Попри оголошення білоруської влади про перекидання військової техніки та особового складу до кордонів України для «антитерористичних навчань», західні військові експерти вважають, що спроби Росії змусити Білорусь приєднатися до війни в Україні можуть стати небезпечними для самої білоруської влади. А тому вона навряд чи погодиться вступити у війну на боці Росії.

Як вважають дослідники вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW), якщо російська влада змусить білоруську армію воювати проти України, це може викликати внутрішні тертя серед білоруських військових.

Про те, що Білорусь планує проводити «антитерористичні навчання», під час яких техніку та війська перекинуть ближче до українського кордону, повідомило у середу агентство БелТА з посиланням на Раду безпеки Білорусі. Як зазначає агентство Reuters, немає інформації про те, які регіони будуть зачеплені, або яку форму матимуть навчання.

Дивіться також:

Кремль прагне використати війська РФ у Білорусі, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва - ISW

Це повідомлення викликало побоювання, що Росія може здійснити новий напад на Україну з території Білорусі. У жовтні Лукашенко оголосив про нове розгортання 9 000 російських військових у Білорусі в рамках нового спільного військового угруповання двох країн.

Білорусь заявила, що не вступатиме у війну в Україні, але президент Олександр Лукашенко раніше дозволив розгорнути війська разом із російськими військами біля українського кордону, посилаючись на загрози Білорусі з боку Києва та Заходу.

Україна місяцями попереджала про те, що Білорусь і Росія можуть планувати нове вторгнення. Але Генштаб України 7 грудня повідомив, що білоруські військові не готові воювати в Україні, зауважують в ISW. Згідно з повідомленням Генштабу, серед військовослужбовців білоруської прикордонної служби та збройних сил зростає невдоволення своїм військово-політичним керівництвом через загрозу вступу Білорусі у війну в Україні.

Дивіться також:

На супутникових знімках видно скупчення військ РФ у Білорусі: до чого готуватися?

Проти війни в Україні і суспільство і військо в Білорусі – експерти

Білоруські опозиційні політики та незалежні експерти вважають, що російське вторгнення в Україну не має підтримки в білоруському суспільстві. В інтерв’ю агентству Reuters радник лідера білоруської опозиції у вигнанні Світлани Тихановської Франак Вячорка, сказав, що це було б «політичним самогубством» для Лукашенка, якби він відправив білоруські війська в Україну.

«Солдати не підкоряться, еліти розколються, почнуться нові протести», – каже він. На думку Вячорки, Лукашенко знає про те, що білоруси з цим не погодяться, «і вся система розвалиться».

Також, на думку аналітика Європейської ради з міжнародних відносин (CEPA), колишнього білоруського дипломата Павла Слункіна, білоруська армія не в змозі переломити хід війни на користь Росії. Білоруські війська не можуть протистояти випробуваній у боях, модерно оснащеній та мотивованій українській армії, пише Слункін у статті, що вийшла наприкінці жовтня.

«По-перше, вона (білоруська армія) занадто мала, найбільш боєздатний сегмент не перевищує 15 тисяч військовослужбовців. Решта приблизно такі ж ефективні, як і російські новобранці, – каже дослідник. – По-друге, білоруське суспільство в переважній більшості проти участі країни у війні – понад 90 відсотків відкидають ідею вступу у війну на боці Росії».

Як зазначають експерти ISW, попри те, що минулого тижня міністр оборони Росії Сергій Шойгу зустрівся з президентом Білорусі Олександром Лукашенком і міністром оборони Білорусі Віктором Хреніним, щоб переконати їх, що Білорусь має підтримати наступальну кампанію Росії в Україні, керівництво Білорусі не готове до цього через внутрішні фактори.

На думку експертів ISW, Мінськ готовий підтримувати мілітаристську риторику Росії, але лише для того, щоб стримати частину українських військ біля білоруського кордону. Дослідники ISW продовжують вважати, що Білорусь навряд чи вступить у війну в Україні.

Дивіться також:

Представник Британії в ОБСЄ розповів, як Лукашенко відволікає увагу від поразок Путіна в Україні

На наявність мін потрібно перевірити понад 160 тис кв км території України. Про це заявив представник Державного департаменту США, менеджер у справах Європи Майкл Тірре під час брифінгу Гельсінської комісії Конгресу США в четвер.

Він наголосив, що росіяни в Україні використовують таку ж тактику, як терористи ІДІЛу в Сирії та Іраку: «Від українських посадовців, які працюють на місці, ми знаємо, що російські солдати цілеспрямовано мінують цивільні будинки, зокрема дитячі іграшки, і навіть тіла вбитих. Жахливе використання вибухових пристроїв російськими військовими нагадує тактику бойовиків ІДІЛ в Іраку та Сирії, де терористи намагалися вбити скільки цивільних, скільки можливо, щоб люди боялися повертатися до своїх домівок».

За словами Тірре, розмінування в Україні є найбільшим викликом для саперів із часів Другої світової війни. Наразі команд для розмінування в Україні недостатньо, тож США планують посилити допомогу із підготовкою саперів та надати додаткове обладнання.

Державний департамент США виділив 91,5 млн дол на допомогу Україні з розмінуванням. Кошти спрямовують на навчання, надання обладнання з метою проведення операцій розмінування а також забезпечення роботи команд з розмінування, йдеться в повідомленні Гельсінської комісії.

Днями про допомогу України в розмінуванні на суму близько 11 млн доларів США також оголосила Канада. Під час зустрічі з міністром міжнародного розвитку Канади Харджитом Саджаном представники українського парламенту подякували за цю підтримку, йдеться на сайті Верховної Ради. Крім того, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила важливість канадської тренінгової місії Unifier, яка допомагає в підготовці українських саперів з 2014 р.: «Ми знаємо, наскільки важливо, що ця місія далі триває і скільки наших захисників та захисниць пройшли цю тренінгову школу, яка точно дає результат і можливості їм бути більш ефективними, більш витривалими та успішними у захисті країни, у вигнанні ворога і звільненні наших територій».

Європа добре підготувалася для того, щоб пережити нинішню зиму без російського газу, але проблеми можуть виникнути через рік і навіть через два, вважають експерти, яких зібрав на обговорення вашингтонський дослідницький центр «Атлантична рада». На думку експертів, вихід полягає у тому, щоб відмовитися від викопного палива. Також вони говорять про необхідність забезпечити внутрішнє виробництво палива для атомних електростанцій, ринку, де досі домінує Росія, та про потребу в поширенні американських ядерних технологій.

Як вважає Вацлав Бартушка, посол з особливих доручень з енергетичної безпеки Чеської Республіки, хоч Європа і готова до того, щоб пережити без російського газу цієї зими, «ще занадто рано відкривати шампанське».

«Цю зиму ми переживемо, але через рік і навіть через два можуть настати проблеми, бо такий обсяг газу буде складно замінити за короткий час», – переконаний чеський експерт. Він каже, що Європа вже довела, що може згуртуватися, бо зуміла організувати забезпечення газом та іншими енергоносіями самих себе і допомогти Україні.

Він каже, що в Європі багато країн, зокрема Німеччина, не вірили, що це можливо.

«Але виявилося, що це можливо. Це важко, дорого, але можливо. Нам доведеться спалювати багато вугілля протягом наступних кількох зим, нам взагалі доведеться кидати у топку все, що можна, для того, щоб пережити кілька наступних зим, але ми переживемо це. І тоді десь в сторонці можемо поговорити з росіянами і сказати, що ми їх потребуємо набагато менше, ніж вони думали, а вони нас потребують набагато більше, ніж вони думають», – вважає Бартушка. Це ж, на його думку, стосується і нафтового ембарго, яке набуло чинності цього тижня.

За словами чеського експерта, Росії, зокрема російському «Ѓазпрому» дооведеться платити ще багато штрафних санкцій за непоставлений газ, і «невіодомо, чи вони це усвідомлюють».

«Багато росіян вірять, що піде Путін, закінчиться иійна, і все повернеться до стану на 23 лютого 2022 року, але це не так. Їм доведеться платити за збитки не лише Україні, але і Європі, і невідомо, чи вони це усвідомлюють», – каже експерт.

Росія і перед нападом на Україну використовувала енергоносії як зброю, але це не було помітно в масштабах цілого європейського континенту, кажуть експерти. З початком масованого вторгнення енергетична криза виросла до глобальних масштабів. Світ відреагував швидкими змінами – переорієнтував закупівлі нафти і газу, збудував нові терпінали для скрапленого газу. Але кризи можна було уникнути, якби до голосу країн-сусідів Росії прислухалися раніше, каже Бартушка.

Він був серед тих чеських експертів, які розробляли енергетичну політику своєї країни і радили чимшвидше будувати газогін до Німеччини, бо після російсько-українських суперечок навколо газу на початку 2000-х років, попереджали, що Росія не є надійним партнером.

Дивіться також:

Росія програє енергетичну війну, а європейці довіряють газовій системі України, навіть на тлі атак Росії - експерти

За його словами, Центральна Європа почала діяти раніше. Після розвалу радянського блоку вона більше залежала від російського газу, ніж Західна, але завдяки тому, що загрозу там бачили вже раніше, від цієї повної залежності вдалося позбавитися цього року за лічені місяці.

«Те, що ми бачимо сьогодні, у грудні 2022 року є набагато оптимістичніша картина, ніж ми бачили у лютому цього року, коли Росія вторглася в Україну. Бо минулого року Європа була на 40% залежна від російського газу, 155 мільярдів кубометрів надходило з Росії і здавалося, що це дуже важко, якщо можливо, змінити. Зараз, через 10 місяців, все інакше – частка російського газу в Європі є менше, ніж 7%, більшість Європи обходиться взагалі без російського газу. Чехія не отримує російського газу з літа цього року – ми переключилися на норвезький та голландський газ, так само як Німеччина, чи Франція», – говорить Бартушка.

Цього року у вірності його прогнозів могли переконатися і інші європейські країни, зокрема Німеччина, яка до того покладала відповідальність за проблеми з постачанням газу на Україну, і сподівалася, що побудова прямих газогонів з Росії по дну Балтійського моря позбавить її цих проблем. Як каже Бартушка, за останній рік у Західній Європі було збудовано кілька терміналів для скрапленого газу, зокрема в Німеччині, в Нідерландах, у побудові яких брали участь і країни Центральної Європи. І в цьому європейці, за словами Бартушки, продемонстрували єдність, на яку вони не були спроможні раніше, перед нападом Росії на Україну.

Дивіться також:

У Держдепі стурбовані, що перебої в електропостачанні України можуть призвести до ядерної аварії

У сусідній з Україною Румунії, країні, що споживала менше 10% та відмовилася від російських проектів у сфері ядерної енергетики, так само попереджали, що країни, які входять у стратегічне партнерство з Росією в енергетичній сфері, стають залежними від неї і дають Росії ключ від своєї внутрішньої політики. На цьому наголошувала Ана Бірчалл, спеціальна посланниця зі стратегічних і міжнародних справ, колишня румунськіа міністерка з європейських справ.

«Ми, Румунія, Польща, інші голоси з Центральної та Східної Європи попереджали західних європейців з 2019 року щодо «Північного потоку-2», ми казали, що цей проект будуть використовувати як зброю проти вас, і на жаль, ми виявилися праві – реальність в Україні це доводить», – каже румунська експертка.

Нині, за її словами, від російських атак на українську інфраструктуру, з якою пов’язана Молдова, потерпає і ця країна. І Румунія мусить забезпечувати понад 95% енергоспоживання сусідньої країни. Вона каже, що це стало можливим після підключення України і Молдови до європейської електросистеми, і закликала ЄС допомогти обом країнам, які постраждали від російської агресії.

Те, як Росія може використовувати енергію як зброю, в найекстремальнішій формі тепер можна побачити в Україні, вважає Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики України, який брав участь у дискусії в «Атлантичній Раді».

«Росія продовжує свою добре відому стратегію в Україні, щоб змусити її вести переговори через відвертий терор. Вони організовують масовані ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру, зазнали серйозної шкоди наша система генерації, передачі та розподілу. Вони намагаються зруйнувати нашу інтегровану енергетичну систему, яка працює на основі принципу взаємного обміну енергією між регіонами, і вони націлюються на наші електростанції, особливо наші атомні електростанції, які відіграють важливу роль в нашому енергобалансі. Після останніх нападів близько 10 мільйонів українців залишилися без подачі електроенергії, це є більше ніж чверть нинішнього населення України», – сказав Демченков.

На його думку, ця війна показала не лише Україні, але і світу, що не можна залежати від «енергодиктаторів», подібних до президента Росії Володимира Путіна, можуть використовувати як зброю залежність демократичних країн від викопного палива. Тому, каже Демченков, ця глобальна енергетична криза має призвести до реформ енергетичної політики у світі, до просування до «зелених» джерел енергії, що уможливлять енергетичну незалежність для країн Заходу.

Атомна енергетика – ще одна зброя Росії

Окремо український урядовець наголосив на тому, що російські війська захопили одну з українських атомних електростанцій, найбільшу в Європі – Запорізьку АЕС. Як сказав Демченков, Росія відключила її від української мережі, поблизу неї відбуваються військові дії, і ядерна аварія може статися у будь-яку хвилину. Росія хоче привласнити цю станцію, каже Демченков, тому Україна наполягає, що санкції мають бути запроваджені проти російського «Росатому».

На думку Вацлава Бартушки, залежність світу від російської атомної енергетики є окремою великою проблемою. «Захід цілком проспав таку проблему, як залежність ядерної енергетики – 40% світових потужностей у виробництві ядерного палива є в руках «Росатому», російської державної компанії», – вказує чеський експерт. Він зауважує, що У США, наприклад, немає жодної внутрішньої потужності, яка була б у руках американської компанії, яка б виробляла атомне паливо – 80% американського ринку належить європейцям, 20% - росіянам. Потрібні будуть значні зусилля США, європейських країн, Австралії, для того щоб усунути цю залежність, каже Бартушка.

Як каже Анна Бірчалл, яка нині працює в ядерній індустрії в Румунії, в її країні законодавчо заборонено російським та китайським компаніям заходити на ринок атомної енергетики. На її думку, виходом для всієї Європи з ядерноої залежності, яка вже склалася, може бути нова американська технологія – удосконалених малих модульних реакторів (SMR), які стали одним з безпечних і доступних варіантів ядерної енергії. Але, тут є проблема у фінансуванні. Як наголосив Вацлав Бартушка, всі ядерні технології досі в усьому світі перебувають під контролем урядів, і немає різниці, чи йдеться про Росію, чи Китай, чи про США, Канаду, чи європейські країни.

Дивіться також:

Ці нафтові обмеження, можливо, не останні - Ед Чоу. Інтерв'ю

Політики у США вітають повернення зірки баскетболу США Бріттні Ґрайнер, яку утримували під вартою в Росії та засудили до дев’яти років колонії за звинуваченнями у незаконному перевезенні наркотичних речовин. Однак серед політиків США звучить і критика адміністрації за те, що іншого американця, Пола Вілана, не звільнено з російського ув'язнення.

Відповідаючи на критику, Держсекретар США Ентоні Блінкен під час прес-конференції в четвер відзначив, що США "не мали вибору, кого з американців забрати додому. Вибір був: один, або жодного". Блінкен висловив жаль, що США поки не вдалось звільнити Вілана.

Нахабною зневагою до прав людини назвала спікерка парламенту Ненсі Пелосі дії Путіна, у своїй заяві щодо звільнення Бріттні Ґрайнер з-під російської варти.

«Конгрес і країна дуже раді дізнатися, що завдяки відданому та цілеспрямованому керівництву президента Байдена Бріттні Ґрайнер нарешті звільнилася. Сьогодні наші серця з її дорогою дружиною Шерелл і всією родиною Ґрайнер, оскільки їхня кохана Бріттні благополучно повертається до Америки та буде вдома на свята. Протягом майже десяти довгих місяців Бріттні Ґрайнер зазнавала немислимої травми, оскільки її неправомірно ув’язнили російський уряд. Жорстокість Путіна щодо Бріттні – і його жахливі дії проти України – приголомшливі нагадування про його нахабну зневагу до прав людини, людської гідності та верховенства права», - заявила спікерка.

Вона подякувала президенту Байдену, міністру Блінкену, іншим професіоналам у сфері національної безпеки конгресмену Грегу Стентону з Арізони за їх роботу, щоб повернути Бріттні додому. Пелосі також висловила підтримку Конгресом адміністрації у її намаганнях звільнити Пола Вілана та інших американців, несправедливо затриманих у Росії.

Конгресмен-республіканець Адам Кінзінгер твітує, що минуло чотири роки з ув'язнення Вілана. "Скільки це має його родина чекати? Немає місця для слабкості, коли йдеться про життя невинних американців", - пише Кінзінгер.

Сьогодні президент США Джо Байден привітав повернення Ґрайнер.

«Я щойно розмовляв з Бріттні Ґрайнер, стоячи з її дружиною Шерил овальному кабінеті. Вона в безпеці. Вона в літаку. Вона повертається додому після місяців несправедливого утримування в Росії, в нестерпних обставинах. Бріттні скоро повернеться в обійми своїх коханих, з якими мала бути увесь цей час. Це день, заради якого ми працювали протягом тривалого часу. Ми ніколи не припиняли наполягати на її звільненні. Перемовини були кропіткими та інтенсивними», - сказав президент.

Президент нагадав, що дворазова золота медалістка Олімпійських ігор у складі збірної США, Бріттні Ґрайнер витримала жорстоке поводження на показовому судилищі в Росії з характерною мужністю на неймовірною гідністю.

Президент Байден також пообіцяв, що адміністрація не припинить добиватися звільнення американця Пола Вілана, якого Росія тримає під вартою вже кілька років.

«Ми ніколи не забували про Бріттні. Ми не забули про Пола Вілана, якого роками несправедливо утримують в Росії. Це не був вибір, якого американця повертати додому. Ми повернули додому Тревора Ріда, коли у нас була така можливість на початку цього року. На жаль, через незаконні причини, Росія поставилася до справи Пола інакше, ніж до справи Бріттні. І хоча нам ще не вдалося добитися звільнення Пола, ми не здаємося. Ми ніколи не здамося», - сказав Байден.

Ґрайнер заарештували в московському аеропорту Шереметьєво 17-го лютого та пізніше її звинуватили в незаконному зберіганні наркотиків і засудили на дев'ять років ув'язнення.

США назвали вирок Ґрайнер «надмірним і невідповідним», а затримання Бріттні «несправедливим».

У квітні Росія та Сполучені Штати обміняли колишнього морського піхотинця Тревора Ріда на російського пілота Костянтина Ярошенка, який відбував 20-річний термін у США.