т-54 і Т-55, вік яких понад 50 років.
На відміну від радянської техніки, пояснює Марк Кансіан, сучасні танки мають «стабілізовану зброю, керовану комп'ютером. Система управління вогнем працює в процесі руху танка, зброя автоматично переміщатиметься вгору і вниз, вправо і вліво, слідуючи за горизонтом і метою, щоб танк міг вести точний вогонь на пересіченій місцевості на ходу. У старі часи навідник дивився в оптичний приціл і сам вносив корективи, намагаючись вразити ціль. Тепер із знаряддям пов'язаний лазерний далекомір і комп'ютер. Вони обчислюють відстань до мети, комп'ютер враховує вітер, температуру повітря та пороху, інші фактори і в результаті танк і веде точний вогонь на значно більших дистанціях». Важливо, що всі три західні танки вже мають багату історію бойового застосування.
Комп'ютерне наведення вогню має свої складнощі. Райн МакБет (Ryan McBeth), незалежний військовий експерт, ветеран армії США, звертає увагу, що Україна отримує відразу три різні танки на додаток до вже існуючих радянських. Британський Challenger взагалі стоїть окремо: він має нарізну зброю (насічки в стволі закручують снаряд для більшої стабільності траєкторії). Також снаряд не з'єднаний одне ціле з гільзою, яка містить пороховий заряд. Така схема, яку в залежності від способу зберігання пороху (у гільзі або в картонному, матерчатому «картузі») називається роздільно-гільзовою або роздільно-картузною і характерна для великих калібрів, де традиційний "постріл" (гільза та снаряд разом) був би занадто потужним. Наприклад, для американської гаубиці М 777 також є постріли з роздільним зарядом.
Німецький Leopard і американський Abrams мають схожу 120-мілімітрову гладкоствольну зброю, яка зазвичай надає велику початкову швидкість снаряду. «Заряд унітарний, проте використовується горюча гільза, яка частково згоряє під час пострілу, а викидаються після нього лише залишки, невелика пластина», – пояснює Райн МакБет. Але і тут буде проблема із сумісністю боєприпасів: «Балістичні обчислювачі в Leopard і Abrams повинні розпізнати боєприпас, який ви тільки що вставили, щоб знати, як керувати вогнем: відхилення гармати, за яким алгоритмом розраховувати відстань до мети, вітер, вологість повітря, кількість вже зроблених пострілів. Якщо ви просто вставите туди снаряд від іншого виробника, на який танк не запрограмований, він не знатиме, що робити». Це лише невелика ілюстрація численних проблем, які доводиться вирішувати західним інженерам з організацією постачання українській армії.
Причина, через яку Росія перекидає на фронт застарілі танки, частково полягає у великих бойових втратах, вважає Дмитро Горенбург (Dmitry Gorenburg), старший науковий аналітик вашингтонського Центру військово-морського аналізу (Center for Naval Analyses, CNA). Але частково вона полягає в тому, що ці менш технічно складні танки легше швидко зняти з консервації і поставити в роботу, ніж Т-72. Крім того, Росія має намір терміново провести модернізацію на своїх заводах частини застарілого парку, вважає експерт. Ці танки теж прийдуть на фронт, але трохи пізніше: після того, як перша хвиля зазнає втрат.
«На початку війни Україна мала близько 800 танків, всі радянської конструкції, – нагадує експерт CSIS. – Вони втратили кілька сотень, але й захопили кілька сотень російських, тож, ймовірно, у них зараз шість-сім сотень радянських танків. Навіть ще одна сотня сучасних західних танків є суттєвою». Чому? Тому що їх потенційний російський конкурент (не рахуючи застарілих Т 72) – Т 14 Армата - досвіду бойового застосування немає. Більше того: станом на кінець 2019 року відкриті джерела оцінювали кількість випущених Росією машин. 16 екземплярів при спробах наростити випуск лише до 28 – 44 (!) на рік.
Чи вплинуть ешелони застарілої російської техніки на хід бойових дій? «Виявлять, – вважає Марк Кансіан. - Вони хоч і не здатні боротися з іншими танками, але все одно здатні вражати піхоту, зрештою - у них все ще є кулемет і якась гармата з броньовим захистом. Вони можуть пересуватися. Таким чином, у супроводі російської піхоти вони можуть виявитися корисними». МакБет додає: росіяни, швидше за все, використовуватимуть старі танки з укриття просто як артилерійські гармати з мотором для періодичної передислокації.
З цією точкою зору згоден і Дмитро Горенбург (Dmitry Gorenburg), старший науковий аналітик вашингтонського Центру військово-морського аналізу (Center for Naval Analyses, CNA): «Не думаю, що нові танки повністю змінять правила гри для України. Думаю, ця війна залишиться переважно артилерійською. Тож танки — це своєрідний допоміжний інструмент, а не головна страва. Головна потреба України – це артилерійські снаряди».
Збіднений уран замість свинцю
Повідомлення Великої Британії про постачання снарядів із сердечниками з збідненого урану (depleted uranium, DU) для танків Challenger 2 викликало пропагандистський сплеск у Росії, де спробували використати цю інформацію як виправдання для розгортання ядерної зброї в Білорусі.
Насправді DU-боєприпаси (які, до речі, є й у Росії) не мають жодного відношення до ядерної зброї та ніяк не впливають на вибухові характеристики заряду. Навіщо тоді потрібен у снаряді уран?
«Перевага збідненого урану в тому, що він надзвичайно щільний, – пояснює Марк Кансіан. – Це дуже важкий метал, що робить снаряд ефективним, бо він може пробити товщу броню. Деякі країни використовують для осердя протитанкових снарядів вольфрам; і те, й інше – дорого, але уран має деякі технологічні переваги».
Кінетична енергія снаряда пропорційна його вазі та квадрату швидкості. Таким чином, чим важчий снаряд при тих же габаритах та швидкості, тим більше він ефективний – особливо при пробиванні броні або укріплень. Вольфрам і уран мають щільність більше 19 грамів на кубічний сантиметр – це відповідно в 19 разів більше, ніж у води та в 1.7 рази – ніж у свинцю – традиційного матеріалу для дешевих куль і снарядів. Крім того, якщо свинець можна розплавити в консервній банці на багатті (температура плавлення 328ºC) і він просто потече при ударі, то уран плавиться лише при 1122ºC.
Вольфрам ще більш щільноплавкий, але уран має важливу фізичну властивість. Урановий сердечник правильно сконструйованого снаряда має форму дротика, при ударній деформації цей метал здатний зламуватися так, що дротик самозагострюється, а потім самозаймається від нагріву, що викликає пожежу всередині ураженого об'єкта, детонацію боєприпасів і т.д.
Чи випромінюють DU-боєприпаси радіацію? Ні. «Поводитися з ними цілком безпечно, – каже Марк Кансіан, – і особливих антирадіаційних вимог немає».
«Мова йде не про загрозу радіаційного ураження, – додає Райн МакБет, – а про звичайні запобіжні заходи при роботі з важкими металами, такими як свинець, чиї солі отруйні, або ртуть, чиїми парами можна отруїтися. Якщо уран потрапить до ваших легень, це буде некорисно. Я завжди кажу людям: не лізьте в автомобілі, що згоріли! Там вигорів свинцевий акумулятор, шини – ви хочете дихати всією цією гидотою, пилом важких металів?»
Збіднений уран має нижчий вміст ізотопу 235. Це нерадіоактивний уран-238, до якого примішано (за американськими стандартами) лише 0.3% урану 235. Для порівняння: природний уран і то містить його вдвічі більше: 0.72 %.
Уран 238 майже нерадіоактивний через неймовірно тривалий період напіврозпаду, який триваліший, ніж у ізотопу 235 в 18 з лишком тисяч разів. З трьох основних видів радіаційного випромінювання, яке класифікується як альфа-, бета-і гамма-випромінювання, збіднений уран випромінює лише перше з них, яке навіть на відкритому повітрі не поширюється далі за кілька сантиметрів і повністю зупиняється листом паперу або поверхневим шаром шкірного епітелію людини. Таким чином, небезпечно лише вдихати або вживати в їжу збіднений уран – втім, те саме можна сказати і про дуже багато інших речовин.
Збройні сили США та НАТО використовували DU-боєприпаси у війні в Перській затоці 1991 року, в Боснії, в Іраку в 2003 році та при ударах по ІДІЛ у Сирії в 2015 році. Підраховано, що під час війни у Перській затоці було використано від 315 до 350 тонн таких боєприпасів.
У військових конфліктах, де застосовувалися DU-боєприпаси, проблемою, як зазначають експерти, може стати лише вдихання частинок DU в аерозолях, що виникають при пробиванні броні та згорянні, коли виділяються оксиди збідненого урану у вигляді пилу, яким можна надихатися або забруднити рани. . Однак, це, ймовірно, не головний вражаючий фактор у разі попадання такого снаряда в танк: швидше за все, ціль буде знищена цілком і відразу.
Цікаво, що в середньому близько 90 мікрограмів природного урану міститься в організмі кожної людини (в основному в кісткових тканинах) – в результаті нормального прийому води, їжі та дихання. Дослідження показали, що застосування DU-боєприпасів не призводило до захворюванням у військових. Більш того: частина танків M1A1 та M1A2 Abrams, побудованих після 1998 року, мають модулі DU, вбудовані в композитну броню Chobham у передній частині корпусу та передній частині вежі, що суттєво покращує захищеність екіпажу.
DU-боєприпаси використовуються далеко не тільки танками: наприклад, такі осердя є у 30-мм бронебійно-запальних снарядів для штурмовика A-10 Thunderbolt II та інших. Застосовується збіднений уран і в цивільних технологіях: перші серії знаменитого Boeing 747 мали противаги тримерів з DU (від 400 до 1500 кілограмів).
Більшість збідненого урану утворюється як побічний продукт виробництва збагаченого урану для палива ядерних реакторів або ядерної зброї. Тому є він переважно у ядерних країнах. Так, за даними відкритих джерел, Росія накопичила його 460 тисяч тонн (друге місце після США з відставанням менше ніж на 5%), а постачальник снарядів для Challenger, Великобританія – лише 30 тисяч тонн: у 15 разів менше.
«Але росіяни, звичайно, причепилися до цього! – каже Дмитро Горенбург. – Нібито постачання DU-снарядів – це своєрідна ядерна ескалація, почали говорити про це, ніби це якась радіологічна зброя або щось таке, що просто не відповідає дійсності. Тепер це використовується як привід, щоб вести мову про розміщення або навіть потенційну передачу тактичної ядерної зброї до Білорусі. Насправді це непорівнянні речі. Крім того, цілком імовірно, що російські військові також використовують снаряди зі збідненим ураном у деяких своїх боєприпасах в Україні, хоча ми ще й не маємо підтверджених випадків».
Чи змінять танки та DU-снаряди хід війни?
Експерти сходяться на думці, що на полі бою в Україні ми не побачимо танкових битв у стилі Курської дуги та села Прохорівки: танк на танк. Британський військовий експерт Даніель Ренделл (Daniel Rendell) вважає, що Україна використовуватиме танки в основному для підтримки піхоти. Особливо – Challenger 2, який винятково гарний саме в цій якості. «Нарізна зброя Challenger дозволяє використовувати високоефективні осколково-фугасні снаряди (High Explosive Squash Head; HESH), – пояснює експерт. – Це добрий снаряд загального призначення, але йому не вистачає ударної сили проти новітніх розробок останнього десятиліття (реактивна броня тощо). Нарізний ствол знижує ефективність бронебійних снарядів з стабілізатором, що скидається, які більш ефективні проти танків високого класу». (До речі, саме через цю причину британський танк використовує DU-боєприпаси як основні бронебійні: важкий снаряд компенсує його меншу швидкість у нарізному стволі.)
Райн МакБет вважає, що західні танки здатні змінити правила гри лише на тактичному рівні: "Я не думаю, що їх буде достатньо для того, щоб мати стратегічне значення. А ось конкретному командиру української роти новий танк надасть унікальні можливості".
