Спеціальні потреби

Актуально

Український працівник за рік виробляє стільки ж продукції, скільки німецький - за 17 днів, – Світовий Банк

Представник України у Раді директорів Світового банку Роман Качур

Про те, що очікує економіку світу та України в 2020 році, як позначилось зростання гривні на українських споживачах та експортерах, а також про співпрацю України зі Світовим банком в інтерв'ю журналістці Української служби "Голосу Америки" Наталії Леоновій розповів представник України у Раді директорів Світового банку Роман Качур.

Світові економічні тренди на 2020 рік

НЛ: Чого можна очікувати від світової економіки у 2020 році, якими будуть головні тренди?

РК: 2020 рік матиме більше зростання, ніж 2019 рік. Світова економіка, за прогнозами Світового банку, зросте на 2,5%. Також очікується, що у світі продовжать зберігатися рекордно низькі відсоткові ставки. На сьогоднішній день практично третина світової економіки знаходиться у зоні негативних відсоткових ставок. Це дає можливість досить дешево забезпечувати кредити для бізнесу.

НЛ: Які фактори на сьогоднішній день стримують зростання економіки? Що може його прискорити?

РК: Це зростання могло би бути більшим, якби не деякі фактори. В першу чергу це напруга в сфері торгівлі, яка є між Сполученими Штатами та Китаєм. Перша фаза домовленостей відбулася. Якщо далі буде прогрес, то це буде значний фактор, який зміг би збільшити зростання економіки. Друге – це низькі відсоткові ставки, які дозволяють дуже швидко нарощувати обсяг боргу. Ризик того, що країни, які швидко нарощують обсяги боргу, не зможуть впоратись з виплатами, може спричинити певні негативні тенденції на світовому ринку. Третій фактор – це нажаль сповільнення приросту продуктивності. В цілому світі протягом останніх семи років продуктивність продовжує зростати все повільніше, і це є загальний виклик, який стосується більшості економік, і фактично не дозволяє розкрити той потенціал зростання, який є.

Тренди в економіці України на 2020 рік

НЛ: Якими є прогнози зростання української економіки у 2020 році?

РК: Очікується зростання у 2020 році на рівні 3,7% ВВП та 4,2% у 2021 та 2022 роках. Це хороші темпи, більші темпи, ніж ми мали у попередні роки, але, я думаю, що у нас є потенціал зростати значно вище. Більше того, цей прогноз для України, який оприлюднений у січні місяці був збільшений на 0,9 відсотка відносно прогнозу червня, який був півроку раніше. Ми бачимо зростання довіри і оптимізму до погляду, як буде розвиватися ситуація в українській економіці.

Ми спостерігаємо значне зростання довіри інвесторів до України
Роман Качур

НЛ: Якими будуть тенденції наступного року?

РК: Перше, що ми спостерігаємо - це досить значне зростання довіри інвесторів до України. При чому спочатку це відбулось на зовнішніх ринках. Починаючи з квітня-травня дуже значно знизили вартість запозичень за нашими зовнішніми боргами. Ставки за облігаціями, номінованими у валюті на зовнішніх ринках, почали динамічно іти вниз. І за цим буквально відразу послідували інвестиції тих же інвесторів у внутрішні облігації у гривні.

Низькі відсоткові ставки на світових ринках змушували шукати прибутковість і зростання довіри до України, дозволило нам знизити вартість наших запозичень практично вдвічі порівняно із січнем минулого року.

НЛ: Чого можна очікувати у співпраці з міжнародними партнерами, від кого прийдуть найбільші проекти?

РК: У нас є хороші очікування по співпраці з міжнародними інституційними партнерами - це МВФ, Світовий Банк, Європейська Комісія. Вже є домовленості на сьогоднішній день ми очікуємо програму МВФ у 5,5 мільярда доларів. Світовий банк – близько одного мільярда доларів цього року, а це два проекти – один в першому кварталі, другий до кінця календарного року. Європейська Комісія – це 500 мільйонів євро. Запозичення за цими кредитами - вдвічі нижчі, ніж запозичення ресурсів на комерційних засадах. Таким чином, у нас на даний момент відбувається заміщення достатньо дорогих запозичень які відбувалися в останні роки через об’єктивні фактори, набагато дешевшим ресурсом. Це дозволяє знизити витрати на обслуговування зовнішнього боргу і отримати кошти для витрат на інвестиції в інші сектори.

НЛ: Що відбуватиметься з інфляцією та відсотковими ставками?

Цього року ми очікувано побачимо більше інвестицій в інфраструктурні проекти, такі як будівництво доріг, аеропортів​
Роман Качур

РК: Ми вже бачимо, що, за прогнозами, інфляція знизиться. Світовий банк каже, що зниження буде до шести відсотків, уряд прогнозує п’ять з половиною, тобто це коридор між 5,5 та 6 відсотків. При цьому облікова ставка Національного банку - 13 відсотків. Різниця між 5,5-6 та 13 на сьогоднішній день є рекордною у світі. Таким чином, очікувано, що Національний банк найближчим часом знизить відсоткову ставку. Це означає, що знизяться ставки за депозитами, за кредитами, які дадуть додатковий ресурс і можливості інвестувати для бізнесу. А у тих, хто тримає кошти на депозитах, знизяться доходи, а це означає додатковий стимул інвестувати в бізнес проекти. Таким чином, ресурс, який з’являється в державному секторі за рахунок зниження обслуговування боргу, ресурс, який з’являється на внутрішньому ринку, за рахунок падіння відсоткових ставок, дозволяє говорити про нарощення капітальних інвестицій. Тобто в цьому році ми очікувано побачимо більше інвестицій в інфраструктурні проекти, такі як будівництво доріг, аеропортів - все це ми побачимо в цьому році значно в більшому обсязі, ніж це відбувалося в попередні роки.

НЛ: Однією з найбільших проблем в українській економіці – її тіньова складова. Чи можна очікувати якихось змін в цій ситуації в цьому році?

РК: Буде більш динамічно відбуватися детінізація економіки. Вчора в другому читанні був прийнятий законопроект 1210, який впливає і на малий, і на великий бізнеси. Для малого бізнесу створюються умови, які дозволяють перейти на більш прозорі правила гри: сплату податків і офіційний облік своїх доходів для великого бізнесу також буде відбуватися деофшоризація. Ряд можливостей, які існували, фактично стимулюють компанії перейти на більш прозорий вид роботи і не дозволяють переміщати прибуток в юрисдикції з низькими податками. Таким чином, кошти не йтимуть за кордон такими темпами, як це відбувалося раніше.

Виклики для української економіки

НЛ: З якими головними викликами зіткнеться українська економіка у 2020?

РК: Для України є ряд викликів. Світовий банк минулого року зробив дослідження, дуже цікавий результат, який показав, що німецькому працівнику потрібно всього сімнадцять днів в році для того, щоб виробити той самий обсяг продукції, який виробляє український працівник за рік. Це говорить про те, що в Україні достатньо низька продуктивність праці, і для цього є цілий ряд факторів. В першу чергу це недостатній рівень інвестицій. На сьогоднішній день рівень капітальних інвестицій приблизно два відсотка від ВВП, це дуже низький фактор.

Без зростання подальшого обсягу інвестицій буде дуже важко добитися зростання продуктивності. Другий фактор – це реформа на ринку праці. Є об’єктивні фактори - демографічні - ми маємо скорочення працездатного населення через імміграцію. Є фактор, який показує невідповідність навичок чи пропозиції на ринку праці попиту, який є серед сучасних компаній.

НЛ: головна рушійна сила трудової еміграції - це заробітна плата. До якого рівня має скоротитись різниця між зарплатами в Україні та за кордоном, щоб зупинити, чи сповільнити трудову еміграцію?

Рревальвація гривні в минулому році становила біля 20%, а інфляція близько 7%, отже маємо фактично реальне зростання доходів для працівника близько тридцяти відсотків
Роман Качур

РК: Ця різниця швидко заповнюється. Якщо ми подивимось, що ревальвація гривні в минулому році становила біля двадцяти відсотків, а інфляція близько семи відсотків, то маємо фактично реальне зростання доходів для працівника близько тридцяти відсотків. Є багато факторів, які стимулюють виїзд. Я не думаю, що це лише заробітна плата. На мою думку, якщо заробітна плата буде мінус тридцять-п’ятдесять відсотків від тих країн, які є нашими найближчими сусідами, з якими можна порівнювати витрати на проживання, це буде знімати причини для чисто економічної еміграції.

НЛ: У 2019 році українська гривня очолила список валют, які найбільше зміцнились до долара. Якими є переваги та небезпеки цього тренду?

РК: Валюта зміцнилась, ми бачимо довіру до валюти, довіру інвесторів. Макроекономічна стабільність, послідовність реформ, це все стало факторами такої довіри та зростання інвестицій в наші боргові інструменти, але, на жаль, поки не в реальний сектор економіки.

На сьогоднішній день Україна не має будь-яких складнощів із запозиченням, фінансуванням та рефінасуванням власного боргу. Негатив зміцнення є для експортерів. Наш експорт став на 20 відсотків дорожчим, це зменшує конкурентноздатність нашої продукції на зовнішньому ринку, це ставить більші вимоги для експортерів підвищувати продуктивність праці і ефективність виробництва, впроваджувати інновації та ставати більш конкурентноздатним.

