Заяви європейських представників дають підстави вважати, що Європейський Союз може погодитися надати Україні статус кандидата на членство в ЄС як вияв солідарності з українцями, які обороняються від російського вторгнення, але у Європі залишаються застереження.
Парламентарі хочуть, щоб Україні надали статус кандидата у якості чіткого політичного сигналу...
Для України офіційний початок вступу в ЄС був би також важливим додатковим механізмом економічної та іншої допомоги в умовах війни.
Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, може 17 червня подати представникам країн ЄС свою рекомендацію у відповідь на оголошену Україною у березні заяву на членство в Євросоюзі.
23-24 червня в Брюсселі зберуться керівники двадцяти семи країн організації, для яких у попередньому порядку денному саміту питання України запланували першим.
Брюссельських керівники, зокрема президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, показали себе палкими прихильниками України, проголосивши, що українці вже є «членами європейської родини».
Президент Європейської ради Шарль Мішель та верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики й безпеки Жозеп Борель також лунали дуже прихильно, відвідавши Україну в умовах війни.
Європейський парламент 8 червня схвалив постанову зі словами: «Парламентарі хочуть, щоб Україні надали статус кандидата у якості чіткого політичного сигналу про солідарність з її народом».
Коментатори вважають, що зараз більшість країн ЄС висловлюються за інтеграцію України, і серед найактивніших прибічників називають Польщу, країни Балтії, Італію, Ірландію та інші.
Хто проти?
Агентство Блумберг, посилаючись на неназвані джерела, повідомило 10 червня, що Єврокомісія радитиме надати Україні статус кандидата на членство, але рекомендація буде містити передумови для України стосовно потреби зміцнення механізмів демократії, досягнення ефективного верховенства закону і гарантій боротьби з корупцією.
Серед можливих противників надання Україні статусу кандидата називають зокрема Данію та Нідерланди.
Блумберґ посилається на данські «документи», в яких наголошено на українській неготовності.
Віцепрем'єр-міністерка з євроінтеграції України Ольга Стефанішина сказала 9 червня в Брюсселі, що на її думку є «три основні країни, які сьогодні не хочуть давати зелене світло для України», а «приблизно сім» висловлювали пропозиції про якісь інші форми зближення України з ЄС замість повноправного членства.
Вона не називала країни, але нещодавно ідею створення спеціальної структури для європейських країн поза ЄС висловлював президент Франції Еммануель Макрон.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте у травні висловлював журналістам сумніви, що Україна отримає статус кандидата, а раніше у березні він наголошував, що не існує «пришвидшеної процедури вступу» в ЄС, до якої закликав Київ.
2 роки чи 10, або більше?
Президент Макрон, коментуючи можливість вступу України в ЄС, нещодавно розмірковував, що навіть після схвалення кандидатського статусу українцям може забрати роки, а то й десятиліття, здобуття повноправного членства.
Останньою країною, яка стала членом Європейського Союзу була Хорватія, кандидатський статус якої тривав 10 років.
Туреччина отримала фактичний статус кандидата на вступ ЄС ще 1999 року, але її поступ застряг і навіть відкотився назад через європейські застереження про стан справ у Туреччині.
Українці сподіваються, що особливі обставини війни є одним з чинників для скороченого періоду вступу в ЄС України.
Колишня голова Національного банку України, яка залучена в експертні дискусії про міжнародну допомогу Україні, сказала в інтерв’ю Голосу Америки про ідею двох років.
«Представники Єврокомісії кажуть, що шлях країни від статусу кандидати до члена триває приблизно 8 років. Але ми намагаємося це зробити за 2 роки. І якщо вони (ЄС) будуть лідерами тієї платформи відбудови, то це буде один проект: як нам стати членами Євросоюзу з допомогою цього “плану Маршала”», - вважає колишня голова НБУ.
