Спеціальні потреби

Актуально

Гілларі Клінтон розказала, що думає про Путіна

Клінтон: Путін хапатиме поки його не зупинити. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:51 0:00

Кандидат на право представляти демократів на виборах президента США Гілларі Клінтон висловила свої думки про Путіна під час дебатів.

Перші дебати демократів цьогоріч і одразу – випробування Путіним. Гілларі Клінтон питають – які відносини має колишній держсекретар із очільником Кремля? Пані держсекретар, загадково усміхаючись, відповідає:

​«Мої відносини із ним…це…це цікаво. Я думаю вони базуються на повазі. Але кілька разів нам було дуже важко знайти спільну мову. Я знаю, що він така людина, з якою треба постійно стояти на своєму. Бо він, як і більшість задирак, буде брати стільки, скільки зможе, допоки його хтось не зупинить. І ми маємо переконати європейців міцніше стояти на своєму. Добре, що вони подовжили санкції, після Криму, Сходу України і збиття літака. Але ми маємо бути ще більш об’єднаними, аби запобігти ще більш агресивним діям Путіна в Європі і на Близькому Сході».

З обережним оптимізмом прокоментували кандидати останні успіхи чинної адміністрації у зовнішній політиці. Зокрема – укладення ядерної угоди із Іраном та звільнення ув’язнених Тегераном американців. Гілларі Клінтон зазначила:

«Це один хороший день за 36 років. На мій погляд, ми повинні побачити більше таких днів, перш ніж говорити про нормалізацію відносин».

Сенатор від Вермонту Берні Сандерс, теж без особливого запалу, додав:

«Чи покращяться наші відносини? Так. Чи треба нам вже завтра відкривати там посольство? Ні».

Джон Гудак, старший науковий співробітник Інституту Брукінґса, переконаний – дебати із питань зовнішньої політики додають рейтингу Гілларі Клінтон.

«Кожен день, коли мова заходить за міжнародну політику, - вдалий день для держсекретаря Клінтон. Вона очевидно має найбільше досвіду у цій царині і почувається найбільш комфортно у такій дискусії» - зазначив він.

Ґрунтовніших заяв по зовнішній політиці кандидати вирішили не робити, натомість пішли війною один проти одного. Сандерс не упустив нагоди дорікнути Клінтон нечистими зв’язками із фінансовими корпораціями, заявивши:

«Ви (Гілларі Клінтон – прим. ред.) отримали понад 600 тисяч доларів за рік від Goldman Sachs за виступи на їхніх подіях».

Гілларі Клінтон, натомість, звинуватила Берні Сандерса у зміні позиції у чутливому питанні контролю над зброєю.

«Він голосував за те, щоби зброю можна було використовувати у поїздах, у національних парках, він голосував проти досліджень, які б змогли врятувати життя» - палко заявила зі сцени вона.

«Гадаю, що секретар Клінтон і сама розуміє, що говорить нещиро» - відказав на це Сандерс.

Ще одна тема для запеклих суперечок – реформа охорони здоров’я – яку Клінтон пропонує покращити, а Сандерс – переписати. У цьому, кажуть експерти, вся відмінність кампаній кандидатів – прагматичної Клінтон і революційної Сандерса.

Єдина тема, яка не переросла у суперечки, але якою так люблять ласувати деякі республіканські кандидати – зрада чоловіка Гілларі Клінтон.

Берні Сандерс, емоційно жестикулючи, запевнив свою суперницю:

«Так, він вчинив жалюгідно, але чи сказав я бодай слово? Ні. Я збираюся дискутувати із секретарем Клінтон і губернатором О’Меллі з питань, важливих для американців, і точно не щодо поведінки Біла Клінтона».

До речі, третій претендент на президентську номінацію на дебатах теж був. Колишній губернатор Мериленду Мартін О’Меллі. Однак враховуючи його рейтинги – 2% підтримки на загальнонаціональному рівні – часу для виступу йому виділили вкрай мало. За цими даними Гілларі Клінтон на 25 пунктів випереджає і Берні Сандерса. Зовсім інакше, однак, виглядають рейтинги популярності кандидатів у штатах Айова і Нью-Гемпшир, де партійні вибори стартують вже у лютому. В Айові Клінтон лише трохи попереду, а в Нью-Гемпширі наразі лідирує Сандерс.

Дивіться також: Республіканці взялися сваритися про громадянство один одного.

Республіканці взялися сваритися про громадянство один одного
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:08 0:00

Всі новини дня

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Українських військових у російському полоні «тримали в голоді» – омбудсмен

 Photo Національна гвардія України через RFERL

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що українських військових системно «тримали в голоді» у російському полоні.

«Навіть по фото видно, що хлопці виснажені. Уявіть собі, я сьогодні спілкувався з людиною, яка втратила 63 кілограми. Позавчора я спілкувався з людиною, яка втратила 70 кілограмів. Це непоодинокі випадки – це система річ, коли всіх тримали в голоді. Сьогодні я спілкувався з хлопцем, в якого, здається, ріст 160 см – він втратив 26 кілограмів», – розповів він в ефірі національного телемарафону.

За його словами, Офіс омбудсмена фіксує, що практично до всіх українських полонених застосовували тортури у російському полоні.

«Я спілкувався з ними в перший день в Чернігівській області, де ми забирали 200 українських полонених…Ми сьогодні відвідали вже три місця, де перебувають наші хлопці та дівчата. Ми фіксуємо, що практично до всіх були застосовані тортури – фізичне насильство, психологічне. Тому ми кожен такий факт юридично відпрацьовуємо. це стане однією складовою міжнародного кримінального трибуналу», – повідомив Лубінець.

Російська сторона наразі не коментувала звинувачень у застосуванні тортур до військовополонених.

У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще 55 російських полонених.

Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими наголосив, що цей обмін є найбільшим від 24 лютого.

Іран "пропорційно" відповість на кроки України, вжиті через іранські дрони 

 Фото: дрони в невідомомому місці в Ірані, Iranian Army/WANA (West Asia News Agency)/Handout via REUTERS 

Іран планує "пропорційні дії" у відповідь на рішення України знизити рівень дипломатичних відносин, через повідомлення про постачання іранських безпілотників до Росії, заявив у суботу речник МЗС Ірану.

Нассер Канаані сказав, що Україна повинна "не піддаватись впливу третіх сторін, які прагнуть зруйнувати відносини між двома країнами", йдеться в заяві міністерства.

Україна заявила в п'ятницю, що позбавить акредитації посла Ірану та значно скоротить кількість дипломатичного персоналу в посольстві Ірану в Києві через рішення Тегерана постачати російським військам безпілотники. Президент Володимир Зеленський назвав цей крок “співпрацею зі злом".

Канаані сказав, що рішення України «базується на непідтверджених повідомленнях і є результатом ажіотажу в ЗМІ з боку іноземних сторін».

Він не говорив прямо про дрони. Раніше Іран заперечував постачання безпілотників Росії, але газета Kayhan заявила в суботу, що були продані «сотні озброєних безпілотників».

"Вже деякий час іранські безпілотники проводять операції в небі України проти НАТО", - повідомляє газета, керівника якої призначає верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї.

Військове керівництво на півдні України заявило в суботу, що збило щонайменше сім іранських безпілотників, у тому числі шість дронів "камікадзе" Шахед-136 над морем поблизу портів Одеса та Південний у п'ятницю.

Сюди ввійшли - вперше в Україні - Mohajer-6, великий іранський безпілотник, повідомило Південне військове командування.

Радник президента України Михайло Подоляк твітнув англійською мовою в суботу, що Іран підтримує Росію, «надаючи сучасні безпілотники відсталій країні для вбивств українців».

Маск активує Starlink для підтримки свободи інформації в Ірані

У відповідь на твіт держсекретаря США Ентоні Блінкена  винахідник і мільярдер Елон Маск написав у твітері лише два слова: «Активую Starlink».

Інтернет-сервіс компанії Starlink, який відіграв важливу роль під час російського вторгнення в Україну, буде увімкнутий і в Ірані, де відбуваються антиурядові протести. Про це заявив у п’ятницю, генеральний директор корпорації SpaceX Елон Маск.

У відповідь на твіт держсекретаря США Ентоні Блінкена про те, що Сполучені Штати вжили заходів «для просування свободи Інтернету та вільного потоку інформації» для іранців американський бізнесмен і мільярдер Елон Маск написав у Twitter лише два слова: «Активую Starlink».

У п’ятницю Міністерство фінансів США оприлюднило рекомендації щодо розширення інтернет-сервісів, доступних для іранців, незважаючи на санкції США проти Тегерана.

Американські посадові особи заявили, що цей крок допоможе іранцям отримати доступ до інструментів, які можна використовувати для обходу державного стеження та цензури. Разом з тим, ці рекомендації не зможуть допомогти, якщо Тегеран для придушення інакомислення відключить доступ до Інтернету для більшості громадян як це було зроблено у середу.

В Ірані вже другий тиждень відбуваються протести після загибелі в ув’язненні 22-річної жінки Махси Аміні, яку заарештувала поліція моралі за носіння «невідповідного одягу».

За станом на ранок суботи, під час тижневих демонстрацій загинули 35 людей, повідомило державне телебачення Ірану. Протести відбуваються у більшості з 31 провінції країни.

Президент Ірану Ібрагім Раїсі заявив, що держава повинна «рішуче впоратися» з протестами, в яких провідну роль відіграють жінки, які розмахують та спалюють традиційні хустки, які вони зобов’язані носити на вулицях.

У понеділок Маск заявив, що компанія хоче надати іранцям послугу супутникового широкосмугового зв’язку Starlink, яка вже надається Україні для її боротьби з вторгненням Росії. Інтернет-термінали Starlink від SpaceX були доставлені в Україну на п’ятий день після початку вторгнення у відповідь на прохання у Twitter від українського уряду.

У повідомленні використано інформацію агентства Reuters.

“Буде натхнення відбудувати країну і, сподіваюся, все це займе не десятиріччя, а роки” – міністр інфраструктури України Олександр Кубраков

Шкода, завдана вторгненням Росії в Україні в період з лютого до першого червня цього року становить понад 350 мільярдів доларів. Такими є данні спільного звіту Світового банку, уряду України та Європейської комісії. Де взяти ці кошти?

Більше

XS
SM
MD
LG