Спеціальні потреби

У Криму можуть закрити єдиний кримськотатарський телеканал


У студії телеканалу ATR

Єдиний у світі кримськотатарський телеканал ATR вже через тиждень може припинити мовлення на півострові в аналоговому форматі й через супутник. Через відсутність необхідної реєстрації в російському законодавчому полі подальша робота компанії, а також інших ЗМІ, що входять разом з ATR до єдиного медіахолдингу, з 1 квітня опинилася під питанням. Керівництво телекомпанії не втрачає віри, сподіваючись, що Роскомнагляд з п'ятої спроби зареєструє ATR як ЗМІ згідно із законодавством. Про те, як йдуть справи на каналі, кому вигідне його можливе закриття і чим буде займатися творчий колектив після 1 квітня, в інтерв'ю «Крим.Реалії» розповіла генеральний директор ATR Ельзара Іслямова.

– Який нинішній стан справ на телеканалі?

– Досить драматичний, час наближається до 1 квітня, і у нас немає жодного документа, який дозволив би нам законно здійснювати мовлення в російському медіапросторі. Ситуація, на наш погляд, абсолютно абсурдна – здоровій логіці це не піддається, щоб просто ось так не допустити мовлення єдиного кримськотатарського телеканалу.

– Те ж саме стосується й інших ресурсів медіахолдингу, в який входить ATR, – дитячий канал Lale, радіостанції «Мейдан», «Лідер» та інтернет-портал «15 минут»?

– Абсолютно всіх. Усі ЗМІ не пройшли перереєстрацію, хоча документи подавати, починаючи з жовтня з минулого року.

– Днями вам втретє повернули документи з Роскомнагляду.

– Так. І ми зробимо ще одну спробу. Сьогодні (24 березня – ред.) ми в черговий раз передали документи в Роскомнагляд.

– Якщо до 1 квітня вам не вдасться отримати реєстрацію, які будуть дії телеканалу та інших ЗМІ медіахолдингу?

– Ми зобов’язані будемо відключитися, тому що у нас немає жодної правової підстави вести медіадіяльність. В іншому випадку ми будемо нести відповідальність, аж до кримінальної.

– А інтернет-видання «15 минут» зможе працювати?

– Зможе, але це буде неповноцінна робота, тому що ми втрачаємо право вести діяльність як ЗМІ.

– За законом вам доведеться чекати місяць відповіді з Роскомнагляду?

Ельзара Іслямова

– Ви знаєте, у нас є чимало прикладів, коли абсолютно нові теле- чи радіокомпанії з двома-трьома людьми в штаті реєструються в Криму як господарчі суб'єкти наприкінці грудня 2014 року, в січні подають документи в Роскомнагляд, протягом п'яти днів отримують свідоцтво про реєстрацію ЗМІ і ліцензію на мовлення. У нашому випадку минає місяць, у нас знаходять формальну помилку, ми її виправляємо, подаємо заново, чекаємо місяць, і нам знову повертають документи. Таких формальних причин може набратися на 100 років наперед. Чому не можна це вирішити упродовж місяця, коли розглядаються документи, ми не знаємо. Наші фахівці так і не змогли потрапити в Роскомнагляд, щоб знайти всі підводні камені оформлення документів. Може, ми щось недостатньо розуміємо?! Адже нам була обіцяна всіляка підтримка, зокрема, й в юридичному оформленні. Ми навіть залучили консалтингову компанію в Москві, яка багато років спеціалізується на реєстрації ЗМІ, але навіть вона нам не допомогла.

– Яка, на ваш погляд, фактична причина відмов?

Штучно нагнітається обстановка навколо телеканалу, що нібито ми якимось чином впливаємо на людей в плані формування крамольних політичних переконань, аж до того, що ми всі «вселяємо» якусь надію тощо

– Судячи з висловлювань у ЗМІ, є певні претензії до інформаційної політики телеканалу. Я б сказала, що штучно нагнітається обстановка навколо телеканалу, що нібито ми якимось чином впливаємо на людей в плані формування крамольних політичних переконань, аж до того, що ми всі «вселяємо» якусь надію тощо. Коли ми просимо надати факти, вказати на конкретні сюжети або матеріали, у відповідь – тиша, бо показати нічого. Ми, хоч і не зареєстровані, але працюємо в російському законодавчому полі, де все дуже чітко і жорстко прописано. Ми несемо відповідальність, аж до кримінальної, за будь-яку інформацію, яка може бути розцінена як екстремізм або сепаратизм. Наша інформаційна політика будується на тому, щоб повноцінно відобразити картину дня, розповісти про події, які відбуваються в Криму. Звичайно ж, ми відображаємо і соціально-економічні проблеми, з якими стикаються не лише кримські татари, але й усі жителі Криму. Звичайно, це навряд чи тішить владу, тому що вимагає від неї певного звіту про ефективність чи неефективність її роботи. Але в цьому і полягає вся суть діяльності ЗМІ, які є посередниками між державою і суспільством. Ось і все. Інших цілей, тим більше політичних, у нас немає. Ми просто працюємо для свого глядача, намагаючись дати йому актуальну й цікаву інформацію.

– У грудні минулого року ATR отримав від кримської «влади» премію «Журналіст року» за внесок у розвиток свободи слова. Тепер ця свобода слова через небажання влади вас реєструвати опинилася під загрозою закриття?

– Значить, десь «влада» нелогічна у своїх діях.

– Все-таки, на вашу думку, за всіма цими подіями стоїть кримська «влада», чи тут рівень вище?

Це єдиний засіб масової інформації, який розвиває і зберігає мову, культуру, історичне надбання, займається, за великим рахунком, просвітою. Але поки ми підтримки з боку влади не бачимо. Навпаки, ми отримали статус «ворожого» телеканалу

– Нам складно про це судити. У нас немає такої інформації. Звичайно, по-хорошому місцева влада має стати на захист ATR, підтримати єдиний у світі кримськотатарський телеканал, хоча б виходячи з його унікальності. Адже кримським татарам, за яких влада теж відповідає, такий телеканал потрібний. Це єдиний засіб масової інформації, який розвиває і зберігає мову, культуру, історичне надбання, займається, за великим рахунком, просвітою. Але поки ми підтримки з боку влади не бачимо. Навпаки, ми отримали статус «ворожого» телеканалу.

– Скільки співробітників працює в медіахолдингу?

– Нині трохи більше 200 осіб.

– І всі вони можуть залишитися без роботи після 1 квітня?

– Нам зараз складно говорити, що буде після 1 квітня. Ситуація патова, ми до останнього дня не віримо в те, що таке може трапитися. Сподіваємося, що реакція громадськості подіє певним чином, і «влада», як «федеральна», так і «місцева», прийде до здорового рішення. Як би там не було, всі наші співробітники 1 квітня прийдуть на роботу. Яка це буде робота, поки сказати складно. Але те, що ми збережемося як команда – це однозначно.

– Чи відчував телеканал фінансові труднощі за останні місяці?

– Ми вже говорили про це: фінансові труднощі в Криму є абсолютно у всіх, і ми вписані в такий же простір, як і будь-який інший господарчий суб'єкт. Тим не менш, ми намагаємося впоратися зі своїми проблемами.

– У середу, 25 березня, на ATR стартує телемарафон, присвячений проблемі можливого закриття телеканалу. Розкажіть про цю ідею?

Марафон телеканалу ATR, присвячений кримськотатарській мові, 21 лютого 2015 року

– Ця ідея народилася у зв'язку з тим, що на телеканал надходить величезна кількість дзвінків, листів з думкою про те, що неприпустима зупинка мовлення телеканалу. До нас звертаються люди абсолютно різного віку, професій, соціального стану, які розуміють значущість телеканалу. Ми хочемо дати їм слово, хочемо з їньою допомогою донести не тільки до кримських татар (вони і так це добре знають), до суспільства в цілому, до «влади» значущість телеканалу, донести і те, якої втрати ми всі зазнаємо, якщо телеканал мовити не буде. Тому ми вирішили з середи, 25 березня, і до 31 березня проводити щоденні телемарафони під назвою «Не вбивайте ATR!» Кожен охочий зможе взяти участь в ефірі і висловити свою думку в зв'язку із ситуацією, що склалася.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

XS
SM
MD
LG