За даними Чорногорської газети Pobjeda, затримано 6 російських дипломатів, 30 росіян з тимчасовими видами на проживання та 2 громадян Чорногорії.

У четвер представник влади Чорногорії повідомив, що в країні розпочато розслідування щодо невстановленої кількості осіб за звинуваченням у шпигунстві.

Чорногорська газета Pobjeda, з посиланням на неназвані джерела, з'ясувала, що за підозрою у шпигунстві затримано 38 осіб, переважно громадян Росії. За даними газети, оперативники агентства національної безпеки (ANB) та спеціальної державної прокуратури Чорногорії (SDT) затримали шістьох російських дипломатів, 30 громадян Росії з тимчасовим посвідкою на проживання та двох чорногорців.

Прем'єр-міністр Чорногорії Дрітан Абазович, у прямій трансляції засідання кабінету міністрів, заявив, що для захисту інтересів країни, проводиться «міжнародна операція» з іноземними партнерами та прокуратурою, але не навів подробиць.

Вукас Радонич, представник SDT, повідомив агентству Reuters, що поліція провела обшуки в кількох квартирах, шукаючи докази змови і шпигунства. «Відповідно до запиту SDT і ухвали суду, поліція обшукує низку квартир та інших приміщень через обґрунтовану підозру в змові з метою створення злочинної діяльності та шпигунстві», — заявив він по телефону Reuters.

Радонич також повідомив, що після завершення обшуків «буде визначено, кому будуть пред'явлені звинувачення і хто буде заарештований». Проте, він не уточнив, скільки підозрюваних було викликано на допит.

Чорногорія, член НАТО і кандидат на членство в Європейському Союзі, приєдналася до міжнародних санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну. У минулому Чорногорія вже надсилала російських дипломатів.

У 2016 році Чорногорія звинуватила російських агентів у причетності до змови з метою привести до влади проросійську опозицію, вбити тодішнього прем'єр-міністра Міло Джукановича та зупинити вступ країни до НАТО.

У статті використано матеріали Reuters.

Якщо Росія продовжить реалізацію своїх планів з анексії чотирьох українських регіонів, це означатиме "небезпечну ескалацію", яка поставить під загрозу перспективи миру в регіоні, попередив у четвер Генеральний секретар ООН.

"Будь-яке рішення про анексію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України не матиме юридичної сили і заслуговує на засудження, – сказав Антоніу Гутерріш. - Будь-яке рішення Росії продовжувати ще більше поставить під загрозу перспективи миру".

Генсек додав: "Це продовжить потужний вплив на світову економіку, особливо в країнах, що розвиваються, і завадить нашій здатності доставляти життєво необхідну допомогу по всій Україні та за її межами".

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що заплановане на 30 вересня оголошення Росією про анексію окупованих українських територій після так званих "референдумів", відбувається у час "численних невдач росіян на війні" в Україні та "вразливого становища" президента РФ Володимира Путіна, зокрема, зниження його рейтингів. Однак ця ескалація, вважають оглядачі, може показати його "як людину, яка вже програла".

У статті використано матеріали Reuters

Британські та американські аналітики пишуть, що моблізація, ймовірно, завдасть більше шкоди, ніж принесе користі російській державі та армії. Вони також вважають, що українські війська просунулися на Донбасі в районі ключового міста Лиман, але російська інформаційна машина не готова до того, щоб представити такі новини в позитивному ключі. А це призводить до подальшої деморалізації російської армії та «гніву» в російських націоналістичних мілітаристських колах.

Кількість росіян, які втікають від мобілізації за кордон, імовірно, перевищує кількість війська, з яким Росія напала на Україну в лютому 2022 року, повідомляє британська розвідка.

«Через сім днів після того, як президент Путін оголосив про «часткову мобілізацію», відбувся значний відтік росіян, які прагнуть уникнути призову. Хоча точні цифри невідомі, вони, ймовірно, перевищують розмір загальних сил вторгнення, які Росія виставила в лютому 2022 року», – повідомляє британська розвідка у своєму зведенні від 29 вересня.

Британські аналітики звертають увагу на те, що керівництво Росії власними зусиллями підриває свою економіку, тому що не лише значна частина працездатних чоловіків вилучається з економіки, але і втікають з Росії багатші та освіченіші росіяни, що не зможе не позначитися на економіці країни та її перспективах.

«Серед тих, хто намагається виїхати з Росії, багато заможних і добре освічених, – мовиться у повідомленні. – У поєднанні з тими резервістами, яких мобілізують, внутрішні економічні наслідки зменшення кількості робочих рук і прискорення «витоку мізків», ймовірно, ставатимуть дедалі суттєвішими».

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) кажуть, що українські війська, ймовірно, завершують оточення міста Лиман.

«Розвал Лиманської кишені, ймовірно, матиме серйозні наслідки для російського угруповання на півночі Донецької та західної Луганської областей і може дозволити українським військам загрожувати позиціям Росії вздовж західного кордону Луганської області та в районі Сєвєродонецька-Лисичанська», – кажуть американські дослідники у повідомленні, опублікованому пізно ввечері 28 вересня.

Аналітики ISW звертають увагу на те, що російське військове керівництво не підготувалося інформаційно до «потенційно неминучої поразки росіян у Лимані», що, «ймовірно, ще більше знизить і без того низький бойовий дух росіян».

Вашингтонські дослідники пишуть, що російське військове керівництво не може пояснити військам, чому вони відступають, і це викликає деморалізацію армії та «гнів російського націоналістичного інформаційного простору».

На думку дослідників, ймовірно, в цьому була причина того, що Кремль наказав про часткову мобілізацію майже відразу після першогомасштабного контрнаступу України.

«Майбутні досягнення України навколо критично важливих районів Донецької та Луганської областей можуть вбити додатковий клин між російськими націоналістами та військовим керівництвом, а також між російськими військами та їхнім начальством», – зауважують у ISW.

Американські фахівці кажуть, що російська влада продовжує надсилати щойно мобілізованих і недостатньо навчених новобранців для посилення залишків різних підрозділів, послиаючись на дані українського Генштабу та численні повідомлення у соціальних мережах.

Аналітики кажуть, що той факт, що російські війська в Україні посилюють погано дисциплінованими, непідготовленими людьми, узгоджується з попередніми оцінками ISW про те, що навіть найелітніші частини Росії зазнали значних втрат в Україні.

У 81-ші роковини трагедії в Бабиному Яру, представники міжнародної спільноти звинуватили російського президента Путіна у неповазі до історії Голокосту, шкоді світовим зусиллям із запобігання масовим злочинам та повторенню подібної трагедії.

Посли з особливих доручень, які опікуються питаннями Голокосту, низки виступили з осудом порушень прав цивільних, які коять сили Росії в Україні.

"Сьогодні, за оцінками різних джерел, російська влада та її проксі затримали, допитували і, за повідомленнями, катували, десятки тисяч українських громадян", - йдеться в спільній заяві Канади, Хорватії, Чехії, Німеччини, Греції, Нідерландів, Румунії, Великої Британії та США.

Вони вказали, що багато українців, включаючи тисячі дітей були перевезені, або силоміць депортовані з їхніх осель на територіях України, що тимчасово контролює Росія.

Путін намагається виправдати свою війну тим, що викривляє історію Голокосту, заявляючи про "денацифікацію" України, мовиться в заяві. Дипломати заявили про необхідність документувати злочини і притягнути винних до відповідальності.

В трагедії у Бабиному Яру 81 років тому нацисти та їхні поплічники вбили майже 34 000 євреїв.

В четвер президент України Володимир Зеленський вшанував пам’ять жертв масових розстрілів мирного населення нацистами в окупованому Києві у роки Другої світової війни, повідомляє прес-служба Офісу президента. Зеленський заявив, що "злочинці, які спричиняють такі трагедії, обов'язково мають бути покарані. Щоб у диктаторів і тиранів не було бажання повторювати щось подібне у майбутньому".

У Кремлі у п’ятницю 30 вересня планують оголосити анексію окупованих російськими військами українських територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

За словами речника президента Росії Дмитра Пєскова, перед підписанням документів про анексію, президент РФ Володимир Путін виступить перед російськими депутатами, повідомляє "Радіо Свобода". Договори про начебто "вступ до складу Росії нових територій" підпишуть за "підсумками" так званого "референдуму", результати якого не визнають США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн "Групи семи" та Україна.

Очікується, що підписувати "договори" будуть із ватажками угруповань Л/ДНР, а також главами російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей. За тією ж схемою після виступу Путіна перед депутатами та членами Ради Федерації 18 березня 2014 року були підписані документи про анексію Криму.

Остаточно задокументувати так звану анексію верхня палата Держдуми має 4 жовтня, за три дні до 70-го дня народження Володимира Путіна, пише Reuters. Там зазначають, що у той час, поки у Москві готуються масштабні святкування анексії, російські війська зазнають "найгірших поразок у війні" в Україні за останні кілька тижнів. Деякі воєнні експерти вказують на те, що українськи сили готуються оточити армію РФ у Лимані на Донеччині.

Про те, що анексія відбувається у час "численних невдач росіян на війні", які "засвідчили поганий стан російської армії та залишили Путіна у найбільш вразливому становищі за увесь час на посаді", пише й The Washington Post. "Його критикували й праві провоєнні яструби, розлючені через військові помилки, а також невдалу мобілізацію, а також ліві противники війни", - йдеться в статті.

"Анексія відзначає, ймовірно, найтемніший момент у відносинах між Росією та Заходом з початку Холодної війни, - пише видання, - після попередження НАТО у четвер, що пошкодження двох труб "Північного потоку" у Балтійському морі стали результатом "навмисних та безвідповідальних диверсійних дій".

Професор Лоуренс Фрідман, якого цитує The Washington Post, вважає, що "важко придумати, хто ще це може бути", окрім як Росія. На його думку, руйнування газопроводу стане "погрозою щодо вразливості всіх підводних труб і кабелів, якщо Росія захоче спричинити більше перебоїв" й також нагадуванням ЄС про те, що вони завжди залишатимуться залежними від російських енергоносіїв.

"Росія має довгу історію вдавання гри у демократію (cosplaying democracy - ред.)", - цитує історика Роджена Мургауза видання Time. Він згадує "референдуми" у Криму й навіть "вибори" у країнах Балтії у 1940, що передували приєднанню їх до Радянського Союзу, й каже, що метою цих псевдореферендумів на українських територіях є "посіяти сумнів і дати прихильникам Росії, вдома й за кордоном, щось, що можна захищати".

За словами Мургауза, також таким чином Путін хоче підвищити ставки в війні в Україні, щоб "залякати західних союзників, випробувати їхню рішучість", адже "деякі уряди думатимуть двічі, перш ніж підтримати будь-які воєнні дії, що відбуваються на цих територіях". Але водночас, пояснює Time, "підвищення ставок Путіним також виявляє обмеженість російських воєнних умінь". "Путін робить ставку на те, що світ бачитиме в ньому лідера, якому нема чого втрачати — і, отже, з ним краще не зв’язуватися. Ризик полягає в тому, що натомість його сприйматимуть як людину, яка вже програла".

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The Washington Post, Time