НЛ: У 2019 році в Україні уповільнилося зростання промисловості, чому і як цю тенденцію можна змінити?

Наші товари стали менш конкурентноздатними на зовнішньому ринку через зміцнення курсу гривні
Роман Качур

РК: Частково це відбулось через посилення валюти. Наші товари стали менш конкурентноздатними на зовнішньому ринку через зміцнення курсу гривні. Темпи будуть сповільнюватися, доки ми не зможемо привабити більші інвестиції в цей сектор, капітальні інвестиції в реальний сектор. До того часу продуктивність у тому секторі також залишатиметься низькою і відповідно конкурентноздітність досить низькою. Це все пов’язані речі.

Співпраця зі Світовим банком

НЛ: Скільки Україна у 2020 році отримає від Світового банку?

РК: Світовий банк на сьогоднішній день є найбільшим інституційним кредитором України. Загальний обсяг зобов’язань України перед Банком за вже виданими кредитами – 6 мільярдів доларів. На сьогоднішній день існуючий портфель з 9-ти кредитів, які має Світовий банк – це 2,5 мільярда доларів і півтора мільярда проектів, які знаходяться у стадії розробки на сьогоднішній день.

НЛ: Якими будуть пріоритетні напрямки співпраці у 2020?

РК: Основну увагу Світовий банк приділяє сектору розвитку людського капіталу: освіта, охорона здоров’я, соціальні послуги. Це - зона пріоритетів Світового банку. Але ми також працюємо і в сфері інфраструктури: це проекти з будівництва доріг, проекти з розвитку господарства, водопостачання, теплопостачання, енергетики, забезпечення інтеграції всієї системи передачі електроенергії в Україні в європейську систему для того, щоб ми могли мати відкритий ринок, купувати та продавати. На сьогоднішній день близько тридцяти проектів технічної допомоги, консультаційних проектів є повністю безкоштовними для України - фахівці банку присутні і допомагають Україні впроваджувати реформи в різних секторах.

Банк продовжить у 2020 році працювати у тих же сферах, в яких ми працювали раніше. Також є два великих проекти на підтримку уряду, загальної підтримки реформ, які стосуються ринку землі і продовження реформи в енергетичному секторі та інфраструктурі. Загалом це 6 проектів на суму півтора мільярда доларів.

Дивіться також: ​Студія Вашингтон. Джастін Трюдо про компенсації та відповідальність Ірана

Студія Вашингтон. Джастін Трюдо про компенсації та відповідальність Ірана
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:00 0:00

Всі новини дня

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

США попередили Туреччину про неприпустимість обходу санкцій проти Росії

Міністерство фінансів США

Сполучені Штати застерегли Туреччину від експорту до Росії хімікатів, мікрочіпів та інших продуктів, які можуть бути використані під час війни Москви в Україні, в обхід західних санкцій, повідомляє агентство Reuters.

Браян Нельсон, посадовець Міністерства фінансів США, який займається санкціями, зустрівся з турецькими посадовцями та приватним сектором в четвер і п’ятницю, щоб закликати до більшої співпраці в припиненні потоку таких товарів. Під час зустрічей в Анкарі та Стамбулі Нельсон та представники делегації підкреслили, що до Росії здійснюється експорт у десятки мільйонів доларів, що викликає занепокоєння, сказав чиновник на умовах анонімності.

«Немає нічого дивного в тому, що Росія активно прагне використовувати історичні економічні зв’язки, які вона має з Туреччиною», - сказав посадовець і додав, що питання в тому, якою буде відповідь Туреччини.

Анкара принципово виступає проти широких санкцій проти Росії, але каже, що Туреччина не буде їх обходити, закликаючи Захід надати будь-які докази порушення обмежень.

Посилаючись на дані російської митниці, агентство Reuters у грудні повідомило, що за сім місяців до 31 жовтня 2022 року до Росії надійшли комп’ютерні та інші електронні компоненти щонайменше на 2,6 мільярдів доларів. З них товари на суму 777 мільйонів доларів були виготовлені західними фірмами, чиї мікросхеми були знайдені в російських системах озброєння.

Поїздка Нельсона, заступника міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки, є останнім візитом високопосадовців США до Туреччини, які прагнуть посилити тиск на Анкару, щоб забезпечити дотримання обмежень США на Росію.

Під час переговорів з турецькими фірмами цього тижня Нельсон зазначив, що Росія може ухилятися від західного контролю для імпорту пластмас, гуми та напівпровідників, які містяться в експортованих товарах і використовуються військовими.

Браян Нельсон також відвідав Об’єднані Арабські Емірати та Оман, щоб підтвердити, що Вашингтон продовжуватиме застосування запроваджених ними санкцій, повідомило минулого тижня Міністерство фінансів США.

Більше

XS
SM
MD
LG