Спеціальні потреби

Актуально

ЄБРР: Міжнародна спільнота швидко мобілізувалась для підтримки енергетики України після атак РФ. Інтерв'ю

Директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне

США та європейські країни оголосили про надання Україні додаткової допомоги задля подолання кризи і прискорення ремонту енергомережі, після того, як масштабні обстріли минулого тижня призвели до відключення опалення та струму для мільйонів українців. Європейський банк реконструкції та розвитку схвалив фінансування підтримки на 372 мільйони євро для підтримки "Укренерго". Це допоможе швидко ремонтувати пошкодження, завдані обстрілами, а також стабілізувати роботу енергосистеми взимку, повідомили в установі.

Ми поговорили з керуючим директором ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне про те, як міжнародна спільнота може допомогти Україні. В інтерв'ю Патроне відзначив надзвичайну готовність країн допомагати, особливо після "варварських" нападів Росії, але висловив сподівання, що міжнародні зустрічі цього тижня, зокрема в рамках зустрічі "Групи семи" в Бухаресті, покращать координацію донорів у підтримці України.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Україна потерпає від масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури. Що роблять ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні в цій ситуації?

Маттео Патроне, директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу: Якщо подивитись на те, що ми робимо з початку російської агресії, ми створили програму, яка передбачає інвестиції до країни трьох мільярдів євро цього та наступного року. Зосереджуємося на підтримці реальної економіки. Ми не можем фінансувати бюджет, але можемо і повинні підтримувати реальну економіку, і наша програма стосується п’яти основних сфер.

Перше - підтримка торгівлі.

Друге – енергобезпека і, на жаль, це стає більш актуальним.

Третє – життєво важлива инфраструктура, де ми надаємо ліквідність для Укрзалізниці і працюємо з надання ліквідності меріям декількох міст.

Четверте – продовольча безпека, підтримка аграрних компаній напряму або через фінансову систему.

П'ята сфера мала бути фармацевтика, але зараз ми розширюємо підтримку іншим компаніям та галузям, включаючи енергобезпеку. Ми надали 300 мільйонів євро "Нафтогазу" і на додаток до цього в понеділок ми підписали угоду з норвезьким урядом, який дуже щедро надасть ще 200 мільйонів євро грантових грошей для "Нафтогаз". Тому загальний пакет для компанії буде півмільярда.

Щодо електроенергії, ми надали 500 мільйонів євро ліквідності для "Укренерго", і наше правління вчора затвердило пакет в 371 мільйони євро, що складається з 300 мільйонів євро кредиту ЄБРР та 72 мільйонів євро гранту від Нідерландів.

О.Б.: Коли ви говорите з донорами, чи є готовність підтримувати та фінансувати, чи є застереження, особливо на тлі зростання цін на енергетику власне в Європі?

У мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації

М.П.: Ні. Особливо коли йдеться про нещодавню кризу в країні. Міжнародна спільнота мобілізувалась дуже ефективно і швидко. Є декілька платформ, і особливо одна, якою керують Сполучені Штати, щоб мобілізувати кошти та устаткування на підтримку України. Тому у мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації. Загалом судячи з мого власного досвіду, коли ми визначили нашу стратегію підтримки України, ми побачили потужну підтримку донорів, які покривають наші ризики або дають кошти нашим партнерам в Україні. Це доказ того, як насправді мобілізувалась міжнародна спільнота на підтримку країни

О.Б.: Нещодавно український уряд сказав, що інша атака на інфраструктуру можлива за тиждень. Що з підтримкою донорів може зробити Україна, щоб підготуватись до такої атаки?

М.П.: На жаль, тут ми входимо в простір безпеки та оборони, і міжнародна спільнота може надати підтримку українській владі для підготовки, але тут, боюсь, небагато можна зробити. В цьому випадку через тиждень потрібний екстрений ремонт та відбудова електроенергетики, і коли ситуація стабілізується, потрібно провести ретельну оцінку. Міжнародна спільнота має знову зібратись і підтримати відбудову енергетичної інфраструктури.

О.Б.: Щодо співпраці з "Укренерго", коли надійдуть гроші і почнеться програма?

М.П.: 150 мільйонів євро нашої програми 2022 року вже в "Укренерго", бо це лінія на підтримку ліквідності, яка допомагає "Укренерго" підримувати діяльність. Нова частина програми схвалена вчора правлінням й буде надана, щойно влада завершить перемовини. Ми, звичайно, цілковито розуміємо, що існують нагальні пріоритети.

О.Б.: У вашій програмі передбачений екстрений ремонт устаткування. На чому, на вашу думку, має Україна зосередитись: наданні енерггенераторів, створенні центрів для обігріву в громадах чи відновленні енергомережі?

М.П.: Гадаю, й те, й інше. І думаю, влада й керівництво "Укренерго" та генеруючих компаній співпрацюють над остаточним узгодженням плану. Зараз, як на мене, зарано вказувати, на чому саме варто зосередитись, але має бути всеохопний підхід до проблеми.

Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови

О.Б.: З огляду на значні пошкодження, чи можна отримати достатньо міжнародної підтримки, щоб повернутись до нормального життя в Україні, відновити струм та теплопостачання?

М.П.: Ми працюємо в цьому напрямку, я маю на увазі міжнародну спільноту і українських партнерів. Моя надія, що ми цього досягнемо і, щонайменше, зможемо полагодити те, що зірвали ці напади.

О.Б.: На тижні плануються міжнародні обговорення допомоги українській енергетиці, включаючи зсутріч "Групи семи". Чого ви очікуєте від таких зустрічей міжнародної спільноти?

М.П.: Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови. Я вітаю цю низку зустрічей та подій, якщо вони йтимуть у напрямку посилення координації, і в якийсь момент - створення всеохопної та загальної координаційної платформи на підтримку держави.

Всі новини дня

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

У Києві відубувся саміт Євросоюз-Україна. Попри повітряні тривоги та загрози обстрілів, високопосадоці вирішили приїхати до української столиці, аби запевнити у своїй непохитній підтримці. Протягом саміту президентка Єврокомісії оголосила про підготовку нового, десятого раунду санкцій проти Росії.

Пентагон - про ракети GLSDB: це дасть українцям здатність вести вогонь на більшій відстані. Відео

У США оголосили новий пакет озброєнь для України. До нього увійшли додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерії, бронемашини із захистом від мін, Джавеліни, системи протиповітряної оборони HAWK та інше. CША вперше надають Україні ракети більшої дальності

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в битві, яку вони ведуть нині, і яка очікується у наступні тижні. Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США у інтерв'ю Голосу Америки також відповів на питання про надання Україні винищувачів та тренування українських пілотів.

Речниця Білого дому про заклик призупинити участь Росії та Білорусі в Олімпіаді. Відео

«Сполучені Штати підтримали рішення призупинити діяльність національних спортивних керівних органів Росії та Білорусі у міжнародних спортивних федераціях», – речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр

У нас вдома вбили 298 людей, ми маємо висловитися — Роман Любий про фільм «Залізні метелики»

Роман Любий, український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13»

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13», яке утворилось на початку Революції Гідності. Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно "Санденс". Стрічка розповідає про пасажирський рейс MH17, збитий на Донеччині російським «Буком» у 2014 році. Тоді у катастрофі загинули всі пасажири й екіпаж — 298 людей. На місці злочину знайшли фізичні докази — осколки у формі метелика, які характерні для російської ракетної установки.

Фільм поєднує факти, архівні кадри та кінохроніку із театральними фантазійними елементами-рефлексіями; розповідає про реалії цього нападу і його вплив на ескалацію війни Росії проти України; а також досліджує механізми роботи російської пропаганди.

Журналістка Голосу Америки Марія Ульяновська поспілкувалась з режисером Романом Любим про роботу над фільмом, "Санденс" та перестороги, які транслює стрічка.

Інтерв'ю було відредаговане для плинності та ясності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Романе, одна з важливих тем фільму - дослідження російської пропаганди, хроніки з російських новин перегукуються з реальними кадрами подій. Розкажіть, як ви збирали матеріали.

Роман Любий: Це найбільший міжнародний воєнний злочин російсько-української війни, і Росія створила навколо нього дуже багато міфів. Нам цікаво було побачити та показати, як працює ця машина зсередини. Ми зібрали відео пропаганди й підсилили їх одне одним. [Наприклад, у фільмі є сцена, де у російських новинах говорять, що сепаратисти збили українській літак, і в наступному кадрі та сама ведуча розповідає, що літак збили українські військові - ред.]

На пресконференції для родичів загиблих в Нідерландах, коли ми вже все відзняли, мені стало цікаво подивитися, як працюють російські журналісти. Я хотів знайти, як вони перекручують контекст. І нам пощастило знайти, як інтерв’ю, яке ми бачили на власні очі, потім потрапило в ефір російських телеканалів. З усього, що сказав наш герой Робі, росіяни дали лише вирвану з контексту фразу: «Шкода, що Росія не представлена в слідчій групі». Але, якщо послухати, що він каже далі на нашому відео — зрозуміло, що щось не так.

М.У.: А як ви знайшли цього героя? Розкажіть про нього.

Р.Л.: Так ми його і знайшли [герой давав коментар російським журналістам - ред.] Згодом виявилося, що він їздив на місце падіння літака. Він - колишній військовий, музикант, дуже відкритий, і я запропонував йому взяти участь в художній частині нашого фільму. Далеко не всі родичі загиблих можуть розмовляти. А Робі може. Його племінниця Дейзі загинула в MH17, і він вважає медіаактивність своєю місією.

М.У.: Серед архівних відео у фільмі ви показуєте хроніки з місця подій, де місцеве населення радіє тому, що літак збили. Як на це реагує іноземна аудиторія?

Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації.

Р.Л.: Звичайно, нам гірко і боляче показувати це, бо ці люди — наші співгромадяни. Але я собі пояснюю таку реакцію впливом пропаганди. Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації. Тобто ці люди ніби опромінені. Ми також пояснюємо, що з початком війни з Донбасу багато адекватних людей виїхали, а ті, хто залишився — радіють збитим літакам.

Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA
Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA

М.У.: У фільмі стирається грань між ігровим і документальним кіно. Розкажіть про його художню частину.

Р.Л.: Журналістських фільмів про MH17 є дуже багато, і не хотілося робити ще один. Але мені чогось бракувало — тема не закрита, в першу чергу, для нас, українців. У фільмі є частина традиційного розслідування, але це не головне. У ньому також є поезія, яка притаманна українському кіно. Коли ми почали працювати над фільмом, було зрозуміло, що матеріали справи, доки іде судовий розгляд, будуть закриті, і ми почали працювати з відкритими джерелами. Щоб надати всьому цьому форму, я собі дозволив подумати про театр і хореографію, хоча людям це здавалося абсолютним божевіллям. Але наша команда прийняла мою ідею. Для мене це зручна форма комунікації, бо слова часто заважають, і жестом буває простіше виразити думку.

М.У.: Ці рефлексії — вони ваші особисті, чи з'явилися після розмов із жертвами?

У нас вдома вбили 298 людей і ми маємо якось про це висловитися.

Р.Л.: Коли ми розробляли цей проєкт і представляли його на міжнародних платформах, у нас часто питали: «Який ваш особистий стосунок до того, що відбулося»? Після повномасштабного вторгнення це питання пропало. Всім стало очевидно, у чому наш зв'язок із темою. У нас вдома вбили 298 людей, і ми маємо якось про це висловитися.

М.У.: Фільм майстерно показав зв’язок між трагедією MH17 і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Які сенси ви у це вкладали?

Р.Л.: Ми почали роботу над фільмом у 2019 році, й весь час до повномасштабного вторгнення він мав функцію перестороги для міжнародної спільноти. Непокаране зло завжди ростиме, це неймовірно небезпечно. А коли відбулося повномасштабне вторгнення, то пропав сенс цієї перестороги. На деякий час я втратив сенс цього фільму і будь-яке бажання робити кіно. Згодом ми віднайшли сенс і вирішили додати епізод із 2022 року — він зв’язаний фразою голландського прокурора, який, цитуючи Солженіцина, говорить: «Насильство може бути виправдане тільки брехнею, а брехня має бути виправдана насильством. Саме тому треба розібратися у цій справі, щоб не допустити нового насильства у майбутньому». На слові «майбутнє» ми показуємо епізод евакуації цивільних з Ірпеня. У цій склейці — весь фільм.

М.У.: В одному з інтерв’ю ви казали, що фільм покликаний прояснити, хто є хто. Чи вдалося досягти цієї мети? Чи розуміє світ, хто правий, а хто неправий?

Росіяни самі прояснили, де чорне, а де біле, розпочавши вторгнення.

Р.Л.: Війна сильно змінилась. У 2014 році це була гібридна війна, у якій значення ЗМІ та збройного протистояння були однакові. Після 24 лютого інформаційна війна відійшла на другий план. Росія більше заклопотана інформаційним впливом на свою аудиторію. Вони вже самі все прояснили. Ми лише розказали свою точку зору. А вони самі, розпочавши вторгнення, прояснили, де чорне, а де біле. Тепер вже ясно, хто тут злочинець.

Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA
Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA

М.У.: Розкажіть, як сприймають фільм на "Санденсі".

Р.Л.: Прем’єра була у старому кінотеатрі. Нам не дуже сподобався звук, і аудиторія реагувала досить дивно. Це була здебільшого професійна спільнота. А пізніше був інший показ — для звичайних людей, і вони були в захваті від фільму, залишились з нами спілкуватися, питали про війну. Людей дуже надихає, що вони мають можливість поспілкуватися зі справжніми українцями.

Я думав, що дивно почуватимусь тут, бо це далеко від дому. І взагалі, це гірськолижний курорт. Ми ж приїхали з протилежної сторони реальності. Але я щиро відчуваю, що ми тут робимо свою важливу роботу. Люди надихаються зустріччю з нами, ми дякуємо за допомогу, розповідаємо, за що ми боремось, хто наш ворог, і є відчуття, що ми зараз на своєму місці.

М.У.: Останнє питання хочу поставити про сцену з меблевого магазину — вона вразила мене найбільше. Розкажіть про неї, і чому ви її включили?

Р.Л.: Це моя улюблена сцена. Архівний фільм 1960-70 років про те, як влаштована система «БУК», ми клеїмо разом із сучасним російським телесюжетом про меблеву компанію із Санкт-Петербурга, яка зробила дитяче ліжечко у формі цієї системи. Це така шизофренія. Але виробник цих меблів, у якого беруть інтерв’ю, не розуміє, що не так. Він говорить «ми не журналісти, не політики, ми не підтримуємо насильство, ми просто меблярі». Цей шматочок — діамант, він добре змальовує, як росіяни абсолютно не сприймають себе громадянами своєї країни, вони виключені від реальності.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG