Спеціальні потреби

Минуле ще заважає майбутньому відносин України та Польщі


Президенти Порошенко і Дуда покладають вінки на польському меморіалі у Харкові 13 грудня 2017

Відносини України з Польщею знову опинилися під увагою з нагоди приїзду польського президента Анджея Дуди у середу до Харкова.

Дуда зустрівся з президентом Порошенком і з представниками місії Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ), які наглядають за виконанням Мінських домовленостей про припинення бойових дій на сході України.

Ключовим у програмі польського президента стало вшанування пам’яті тисяч польських військових, розстріляних сталінським режимом на початку Другої світової війни.

Саме трактування певних сторінок історії стало приводом для помітного напруження у відносинах двох країн за останні майже два роки.

Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський кілька ще тижнів тому висловлював сумніви щодо доцільності візиту президента Дуди в Україну.

Польський міністр восени оголосив, що в Україні є “люди із вкрай антипольськими позиціями”, яким заборонять перетинати польський кордон.

Міністерство закордонних справ у Києві заявило у відповідь, що в Україні “немає антипольських настроїв”.

У листопаді до Польщі не впустили українського чиновника Святослава Шеремету - секретаря Державної комісії у справах увічнення пам'яті учасників і жертв війни та політичних репресій.

За непідтвердженими даними у “чорних списках” може також бути голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

В’ятрович в інтерв’ю “Голосу Америки” раніше назвав причиною ускладнень українсько-польських взаємин те, що політики перебрали в істориків роль у дискусіях про історичні події.

Волинь

У Польщі широкі політичні кола висловлюють невдоволення тим, що називають "героїзацією ОУН-УПА" в Україні.

Важливою датою політизації польсько-українських історичних дискусій називають 22 липня 2016 року, коли парламент Польщі постановив вважати польських жертв кривавих подій на Волині 1943-45 років жертвами “геноциду скоєного ОУН-УПА”.

Резолюція стала одним з кроків, ініційованих урядовою партією “Право і справедливість”, яка керується консервативними та релігійними цінностями із наголосом на національних інтересах.

Порошенко перед пам’ятником жертвам польсько-українського міжетнічного конфлікту на Волині. Варшава, 8 липня 2016
Порошенко перед пам’ятником жертвам польсько-українського міжетнічного конфлікту на Волині. Варшава, 8 липня 2016

“Право і справедливість” винесла питання переоцінки історичних подій на ключові позиції державної політики Польщі.

Українська сторона визнає, що у міжетнічному конфлікті в часи Другої світової війни проти мирного населення були скоєні злочини і засуджує їх.

Президент Петро Порошенко став останнім з українських лідерів, хто просив пробачення за Волинську трагедію, але також закликав пам’ятати жертв по обидва боки і пропонував “не будувати політику на могилах”.

Президент Анджей Дуда на підсумковій конференції визнав, що у розмовах з українським колегою були "важкі моменти" і закликав з допомогою фахівців вирішити проблему історичних пам’ятників по обидва боки кордону.

Дивіться також: 19 жінок звинувачують Дональда Трампа в сексуальних домаганнях.

19 жінок звинувачують Дональда Трампа в сексуальних домаганнях. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:24 0:00

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG