Економічна криза, з якої Сполучені Штати поступово вибираються, породила новий рух – споживання товарів вироблених по сусідству. Якщо спочатку це стосувалося в першу чергу фермерських продуктів, то з часом перекинулось на інші галузі. Відтепер в американців прийнято пити і зварене в околиці пиво. З кожним роком кількість міні-броварень невпинно збільшується.
Загалом ринок пива у США оцінюють у майже сто мільярдів доларів на рік, одинадцять відсотків з цієї суми зуміли завоювати саме так звані місцеві підприємства. Секрет їх успіху – неповторний, притаманний саме їхньому регіону, смак.
Гуркіт залізниці неподалік лише додає загадковості броварні, що розташована в індустріальному районі Лос-Анджелеса. Броварню Ґолден-Роад – Золота дорога – відкрили два роки тому у приміщенні старого депо.
Щотижня у броварні влаштовують дегустацію пива. Клієнтам це подобається. Співвласниця бізнесу Меґ Ґіл каже, що сьогоднішня зустріч є особливою.
«Ми робимо першу дегустацію витриманого бочкового пива. Над деякими сортами ми працюємо шість місяців, над іншими – до двох років».
Кожний вид пива у цій броварні має дуже характерний баланс смаків.
Співвласник Тоні Янов варить напій за власними рецептами. Сам змішує солод і хміль, експериментує з добавками кави чи цитрусових.
Приготування пива – процес багатоетапний, – розповідає Тоні, – починається він з перетирання зерен ячменю, їх замочування і кип’ятіння:
«В принципі, ви берете цю рідину, яка немає ніяких твердих частинок, взагалі».
Потім він додає дріжджі і суміш починає бродити.
За словами Тоні, фірмове пиво з невеликих броварень поки що займає незначну частку на ринку пива, але попит на нього зростає:
«Наразі ми ввійшли у фазу буму: з’являються різні види пива, стало більше пивних барів, зросла кількість людей, які споживають пиво – виглядає на те, що галузь розширюється у всіх напрямках».
Тоні каже, витонченість смаку споживачів штовхає броварів на пошуки нових видів напою:
«Люди змушують нас шукати нові і цікаві шляхи для експериментів з пивом і виходити за межі того, що прийнято вважати нормою».
Маленькі броварні будують свій бізнес на приготуванні сезонного пива або на спецзамовленнях, де кошти з продажу ідуть на доброчинні цілі, як, наприклад, на очистку затоки Санта-Моніка. Тоні вважає, що варіння пива – це мистецтво і наука, а разом узяті вони сприяють об’єднанню місцевої громади.
Загалом ринок пива у США оцінюють у майже сто мільярдів доларів на рік, одинадцять відсотків з цієї суми зуміли завоювати саме так звані місцеві підприємства. Секрет їх успіху – неповторний, притаманний саме їхньому регіону, смак.
Гуркіт залізниці неподалік лише додає загадковості броварні, що розташована в індустріальному районі Лос-Анджелеса. Броварню Ґолден-Роад – Золота дорога – відкрили два роки тому у приміщенні старого депо.
.
«Ми робимо першу дегустацію витриманого бочкового пива. Над деякими сортами ми працюємо шість місяців, над іншими – до двох років».
Люди змушують нас шукати нові і цікаві шляхи для експериментів з пивом і виходити за межі того, що прийнято вважати нормою.Тоні Янов
Співвласник Тоні Янов варить напій за власними рецептами. Сам змішує солод і хміль, експериментує з добавками кави чи цитрусових.
Приготування пива – процес багатоетапний, – розповідає Тоні, – починається він з перетирання зерен ячменю, їх замочування і кип’ятіння:
«В принципі, ви берете цю рідину, яка немає ніяких твердих частинок, взагалі».
Потім він додає дріжджі і суміш починає бродити.
За словами Тоні, фірмове пиво з невеликих броварень поки що займає незначну частку на ринку пива, але попит на нього зростає:
«Наразі ми ввійшли у фазу буму: з’являються різні види пива, стало більше пивних барів, зросла кількість людей, які споживають пиво – виглядає на те, що галузь розширюється у всіх напрямках».
Тоні каже, витонченість смаку споживачів штовхає броварів на пошуки нових видів напою:
«Люди змушують нас шукати нові і цікаві шляхи для експериментів з пивом і виходити за межі того, що прийнято вважати нормою».
Маленькі броварні будують свій бізнес на приготуванні сезонного пива або на спецзамовленнях, де кошти з продажу ідуть на доброчинні цілі, як, наприклад, на очистку затоки Санта-Моніка. Тоні вважає, що варіння пива – це мистецтво і наука, а разом узяті вони сприяють об’єднанню місцевої громади.
