Мапування оптоволоконних кабелів, перельоти та "дивна поведінка". Шпигуни Москви на Західному узбережжі США були дуже зайняті, зазначає Зак Дорфман, дослідник Центру Карнеґі з етики міжнародних відносин в своїй статті для видання Foreign Policy "Секретна історія російського консульства в Сан-Франциско".

Після оголошення адміністрації Трампа про закриття консульства Росії у Сан-Франциско у відповідь на вимогу Путіна зменшити кількість співробітників дипломатичної місії США в Росії на 755 осіб, преса в основному зосередилась на тому, що з труби будівлі повалив чорний дим, так як співробітники російського консульства, за повідомленнями, намагались спалити документи. Однак, їм варто було б свою увагу спрямувати на величезну кількість антен та передавачів на даху будівлі, які більш промовисто свідчать про діяльність консульства, пише Дорфман.

Але чому було закрито консульство саме в Сан-Франциско, а не три інші, які Росія має в Нью-Йорку, Сіетлі, або Г’юстоні?

Відповідь криється в інтенсивній, постійній та втаємниченій шпигунській діяльності консульства Росії в Сан-Франциско, переконаний дослідник.

Про масштаби діяльності, аналітик дізнався, опитавши шістьох колишніх високопосадовців розвідки США.

Сан-Франциско давно був центром шпигунства Росії через його наближеність до провідних університетів Stanford і Berkeley, цифрових компаній та великої кількості урядових підрядників, які працюють в сфері оборони, включаючи дві лабораторії з ядерної зброї Міністерства енергетики США, йдеться в статті.

Один колишній службовець контррозвідки США вказав на "непропорційно велику кількість" розвідників Росії в сфері науки та технологій, що працюють в Сан-Франциско. Багато з них є експертами з кодування, завданням яких було визначати нові розробки в Силіконовій долині. Ця діяльність зростала.

Кейтлін Пакетт, яка десятки років працювала в контррозвідці в регіоні стверджує, що "росіяни стали більш агресивними в 2000-х, ніж в 1980-х".

Особи, яких підозрювали в розвіддіяльності для Росії, знаючи, що за ними слідкують, часто почали виявляти поведінку, яку не можна пояснити і робили це у віддалених, або просто випадкових місцях. Це почалось десять років тому.

Наприклад, така ситуація: на березі океану в районі узбережжя Stinson Beach, що за 45 хвилин їзди від міста, стоїть чоловік в діловому костюмі, відомий розвідці США як російських шпигун. В руці він тримає маленький пристрій, дивиться на океан декілька хвилин, повертається, сідає до машини і їде. Це – тільки один з прикладів дивної поведінки, стверджує автор статті.

Особи, підозрювані в розвіддіяльності на користь Росії з дипломатичним імунітетом, або без нього, робили дивні повторювані дії. Наприклад, на заправці неподалік від великого шосе, двоє осіб, які підозрюються в шпигуванні на користь Росії, були поміченими в тому, що заїхали на заправку. Там, водій став поряд з машиною, не купуючи бензин, а пасажир підійшов до дерева, обійшовши його кілька разів. Такий ритуал шпигуни повторювали численну кількість разів на тій самій заправці.

Серед можливих пояснень було те, що росіяни намагаються заплутати ФБР, або те, що вони використовують короткохвильові передавачі для передачі даних.

Росія також намагалась скласти карту систем зв’язку США, включно з оптоволоконною мережею для передачі даних. Оперативники намагались проникнути до інфраструктури з комунікацій, зокрема, дістатись до підводних кабелів з території узбережжя як Атлантичного, так і Тихого океанів, повідомляє дослідник.

"Особливо непокоїло", за висловом колишнього високопосадовця контррозвідки, те, що Росія зосереджувалась на вузлах комунікацій біля військових баз, ймовірно, для того, що мати змогу паралізувати системи командування та контролю. "Якщо б вони перекрили нашу мережу, ми б осліпли", - зазначив колишній контррозвідник.

Росія також, за повідомленнями, використовувала можливості в рамках договору Про відкрите небо для збору розвідувальної інформації. Договір, укладений між 33 країнами, мав на меті проведення контролю над роззброєнням. В рамках цього договору, країнам дозволяється провадити обмежену кількість перельотів над територіями інших країн – підписантів договору.

В США почали помічати, що крім перельотів, особи підозрювані в шпигунстві на користь Росії з’являлись в місцях перельотів до них, після, чи під час них, ймовірно з метою уточнення координат тих чи інших об’єктів, як, наприклад, вузлів оптоволоконних кабелів. Також ці літаки росіяни могли використовувати як засіб для передачі великого обсягу даних, якщо вони турбувались про безпеку інформації в дипломатичній місії. Якщо це так, то такі дії порушують угоду, де чітко перелічені цілі таких перельотів, стверджує дослідник.

Навіть після закриття консульства, посадовці США були переконані, що Росія продовжить агресивно збирати розвідувальні дані в регіоні через осіб, які мають дипломатичний імунітет, або без нього. "Силіконова долина любить російських програмістів", - зазначив один з колишніх розвідників.

"На нас знову очікує велика гра, - сказав ще один колишній високопосадовець американської розвідки, - Сан-Франциско завжди був у фокусі російських інтересів. Ця робота не припиниться".

Дивіться також: Фріланд і Тіллерсон - про питання миротворців на Донбасі

​