Спеціальні потреби

Актуально

Європейський суд з прав людини визнав Росію винною у злочинах у Грузії внаслідок війни 2008 року

Грузинські жінки, які були вимушені полишити своє село поблизу міста Цхінвалі в Південній Осетії 10 серпня 2008 р.

Європейський суд з прав Людини (ЄСПЛ) постановив, що Росія відповідальна за злочини скоєні на грузинські території Грузії внаслідок російської війни проти Грузії восени 2008 року.

Суд веде мову про низку порушень міжнародної Конвенції з прав людини, за якими Росія, як підписант конвенції, несе відповідальність.

...Вперше в історії та вперше в історії інших країн Грузія є юридично виправданою. Держава визнана жертвою цієї війни.

Йдеться зокрема про катування грузинських полонених, порушення права цивільного населення на свободу й безпеку, вигнання етнічного грузинського населення, відмови розслідувати вбивства тощо.

Грузинський міністр юстиції Гоча Лорткіпанідзе заявив у відповідь на новину зі Страсбурга, що йдеться про юридичне визнання, що «Росія здійснила етнічні чищення».

Російське міністерство юстиції, коментуючи рішення ЄСПЛ, заявляє, що воно визнає «безпідставними низку звинувачень Грузії на адресу Росії».

Що стосується звинувачень підтверджених судом, то Москва заявляє, що «безпосередня участь російських військовослужбовців (у вказаних подіях) так і не була встановлена».

Рішення, яке стало результатом майже 12 років розгляду, може також мати прецедентне значення для міжнародних позовів, які подала Україна проти Росії у зв’язку із війною на Донбасі та щодо захоплення Криму.

ЄСПЛ вирішив не вважати Російську Федерацію відповідальною за події під час активної фази бойових дій з Грузією з 8 до 12 серпня.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі назвала судове рішення досягненням для історії і для майбутнього країни

Але далі у постанові йдеться, що «Російська Федерація здійснювала “фактичний контроль” над Південною Осетією, Абхазією, а також у “буферній зоні” в період з 12 серпня до 10 жовтня 2008 року».

Суд також наголошує, що навіть після припинення вогню і оголошення про виведення російських військ «потужна російська присутність, а також залежність південноосетинської та абхазької влади від Російської Федерації свідчать, що “фактичний контроль” над Південною Осетією та Абхазією тривав».

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі назвала судове рішення досягненням для історії і для майбутнього країни.

«Це дуже важливо, тому що вперше в історії та вперше в історії інших країн Грузія є юридично виправданою. Держава визнана жертвою цієї війни», - сказано у заяві Саломе Зурабішвілі.

Грузинське міністерство юстиції наголосило, що рішення суду буде однією з основ для врегулювання конфліктів та відновлення територіальної цілісності Грузії.

П’ятиденна війна

Російські війська увійшли на територію Південної Осетії на півночі Грузії в ніч з 7 на 8 серпня 2008 року, щоб підтримати південноосетинських сепаратистів у боях з грузинською армією.

Російські танки заходили далеко вглиб грузинської території і літаки Росії бомбардували цілі в різних місцях Грузії зокрема поблизу столиці - Тбілісі.

Росія формально визнає Європейський суд з прав людини, але влада у Москві не раз звинувачувала міжнародні суди в несправедливості, коли йдеться про Росію

Бойові дії тривали п’ять днів і під тиском міжнародної спільноти за посередництва ЄС сторони уклали домовленість про припинення вогню.

Росія заявляє, що її військові виконали миротворчу роль у Південній Осетії та Абхазії, які називають себе самостійними країнами.

Москва визнала незалежність тих утворень, хоча ООН наголошує на територіальній цілісності Грузії.

Росія формально визнає Європейський суд з прав людини, але влада у Москві не раз звинувачувала міжнародні суди в несправедливості, коли йдеться про Росію.

Російська сторона на процесі заперечувала факти своїх навмисних нападів на цивільних в Грузії.

Дивіться також: Чого очікувати від співпраці України та США за адміністрації Байдена

Чого очікувати від співпраці України та США за адміністрацїї Байдена. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:21 0:00

Всі новини дня

На порядку денному наради міністрів НАТО - зима

Українські солдати з гаубицею M777 на Донеччині 23 листопада 2022 р.

На початку нарад міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ 29 листопада заявив, що Росія «намагається використовувати зиму у війні проти України» і що союзники та Україна «мають бути готові до подальших нападів».

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який бере участь в зустрічах в румунській столиці напередодні головними завданнями назвав збільшення міжнародної військової допомоги Україні і те, як підтримати українську енергетику, вражену російськими ракетними обстрілами.

Я повністю впевнений, що коли міністри закордонних справ зустрічатимуться сьогодні і завтра, то головний сигнал буде в тому, що нам треба далі надавати і посилювати нашу підтримку...
Єнс Столтенберґ

Від зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових.

У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Очікують також, що окремі держави оголосять про надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони та іншої зброї.

«На подальшу перспективу ми допоможемо Україні в переході з радянських озброєнь на доктрину, навчання і стандарти НАТО», - сказав Єнс Столтенберґ у п’ятницю.

Але, допомагаючи Україні, лідери НАТО постійно наголошують, що стримуються в деяких аспектах, які могли би розглядатися як кроки до розширення війни в ще більший міжнародний збройний конфлікт, і підкреслюють, що НАТО не воює з Росією.

Докори з Києва

Попри неодноразові прохання українських лідерів західні держави досі не надали Україні певних видів зброї західного виробництва, зокрема важкі танки, бойову авіацію та далекобійні ракети.

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню Politivo.eu опублікованому в день початку нарад НАТО в Бухаресті назвав «фактом» те, що «є країни світу, які мають те, що потрібно Україні, але з політичних міркувань не продадуть це в достатній кількості».

«Замість того, щоб розраховувати на них, треба запустити виробництво… щоб ми не були залежними від капризів третіх країн, які мають речі на складах, але не бажають ділитися», - сказав Кулеба не назвавши країн і не пояснивши, що конкретно він маю на увазі.

Дякуючи партнерам за підтримку український міністр також заявив, що у Києві сподіваються на просування.

«Ми втратили надто багато часу - і надто багато життів, і надто багато квадратних кілометрів нашої землі… і нам не треба чекати ще однієї трагедії, щоб хтось зміг подолати свої психологічні бар'єри, схвалюючи те чи інше рішення щодо України, - сказав Дмитро Кулеба.

Дивіться також:

Чи варто очікувати змін в санкційній політиці США? СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

«Я просто писала день – і що жива»: розповідь Валерії з Маріуполя про 3 місяці в окупації. Відео

Маріупольчанка Валерія пробула в зоні бойових дій, а потім в російській окупації понад сто днів, найгірші з яких виживала сама.

Як повернути тепло та світло в оселі українців: що робить ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні. Інтерв’ю

Про допомогу Україні в енергетичній сфері Оксана Бедратенко поговорила з директором ЄБРР у країнах Східної Європи Маттео Патроне.

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:42 0:00

Треба готуватись до нових атак Росії по українській енергетиці, президент Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України. Про це заявив Єнс Столтенберг, перебуваючи в Бухаресті, де у вівторок почнеться дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним офіційне визначення Росії державою-спонсором тероризму відповідно до американських законів, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні полягає в тому, що це зараз непотрібно, і, насправді, може бути контрпродуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зосереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Більше

XS
SM
MD
LG