Спеціальні потреби

Актуально

Помічницею Держсекретаря США з питань Європи та Євразії стала Карен Донфрід

На фото: 2019-й рік, будівля Державного департаменту США у Вашингтоні

Помічницею Держсекретаря США з питань Європи та Євразії стала Карен Донфрід, яка тривалий час очолювала американський дослідницький центр German Marshall Fund. Донфрід також працювала у Дослідницький службі Конгресу США, Раді національної безпеки у Білому домі, та ін.

Кандидатуру Донфрід раніше затвердили у Сенаті США.

"Чудово, що Карен Донфрід приєдналася до Держдепу на посаді Помічника Держсекретаря США з питань Європи та Євразії. На цій посаді вона консультуватиме з політичних питань в європейському та євразійському регіонах. Ми раді, що в нашій команді буде людина із її досвідом.", - заявив державний секретар США Ентоні Блінкен у Twitter.

На фото: Карен Донфрід
На фото: Карен Донфрід

"Ми раді вітати нашого нового Помічника Держсекретаря США, доктора Карен Донфрід! Під її керівництвом та баченням ми сподіваємось продовжити розбудову міцних відносин між США та Європою, та Трансатлантичного партнерства", - відзначили у Бюро з питань Європи та Євразії Держдепу.

Сама Донфрід заявила у соціальній мережі Twitter що не може дочекатись початку роботи, і що призначення є честю для неї.

Сайт GMF відзначає, що під час слухань щодо затвердження у Сенатському комітеті з міжнародних відносин Донфрід говорила про роль Альянсу США з Європою у подоланні глобальних викликів 21-го століття.

"Сила альянсів США є одним із наших головних ресурсів, чи йдеться про протидію пандемії COVID-19, економічну на соціальну нерівність, кліматичні зміни, корупцію, загрози енергетичній безпеці, агресивну Росію, чи все більш рішучий Китай, кіберзагрози, чи технологічну конкуренцію, США завжди найбільш ефективні, коли ми співпрацюємо із нашими союзниками. Європа є домом для багатьох із наших найближчих союзників та партнерів", - наводить слова Донфрід дослідницький центр.

Дивіться також: Історія афганця, батька сімох дітей, який у розпал зміни влади в Афганістані намагався вилетіти до США

Всі новини дня

Війна Росії та загроза глобальної харчової кризи. Деталі форуму в Давосі, заяви Байдена в Японії. Відео

Війна Росії в Україні засвідчила, наскільки "економічні відносини з авторитарними режимами можуть створювати вразливість", - заявив генеральний секретар НАТО під час Світового економічного форуму в Давосі, де говорили про Україну, і загрозу глобальної харчової кризи через російську агресію.

80 сенаторів закликали Байдена пришвидшити схвалення заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО 

Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі виступає під час голосування за Закон Build Back Better на залі Палати представників у Капітолії США у Вашингтоні, округ Колумбія, 19 листопада 2021 року. Фото Джима Ватсона / AFP

Група із понад 80 сенаторів США від обох партій закликали президента Джо Байдена пришвидшити схвалення заявок Фінляндії та Швеції на членство в НАТО. Відповідного листа вони надіслали до Білого дому.

Очолили ініціативу сенаторка від Демократичної партії Джин Шагін та сенатор-республіканець Том Тілліс.

“Розширення членства зміцнить військовий і дипломатичний потенціал НАТО, коли Росія загрожує глобальній безпеці своїм вторгненням в Україну”, - написала у Твітері сенаторка Шагін.

“У Сенаті є велика двопартійна підтримка заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО. Саме тому сенаторка Шагін і я очолили зусилля, щоб закликати президента Байдена прискорити подання їхніх заявок на членство в НАТО”, - зазначив на своїй Твітер-сторінці сенатор від Республіканської партії Том Тілліс.

Законодавці офіційно висловили згоду на розширення НАТО та зобов’язалися співпрацювати з Білим домом та свої колегами у Сенаті, щоб забезпечити швидкий розгляд та затвердження заявок Фінляндії та Швеції.

