Спеціальні потреби

Актуально

Про саміт Україна-ЄС, Росію, газ і безвіз. Ексклюзивне інтерв’ю Жозепа Борреля "Радіо Свобода"

На фото: Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель

Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель дав Радіо Свобода ексклюзивне інтерв’ю напередодні саміту Україна-ЄС, що відбудеться у Києві 12 жовтня.

Глава дипломатії ЄС, зокрема, розповів, чого слід очікувати від цього саміту. А також зазначив, що сторони мають підписати низку угод, зокрема про спільний авіаційний простір між Україною та Євросоюзом. Також очікується укладення угоди про доступ України до програм «Горизонт Європа» і «Креативна Європа», які охоплюють мистецьку, дослідницьку та академічну співпрацю. Крім того, Жозеп Боррель говорив про Росію, газ, безвіз і не тільки.

– Українські високопосадовці очікують, що під час саміту будуть схвалені «проривні рішення», котрі стосуються практичної інтеграції України до Євросоюзу. Які саме рішення може запропонувати ЄС у цьому напрямку?

– Саміт Україна-ЄС підкреслює нашу послідовну й ефективну підтримку чинного процесу реформування, який впроваджує Україна. Саміт стане нагодою привітати досягнутий прогрес, а також наголосити на необхідності подальшої відданості неперервності й незворотності реформування, зокрема в галузі верховенства права та судочинства. Це передусім в інтересах українського народу.

Саміт – це також нагода для Євросоюзу ще раз засвідчити цілковиту підтримку територіальної цілісності й суверенітету України. Ми розраховуємо підписати угоду про спільний авіаційний простір між Україною та Євросоюзом, яка принесе конкретну користь як громадянам, так і бізнесу. Ми також очікуємо підписати угоду про доступ України до програм «Горизонт Європа» і «Креативна Європа», що дозволить збудувати тісні взаємозв’язки між художниками, дослідниками й академічними спільнотами загалом.

На саміті ми також разом розглянемо, які аспекти нашої Угоди про асоціацію вже досягнуті, а також обговоримо наступні кроки для того, аби ця безпрецедентна угода працювала для обох сторін ще краще ефективніше.

Угода про асоціацію лишається найбільш амбітною в Євросоюзі щодо будь-якої країни-партнера. Маємо пишатися тим, що обидві сторони відповідають цим амбіціям.

– На саміті український президент Володимир Зеленський збирається порушити питання визнання європейської перспективи України. Коли можна очікувати в цьому питанні на позитивний фідбек від ЄС?

– Україна уже дуже близька до Європейського союзу, починаючи з географічної й культурної близькості й закінчуючи нашими тісними зв'язками, зокрема Угодою про асоціацію. Європейські прагнення України і її європейський вибір ЄС визнав і привітав, як зазначено в цій угоді. Засвідчено це й у декларації, схваленій за підсумками саміту «Східного партнерства» 2017 року.​

ЄС та Україна поділяють прагнення зміцнювати політичні зв’язки та економічну інтеграцію на основі Угоди про асоціацію, враховуючи глибоку й всеосяжну зону вільної торгівлі. Просування вперед, назустріч процесу реформування і зближення – це найкращий інструмент для досягнення такої мети. Це означає роботу над впровадженням угоди, продовження блискучої співпраці між Україною та інституціями й агентствами Євросоюзу та загалом ведення спільного бізнесу, поїздки на роботу та навчання до Євросоюзу – і навпаки. Всі ці речі з кожним днем роблять нас ближчими один до одного.

– Низка видань стверджує, що декотрі країни ЄС порушують питання про позбавлення безвізу Західних Балкан, а також України, Грузії, Молдови. Причина тому – порушення візових правил громадянами цих країн. Чи існують реальні загрози безвізу між Україною та ЄС і як із ними боротися?

Безвізові подорожі – це результат зусиль України, яких було докладено до того, аби будувати європейське майбутнє. Тим не менше, ми продовжуємо відстежувати питання протидії корупції в межах механізму призупинення безвізу. Це включає щорічний звіт – оцінку дій, вжитих Україною для забезпечення безперервного виконання критеріїв лібералізації візового режиму, формулювання рекомендацій та перевірку їх виконання.

Ці рамки призвели до більшого залучення української влади до процесу боротьби з корупцією, в результаті якого були здійснені вагомі реформи. А найважливіше – те, що скористатися перевагами безвізу змогли більш як 50 мільйонів українців.

Радий відзначити, що нині європейські кордони відкриті українцям так само, як і в докоронавірусні часи. Українські COVID-сертифікати стали одними з перших сертифікатів у країнах-партнерах, які визнав Євросоюз. Завдяки цьому послабленню обмежень на поїздки в серпні, а також завдяки безвізому в’їзду для власників біометричних паспортів до ЄС уже мали змогу потрапити сотні тисяч українців.

– Як оціните процес імплементації реформ в Україні?

– Двосторонні відносини між Україною та Євросоюзом досягли суттєвого поступу від моменту набрання чинності Угоди про асоціацію 2017 року. Україна здійснила значний прогрес в окремих галузях.

Щороку Євросоюз публікує звіт про імплементацію Угоди про асоціацію, що окреслює виконання Україною своїх зобов'язань в межах угоди. Реформи в галузі верховенства права та боротьби з корупцією мають вирішальне значення для всебічного успіху у впровадженні реформ, і це визнає як українська влада, так і Євросоюз, котрий проявляє свою підтримку.

Водночас угода все ще пропонує величезну кількість невтілених можливостей. І її повна імплементація має лишатися в пріоритеті для обох сторін.

– Україна та Євросоюз можуть посилити потенціал Угоди про асоціацію – такою є і офіційна позиція Києва. У яких галузях можна поглиблювати співробітництво?

– Лише минулого року ми активізували співпрацю в таких галузях, як сировина, кібербезпека, а також Європейська зелена угода.

Але так, Угода про асоціацію має ще багато чого запропонувати. Я знаю, що існує великий інтерес до поглиблення нашої співпраці, приміром, у таких галузях, як інформаційна стійкість і стратегічна комунікація. Можна було би більше зближуватися в напрямку транспортного, екологічного, трудового законодавства.

В цілому зміцнення верховенства права та посилення боротьби з корупцією залишаються вирішальними для забезпечення належного виконання угоди. Ключовим є те, що Україна продовжує свої зусилля в цьому напрямку.

– Євросоюз розглядає нині можливість розмістити на території України військово-навчальну місію. Які шанси, що це рішення буде схвалене в ЄС, і якими будуть завдання місії?

– Давайте зробимо крок назад. Україна насправді подала запит на допомогу Євросоюзу в секторі професійної військової освіти (PME). Ми створили місію з виявлення фактів, аби оцінити потреби в цій галузі.

Дискусії щодо визначення найоптимальнішого шляху підтримки України в PME-секторі ще тривають. Потрібно провести більш суттєвий аналіз, аби визначити найбільш відповідний та ефективний підхід до цієї справи. Ми не ухвалимо рішення щодо цього під час саміту.

– Тривалий час Україна чекає на угоду про «відкрите небо» з Євросоюзом. Наскільки є вірогідним, що її підпишуть на саміті? Яким чином вона працюватиме і які вигоди для обох сторін?

– Радий повідомити ці чудові новини: очікується, що угода про спільний авіаційний простір буде підписана на полях саміту, і Європейський союз із Україною почнуть негайну її імплементацію. Це означає, що, починаючи від дати підпису, європейські авіалінії зможуть відправлятися на будь-яке українське летовище й навпаки. Без жодних обмежень. Це величезний крок у напрямку зміцнення наших зв'язків, який забезпечить ще тісніші контакти між людьми.

Це також буде крок у напрямку впровадження стандартів, адже Євросоюз і Україна також спільно працюватимуть над тим, щоб Україна впровадила авіаційні правила ЄС у таких галузях, як безпека польотів, управління повітряним рухом, чесна конкуренція, екологія, соціальні питання.

– Як скандал щодо Pandora Papers може вплинути на подальшу розбудову зв'язків між Україною та Євросоюзом?

– Ми очікуємо, що недавні припущення за результатами журналістського розслідування з допомогою так званих Pandora Papers, як і будь-які інші підозри, що стосуються корупції чи можливого ухилення від сплати податків, мають бути ретельно розслідуваними компетентними національними органами.

Зусилля України в боротьбі з корупцією продовжують бути частиною нашого інтенсивного політичного діалогу щодо верховенства права і є важливим елементом Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

– Росія хоче постачати газ до Європи в обхід України й робить усе можливе, аби реалізувати свій задум: запускає «Північний потік-2», підписує газовий контракт із Угорщиною, штучно провокує енергетичну кризу в Європейському союзі. Що збирається робити ЄС, аби захистити свою енергетичну безпеку і як у цих обставинах Україна може втримати свою роль стратегічного транзитера?

Енергетична безпека – головна тема нашого нинішнього порядку денного, зважаючи на поточний стрибок цін, який призвів до здорожчання енергоносіїв. Це справжня криза і в Європі, й на світових ринках. Ми не можемо дозволити їй створити енергетичну бідність або дестабілізувати уряди по всій Європі та за її межами. Цього тижня обговоримо це питання на Колегії комісарів Європейського союзу, а наприкінці місяця – з лідерами ЄС.

Що стосується «Північного потоку-2», то ми принагідно багато разів чітко висловлювали свою позицію: «Північний потік-2» не є проєктом загальноєвропейського інтересу. Тим не менше, мета Європейської комісії завжди полягала в тому, щоб у разі побудови газопроводу його функціонування здійснювалося прозоро й не дискримінаційно, з відповідним ступенем регуляторного нагляду, відповідно до міжнародного законодавства та законодавства ЄС у сфері енергетики.

Україна є і лишається стратегічною транзитною країною для транспортування газу. Продовжувати транзит блакитного палива через Україну після 2024 року буде важливим для європейської енергетичної безпеки – ми підтримуємо таку позицію.

У липні ми отримали запит на консультації щодо «Північного потоку-2» від українського Міністерства закордонних справ і відповіли на це схвально. Хочу, аби було зрозуміло: Євросоюз продовжує приділяти величезне значення енергетичній безпеці України.

– Місяць тому в інтерв'ю Радіо Свобода ви зауважили, що складається враження, наче Кремль зацікавлений у конфронтації, бо активно веде підривну діяльність проти Євросоюзу та його країн-членів зокрема. Зважаючи на цю позицію Росії, як ЄС і загалом світ може змусити Росію дотримуватися врешті міжнародного права?

Європейський союз разом з нашими партнерами, які також поділяють нашу думку, продовжить наполягати на притягненні російського уряду до відповідальність за порушення міжнародного права та невиконання своїх міжнародних зобов'язань. Ми лишаємося непохитними у тому, щоб стояти на сторожі зміцнення міжнародного порядку, що базується на певних правилах. Як чітко зазначено у червневих висновках Європейської Ради, ЄС очікує від керівництва Росії на демонстрацію політичної волі, спрямованої на припинення своїх дій проти Євросоюзу та його держав-членів, а також третіх країн.

– Україна прагне стати частиною європейської сім'ї. А кілька тижнів тому президентка Естонії заявила, що це може зайняти до 20 років. Ви з цим погоджуєтеся чи ні? Й скільки, на вашу думку, часу піде, перш ніж Україна приєднається до ЄС?

– Я би не спекулював на тому, скільки саме років це може зайняти. Зараз важливо зосередитися на посиленні політичних зв'язків та економічної інтеграції України у європейський простір. І найкращий спосіб зробити це – забезпечити тривалі й незворотні реформи на основі Угоди про асоціацію, разом з її положенням про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, та докласти всіх необхідних зусиль для запровадження європейських стандартів на благо народу України.​

Саміт Україна-ЄС відбудеться 12 жовтня у Києві. Від Євросоюзу на ньому будуть присутні президент Ради Європи Шарль Мішель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Наприкінці вересня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Київ очікує на посилення потенціалу Угоди про асоціацію.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв про плани обговорити під час саміту євроінтеграційні зусилля України і визначити подальші орієнтири для співпраці з ЄС.

Дивіться також: Час-Тайм. У США можуть схвалити використання Pfizer для дітей

Час-Тайм. У США можуть схвалити використання Pfizer для дітей
please wait

No media source currently available

0:00 0:15:00 0:00

Всі новини дня

Втрати серед мирного населення в Україні перевищують 4000 осіб – УВКПЛ ООН

Військовослужбовці російських військ проїжджають на танку вулицею повз зруйнований під час війни житловий будинок у місті Попасна Луганської області, Україна, 26 травня 2022 року.

З початку російського вторгнення 24 лютого в Україні було вбито понад 4000 мирних жителів, йдеться в опублікованій у п’ятницю, 27 травня, заяві Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ).

Справжня цифра, ймовірно, набагато більша, оскільки нема повної інформації щодо втрат на територіях, де йдуть інтенсивні бої, повідомляють у відомстві .

За даними УВКПЛ, яке має десятки спостерігачів у країні, загалом було вбито 4031 людина, у тому числі майже 200 дітей. Найбільших жертв зазнали підконтрольні уряду території Донецької та Луганської областей: 2145 загиблих, 2132 поранених.

Більшість зафіксованих втрат серед цивільного населення, повідомляє УВКПЛ, була спричинена застосуванням вибухової зброї з широкою зоною впливу, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та повітряні удари.

Росія називає розв’язану нею війну «спецоперацією» та заперечує напади на мирних жителів .

Дивіться також: На стінах підвалу закарбували імена померлих та розстріляних: життя с. Ягідне під окупацією. Відео

Що не так із ростом курсу рубля, розмірковують аналітики

Фото для ілюстрації: російський рубль, 2014 рік. REUTERS/Ілья Наймушин

Курс російського рубля до долара значно зріс останнім часом. Згідно з оцінками Reuters, рубль показав найкращу динаміку серед валют в світі. В березні, після введення потужних економічних санкцій, через масштабне вторгнення до України, курс рубля впав до 143 рублів за долар.

Тепер же рубль показав зростання до 63 рублів за долар.

Зростанню курса сприяли збільшення надходжень від експорту нафти та газу, вказують оглядачі. Профіцит поточного рахунку платіжного балансу Росії (різниця між експортом та імпортом) зріс до 96 млрд дол за чотири місяці на тлі підвищення цін на світові сировинні товари.

"Це надзвичайний приплив валюти для Путіна", - твітує Робін Брукс з Міжнародного інституту фінансів. Він пов'язав збільшення профіциту із зростанням цін на енергоресурси.

Водночас, згідно з даними російського уряду, міжнародні резерви російського центробанку скоротились приблизно на 60 млрд дол.

"Цифри, як на мене, не співпадають, - говорить в коментарі Голосу Америки британський аналітик Тімоті Еш. - Росія каже, що в неї все добре завдяки експорту енергоресурсів, адже ціни на нафту ростуть через санкції. Вони говорять про 96 мільярдів доларів профіциту платіжного балансу, але вони втратили 60 мільярдів валютних резервів, отже відбувається значний відтік капіталу - щонайменше 150 мільярдів доларів, може і більше".

Експерт пояснює - зазвичай валютні резерви зростають, коли є профіцит платіжного балансу, а в Росії відбувається протилежна ситуація - резерви падають, що свідчить, що гроші йдуть з Росії.

"Щось не те відбувається. Щось погано пахне", - говорить аналітик. Він наполягає - курс рубля -штучний і є "частиною російської PR кампанії, щоб показати, що санкції не працюють".

Зараз іноземці не можуть вільно продати рублі і чим далі, тим більшими будуть проблеми для Росії, адже міжнародні санкції тривають, а репутація Росії як торговельного пертнера - все гірше, говорить Еш.

Брукс також називає зміцнення курсу рубля фікцією. "Зазвичай через війну з Росії був би відтік капіталу ... Це неможливо зараз, тому рубль відображує лише половину історії - дуже потужний поточний рахунок. Сильний рубль - це фікція", - твітує аналітик.

Обмеження на рух капіталу назвав в коментарі The New York Times основною причиною зміцнення рубля Брендан МакКенна з Wells Fargo. "Зараз дуже, дуже важко купити долари і перевести рублі в долар, чи будь-яку іншу валюту в Росії", - додає він.

В статті викорастано матеріали Reuters, The New York Times

Фіксований курс та чорний ринок. Що відбувається з гривнею?

На цій ілюстрації зображено банкноти долара США та української гривні, зробленої в Києві, Україна, 31 жовтня 2016 року. REUTERS/Валентин Огіренко

З початком війни курс гривні до долара зафіксовано. В воєнних умовах жорстке регулювання дозволило уникнути масштабної валютної кризи, говорять оглядачі. Однак, така політика змусила українців згадати, що таке чорний ринок валюти. Минулого тижня Нацбанк скасував деякі обмеження, включаючи ліміт націнки на продаж валюти банками.

Це наблизило банківський курс до вуличного, але українці за кордоном, а також експортери зіткнулись з "курсовими ножицями" – вони здають валюту по офіційному курсу, 29,25 грн за долар, а купують долар значно дорожче.

В інтерв'ю Forbes.ua заступник Голови Нацбанку Юрій Гелетій пояснив рішення Нацбанку небажанням витрачати "дефіцитні міжнародні резерви для впливу на ситуацію на готівковому ринку", а зосередитись на забезпеченні життєво необхідного імпорту.

Серед перших, хто виступив з критикою теперішньої політики Нацбанку стали представники ІТ-сектору. «Ми вже маємо відрив від фіксованого реального курсу і ця ситуація вона взагалі не стимулює експорт», - говорить Любомир Остапів, фінансовий консультант, ІТ.

Він вказує, що тепер «на жаль багато IT спеціалістів шукають способи, як взагалі не заводити валюту в Україну», адже через «курсові ножиці» їхній бізнес фактічно втрачає до тридцяти відсотків заробітку.

Британський економіст Тімоті Еш зауважує – нові курсові правила – вимушений хід Нацбанку. «Це надзвичайні заходи, бо Україна має ставити пріоритети, - говорить він, - однозначно потрібно тримати курс відносно стабільним і зберігати валюту, бо треба купувати зброю і платити за основні потреби України. Це можна зрозуміти».

​Він переконаний: і Нацбанк, і Зеленський розуміють важливість ринкового курсу. Еш вірить - як Україна змусила світ повірити в можливість своєї військової перемоги, хоч спершу аналітики прогнозували швидке падіння Києва, так само Україні вдасться і зберегти власну валюту від краху під час війни.

Експерт вважає фіксований курс - вірною політикою після початку війни, але, зауважує Еш, Нацбанк має визначитись щодо курсової політики в середньостроковій перспективі.

"Гадаю, вони хочуть мати конкурентний курс валюти в середньостроковій перспективі, - вказує економіст. - Потрібен конкурентний курс, але без ризику фінансової кризи, а це складний баланс. Вони цього прагнуть і поки що це їм вдається".

Остапів же сподівається на діалог з владою. Він вказує, що згідно з останніми опітуваннями, 91% ІТ-спеціалістів роблять пожертви на Збройні сили України.

«Люди активно підтримують державу, заводили сюди свої доходи, тримали гроші в українських банках, в тому числі, в останні 3-4 місяці, активно підтримуючи фінансово оборону України».

Найбільшою проблемою, вказує Остапів, є множинний валютний курс.

«Ми всі розуміємо, що правильна відповідь - це плаваючий ринковий курс, - говорить аналітик. - На жаль, в умовах воєнного часу буде утопія зараз говорити, що Нацбанк може на нього піти, тому потрібні якісь половинчасті рішення, які будуть враховувати інтереси і експортерів, і IТ галузі, і імпортерів, які забезпечують критично необхідний імпорт для країни».

Вже незабаром Україна може отримати значну міжнародну допомогу, що означатиме приплив валюти до країни і зміцнення курсу. В США прийняли закон про 40 млрд дол допомоги Україні. З них 7,5 млрд доларів – грант в бюджет країни. Євросоюз пообіцяв виділення EUR 9 млрд макрофінансової допомоги до кінця року, а Німеччина та Канада надають приблизно по мільярду доларів через спеціальний рахунок МВФ.

Дивіться також: Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео

Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:43 0:00

Розстрілюють корів, нищать техніку. Росія свідомо знищує аграрний потенціал України – Майкл Блейзер

Окрім того, що російська агресія створила гуманітарну кризу в самій Україні, вона наблизила світ до голоду в глобальних масштабах, про це говорили учасники вебінару під назвою «Світова продовольча катастрофа, що розвивається. Перед обличчям найбільшої глобальної кризи продовольчої безпеки. Війна в Україні».

Російська війна в Україні не лише зробила нужденними близько дев’яти мільйонів українців, яких вона позбавила даху над головою та засобів для існування, вона ще й посилила ті негативні тенденції, які вже існували – вплив пандемії ковіду та зміни клімату, які загрожують життю мільйонів людей. Особливо відсутність надходження продуктів харчування з українських портів відчують у регіоні Африки та Близького Сходу, наголошували учасники онлайн-дискусії, яку організувала Американсько-Українська ділова рада (USUBC), що об'єднує понад 200 компаній, які працюють в Україні.

За словами Майкла Блейзера, голови ради директорів компанії AgroGeneration, яка працює в Україні в Харківській області, звідки він походить, зараз посівні роботи проходять в умовах постійних обстрілів. На його думку, попри «справді героїчні зусилля співробітників нашої компанії», вони очікують, що врожай зменшиться наполовину. Навіть якщо би війна закінчилася зараз, збитки компанії дорівнювали б її дворічному виробництву, сказав Блейзер.

Але війна триває і росіяни намагаються знищити аграрний потенціал України, переконаний він: «У сусідньому селі вони розстріляли 200 корів - всі 200 корів, які були на фермі - також вони прицільно нищать сільськогосподарську техніку».

Як каже Блейзер, нині близько 22 мільйонів тонн української пшениці, готової до експорту, заблоковані Росією в українських портах. Якщо цю пшеницю не вивезуть зараз, наступний врожай не буде, де зберігати. Він додає, що навіть якби Росія погодилася «якимось чудом» на те, щоб розблокувати українські порти, розмінування акваторії Чорного моря тривало б щонайменше місяць і потребувало залучення міжнародної допомоги.

Але Росія вустами заступника міністра закордонних справ Андрія Руденка заявляє, що Москва дозволить вивезти цю пшеницю лише у випадку, якщо з Росії знімуть усі санкції.

«Росія перетворює на зброю постачання продуктів харчування точно так само, як до цього вони перетворили на зброю постачання нафти і газу», – переконаний Блейзер. Також він нагадує, що ту пшеницю, до якої Росія має доступ на окупованих територіях, вона просто «краде», вивозячи на територію Росії та експортуючи звідти.

Росія може спровокувати голод в Африці та Азії

Майкл Блейзер навів розрахунки аналітичної компанії Eurasia Group, яка, спираючись на свій аналіз, вважає, що в зоні продуктової небезпеки опиняться 53 країни та «існує 95% ймовірність того, що кількість людей, які страждають від продовольчої небезпеки, зросте приблизно на 142-243 мільйони до 1,9 мільярдів листопада з приблизно 1,6 мільярдів у середині травня».

Російська агресія проти України розпочалася у той час, коли у світі збільшувалася кількість людей, які залишалися без доступу до основних продуктів харчування, а світ боровся з нищівними наслідками епідемії ковіду.

«Але вже на початку цієї епідемії експерти говорили, що більше людей загинуть від голоду, ніж від ковіду, і їхні прогнози виявилися справедливими», – сказав Маршал Матц, колишній радник Комітету Сенату з питань сільського господарства, який брав участь у розробці американського законодавства у сфері харчування.

«Для мене очевидно, що напад на Україну, який стався на додачу до ковіду та наслідків зміни клімату, таких як повені та посухи, дуже небезпечно перехилив терези до голоду в світових масштабах», – сказав Маршал Матц.

До війни разом Україна та Росія постачали на світові ринки близько 30% пшениці та ячменю. Тридцять шість країн імпортують понад 50% пшениці з Росії та України, включно з Пакистаном, Сомалі, Ліваном, Туреччиною, Демократичною Республікою Конго, Руандою, Суданом та Бурунді. Наприклад, Судан імпортує 86-87% пшениці з Росії та України і є особливо вразливим до припинення поставок з регіону Чорного моря.

Недоотримує харчі з України і Всесвітня продовольча програма, яка допомагає забезпечити продуктами харчування близько 90 мільйонів найбільш нужденних людей по всьому світу, адже основну частину своїх запасів пшениці та олії закуповує саме в Україні, наголошували учасники вебінару.

Запрошена до розмови представниця міністерства сільського господарства США Брук Джеймісон сказала, що адміністрація президента Джозефа Байдена усвідомлює, що російська агресія буде мати далекосяжні наслідки. За оцінками американського міністерства сільського господарства, через триваючу війну виробництво пшениці в Україні прогнозується на рівні 21,5 мільйона тонн у 2022-2023 році, що на 11,5 мільйона менше, ніж у 2021-2022 році. Також вона сказала, що напад Росії знищив частину зернозберігаючих потужностей в Україні, а приблизно чверть з них опинилися на окупованих Росією територіях.

«Це надзвичайна ситуація, яка вимагає надзвичайної відповіді», – сказала представниця сільськогосподарського відомства. Серед заходів, які вже були здійснені адміністрацією, – збільшення постачання продуктів харчування до найбільш нужденних країн, зменшення бар’єрів на шляху міжнародної торгівлі та відмова від створення надмірних запасів харчових продуктів, до чого американці закликають і інші країни.

Що стосується України, то, за її словами, США готуються не лише допомогти Україні пройти через нинішні труднощі, але і відбудувати її аграрний потенціал у майбутньому.

Дивіться також: Країни Заходу розмірковують над тим, як створити безпечний коридор, щоб розблокувати порт Одеси. Відео

Україні пропонують стратегію культурного стримування проти російської пропаганди 

Музей Григорія Сковороди після російської атаки 7 травня 2022 року. REUTERS/Ricardo Moraes 

Щоб протистояти проросійському наративу у світі, Україна має запропонувати проукраїнську альтернативу, - заявила під час прес-конференції у Центрі аналізу європейської політики у Вашингтоні Вівіан Волкер, виконавча директорка Консультативної комісії США з публічної дипломатії при Державному департаменті.

“Що Україна має робити, це використовувати потенціал свого наративу, розповідати про унікальні якості української культури та ідентичності. Ілюструвати недоліки у путінській розповіді про Україну. Я це сприймаю як свого роду стратегію стримування”, - зазначила вона на заході із назвою "Культура - головна ціль російської війни в Україні".

Стратегія культурного стримування

За її словами, така стратегія передбачає подолати ідеологію не атаками у культурному просторі, а наданням “достовірного альтернативного наративу”.

“Ми - дипломати, науковці, журналісти, експерти - ми маємо серйозну відповідальність створити умови для достовірності українського наративу у світовому інформаційному просторі”, - додала представниця Держдепу.

Щоб цього досягти, Вівіан Уолкер рекомендує дотримуватись кількох правил.

По-перше - базуватись на реальних фактах, щоб не потрапити у пастку несвідомого повторення неправдивого наративу про Україну. До прикладу, вона закликає експертів та журналістів припинити використовувати фразу “українська криза” у контексті повноцінного російського вторгнення в Україну.

“Тому що фраза “українська криза” передбачає, що відповідальність за кризу лягає на Україну, не на Росію. Ми повинні вважати на небезпеку використання цієї фрази”, - зазначила пані Волкер.

А по-друге - уважно підходити до визначення ролі України у так званому геостратегічному протистоянні між Росією та США за владу і глобальний простір, про що часто наголошують в російській пропаганді.

“Ми маємо говорити про це (війну в Україні - ред.) не лише як боротьбу між двома супер-державами, але як це є насправді - про боротьбу між двома країнами в одному регіоні. Це допоможе поставити Україну у глобальному просторі як значущого конкурента - як на полі бою, так і в інформаційному просторі”, - сказав Вівіан Волкер.

Директорка Консультативної комісії США з публічної дипломатії нагадала, що уряд США вже допомагає у зусиллях протистояти російському наративу. Зокрема, через мовлення американських ЗМІ в Україні - “Голосу Америки” та “Радіо Свобода”.

“Що тут може запропонувати американський уряд, це інституції державного мовлення - які перебувають при Агенстві США із глобальних медіа. Радіо Свобода і Голос Америки вже здавна встановили доступ до населення і висвітлюють не лише історії про американське життя чи західну перспективу. … Це може бути місце, де можна презентувати справжню інформацію про Україну”, - зазначила пані Волкер.

Культура як зброя

Посолка України у США Оксана Маркарова наголосила, що Росія використовує культуру на війні як інструмент зброї. Вона згадує нещодавній випадок на Каннському фестивалі, зі сцени якого російський режисер Кирило Серебренніков закликав міжнародну спільноту зняти санкції з деяких російських олігархів.
Посолка України у США Оксана Маркарова
Посолка України у США Оксана Маркарова

“Це питання значно ширше, ніж про Україну. Щоб мати хоча б шанс на мир, якийсь шанс на іншу Росію, ми маємо бути дуже чесними та відвертими про те, чим є російська культура, які напади здійснюються на українську культуру, і як росіяни використовують російську культуру в якості зброї”, - зазначила українська посолка у США.

