Актуально
Шанси України на кандидатство в ЄС: хто за і проти?
Заяви європейських представників дають підстави вважати, що Європейський Союз може погодитися надати Україні статус кандидата на членство в ЄС як вияв солідарності з українцями, які обороняються від російського вторгнення, але у Європі залишаються застереження.
Парламентарі хочуть, щоб Україні надали статус кандидата у якості чіткого політичного сигналу...
Для України офіційний початок вступу в ЄС був би також важливим додатковим механізмом економічної та іншої допомоги в умовах війни.
Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, може 17 червня подати представникам країн ЄС свою рекомендацію у відповідь на оголошену Україною у березні заяву на членство в Євросоюзі.
23-24 червня в Брюсселі зберуться керівники двадцяти семи країн організації, для яких у попередньому порядку денному саміту питання України запланували першим.
Брюссельських керівники, зокрема президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, показали себе палкими прихильниками України, проголосивши, що українці вже є «членами європейської родини».
Президент Європейської ради Шарль Мішель та верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики й безпеки Жозеп Борель також лунали дуже прихильно, відвідавши Україну в умовах війни.
Європейський парламент 8 червня схвалив постанову зі словами: «Парламентарі хочуть, щоб Україні надали статус кандидата у якості чіткого політичного сигналу про солідарність з її народом».
Коментатори вважають, що зараз більшість країн ЄС висловлюються за інтеграцію України, і серед найактивніших прибічників називають Польщу, країни Балтії, Італію, Ірландію та інші.
Хто проти?
Агентство Блумберг, посилаючись на неназвані джерела, повідомило 10 червня, що Єврокомісія радитиме надати Україні статус кандидата на членство, але рекомендація буде містити передумови для України стосовно потреби зміцнення механізмів демократії, досягнення ефективного верховенства закону і гарантій боротьби з корупцією.
Серед можливих противників надання Україні статусу кандидата називають зокрема Данію та Нідерланди.
Блумберґ посилається на данські «документи», в яких наголошено на українській неготовності.
Віцепрем'єр-міністерка з євроінтеграції України Ольга Стефанішина сказала 9 червня в Брюсселі, що на її думку є «три основні країни, які сьогодні не хочуть давати зелене світло для України», а «приблизно сім» висловлювали пропозиції про якісь інші форми зближення України з ЄС замість повноправного членства.
Вона не називала країни, але нещодавно ідею створення спеціальної структури для європейських країн поза ЄС висловлював президент Франції Еммануель Макрон.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте у травні висловлював журналістам сумніви, що Україна отримає статус кандидата, а раніше у березні він наголошував, що не існує «пришвидшеної процедури вступу» в ЄС, до якої закликав Київ.
2 роки чи 10, або більше?
Президент Макрон, коментуючи можливість вступу України в ЄС, нещодавно розмірковував, що навіть після схвалення кандидатського статусу українцям може забрати роки, а то й десятиліття, здобуття повноправного членства.
Останньою країною, яка стала членом Європейського Союзу була Хорватія, кандидатський статус якої тривав 10 років.
Туреччина отримала фактичний статус кандидата на вступ ЄС ще 1999 року, але її поступ застряг і навіть відкотився назад через європейські застереження про стан справ у Туреччині.
Українці сподіваються, що особливі обставини війни є одним з чинників для скороченого періоду вступу в ЄС України.
Колишня голова Національного банку України, яка залучена в експертні дискусії про міжнародну допомогу Україні, сказала в інтерв’ю Голосу Америки про ідею двох років.
«Представники Єврокомісії кажуть, що шлях країни від статусу кандидати до члена триває приблизно 8 років. Але ми намагаємося це зробити за 2 роки. І якщо вони (ЄС) будуть лідерами тієї платформи відбудови, то це буде один проект: як нам стати членами Євросоюзу з допомогою цього “плану Маршала”», - вважає колишня голова НБУ.
Всі новини дня
- Голос Америки
Американці бояться кібератак більше, ніж ядерної загрози чи тероризму - опитування Gallup
Кібертероризм - це головна "критична загроза" для інтересів США, яка переважає загрозу розробки ядерної зброї Ірану та Північної Кореї. Так вважають учасники опитування громадської думки Gallup.
На запитання про критичні загрози для Сполучених Штатів 84% опитаних відповіли, що це кібератаки й використання технологій для поширення розбрату й страху у суспільстві.
74% і 73% респондентів висловили занепокоєння розробкою ядерної зброї Іраном та Північною Кореєю, 68% назвали загрозою міжнародний тероризм.
Далі у переліку, на думку респондентів, ідуть "військова міць Китаю", "економічна міць Китаю", "конфлікт між Росією та Україною", "глобальне потепління чи зміна клімату" й "військова міць Росії".
При цьому значної різниці у поглядах демократів і республіканців у більшості з опитаних тем немає, окрім питання кліматичних змін, що турбує 85% прихильників демократів і 21% республіканців.
Опитування Gallup World Affairs проводили 1-23 лютого. У порівнянні з минулим роком, як відзначають дослідники, погляди на військову та економічну міць Китаю як на критичну загрозу для життєво важливих інтересів безпеки США залишаються підвищеними, натомість громадська думка про російську армію як про критичну загрозу трохи впала з 59% у 2022 році до 51% цьогоріч.
Окрім того, вперше з 2004 року менш як сім із 10 американців розглядають міжнародний тероризм як критичну загрозу. У 2015 році це занепокоєння досягло рекордного рівня у 84%.
Інше дослідження Gallup засвідчило, що 50% американців вважають Китай найбільшим ворогом своєї країни, а трохи більше третини - 32% опитаних - називали "ворогом країни" Росію, і лише 7% визначили найбільшим ворогом Північну Корею.
При цьому 68% американців мають сприятливу думку про Україну, що на шість процентних пунктів більше, ніж рік тому, і на 11 пунктів вище, ніж у 2020 році. Також, за даними опитування, американці стали краще знайомі з Україною: відсоток тих, хто не має позиції щодо України, знизився з 15% у 2005 році до 2% сьогодні.
Домовленість України з МВФ є сигналом і для Росії - експерт Тімоті Еш
Міжнародний валютний фонд оголосив про домовленість з Україною щодо нової програми підтримки обсягом 15,6 млрд дол. Дворічну програму узгоджено на робочому рівні, і її затвердження потребує схвалення на рівні виконавчої ради Фонду.
Для того, щоб фінансування стало можливим, наприкінці минулого тижня Фонд змінив правила, дозволивши схвалювати програми для країн "з надзвичайним рівнем непевності". За 77 років своєї історії МВФ не надавав позики країнам, що перебувають у війні, пише Bloomberg.
Програма - це сигнал, який Захід надсилає, зокрема, і Росії, що міжнародна спільнота готова підтримувати Україну в довгостроковій перспективі, каже Голосу Америки британський економіст Тімоті Еш.
"Гадаю, західні акціонери Фонду однозначно хотіли надіслати сигнал, зокрема, Росії, що Захід, МВФ і міжнародні установи задіяні на довгострокову перспективу. Вони віддані не лише тому, щоб Україна перемогла в конфлікті, але й у відбудові", - сказав Еш, провідний експерт зі стратегії в компанії BlueBay Asset Management.
Потреби України у фінансуванні значно більші, ніж 15,6 млрд дол, але програма МВФ допоможе залучити кредити й від інших, переконаний Еш.
"Вотум довіри від МВФ залучить інших державних кредиторів і, можливо, приватних інвесторів. Очевидно, що уряд США, ЄС та окремі країни Заходу виділили надзвичайний обсяг коштів – можливо до 80 мільярдів доларів за два роки. МВФ не буде нести цей тягар наодинці, все залежить і від допомоги інших кредиторів", - каже експерт.
Голова місії МВФ Гевін Грей висловив подібне сподівання, заявивши, що рішення "дозволить мобілізувати масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів України та партнерів під час тривання програми".
Грей зазначив, що на додаток до гуманітарних страждань, вторгнення Росії до України "має спустошливий вплив на економіку - дільність скоротилась на 30% у 2022 році, значну частину капіталу зруйновано, рівень бідності зріс".
У МВФ очікують на "поступове економічне відновлення в наступні квартали, під час відновлення діяльності, після значної шкоди для цивільної інфраструктури", однак вказують на ризики, пов'язані з можливою ескалацією бойових дій.
Міністр фінансів США Дженет Єллен привітала програму і сказала, що "амбітна програма МВФ з відповідними умовами, є критично важливою для підтримки зусиль України з реформ, включаючи зміцнення стандартів управління, зменшення ризиків корупції, а також для такої необхідної фінансової підтримки". Вона запевнила: "Сполучені Штати будуть з урядом та народом України стільки, скільки необхідно, перед лицем російської несправедливої, незаконної та аморальної війни".
"Важливим кроком підтримки МВФ для країни, що протистоїть російській агресії", назвав оголошення МВФ віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль подякував Фонду за домовленість. У мережі Telegram він заявив, що "в умовах рекордного дефіциту бюджету ця програма допоможе нам профінансувати всі критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність та посилити нашу взаємодію з іншими міжнародними партнерами".
“Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти”, - сенатор Дік Дурбін. Відео
“Україна отримає сучасні винищувачі та зможе розпочати тренування лише після узгодженого рішення країн НАТО”. Таку думку висловив сенатор-демократ, Дік Дурбін, у ексклюзивному інтерв’ю для Голосу Америки.
- Голос Америки
Діти полеглих героїв: десятки тисяч українських сімей переживають трагедію війни. Відео
Віталій Антощук, військовослужбовець української армії, загинув під час російського ракетного удару в Запорізькій області в травні.
На розмінування України після війни може піти близько десяти років – експерти. Відео
На розмінування України після війни, за оцінками низки експертів, може піти близько десяти років. США та інші країни уже зараз виділяють кошти для вирішення цієї проблеми на звільнених від російських окупантів територіях.
Форум