«Як показало неспровоковане вторгнення Росії в Україну, НАТО разом із нашими демократичними партнерами у всьому світі є як ніколи єдине у протистоянні незаконним актам війни, які проводить президент Путін. Розширення НАТО за рахунок включення Фінляндії та Швеції дасть чіткий сигнал Володимиру Путіну та будь-якому лідеру, який спробує піти його шляхом, що вільний світ готовий захищати свої цінності та суверенітет. Ми також продовжимо підтримувати політику відкритих дверей НАТО, яка підтверджує, що нові члени вітаються до Альянсу", - написали в листі законодавці США.

У листі сенатори також зазначили: “Якщо ці два союзники зіткнуться з погрозами або актами агресії через їхнє потенційне приєднання до альянсу, Сполучені Штати повинні надати їм нашу повну підтримку”.

Як повідомляв Голос Америки, Фінляндія і Швеція офіційно подали заявки на членство в НАТО в середу, 18 травня. Очікується, що процес схвалення їхніх заявок може тривати кілька тижнів. У разі згоди представників усіх 30-ти країн-членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи. Наразі лише Туреччина висловила застереження щодо прийому цих двох країн в НАТО.

В РФ зростає критика "спецоперації", як і вимоги до агресивніших дій в Україні - ISW

Російські реактивні літаки Су-25 над Кремлем і собором Василя Блаженного під час репетиції прольоту, який є частиною військового параду з нагоди річниці перемоги над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні. Москва, РФ, 4 травня 2022 року.

Російські ветерани та військові коментатори критикують невдачі так званої "спецоперації" в Україні та закликають до подальшої масової мобілізації. Однак Кремль, навряд чи зможе мобілізувати нові сили в короткостроковій перспективі, - стверджують в американському аналітичному центрі Інститут вивчення війни, у Вашингтоні, ISW (Institute for the Study of War).

"Знищення майже усієї батальйонної тактичної групи РФ під час невдалої переправи через річку (ред. Сіверський Донець) 11-го травня шокувало російських військових спостерігачів і спонукало їх поставити під сумнів компетентність російського командування".
Інститут вивчення війни, у Вашингтоні (американський аналітичний центр)

"Всеросійські офіцерські збор" закликали Володимира Путіна та Кремль офіційно оголосити війну Україні та запровадити в РФ часткову мобілізацію. Російська недержавна асоціація ветеранів та діючих співробітників Збройних сил, правоохоронних органів та силових структур опублікувала відповідне звернення у четвер, 19-го травня. Як йдеться у тексті, Москва тепер не лише "денацифікує" Україну, але й веде війну за "історичні території Росії та існування у світовому порядку". Члени об’єднання зокрема, вимагають від Кремля мобілізувати усі регіони, що межують з країнами НАТО та Україною, продовжити строки військової служби до двох років, а також встановити смертну кару для дезертирів.

Як стверджують в аналітичному центрі Інституту вивчення війни така заява створює інформаційні умови для оголошення часткової мобілізації в РФ. За три тижні до повномасштабного вторгнення в Україну, "Всеросійські офіцерські збори" закликали Путіна визнати незалежність т.з. "ДНР" та "ЛНР". Таким чином організація створила умови для того, що РФ називає "спеціальною воєнною операцією", стверджують в ISW.

На наступний день після звернення "Всеросійських офіцерських зборів", 20-го травня, Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив про формування 12-ти нових підрозділів Західного військового округу до кінця року, як відповідь на розширення НАТО.

"Ці підрозділи можуть укомплектувати щойно мобілізованим персоналом, оскільки незрозуміло, як іще Кремль може створити особовий склад для нових підрозділів", - пишуть в Інституті вивчення війни.

За оцінками Інституту, російська мобілізація навряд чи створить боєздатні сили через поспішне навчання. Водночас, РФ продовжує ставити у пріоритет виснаження власних боєздатних резервів для підтримки бойових дій на Сході України, зокрема під Северодонецьком.

Окрім того, американський аналітичний центр стверджує, що в РФ зростає невдоволення призовом на військову службу. Новий напад на призовний пункт зафіксували 23-го травня. Невідомий кинув коктейль Молотова в пункт призову в Удмуртській області, повідомляє ISW із посиланням на російські Telegram-канали. Інцидент стався на наступний день після того, як 19-го травня російський призовник обстріляв з пневматичної рушниці інший пункт призову в Желєзногорську-Ілімському (Іркутська область). Раніше український Генштаб повідомляв, що всього від початку повномасштабної війни зафіксовано 12 нападів на призовні пункти РФ, 5 із них – за останні кілька тижнів.

Також, як приклад зростаючої критики Кремля щодо війни в Україні, ISW наводить заяву губернатора Калінінградської області Антона Аліханова. Під час відео-конференції з Путіним 35-ти річний російський посадовець сказав, що т.з. "спецоперація в Україні" створила негаразди для постачання будматеріалів та загалом знизила обсяги будівництва в області.

"З огляду на негативні та агресивні дії сусідів, які можуть перекрити транзит, потрібно розширювати можливості залізничної переправи, щоб регіон міг існувати навіть в умовах перекриття транзиту через Литву", - сказав Аліханов.

Відповідаючи губернатору Калінінградської області Путін заявив, що "посилання на нашу спецоперацію було дуже недоречним". Такий коментар Аліханова аналітики ISW Вашингтону назвали "рідкісним визнанням економічної вартості війни від російського посадовця".

Український Генштаб також повідомляє, що російські військові все частіше скаржаться на керівництво за неефективність наступальних дій. Одним із прикладів стратигічного провалу "Всеросійські офіцерські збори" назвали невдалі переправи через річку Сіверський Донець.

"Знищення майже усієї батальйонної тактичної групи (БТГ) РФ під час невдалої переправи через річку (ред. - Сіверський Донець) 11-го травня шокувало російських військових спостерігачів і спонукало їх поставити під сумнів компетентність російського командування", - стверджують в ISW.

Тим часом, в Міністерстві оборони Великої Британії повідомили, цитує ISW, що Росія зазнала аналогічних втрат протягом перших трьох місяців війни в Україні, як і Радянський Союз протягом дев'яти років в Афганістані. В британському міністерстві стверджують, що поєднання поганої тактики та поганої протиповітряної оборони, а також відсутності оперативної гнучкості та методи російського командування призвели до повторних помилок і невдач, які продовжують спостерігатися на Донбасі. У доповіді стверджують, що російське суспільство чутливо сприймає велику кількість жертв. На думку міністерства, зростаючі втрати російських військових в Україні буде важче приховати в майбутньому, що спричинить зростаюче невдоволення серед населення РФ.

Дивіться також: Єнс Столтеберґ в Давосі: "Росія в Україні своїх цілей не досягла".

Єнс Столтеберґ в Давосі: "Росія в Україні своїх цілей не досягла". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:08 0:00

Західна допомога менш ніж на половину покриває місячний дефіцит бюджету – Міністр фінансів України

Дівчина їде на велосипеді перед зруйнованими внаслідок обстрілу будинками в Бородянці, Україна, вівторок, 24 травня 2022 р. (AP Photo/Натача Писаренко)

Попри надання міжнародної фінансової допомоги у безпрецедентних розмірах, Україні бракує грошей на щоденне функціонування країни – виплати зарплат та пенсій, заявив міністр фінансів України Сергій Марченко.

Місячний дефіцит бюджету, що складає близько 5 мільярдів доларів нині лише менш, ніж на половину покриває допомога західних країн та фінансових інституцій, решту уряд позичає в Національного банку та скорочує витрати, сказав міністр.

«У травні ми отримали лише 1,2 мільярди доларів. До кінця місяця ми плануємо отримати до 2 мільярдів доларів допомоги, але не 5 мільярдів, які ми потребуємо», – сказав Сергій Марченко, відповідаючи на запитання під час розмови, організованої онлайн американським центром Атлантична Рада.

Минулого місяця Міжнародний валютний фонд створив спеціальний адміністративний рахунок, через який до бюджету України щомісячно мало надходити 5 мільярдів доларів для того, щоб виконати всі соціальні і гуманітарні зобов’язання перед громадянами України.

«Нашим головним завданням є забезпечити функціонування уряду, продовження виплат пенсій та зарплат, особливо в медичній та освітній сфері. І нам це вдається робити, незважаючи на війну», – сказав міністр Марченко.

Нині, за його словами, уряд скорочує витрати і покриває дефіцит за рахунок Національного Банку України через випуск військових облігацій. Міжнародні партнери схвалили такі дії уряду, проте, як каже Марченко, ніхто не зацікавлений у «розкручуванні гіперінфляції» в Україні через друк незабезпечених грошей.

Днями на засіданні уряду прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна у найближчі місяці розраховує отримати фінансову допомогу у розмірі 9 мільярдів євро від Євросоюзу та 9 мільярдів доларів від США.

За словами Марченка, уряд, який внаслідок війни втратив значну частину податкових та 70% митних надходжень, поки працює над забезпеченням своїх фінансових потреб на найближчий час – від трьох місяців до кінця року. Про далекосяжні плани післявоєнного відновлення економіки поки не йдеться.

Загальні збитки української економіки від війни, яку веде проти України Російська федерація, оцінюються нині в розмірі щонайменше 600 мільярдів доларів. Світовий банк прогнозує, що економіка України може скоротитися на 45 відсотків у 2022 році.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Києву знадобиться значна фінансова допомога для оборони, стабілізації економіки та, зрештою, для відновлення країни. А перемога України потрібна не лише їй, але і Заходу, якщо він не хоче стикнутися з агресивними діями Росії проти Сполучених Штатів та їхніх союзників по НАТО у Східній Європі.

Американці менш налаштовані допомагати Україні через інфляцію

Тим часом, згідно з новим опитуванням, американці, занепокоєні зростанням інфляції, все менше підтримують дії, спрямовані на покарання Росії за вторгнення в Україну, якщо це відбувається за рахунок економіки США, повідомляє агентство Associated Press.

Посилаючись на дослідження, проведене у співпраці з соціологічним центром NORC, у повідомленні мовиться, що хоча широка підтримка санкцій США щодо Росії не похитнулася, баланс думок щодо пріоритету санкцій над економікою змінився. Зараз 45% дорослих американців кажуть, що більшим пріоритетом нації має бути якомога ефективніше введення санкцій проти Росії, тоді як трохи більше - 51% - вважають, що такі санкції не мають іти на шкоду для економіки США.

У квітні ці цифри були прямо протилежні, а у березні, невдовзі після того, як Росія напала на Україну, очевидна більшість – 55% заявляла, що більшим пріоритетом має бути якомога ефективніше введення санкцій проти Росії.

Дослідники вважають, що зростання витрат на газ, продукти та інші товари створюють фінансові труднощі для мільйонів людей і це веде до зменшення їхнього бажання фінансово підтримувати Україну. Це може бути тривожним знаком для президента Джо Байдена, який минулої суботи схвалив додаткові 40 мільярдів доларів на допомогу Україні. Опитування показує, що загальний рейтинг схвалення дій президента Байдена досяг найнижчої точки за час його президентства.

Дивіться: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00

також:

Міжнародна преса - про помилки Заходу у відносинах з Росією і Путіним 

Президент Росії Володимир Путін зустрічається з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу у Москві, Росія, понеділок, 14 лютого 2022 р. Олексій Нікольський, Sputnik, Кремлівський басейн, фото через AP.

Що не так у політиці країн Заходу щодо Росії та Володимира Путіна - про це пише низка американських ЗМІ цими днями. Оглядачі аналізують хибні підходи у політиці країн Заходу і пропонують рекомендації, що можна змінити, аби допомогти Україні виграти війну проти російського вторгнення.

The Atlantic: Війна не закінчиться, поки Путін не програє

Зберегти обличчя Путіну - це хибна політика, переконана американська публіцистка, журналістка та історик Енн Епплбаум.

У статті “Війна не закінчиться, поки Путін не програє” для видання The Atlantic вона аналізує помилкове бажання Заходу допомогти Путіну вийти з ситуації, в якій він опинився.

  • Перше хибне припущення Заходу - віра в те, що президент Росії хоче закінчити війну і шукає способу, як зберегти обличчя.

Епплбаум згадує президента Франції Макрона, який на початку травня закликав не принижувати Путіна, мовляв, “ми не є у війні з Росією”.

Втім, за словами оглядачки, дії російського війська в Україні та пропаганда російського телебачення можуть свідчать про ймовірне бажання Путіна довести війну до кінця.

“Путін цілком може вірити, що він повинен перемогти в довгостроковій війні на виснаження не лише на півдні та сході України, а й у Києві та за його межами. По російському державному телебаченні російська армія тріумфує, російські солдати захищають мирних жителів, звірства чинять лише українці. За деякими незначними винятками, російську громадськість готують очікувати нічого іншого, крім повної перемоги”.

  • Друге хибне припущення на Заході - віра в те, що Росія, навіть якщо почне переговори, буде дотримуватися підписаних угод.

Епплбаум, яка написала низку історичних книг та статей, нагадує, що Росія неодноразово брехала в офіційних заявах і часто не виконувала угод, які підписувала.

Крім того, продовжує авторка: “Поведінка російських військ у цій війні демонструє, що немає такої міжнародної угоди, де можна було б сподіватись, що Путін поважатиме. Незалежно, що він може обіцяти під час мирних переговорів, західні чиновники повинні розуміти, що будь-яке українське населення, яке буде передане (під контроль) Росії, підпаде під арешти, терор, масові крадіжки і зґвалтування у безпрецедентних масштабах; що українські міста будуть включені до складу Росії проти волі громадськості”.

Оглядачка наголошуєх, що Путін раніше не раз заявляв, що для нього важливо знищити Україну. “Де докази того, що він відмовився від цієї мети?” - задається питанням Енн Епплбаум.

  • Третє хибне припущення Заходу - віра в те, що український уряд може обміняти територію на мир.

Авторка статті переконана, що такий крок Києва був би “нагородою Росії за вторгнення. Визнанням, що Росія має право викрадати лідерів, вбивати мирних мешканців, гвалтувати жінок, депортувати з української території будь-кого, кого вони хочуть”.

Енн Епплбаум
Енн Епплбаум

Обмін територій на мир закладе підґрунтя для нових конфліктів у майбутньому, переконана історикиня. Будь-яка перемога для Путіна надихатиме його на подальшу агресію. “Перемога в Криму не задовольнила Кремль. Перемога в Херсоні не задовольнить Кремль також”, - пише Енн Епплбаум.

Єдиним способом закінчити війну в Україні, переконана вона, має стати поразка Росії - військова, економічна та безпекова (надання реальних гарантій безпеки Україні).

“Єдине рішення, яке дає певну надію на довгострокову стабільність у Європі, це швидка поразка або навіть, якщо запозичити фразу Макрона, приниження”, - пише у статті авторка.

Щоб ця війна ніколи не повторилась, Путін, його оточення та народ Росії мають визнати, що ця війна була жахливою помилкою, пише Епплбаум.

Лише воєнна поразка підштовхне народ Росії переглянути свої цінності, допоможе пересічним росіянам засумніватись у доцільності російської “колоніальної ідеології”, яка десятиліттями руйнує не лише їхню власну економіку та суспільство, а також економіку їхніх сусідів, - підсумувала Енн Епплбаум у виданні The Atlantic.

NYT: Путін показав свою справжню руку. Захід продовжував її тиснути

Відносини західних лідерів із президентом Росії Путіним аналізує у редакторській колонці видання The New York Times Адам Вестбрук.

У статті “Путін показав свою справжню руку. Захід продовжував її тиснути” один з редакторів газети зауважує, що за 20 років свого правління Путіну вдалось сформувати дружні відносини з багатьма міжнародними лідерами.

Автор описує Путіна в минулому як “людину, яку дуже шанували: це той, хто пішов на рибалку і танці із Джорджем Бушем-молодшим, хто впав у теплі обійми Тоні Блера, чиї жарти змушували лідерів НАТО кататися по підлозі від сміху”.

“Лідери Заходу колись сприймали Володимира Путіна не лише союзником, але також напевне і другом”, - визнає Вестбрук.

Втім, продовжує він, “особиста дипломатія не працює тоді, коли вона найбільше потрібна”.

Редактор газети вважає, що західні лідери наївно вірили, що якщо бути гарним до Путіна, можливо, він буде гарним у відповідь.

Вторгнення Росії в Грузію в 2008 році вперше продемонструвало, що ця, так звана, дружба не допомогла жодним чином вплинути на територіальні амбіції президента Росії, - пише редактор газети.

Він задається питанням - чи могли західні уряди ще тоді передбачити криваві горизонти у поглядах президента Путіна.

WP: Не хвилюйтесь за переживання Путіна. Росія має заплатити за вторгнення

А видання “Вашингтон Пост” у редакційній колонці висловлює думку, що саме підхід Заходу “аби не розсердити Путіна” призвів до вторгнення Росії в Україну.

Автор Макс Бут у статті “Не хвилюйтесь за переживання Путіна. Росія має заплатити за вторгнення” наголошує, що Путін не готовий до жодних поступок у цій війні.

“Беручи до уваги жахи, які Росія заподіяла на окупованих територіях, зокрема згвалтування, вбивства та депортації, наполягати на тому, щоб Україна поступилась своїми людьми в обмін на безстрокову російську окупацію - це за межами людяності.

Беручи до уваги, що Росія не показала жодних ознак припинення війни чи готовності до серйозних переговорів, уявити, що українські поступки тепер призведуть до закінчення війни - це за межами видавання бажаного за дійсне”, - пише автор статті у “Вашингтон Пост”.

Він переконаний, що Путін сприйматиме будь-які поступки як сигнал нерішучості, "і у відповідь подвоюватиме власну рішучість, аби подолати свого ворога”.

Автор статті критикує деяких західних лідерів, що замість того, аби віддати належне українському війську, яке продемонструвало надзвичайну ефективність проти значно більшого і сильнішого ворога, країни Заходу висловлюють свої хвилювання в бік України.

“Президент Франції Макрон попереджає, що Росію не можна принижувати. Італія поширює свій власний план миру із чотирьох пунктів. Редакційна рада The New York Times голосить, що “рішуча військова перемога для України …. не є реалістичною метою, і радить Володимиру Зеленському віддати землю за мир”, - перелічує автор.

Всі очікували, що Київ не вистоїть і трьох днів, - нагадує автор Макс Бут. Він називає “зверхністю” висловлюватись, чого Україна може чи не може досягнути на полі бою.

“Ми, які сидимо в безпеці і спостерігаємо за війною збоку, не маємо права говорити українцям, якими мають бути цілі війни. Наш моральний і стратегічний обов’язок - просто їх підтримати”, - мовиться у редакційній колонці.

“Досить цяцькатись, - звертається автор до деяких країн Заходу, - Росія повинна зазнати нищівної поразки”.

У статті рекомендується збільшити військову допомогу Україні, зокрема почати постачання в Україну ракетних систем далекої дальності та авіації.

Україні потрібна зброя, пише автор, "а не лекції від тих, хто думає, що знає краще, але робить те, що в його власних інтересах".

У статті використовувались матеріали із видань The Atlantic, The New York Times, The Washington Post.

Єнс Столтеберґ в Давосі: "Росія в Україні своїх цілей не досягла". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:08 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG