Спеціальні потреби

Жоден сучасний президент США не поважав засади демократії менше, ніж Трамп – звіт Freedom House


Після 13 років постійного скорочення свобод у світі, під загрозою опинилась демократія у США. Такі висновки щорічного звіту міжнародної правозахисної організації Freedom House.

Демократія під загрозою

Найбільші виклики для американських свобод почались не із інавгурації Дональда Трампа, попередні президенти також зазіхали на права американських громадян, як-то Джордж Буш-молодший із широкою програмою спостереження і збирання інформації про цивільне населення чи Барак Обама з надмірним переслідуванням людей, що стали джерелом витоків інформації у пресу.

Однак, "жоден президент за нашого часу не поважав засади, норми й принципи" демократії менше, ніж Трамп. Він нападає на ключові інституції та традиції влади, як-то розділення гілок влади, вільна преса, незалежна судова система, неупередженість суддів, захист від корупції і, що найбільш тривожно, легітимність виборів, - пишуть експерти.

На думку авторів звіту Freedom House, 55 відсотків американців погоджуються, що демократія у США слабшає, і визнають основні виклики: "великі гроші у політиці, расизм, дискримінація, нездатність уряду вирішувати проблеми".

"Демонізація" преси

"Найстаріша існуюча демократія" страждає, передусім, через постійні атаки на пресу з боку чинної адміністрації, пишуть у звіті.

"Безвідповідальна риторика може бути першим кроком до обмежень свободи", "попередні президенти критикували медіа, часом сильно, але ніхто не ставився до самої інституції так вороже", постійно називаючи журналістів "ворогами нації".

Постійно роблячи ворогів із критичних до нього медіа, президент Трамп, в і без того поляризованому медіапросторі, підриває довіру суспільства до журналістики як до повноправної, заснованної на фактах сили, що перевіряє дії уряду.

Водночас, нагадують укладачі звіту, Америка залишається однозначно демократичною країною за світовими стандартами завдяки усталеним традиціям, розподілу влади й верховенству права.

Реакція громадянського суспільства

У відповідь на це, американські громадяни мобілізувались, підкреслюють у звіті. "У проміжних виборах взяло участь більше людей, ніж у попередні роки", люди почали активніше брати участь в акціях протесту.

У порівнянні з 2017 роком, на учасників жодного з мітингів не було скоєно нападів, і це додало один бал до загального показника свобод. Проте, через ознаки дискримінації щодо шукачів притулку у США, країна втратила один бал.

Світовий рейтинг

За 100-бальною шкалою США, як і торік, загалом набрали 86 балів опинившись позаду низки країн розвинутої демократії.

Список очолюють Фінляндія, Норвегія, Швеція, Канада, Нідерланди, Австралія, Нова Зеландія, Уругвай, Данія та Ірландія. Німеччина посіла 18 місце, Велика Британія – 23, Франція – 27, США – 33.

Україна у цьому рейтингу розміщена на 75-му місці, слідом за Ліберією, Філіппінами та Буркіна-Фасо, а слідом за нею – Македонія, Молдова й Мадагаскар.

Сусідні з Україною країни розташувались так: Польща опинилась на 38-му місці, Румунія – на 42, Грузія – на 68, Росія – на 128, Білорусь – на 130.

Найгірше громадянських свобод дотримуються у Сирії, перед нею йде Туркменістан, Південний Судан, Ерітрея та Північна Корея.

Як складають звіт

Freedom House ("Дім Свободи") – це міжнародна правозахисна неурядова організація, заснована у 1941 році у США. Щорічний звіт "Свобода у світі" оцінює стан громадянських прав у 195 країнах і 14 територіях протягом календарного року.

Методологія дослідження керується положеннями, прописаними у Загальній Декларації Прав Людини ООН, й виставляє державам від 0 до 4 балів за 25 категоріями. Загальна сума балів дозволяє виставити країни за списком і визначити їхній статус – "вільні", "частково вільні", "не вільні".

Звіт Freedom House оцінює не уряди та їхні ініціативи, а реальну ситуацію з правами й свободами для кожної людини, на які впливають не лише влада, а й іноземні держави, повстанці чи збройні угруповання.

Дивіться також: В українців є шанс остаточно вийти з політичної орбіти Кремля – експерт

  • 16x9 Image

    Марія Прус

    Журналіст української служби "Голосу Америки", висвітлює широке коло тем, від політичних новин і проблем системи охорони здоров'я – до соціальних і культурних подій. У Києві працювала на багатьох українських телеканалах, зокрема UA: Перший (Перший національний телеканал України), «П'ятий канал», ТРК «Ера». У листопаді 2016-го з Вашингтона висвітлювала американські вибори в ефірі українських каналів. Отримала ступінь магістра Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG