Актуально
Москву звинувачують у загрозі війни, а Кремль стверджує, що на Заході «масовий психоз»
На тлі стурбованості лідерів західних країн накопиченням небувалої кількості російських військ на кордоні з Україною та в окупованому Криму Москва і далі наполягає, що її дії і наміри не агресивні.
Наша мета в тому, щоб стримати Росію, запевнити Україну і знизити напруженість.Домінік Рааб
У вівторок британський міністр закордонних справ Домінік Рааб заявив у парламенті в Лондоні, що Росія стягнула до України понад 100 тисяч військових.
«Ми працюємо з нашими союзниками... і наша мета в тому, щоб стримати Росію, запевнити Україну і знизити напруженість», - сказав британський урядовець, який промовляв після подібних заяв чільних представників ЄС, а також США.
20 квітня американський посол у Москві Джон Салліван повідомив, що він відлітає до США на невизначений час після наполягань Москви, щоб дипломат повернувся до Вашингтона для консультацій.
Цього тижня також відбулося взаємне вислання 18 російських дипломатів з Чехії і 20 чеських дипломатів з Росії після звинувачень Праги про причетність російських спецслужб до вибухів на складах боєприпасів у Чехії 2014 року.
Попри це і зокрема після заяв чільних російських представників про «загрозу державності України» речник президента Росії Дмитрій Песков заявив, що міжнародна стурбованість надумана.
«Ми можемо лише закликати всіх заспокоїтися і відмовитися від такого масового антиросійського психозу», - сказав він 20 квітня.
Побоювання «реваншизму» Росії
Карл Більдт, колишній шведський урядовець і дипломат, у статті для інтернетного видання Project Syndicate застеріг, що російська агресія проти України є нагадуванням для цілої Європи про головні причини тривалої нестабільності на сході континенту і про загрози європейській системі безпеки.
«Регіон не знатиме миру, допоки Кремль не навчиться жити з насправді суверенною і демократичною Україною», - прогнозує Карл Більдт, який після політичної кар'єри став одним з найавторитетніших коментаторів з питань європейської політики.
Запитуючи, які і багато інших оглядачів, чи означає теперішнє нагромадження російських військ на кордоні з Україною наближення війни, він пропонує не забувати, що це питання постає не вперше.
Більдт вважає, що коли Володимир Путін 2012 року втретє повернувся на президентську посаду, то він фактично відмовився від курсу на розбудову російської державності та власної національної тотожності Росії.
Ситуація залишатиметься небезпечною до часу, коли Росія відмовиться від своїх реваншистських амбіцій.
Натомість президент Путін обрав ревізіоністську ідею створення так званого «Євразійського Союзу» - чогось подібного на Радянський Союз, розвал якого для Путіна, за його ж словами, був «найбільшою катастрофою» двадцятого сторіччя.
Причиною початку російської війни проти України 2014 року Карл Більдт вважає намагання кремлівського лідера стати на перешкоді українським крокам в бік співпраці з Європою.
«Щоб виправдати російський реваншизм (кремлівські) посадовці наполегливо повчали світ, що Україна - це, мовляв, лише набір уламків колишніх імперій», - нагадує колишній дипломат, вказуючи, що «таке можна сказати як про саму Росію так і про будь-які іншу сучасну державу».
Далі він пише, що Москва «з ідеєю, що Україна - несправжня країна» і під прикриттям велетенської кампанії дезінформації вирішила захопити Крим в надії, що це, а також силовий контроль над регіонами на українському півдні та сході, означатиме повне розчленування й руйнування України.
Справжньою перешкодою для встановлення миру на Донбасі зараз Карл Більдт називає небажання Кремля відмовитися від свого контролю над окремими районами в тій частині України.
«Націоналістичному сегменту російської громадської думки, який є основою підтримки Путіна, було б важко погодитися на таку “поразку” в Україні», - припускає автор і пише, що теперішнє нарощування російської армії явно спрямоване проти України.
«Незалежно від того, чи це балансування на межі війни призведе до відкритого конфлікту у найближчі тижні чи місяці (щодо цього не певне навіть ті, хто схвалює рішення в Кремлі), ситуація залишатиметься небезпечною до часу, коли Росія відмовиться від своїх реваншистських амбіцій», - доходить висновку Карл Більдт.
Він завершує застереженням про загрозливість ситуації далеко за межами України та Росії і каже, що навіть можливе успішне завоювання Києва не зупинило б прагнення російського реваншизму зруйнувати усю європейську систему безпеки, встановлену після Холодної війни.
«Це становило б загрозу для усіх, включно з самою Росією. Допоки Кремль залишатиметься у протистоянні з рештою Європи, він не буде зосереджуватися на розбудові демократії і добробуту, на що заслуговує російський народ», - завершує свій аналіз шведський оглядач і проголошує, що «так чи інакше доля ширшого регіону тепер пов’язана з долею України».
Дивіться також: Чи оцінюють реально європейці загрозу, що надходить від Росії? І чи готові йти на конкретні кроки? Відео
Всі новини дня
- Голос Америки
Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Відео
Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Передовсім він зосереджений на підсиленні протиповітряної оборони.
- Голос Америки
Американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Відео
Тим часом американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Видання Нью-Йорк Таймс пише, що американські супутники з інфрачервоними сенсорами зафіксували вибух на Каховській ГЕС перед її руйнуванням.
Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео
Президент Байден заявив, - упевнений, що в США буде фінансування для України стільки, скільки буде потрібно, незважаючи на деякі скептичні голоси в Конгресі США.
- Голос Америки
У США оприлюднили текст обвинувачень проти Трампа: 31 із 37 пунктів стосується Закону про шпигунство
Міністерство Юстиції США оприлюднило у п'ятницю текст обвинувачень проти колишнього президента США Дональда Трампа. 37 пунктів обвинувачень стосуються, зокрема, несанкціонованого зберігання секретних документів, надання неправдивих свідчень та змови з метою перешкодити правосуддю після того, як Дональд Трамп залишив Білий дім у 2021 році.
31 із 37 пунктів стосуються порушення Закону про шпигунство через зберігання документів щодо національної оборони.
Джек Сміт, спеціальний прокурор, який розслідує ймовірне неправильне поводження Дональда Трампа з секретними документами, заявив у п'ятницю, 9 червня, що порушення законів про захист інформації щодо національної оборони “ставить країну під загрозу”.
Йдеться саме про федеральні звинувачення колишньому президенту США Дональду Трампу, де 31 пункт щодо потенційно неправомірного поводження з секретними документами стосується Закону про шпигунство – інформує видання Forbes.
Цей закон забороняє навмисне збереження інформації про національну оборону.
Щодо інших звинувачень проти Трампа, то вони пов'язані з перешкоджанням правосуддю та наданням неправдивих заяв.
“Сьогодні було розкрито суть обвинувального акту, який звинувачує Дональда Трампа у тяжких порушеннях наших законів про національну безпеку, а також в участі у змові з метою перешкоджання правосуддю”, - заявив прокурор Сміт.
Обвинувачення будуть пред’явлені Трампу у вівторок
Обвинувачення будуть пред’явлені Дональду Трампу пізніше у вівторок, коли він постане перед судом у Маямі. Вони пов’язані із секретними документами, що були привезені до флоридського помешкання Трампа в Мар-а-Лаго після його президентського терміну.
“У нас в країні єдиний набір законів, і вони стосуються всіх”, — наголосив прокурор Сміт на прес-конференції.
Він також додав, що обвинувачені у цій справі мають вважатися невинними, доки їхня провина не буде доведена у суді. Та пообіцяв, що домагатиметься швидкого судового розгляду справи відповідно до суспільного інтересу і прав обвинувачених.
Як повідомляв Голос Америки, Федеральне журі присяжних південного американського штату Флорида ухвалило безпрецедентне рішення про висунення звинувачення проти колишнього президента США Дональда Трампа.
За інкримінований злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
- Голос Америки
Суд у Нідерландах постановив повернути "скіфське золото" Україні. Росія обіцяє відреагувати
Верховний суд Нідерландів поставив крапку у справі «Скіфського золота» –воно хоча і походить з Криму, але є «частиною культурної спадщини України» і має повернутися в Україну, повідомляють західні видання. Тим часом МЗС Росії заявило, рішення вищої судової інстанції Нідерландів «створює черговий небезпечний прецедент» і обіцяють «адекватну реакцію». Російський сенатор прочитав у рішенні суду в Нідерландах «визнання» Криму російським.
Що сталося?
Верховний суд Нідерландів розпорядився повернути в Україну цінну колекцію так званого «скіфського золота» та інших скарбів з Криму, які зараз зберігаються в музеї в Амстердамі.
Ця справа триває з того часу, як колекція – близько 300 творів мистецтва та історичних творів, які були позичені в чотирьох музеях Криму в рамках виставки під назвою «Крим: золото і таємниці Чорного моря», опинилася на виставці в Нідерландах у момент, коли Росія захопила український півострів у 2014 році.
Судова тяганина тривала багато років, поки Верховний суд не підтримав рішення Апеляційного суду від 2021 року, який визнав артефакти частиною української культурної спадщини, і відкрив шлях для Музею Алларда Пірсона, де перебувала колекція на той момент, повернути експонати в Україну, а не в Крим, який був анексований Росією.
"Хоча музейні експонати походять з Криму і тому також можуть розглядатися як кримське надбання, вони є частиною культурної спадщини України", - йдеться в рішенні суду, яке цитують західні ЗМІ.
Які аргументи представили сторони?
Кримські музеї, за якими стояла Росія, намагалися повернути бронзові мечі, золоті шоломи, дорогоцінні камені та інші артефакти, вимагали повернення предметів як частини своїх колекцій.
Уряд у Києві вимагав повернення колекції на підставі того, що вони належать Україні, а не конкретним музеям на конкретній території. Деякі експонати цієї колекції мають понад 2000 років.
Музей Амстердама вирішив зберігати експонати, поки суд не вирішить їхню долю.
У 2016 році Окружний суд Амстердама підтримав цей погляд і послався на конвенцію ЮНЕСКО від 1970 року, яка встановлює, що об’єкти є власністю суверенної держави і мають бути їй повернуті, а питання власності має вирішувати український суд.
Верховний суд у Гаазі постановив повернути колекцію в Україну, бо Нідерланди не визнали російську анексію Автономної Республіки Крим.
Якою є реакція Росії?
Після оголошення рішення Верховного суду в Гаазі російське Міністерство закордонних справ поширило заяву, що це рішення суду «не може бути залишене без адекватної реакції з нашого боку».
«Скіфське золото» є частиною культурної спадщини Криму, і жодні рішення ангажованих судів не можуть скасувати цей незаперечний факт. Історичну справедливість буде відновлено», – цитують у заяві речницю МЗС Росії Марію Захарову.
Російське МЗС порівнює справу про «скіфське золото» зі справою про збиття малайзійського боїнга у небі над Донбасом у 2014 році, і рішення в обох справах вважають несправедливими щодо Росії.
«Ми це бачили, зокрема, на прикладі рішення Окружного суду Гааги у кримінальній справі проти громадян, звинувачених у причетності до краху малайзійського боїнга в небі над Донбасом», – мовиться у заяві Захарової.
Вона додає, що нідерландська судова система «вже давно перестала відповідати стандартам неупередженого та справедливого правосуддя», а займається лише «обслуговуванням політичних замовлень власної, а тепер і київської, влади».
Тим часом віце-спікер Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту, Костянтин Косачов заявив, що в рамках свого рішення суд в Гааазі «визнав Крим частиною Росії». Про це він заявив у п'ятницю у своєму каналі у Telegram.
«В обґрунтуванні свого рішення Верховний суд Нідерландів визнав факт входження Криму до складу Росії! Юридично саме ця обставина стала вирішальною у цій справі», – пише Косачев у своєму телеграм-каналі.
Він наголошує, що у рішенні суду мовиться, що Крим ніби «погодився» відділитися від України й приєднався до Росії «в результаті референдуму». Косачев каже, що у майбутньому Росія буде спиратися на це формулювання суду в Нідерландах.
Насправді рішення суду лише констатувало факт анексії Криму, не згадуючи жодним чином ні про її «добровільність», ні про референдум. Натомість суд наголошує, що «Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії».
«У березні 2014 року автономна республіка Крим вийшла зі складу України та увійшла до складу Російської Федерації. ООН, ЄС і Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії», – мовиться у рішенні суду.
Нідерландські ЗМІ зауважують, що залишається незрозумілим, коли музейні експонати можуть повернути, зважаючи на нинішню ситуацію в Україні.
Також вони відзначають, що судова справа недешево обійшлася музею в Амстердамі. Відповідно до судових документів, судові збори і витрати на зберігання обійшлися музею в понад 500 000 євро.
У матеріалі використані повідомлення Reuters, AP, DutschNews.
Форум