“Досі є люди, які проштовхують цей наратив - скасувати Путіна, але не Пушкіна. Мені абсолютно очевидно, що ці люди, на жаль, не читали Пушкіна. Якби вони читали деякі його роботи, вони б розуміли, що все, що робить Путін - воно все там є, в його творах. Можете це назвати пропагандою чи переслідуванням не лише проти України, а будь-якого сусіда Росії”, - додала Маркарова.

Культурний елемент в нинішній війні відіграє не меншу роль, ніж військовий, - переконаний Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту.

“Десятиліттями Росія використовувала культуру, щоб встановлювати, пропагувати, поширювати дуже ксенофобські, провоєнні сентименти, повідомлення і наративи, якими утискали сусідні країни, пробували відібрати ідентичності інших країн чи громад, які (як Росія вважала) належать до сфери її геополітичних інтересів”, - ділиться досвідом Шейко.

Чи готовий світ до українського наративу?

Прийшов час дозволити українцям бути почутими - закликає гендиректор Українського інституту.

“Сьогодні замість пропагування російської культури, яка довела свою бездієвість у цій війні, нічого не зробила, що не допустити цієї війни, необхідно бути сильним голосом проти цієї війни. Прийшов час дати голос тим, хто історично у міжнародних культурних відносинах був недостатньо присутній і недооцінений. І на мою думку українці - через їхню сміливість, через неймовірну солідарність і підтримку світу, українці заслуговують на те, щоб їх почули”, - заявив Володимир Шейко.

Він звертає увагу, що міжнародна спільнота часто не готова чути український наратив, так як в багатьох західних університетах студентів навчають через призму російського бачення.

З ним погоджується українська посолка у США Оксана Маркарова. Вона розповідає про труднощі, з якими зіткнулися українські дипломати, втілюючи ініціативу Першої Леді України встановити україномовні аудіогіди в американських університетах та музеях.

“Ми можемо знайти кошти на виставки чи культурні заходи, але, наприклад, - от зараз Перша Леді України впроваджує ініціативу встановлення україномовних аудіогідів. Україна бере на себе весь переклад, всі технічні моменти. Втім виявилось, що це дуже важко - достукатись до музеїв. Попри те, що ми їх запевняємо, що самі зробимо всю роботу, ви можете самі перевірити якість запису, ми готові виконати всі ваші вимоги. Нам вдалось це зробити лише в деяких музеях, але ми досі не потрапили у найбільші музеї США, чия аудиторія для нас дуже важлива”, - розповіла дипломатка.

Маркарова зізнається, що під час перекладу аудіогідів в музеях, українці виявили, наскільки багато в американських музеях є помилок на користь російського наративу.

Оксана Маркарова: “Наприклад, Київська Русь показується як територія сучасної Росії. Хоча там мова йде про території, як то Київ, які ніколи не були в складі Росії, хіба що коли були окуповані Російською імперією чи в складі Радянського союзу”.

На думку представниці Держдепу Вівіан Волкер, Росія відчуває загрозу в сильній українській ідентичності, саме тому десятиліттями продовжує атакувати культурний простір України.

Вівіан Волкер: “Одна з причин, чому українська культура та ідентичність перебувають під російськими атаками, бо вони є надзвичайною загрозою для Росії. Тому що це справжня історія про націю, її ідентичність, її історію, що протистоїть видуманому наративу про російський світ, який намагається уособлювати моральну, етичну, духовну вищість. А її просто напросто не існує. Це міф. Тоді як українська ідентичність та історія має щось дуже потужне, вона легітимна”.

Перед вторгненням у лютому цього року, російський президент Путін у своїй промові безпідставно заявив, що Україна ніколи не мала справжньої державності, і що вона є частиною російської «власної історії, культури, духовного простору». За даними ЮНЕСКО, за час повномасштабного вторгнення в Україну Росія знищила понад 120 культурних та історичних об'єктів України - памятники, музеї, архіви, церкви, школи, театри, бібліотеки.

За даними української сторони, росіяни серед іншого знищили чернігівський архів Служби безпеки України, де зберігалися записи нацистського періоду, які висвітлюють діяльність КДБ в Україні. Посолка України у США Оксана Маркарова заявила, що Державний департамент США допомагає Україні у питанні збереження цінних експонатів і діджиталізації архівних документів.

"Хоробрість українського народу надихнула увесь світ" - Ллойд Остін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:59 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG