Спеціальні потреби

Актуально

Чому уряд Угорщини має проблеми з Україною та Європейським Союзом?

Прем’єр-міністр Віктор Орбан у квітні 2017 р. виступає на сесії Європейського парламенту, де неодноразово лунала гостра критика політики Будапешта

Представники угорського уряду продовжують тиск на Україну, повторюючи, що Будапешт блокуватиме інтереси Києва у міжнародних організаціях, включно з ЄС і НАТО.

Тертя Угорщини з Україною відбуваються на тлі ускладнення відносин уряду прем’єр-міністра Віктора Орбана з Європейським Союзом.

Останні події в Угорщині призвели до серйозного погіршення становища з верховенством права, демократією та засадничими правами...

Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто 24 листопада знову наполягав, що Київ дискримінує етнічних угорців, збільшуючи навчання українською мовою в державних школах.

Україна відкидає звинувачення в дискримінації і подала свій новий закон про освіту на розгляд Венеціанської комісії - органу Ради Європи, який визначає, чи відповідають законодавчі акти європейським стандартам.

Але, не чекаючи можливого висновку Венеціанської комісії, який може бути оприлюднений до середини грудня, Будапешт вже заявив, що її висновок не вплине на намагання уряду Орбана “захищати інтереси етнічних угорців” в Україні.

Націоналізм та популізм

Чимало депутатів Європейського парламенту і європейських політологів вважають, що Угорщина під керівництвом Віктора Орбана стала на шлях націоналістичного популізму та протистояння з Брюсселем.

Однією з найбільш критикованих у ЄС стала відмова Будапешта ділити з європейськими партнерами тягар останньої великої хвилі біженців.

Віктор Орбан проголосив, що саме питання імміграції буде головним на виборах в Угорщині наступної весни, на яких його партії “Фідес” передбачають чергову перемогу.

“Фідес” також сподівається на підтримку етнічних угорців у сусідніх країнах, які завдяки новим законам отримали право голосувати на угорських виборах.

Орбан оголосив своїм пріоритетом захист угорської тотожності і зокрема захист майже 5 мільйонів етнічних угорців, які живуть за межами Угорщини: найбільше в Румунії та Словаччині, а також в Сербії і в Україні.

З 2010 року, коли Віктор Орбан прийшов до влади, Угорщина видала свої паспорти майже мільйону етнічних угорців у діаспорі.

Сучасна стратегія Будапешта щодо закордонних угорців заснована на ідеї про те, що усі етнічні угорці належать до однієї нації незалежно від сучасних кордонів.

У Брюсселі з осторогою сприймають націоналістичні гасла Орбана, а також стурбовані намаганням його уряду обмежити незалежність преси та неурядових організацій.

Окремі побоювання викликає посилення в Угорщині крайньо-правих сил на зразок партії “Йоббік”, якій закидають неонацистські тенденції.

Угорський уряд схвалив нещодавно схожий на російський закон про обов’язкову реєстрацію неурядових організацій, якщо вони отримують значну частину фінансування з-за кордону.

Європейський парламент проводить розслідування останніх кроків угорського уряду на предмет їх відповідності принципам ЄС.

У разі виявлення суперечностей парламент може звернутися з проханням до Європейської ради вдатися до відповідних дій щодо Будапешта.

“Останні події в Угорщині призвели до серйозного погіршення становища з верховенством права, демократією та засадничими правами, що ставить під сумнів здатність ЄС захищати свої фундаментальні цінності”, - проголошує заява Європейського парламенту, схвалена у травні.

Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто назвав ту резолюцію “новим наступом на Угорщину під проводом мережі Джорджа Сороса”.

Віктор Орбан неодноразово звинувачував Сороса у тому, що фінансист буцімто планує заполонити Угорщину та Європу мусульманськими мігрантами. Угорський уряд звинувачують у намаганнях закрити Центрано-Європйський університет, який отримує гроші з фонду Сороса.

Якщо розслідування Європейського парламенту дійдуть висновку, що уряд Угорщини порушує принципи ЄС, то Раді Європи можуть запропонувати низку кроків, включно з тимчасовим позбавленням Будапешта права голосу в європейських інституціях.

Але проти такого рішення, напевне, голосувала б Польща, уряд якої також перебуває під спеціальним європейським спостереженням через звинувачення в порушеннях принципів верховенства права.

Дивіться також: Підсумки промови держсекретаря США щодо американсько-європейських відносин та російської агресії в Україні

Всі новини дня

Лідери "Групи семи" домовились про ембарго на російське золото -ЗМІ

Фото: золоті зливки  (Photo by Девід Грей / AFP)

Президент США Джо Байден а також інші лідери "Групи семи" домовились запровадити ембарго на російське золото, повідомляють Reuters, CNN, Bloomberg з посиланням на осіб наближених до переговорів.

G7 планує оголосити про заборону на імпорт російського золота на саміті, що починається в неділю в Німеччині. У США ембарго введе в дію рішення Міністерства фінансів США, яке установа планує видати у вівторок, пише Bloomberg.

Після того, як Лондонська асоціація зливків виключила Росію із своїх котирувань, значна частина країн перестала купувати російське золото. Однак, в травні до Швейцарії надійшло майже три тонни російського золота, що могло свідчити про послаблення неформальних обмежень, пише Bloomberg. Також, за повідомленнями російських ЗМІ, російска влада заявила цього тижня про плани створити резерви коштовних металів для швидкої мобілізації у час війни.

Майже 10% видобутку золота в світі припадає на Росію. США та союзники запровадили масштабні санкції проти Росії, через її вторгнення до України.

Експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь. Відео

Українці, як неодноразово зазначали у Пентагоні, дуже успішно використовують нову зброю, і особливо креативно - дрони. Після чотирьох місяців повномасштабної війни, експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь.

«Герої не вмирають». Прем’єра короткометражного фільму Сергія Лисенка

«Герої не вмирають». Прем’єра короткометражного фільму Сергія Лисенка
please wait

No media source currently available

0:00 0:13:23 0:00

Сергію Марущаку було 29 років. Він не встиг створити сім’ю, але вже будував дім для майбутньої дружини та дітей. Старший солдат першої окремої танкової бригади загинув під Харковом - його машина підірвалася на міні.

"Це врятує життя" - Байден підписав важливий закон щодо обігу зброї у США

Фото: президент США Джо Байден підписує закон, що посилює контроль над обігом зброї у США, 25 червня 2022 року. REUTERS/Елізабет Франц

ВАШИНГТОН (AP) — Президент Джо Байден у суботу підписав наймасштабніший за останні десятиліття закон про протидію збройному насильству. Закон підтримали обидві провідні партії США, завдяки компромісу, досягнутому на тлі масових стрілянин, що відбулись останнім часом, включаючи вбивство 19 учнів і двох вчителів у початковій школі Техасу.

"Це врятує життя", - сказав Байден у Білому домі. Наводячи слова родин жертв стрілянини, президент додав: "Їхнє послання до нас полягало в тому, щоб щось зробити. Сьогодні ми зробили".

Палата представників США остаточно схвалила закон в п’ятницю, після ухвалення Сенатом у четвер. Байден підписав закони перед тим, як поїхати з Вашингтона в Європу для участі в двох самітах.

Законодавство посилить перевірку наймолодших покупців зброї, обмежить доступ до вогнепальної зброї для винуватців домашнього насильства та допоможе штатам вилучати зброю у осіб, визнаних небезпечними.

Більшість передбачених ним коштів, обсягом 13 мільярдів доларів США, сприятиме розвитку програм психічного здоров’я та шкіл допомоги.

Байден сказав, що компроміс, досягнутий двопартійною групою сенаторів, «не досягає всього, що я хочу», але «він включає дії, до яких я давно закликав, які врятують життя».

"Я знаю, що попереду ще багато роботи, і я не збираюся здаватися, але це визначний день", - сказав президент, до якого при підписанні приєдналася його дружина Джилл, вчителька.

Байден сказав, що 11 липня вони проведуть захід для законодавців та сімей, які постраждали від насильства з використанням зброї.

Байден підписав цей закон через два дні після рішення Верховного суду, яким суд скасував закон Нью-Йорка, що обмежував можливість людей носити зброю в громадських місцях.

Хоча новий закон не включає жорсткі обмеження, за які виступають демократи, такі як заборона штурмової зброї та перевірка даних для всіх операцій з вогнепальною зброєю, це найефективніший захід проти вогнепальної зброї, розроблений Конгресом з моменту введення в дію Заборони штурмової зброї з тривалим терміном дії в 1993 році.

Чи вдасться Росії втягнути Білорусь у війну? Оглядачі реагують на ракетні обстріли України

Архівне фото: Путін та Лукашенко в Москві, лютий 2022 року

25 червня з шести бомбардувальників в повітряному просторі Білорусі, Росія випустила 12 ракет по Україні, повідомляє українська військова розвідка. В розвідці вважають - мета ударів - затягнути Білорусь у війну.

The New York Times вказує - запуск ракет з білоруського повітряного простору відбувся за лічені години до зустрічі російського президента Путіна з лідером Білорусі Лукашенком.

Білоруський опозиціонер Франак Вячорка зауважив - якщо інформація про ракетні удари підтвердиться, то такі удари продемонструють, що Росія контролює територію Білорусі. Удари прагнуть спровокувати Україну до контратаки в Білорусі, щоб залучити білорусів до війни. "Білоруське військо відмовляється воювати проти України", - написав політик у Twitter.

В NYT наводять думки західних та українських оглядачів, які вважають пряму участь Білорусі у війні не вирогідною, бо це може спровокувати внутрішні конфлікти в Білорусі.

А от новини "Вишеградської четвірки" радять не забувати про роль Лукашенка у нападах Росії проти України.

"Війна має завершитись не лише військовою поразкою Росії, але і зміною режиму Білорусі", - йдеться в дописі групи у Twitter.

Оглядачі групи вказують - поки Лукашенко при владі, залишається загроза нападів на країни Балтії та Польщу з території Білорусі, зокрема йдеться про загрозу об'єднання сил Білорусі та Калінінградської області Росії для можливого нападу на Сувальський коридор.

"Прямо із путінських сценаріїв стосовно Чечні". Так відреагував британський аналітик Семуель Рамані на повідомлення про напади а також про підготовки Росією терористичних нападів в білоруському Мазирі, щоб затягнути Білорусь.у війну.

Росія прагне переконати Білорусь вступити у війну, бо російські війська потерпають від значних втрат, вказує в коментарі Express UK аналітик Марк Войджер. В липні заплановані білоруські військові навчання і "вони викликають занепокоєння, адже, на жаль, Росія та її союзники постійно використовували військові навчання, щоб замаскувати свої агресивні дії".

Більше

XS
SM
MD
LG