«На цій війні немає "срібної кулі", як би нам цього не хотілося, – робить висновок Марк Кансіан. – Багато хто продовжує сподіватися, що Захід дасть якусь диво-зброю, яка одразу змінить хід війни та принесе перемогу українцям. Але це неможливо: перемогу принесе поєднання боєприпасів, які Захід відправляє в Україну, сукупного потенціалу всієї техніки, якісного навчання, яке проводить НАТО для українців, і, нарешті, рішучості українського народу».
«Це небезпечний тип розмови», – Джо Байден. Відео
Президент США Джо Байден відповів 28 березня на питання журналіста про оголошення Путіна про ядерну зброю у Білорусі.
- Голос Америки
“Дуже агресивна Росія Путіна” є гострою загрозою для США - Остін під час слухань щодо оборонного бюджету
Стратегія національної оборони США називає “дуже агресивну Росію Путіна” гострою загрозою. Про це заявив міністр оборони США Ллойд Остін під час слухань щодо оборонного бюджету на 2024 фінансовий рік у Комітеті Палати представників США зі збройних сил.
Представляючи проект оборонного бюджету США, Остін запевнив у подальшій підтримці України та зазначив, що під керівництвом президента Джо Байдена Сполучені Штати згуртували світ, щоб допомогти Україні боротися з невиправданим вторгненням Росії.
“Ми посилили захист і стримування НАТО на східному фланзі. Наші союзники та партнери надали важливу допомогу в галузі безпеки в рамках Контактної групи з безпекової допомоги Україні, яку я очолюю. І ми підтримуватимемо оборону України стільки, скільки буде потрібно”, - зазначив Остін.
Він зазначив, що бюджет на наступний рік буде найбільшим космічним бюджетом в історії Пентагону, а також передбачає найбільші інвестиції в закупівлі досліджень і розробок. “Ми просимо понад 61 млрд доларів для підтримки панування в повітрі. Це включає фінансування винищувачів і незвичайних стратегічних бомбардувальників B 21”, - заявив Остін.
Він також закликав Конгрес США виділити понад 48 млрд доларів на оборону на морі, включно з будівництвом нових кораблів протимінного захисту.
"Ми просимо понад 30 мільярдів доларів для подальших інвестицій у промислову базу та придбання максимальної кількості боєприпасів, які здатна виробити американська промисловість", - заявив Остін.
Під час слухань член Палати представників США від Республіканської партії Джо Вілсон запитав у Остіна, чи можуть США надати Україні танки М1 негайно, а також виділити більшу кількість цих танків для потреб України.
На це Остін не відповів прямо, лише зазначив, що щотижня спілкується з українськими колегами та знає про їхні потреби.
"Ми вважаємо, що маємо справді гарне уявлення про те, що українцям потрібно, щоб домогтися успіху в цій боротьбі. І вони справді виконали чудово діють, зіткнувшись з противником, який значно сильніший і краще забезпечений ресурсами, ніж вони. Вони добре билися, і надихнули нас усіх, і продовжують це робити.
Останнім часом тривають поставки бойових машин піхоти, Bradley, ... німці дають танки Leopard, низку спроможностей, щоб дозволити українцям піти в наступ навесні, коли вони вирішать", - сказав Остін.
- Голос Америки
США планують вшестеро збільшити виробництво 155-мм снарядів, подвоїти виробництво "Джавелінів" - ЗМІ
США планують подвоїти виробництво 155-мм артилерійських снарядів до кінця року і збільшити це виробництво в шість разів впродовж п'яти років. Про це заступник міністра оборони США з Сухопутних сил Гейб Камарілло заявив у вівторок у виступі на засіданні симпозіуму Світової асоціації Сухопутних сил США, пише DefenseOne.
Пентагон витратить більше 2 мільярдів доларів цього року на оновлення виробничих потужностей на тлі зростання поставок зброї Україні, додав посадовець, пише видання.
Також планується подвоїти виробництво "Джавелінів" - до 330 на місяць, а ракет GMLRS з 556 до 1 110 в 2025 році, заявив Камарілло.
Камарілло також запевнив, що поставки танків Abrams Україні не позначаться на виробництві нових танків на заводі в Лімі, Огайо, пише DefenseNews. Наразі 31 танк потрібно підготувати до поставки до України, наводить видання слова посадовця.
В Білому домі раніше цього місяця повідомили, що Сполучені Штати шукають варіанти пришвидшити доправлення танків Abrams до України.
"Пентагон працює якнайшвидше, й вони скоро розкажуть про зміни, які вони роблять, щоб подивитись, чи ми можемо передати танки Abrams Україні трохи швидше, ніж очікувалось до цього, тож ми працюємо над цим, є певні зміни, які можна привнести у процес, щоб пришвидшити це, - сказав координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі американського телеканалу MSNBC 21 березня. - Але треба розуміти, що це дуже складні танки, по перше, у нас немає багато з них на складах, але навчання із користування цим танком потребує значної підготовки".
"Наприклад, базове навчання з використання танків Abrams для американських солдатів триває 16 тижнів, і це просто базове навчання з використання. Також треба знати, як підтримувати цю техніку в робочому стані, а також треба логістичний ланцюжок, щоб продовжувати отримувати запчастини й витратні матеріали, поки ви у бою", - сказав високопосадовець.
Водночас Кірбі зазначив, що США розуміють нагальну потребу ЗСУ у техніці та боєприпасах для весняного контрнаступу, й це відображено в оголошеному напередодні новому пакеті допомоги Україні на суму $350 млн, який включатиме більше ракет GMLRS для артилерійських установок HIMARS, 155-мм боєприпаси для гаубиць і 25-мм боєприпаси.
"Президент дуже чітко заявив, що станом на зараз ми не розглядаємо питання F-16 для України. Ми намагаємось визначити пріоритети у типах систем, які, як ми знаємо, (українці) потребуватимуть найбільше у наступні тижні й місяці, а це артилерія, боєприпаси, повітряна оборона, бронетехніка", - додав Кірбі у відповідь на запитання ведучого MSNBC щодо винищувачів.
- Голос Америки
Мережа секретних агентів Росії, створена до війни, може і досі діяти в Україні - звіт RUSI
Росія розгорнула широку мережу секретних агентів в Україні перед повномасштабним вторгненням. Понад те, ця мережа досі є “життєздатною” і попри тисячі арештованих зрадників забезпечує постійний потік розвідувальної інформації для російських військ. Такі дані оприлюднили розвідувальники і аналітики у новому звіті Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).
Згідно з опублікованим звітом, російські спецслужби завербували в Україні широку агентурну мережу напередодні вторгнення, від чого досі продовжують отримувати вигоду, - цитує звіт видання Newsweek.
Ще рік тому, нагадує видання, у зверненні 1 квітня 2002 року президент України Володимир Зеленський обіцяв “великі проблеми за співпрацю з гауляйтерами або окупантами напряму” і тим, хто “пішов в гауляйтери”, президент порадив робити собі “прописку десь у Ростові”.
За інформацією журналістів видання Newsweek, тисячі людей, звинувачених у співпраці з російським урядом, були затримані з початку війни в Україні.
Інститут RUSI називає агентуру Москви «внутрішньою загрозою», яка “обмежила здатність України підготувати країну до війни у 2022 році”.
Згідно із аналітикою інституту, російським військам вдалося «корумпувати об’єкти» та вербувати українців – іноді навіть під сфальшованими приводами. Тобто українці можуть бути впевнені, що збирають дані для Києва, а насправді їх дії приносять у кінцевому підсумку користь Москві.
Крім того, звіт свідчить, що людей в Україні вербували агенти, які “проникли в українську політичну чи економічну еліту”. Деякі з них працювали на Росію вже упродовж десятиліть.
І хоча деякі з тих, хто працював на Кремль, були ідентифіковані, чимало з їх операцій все ще не викрито, попереджають автори звіту.
«Значна частина агентури Росії як в Україні, так і в інших країнах продовжує активно діяти», – пишуть вони.
Одним із завдань спецагентів Росії, наразі безуспішним, було спровокувати «внутрішню політичну кризу». Над цим працювали «впливові агенти в державних органах» в Україні, - йдеться у звіті.
Форум