Актуально
Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"
Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».
Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.
«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.
Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».
Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.
Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.
«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.
Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.
«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.
Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».
Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.
«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.
За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».
Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.
Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.
Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.
Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.
Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».
«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.
Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.
Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.
Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.
Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.
Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.
Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.
Всі новини дня
- Голос Америки
Блінкен свідчить в Конгресі США: «Стан американської дипломатії». Наживо з перекладом українською
Державний секретар США Ентоні Блінкен свідчить перед Комітетом із закордонних справ Палати Представників Конгресу США. Тема слухань: «Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав». Очікується дискусія стосовно подальшої допомоги Україні, політики США щодо Росії та кроків зі стримування Китаю. Дивіться наживо з перекладом українською у четвер, 23 березня, о 16:00 за Києвом (10:00 за Вашингтоном).
- Голос Америки
Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну
Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.
Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.
Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.
"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"
Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".
"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".
Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.
У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.
Традиція першого візиту
Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.
Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.
Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.
Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Країни сходу Європи мають бути в керівництві НАТО та ЄС, каже прем'єрка Естонії - Politico
Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка проводить перемовини про створення коаліційного уряду в країні, після перемоги на виборах, висловила переконання, що країни Східної Європи мають отримати керівні посади в НАТО та ЄС.
"Ми 19 років входимо до НАТО та Європейського Союзу", - сказала Каллас в інтерв'ю Politico.
"Ми маємо бути на радарі на керівні посади. Ми довели свою роль в обох цих організаціях", - додала вона.
Заява прозвучала перед самітом ЄС, що відбувається в четвер і де лідери блоку, зокрема обговорюють можливості збільшення поставок боєприпасів до України.
Каллас закликала НАТО готуватись до тривалої війни Росії. "Росія готова до довготривалої конфронтації і ми повинні бути також готові. Естонія значно збільшила оборонний бюджет, який досягне 3% ВВП до 2024 року. 2% ВВП на оборонні витрати має бути нижня позначка, не вища", - твітує посадовиця.
Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк
Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.
Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.
Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.
Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.
Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.
«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.
Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».
Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.
Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.
Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.
Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.
Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».
У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».
Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.
Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.
Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.
Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.
Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.
Десантіс уточнює позицію щодо України і називає Путіна «воєнним злочинцем»
Впливовий американський політик губернатор штату Флорида Рон Десантіс в інтерв’ю британській телепрограмі уточнив свою позицію щодо російської війни в Україні після того, як його попередні оцінки викликали критику зокрема від його однопартійців у Республіканської партії США.
Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці.
Десантіс, відповідаючи на запитання тележурналіста Пірса Морґана про те, що він раніше назвав російсько-українську війну далекою від сфери інтересів Америки «територіальною суперечкою», тепер сказав, що його оцінки «були неправильно охарактеризовані».
У тих попередніх оцінках, які політик надав американському тележурналісту Такеру Карлсону з каналу Fox News 14 березня, Десантіс розкритикував те, що він назвав «необмеженим чеком» адміністрації Байдена на допомогу Україні.
Раніше: МЗС України запрошує Десантіса в Україну, а політики в США просять його не ставати “зброєю Путіна”
Оцінки Десантіса підштовхнули дискусії стосовно того, яку політику мають вести США щодо Росії й Путіна, і якою має бути позиція Республіканської партії, в час, коли починається процес визначення претендентів на змагання за президентську посаду на виборах 2024 року.
Тепер Рон Десантіс в оприлюднених 22 березня уривках інтерв’ю для телепрограми «Пірс Морґан без цензури» гостріше скритикував Росію.
«Очевидно, що Росія вторглася - це було неправильно. Вони вторглися в Крим і захопили його 2014 - це було неправильно», - сказав він.
Вторгнення Росії в Україну Десантіс назвав великим прорахунком Путіна, який дорого коштуватиме.
Десантіс підкреслив, що російський президент «ворожий до США», і заявив, що Путіна треба притягати до відповідальності за злочини війни в Україні.
«Я вважаю, що він воєнний злочинець», - сказав Десантіс, зауваживши, що США не член договору щодо Міжнародного кримінального суду.
Далі у витягах з інтерв’ю Рон Десантіс також зауважує: «Я просто не думаю, що для нас є достатній інтерес, щоб розвивати більше залучення. Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці».
Дивіться також:
Форум