Актуально
- Голос Америки
Загроза безпеці Путіна та небезпека заворушень - що стоїть за рішенням Росії зменшити масштаб святкувань 9 травня
Святкування до Дня перемоги у Росії, що десятки років були провідними для наративу президента Путіна щодо російської величі, цьогоріч пройдуть у меншому масштабі через "загрози безпеці". Через "безпекові занепокоєння" скасували зокрема традиційну ходу із фотографіями ветеранів Другої світової - "Безсмертного полку".
На відміну від жалобних заходів 8 травня зі вшанування пам'яті загиблих у Другій світовій війні у Європі, це безпрецедентний крок для країни, де "паради, присвячені тріумфу Радянського Союзу над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні, стали знаковою подією президента Володимира Путіна". Про це пише New York Times.
Паради можуть показати справжні втрати в Україні
Очікується, що найбільший парад країни біля Кремля на Червоній площі все ще буде звичайною демонстрацією військової могутності, пише видання, але за межами Москви нещодавня серія атак безпілотників на військові об’єкти чи об’єкти інфраструктури в таких містах, як Севастополь в незаконно окупованому Криму, змусили чиновників задуматися.
Також деякі аналітики припускають, що Кремль "може нервувати через те, що великі натовпи росіян на вулицях у такий неспокійний час можуть призвести до громадських заворушень, навіть попри драконівські закони Росії проти протестів під час війни". Особливо ситуація може вийти з-під контролю, якщо тисячі людей прийдуть на парад із фотографіями нещодавно загиблих родичів на війні в Україні, що може показати справжні втрати Росії.
Тим часом перед Днем перемоги Кремль намагається просувати наратив, що Росія бореться проти "потужного і злого" ворога - України. "Цей наратив має на меті пояснити відсутність успіху на фронті після 14 місяців боїв, водночас пропонуючи росіянам відчуття безпеки, що для них життя триватиме, як завжди", - пише Politico.
Видання відзначає слабкість російської оборони, що стала особливо явною під час польоту дрона над Кремлем. Хто б не стояв за цим, інцидент став показовим, "оскільки це сталося безпосередньо перед тим, як країна демонструє свою звичайну військову доблесть".
Багато що залежатиме від промови президента Путіна, пише Politico. Адже його щорічна промова на Червоній площі в День Перемоги - один із небагатьох моментів, коли його місце перебування відомо заздалегідь. Однак видання припускає, що попри сумніви у безпеці для Путіна, навряд чи він відмовиться від промови, адже це матиме значні психологічні наслідки для Росії.
Слоган "можемо повторити" у повоєнний час був немислимий
Радянський народ, зокрема Україна та Білорусь, "заплатили за цю війну десятками мільйонів жертв, величезними руйнуваннями та стражданнями", тож ідея перетворити День перемоги на масштабні радісні святкування, а тим більше слоган "можемо повторити" у повоєнний час були немислимі, нагадує проект ЄС із протидії російській дезінформації EU vs Disinfo.
Лише у 1965 році глава ЦК КПРС Леонід Брежнєв перетворив 9 травня зі звичайного робочого дня на вихідний та влаштував парад для стимулювання "патріотизму", й лише з 2007 року Путін почав використовувати День перемоги як ключовий елемент внутрішньої пропаганди із просуванням наративу про потужність російської армії, прославлення війни та перетворення Заходу на ворога Росії.
Після нелегальної анексії Криму у 2014 році цей наратив посилився, а торік після початку повномасштабної війни Росії в Україні Путін присвятив практично всю свою промову на 9 травня засудженню підтримки Заходу для України в її захисті від російської агресії. Попри це масштаби параду у 2022 році були менші, авіація не брала участі через "погодні умови", хоча чимало повітряних суден та авіаторів були втрачені у російській війні в Україні.
Всі новини дня
"Окупанти готуються до провокацій на ЗАЕС", – представник ГУР МО України. Відео
"Окупанти готуються до провокацій. Тобто вони збираються організувати ядерне зараження. Вони збираються використати атомну електростанцію для зараження свого особового складу, щоб потім звинуватити в цьому Україну", – про це Голосу Америки повідомив Андрій Черняк, представник ГУР МО.
"Окупанти готуються до провокацій на ЗАЕС", - Міноборони України. Радбез ООН знову розглядає ситуацію на станції
Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) стверджує, що безпекова ситуація на Запорізькій атомній електростанції продовжує залишитися загрозливою не лише для України, а й для цілого світу.
"За нашою інформацією, окупанти готуються до провокацій", - про це Голосу Америки повідомив Андрій Черняк, представник ГУР МО. За його словами, російські військові збираються організувати радіаційне зараження. Зокрема вони збираються використати атомну електростанцію для зараження свого особового складу, щоб потім звинуватити в цьому Україну.
"Для нас це не дивно. Ми знаємо їхні терористичні методи, як вони порушують норми правил ведення війни. Тому Україна до цього готова і ми зараз збираємо цю інформацію, аналізуємо її, і хочемо донести до всього світу", - пояснив він.
Про загрозу таких провокацій ГУР почав повідомляти наприкінці минулого тижня. За словами Черняка, розвідка бачила, що на ЗАЕС заїжджають вантажівки, і як "окупанти розвантажують певне майно".
"Також ми мали радіоперехоплення, де люди говорили безпосередньо про безпілотні літальні апарати, які могли на собі нести або хімічну зброю, або якісь ядерні матеріали, які могли спричинити зараження особового складу країни-агресора", - додав представник ГУР МО. І наразі, за оцінкою ГУР МО, загроза провокацій з використанням ЗАЕС абсолютно не зникла.
Ми мали радіоперехоплення, де люди говорили безпосередньо про безпілотні літальні апарати, які могли на собі нести або хімічну зброю, або якісь ядерні матеріали, які могли спричинити зараження особового складу країни-агресораАндрій Черняк, представник ГУР МО
Черняк також додав, що дії, які вчиняє зараз Росія на Запорізькій атомній електростанції, є загрозою і мирному населенні України, "і взагалі це ядерний шантаж Європи і ядерний шантаж світу".
"Тому ми попереджаємо світову громадськість про те, що ядерна загроза теж поки що не зникла", - каже він.
У вівторок за 22.00 за Києвом ситуацію, як склалася довкола захопленою російськими військами ЗАЕС, розгляне на своєму засіданні Рада Безпеки ООН. Головним доповідачем буде генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Очікується, що він надасть оновлену інформацію щодо ситуації на ЗАЕС.
Ймовірно, він вже традиційно зверне увагу на те, що триваючі військові дії впливають на засади ядерної безпеки, до яких належать фізична цілісність і надійне зовнішнє джерело живлення. До цього МАГАТЕ неодноразово зазначало, що ситуація на ЗАЕС залишається небезпечною, особливо з огляду на посилену військову присутність у регіоні. Після свого візиту на ЗАЕС наприкінці березня Гроссі заявив, що "військова активність зростає в усьому цьому регіоні", який "переживає, можливо, більш небезпечну фазу з точки зору триваючого конфлікту".
Також очікується, що у своєму виступі Гроссі згадає і про складну кадрову ситуацію на ЗАЕС і важкі умови праці для персоналу, що залишився, та їхніх сімей. У квітні МАГАТЕ визнавало, що більше третини персоналу, який обслуговував станцію до початку повномасштабного вторгнення, залишив небезпечний район. На місці залишається лише чверть обслуговуючого персоналу, що вже призвело до скорочення обсягів обслуговування ЗАЕС. Очікується, що під час виступу Гроссі також представить свою останню пропозицію щодо забезпечення безпеки найбільшої атомної електростанції в Європі.
Це вже буде четвертий брифінг Радбезу на цю тему. Попередні три скликалися за запитом Росії. Цього разу зустріч ініціювали Еквадор та Франція.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
- Голос Америки
США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу
США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.
"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.
В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.
В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.
В статті використано матеріали AFP, AP.
Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Форум