Спеціальні потреби

Актуально

У Європі лунають заклики до протидії "політичному ісламу"

Канцлер Австрії Себастьян Курц

Канцлер Австрії Себастьян Курц закликає європейських лідерів сформувати спільний фронт проти "політичного ісламу", як це явище називають деякі лідери.

"Я очікую кінця невірно витлумаченої толерантності і того, що усі країни Європи нарешті зрозуміють, наскільки небезпечною є ідеологія політичного ісламу для нашої свободи та європейського способу життя", - сказав Курц німецькій газеті "Die Welt".

"ЄС повинен набагато сильніше зосередитись на проблемі політичного ісламу в майбутньому".

Ідею формування спільного європейського фронту проти політичного ісламу, яку вперше висунув президент Франції Еммануель Макрон, підтримують інші європейські лідери, включно з міністром закордонних справ Італії, який заявив, що Європейський Союз повинен прийняти власну версію Закону США про боротьбу з тероризмом (Patriot Act), який надає правоохоронним органам додаткові повноваження для здійснення стеження.

Курц заявив, що поставить питання політичного ісламу на порядок денний саміту ЄС запланованого на кінець цього місяця. За його словами, він спілкувався з Макроном та "багатьма іншими урядовими керівниками, щоб ми могли тісніше координувати свою діяльність в рамках ЄС".

Коментарі австрійського канцлера прозвучали після розстрілу людей у понеділок у Відні, де бойовик вбив чотирьох. Це стало стало першим великим терактом на австрійській землі з 1985 року.

Служби безпеки Австрії встановлюють, чи був 20-річний підозрюваний, подвійний громадянин Австрії та Північної Македонії, який раніше був засуджений за терор, пов’язаний з бойовиками-ісламістами в інших країнах, включно з Швейцарією, де поліція заарештувала двох людей у зв’язку з нападом у Відні. Міністр юстиції Швейцарії Карін Келлер-Саттер заявила місцевій газеті, що затримані були "колегами" зловмисника, і троє чоловіків нещодавно зустрілися віч-на-віч.

Хвиля нападів, здійснених ісламістськими бойовиками в Парижі, Ніцці, Дрездені та Відні протягом останніх кількох тижнів, викликає тривогу, і європейські силовики заявляють, що побоюються збільшення кількості насильства.

Терористичне угрупування "Ісламська держава" взяло на себе відповідальність за теракт у понеділок у заяві, опублікованій агентством новин Amaq, а також у відео, яке нібито демонструє, як бойовик присягає на вірність лідеру терористичної групи.

"Ворог, ісламістський терор, хоче розколоти наше суспільство, - сказав Курц. - Але ми не дамо місця цій ненависті. Наші вороги це не члени релігійної спільноти. Це терористи. Це не боротьба між християнами та мусульманами, або австрійцями та мігрантами, а боротьба між цивілізацією та варварством ".

Деякі лідери та країни попереджають, що позиції Курца та Макрона будуть використані бойовиками та іншими, щоб зобразити Європу як антиісламську.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган жорстоко ворогує з Макроном через нещодавні зауваження президента Франції про те, що іслам - це релігія, що "переживає кризу". Підтримка французьким урядом права демонструвати карикатури на пророка Мухаммеда розлютила Анкару. Ердоган звинуватив Макрона у психічній нестабільності - звинувачення, яке спонукало Париж відкликати свого посла з Туреччини.

Макрон неодноразово висловлював свою підтримку свободі вираження поглядів після вбивства вчителя Семюеля Паті в передмісті Парижа минулого місяця. Тоді бойовик обезголовив Паті, після того, як той на уроці про свободу слова продемонстрував своїм учням ілюстрації із сатиричного журналу "Шарлі Ебдо".

Ердоган закликав до бойкоту французьких продуктів, оскільки в мусульманському світі посилються негативні почуття щодо Макрона. Торгові мережі у країнах Перської затоки та Йорданії оголосили про бойкот французької продукції.

У четвер Франція засудила "заяви про насильство" зроблені Ердоганом і заявила про можливість запровадження ЄС нових санкцій проти Анкари.

"Спостерігаємо декларації про насильство, навіть ненависть, які регулярно публікує президент Ердоган. Це є неприйнятним", - заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан в ефірі радіо "Європа 1".

Він додав: “Є засоби тиску. Є порядок денний можливих санкцій".

Макрон підкреслив, що він вбачає проблему у "ісламістському сепаратизмі, а не у ісламі", і сказав, що він не "стигматизує французьких мусульман".

"Я не дозволяю нікому стверджувати, що Франція або її уряд сприяють расизму проти мусульман", - сказав він у листі, опублікованому в британській Financial Times.

У Бангладеш, Індонезії та інших мусульманських країнах відбулися мітинги проти Макрона. Близько 50 000 мітингуючих взяли участь у демонстрації у Бангладеш у понеділок. На заході спалювали опудала, які зображували французького лідера. У Джакарті 2000 індонезійців протестували біля французького посольства, скандуючи: "Ні наклепу на пророка Мухаммеда".

Міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо заявив у середу, що Європі потрібно вжити "заходів, які можуть попередити такі трагедії, як у Ніцці та Відні". На своїй сторінці у Facebook він додав: "Зважаючи на це, Європа та сама Італія не можуть обмежуватись лише словами".

Ді Майо заявив, що Європа повинна запровадити жорсткіший контроль за мечетями та вжити сміливіших заходів для стримування нелегальної імміграції.

У четвер Італія оголосила про посилення прикордонного контролю через останні напади в Європі. Як і інші європейські країни, включно із Великою Британію, уряду Римі підвищив рівень загрози тероризму до високого рівня. Британські силовики заявляють, що побоюються, що напади в Ніцці та Відні можуть надихнути інших бойовиків.

Дивіться також: Поліцейська академія у штаті Вашингтон запровадила нову систему тренування емоційної стійкості правоохоронців

Всі новини дня

Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

У Литві відзначають посилення сил НАТО на східному фланзі - про це в інтерв’ю Голосу Америки розповів колишній міністр закордонних справ цієї країни Лінас Лінкявічус. Він також порівняв НАТО з Феррарі, яка задовго стоїть у гаражі.

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG