Спеціальні потреби

Актуально

У Європі лунають заклики до протидії "політичному ісламу"

Канцлер Австрії Себастьян Курц

Канцлер Австрії Себастьян Курц закликає європейських лідерів сформувати спільний фронт проти "політичного ісламу", як це явище називають деякі лідери.

"Я очікую кінця невірно витлумаченої толерантності і того, що усі країни Європи нарешті зрозуміють, наскільки небезпечною є ідеологія політичного ісламу для нашої свободи та європейського способу життя", - сказав Курц німецькій газеті "Die Welt".

"ЄС повинен набагато сильніше зосередитись на проблемі політичного ісламу в майбутньому".

Ідею формування спільного європейського фронту проти політичного ісламу, яку вперше висунув президент Франції Еммануель Макрон, підтримують інші європейські лідери, включно з міністром закордонних справ Італії, який заявив, що Європейський Союз повинен прийняти власну версію Закону США про боротьбу з тероризмом (Patriot Act), який надає правоохоронним органам додаткові повноваження для здійснення стеження.

Курц заявив, що поставить питання політичного ісламу на порядок денний саміту ЄС запланованого на кінець цього місяця. За його словами, він спілкувався з Макроном та "багатьма іншими урядовими керівниками, щоб ми могли тісніше координувати свою діяльність в рамках ЄС".

Коментарі австрійського канцлера прозвучали після розстрілу людей у понеділок у Відні, де бойовик вбив чотирьох. Це стало стало першим великим терактом на австрійській землі з 1985 року.

Служби безпеки Австрії встановлюють, чи був 20-річний підозрюваний, подвійний громадянин Австрії та Північної Македонії, який раніше був засуджений за терор, пов’язаний з бойовиками-ісламістами в інших країнах, включно з Швейцарією, де поліція заарештувала двох людей у зв’язку з нападом у Відні. Міністр юстиції Швейцарії Карін Келлер-Саттер заявила місцевій газеті, що затримані були "колегами" зловмисника, і троє чоловіків нещодавно зустрілися віч-на-віч.

Хвиля нападів, здійснених ісламістськими бойовиками в Парижі, Ніцці, Дрездені та Відні протягом останніх кількох тижнів, викликає тривогу, і європейські силовики заявляють, що побоюються збільшення кількості насильства.

Терористичне угрупування "Ісламська держава" взяло на себе відповідальність за теракт у понеділок у заяві, опублікованій агентством новин Amaq, а також у відео, яке нібито демонструє, як бойовик присягає на вірність лідеру терористичної групи.

"Ворог, ісламістський терор, хоче розколоти наше суспільство, - сказав Курц. - Але ми не дамо місця цій ненависті. Наші вороги це не члени релігійної спільноти. Це терористи. Це не боротьба між християнами та мусульманами, або австрійцями та мігрантами, а боротьба між цивілізацією та варварством ".

Деякі лідери та країни попереджають, що позиції Курца та Макрона будуть використані бойовиками та іншими, щоб зобразити Європу як антиісламську.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган жорстоко ворогує з Макроном через нещодавні зауваження президента Франції про те, що іслам - це релігія, що "переживає кризу". Підтримка французьким урядом права демонструвати карикатури на пророка Мухаммеда розлютила Анкару. Ердоган звинуватив Макрона у психічній нестабільності - звинувачення, яке спонукало Париж відкликати свого посла з Туреччини.

Макрон неодноразово висловлював свою підтримку свободі вираження поглядів після вбивства вчителя Семюеля Паті в передмісті Парижа минулого місяця. Тоді бойовик обезголовив Паті, після того, як той на уроці про свободу слова продемонстрував своїм учням ілюстрації із сатиричного журналу "Шарлі Ебдо".

Ердоган закликав до бойкоту французьких продуктів, оскільки в мусульманському світі посилються негативні почуття щодо Макрона. Торгові мережі у країнах Перської затоки та Йорданії оголосили про бойкот французької продукції.

У четвер Франція засудила "заяви про насильство" зроблені Ердоганом і заявила про можливість запровадження ЄС нових санкцій проти Анкари.

"Спостерігаємо декларації про насильство, навіть ненависть, які регулярно публікує президент Ердоган. Це є неприйнятним", - заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан в ефірі радіо "Європа 1".

Він додав: “Є засоби тиску. Є порядок денний можливих санкцій".

Макрон підкреслив, що він вбачає проблему у "ісламістському сепаратизмі, а не у ісламі", і сказав, що він не "стигматизує французьких мусульман".

"Я не дозволяю нікому стверджувати, що Франція або її уряд сприяють расизму проти мусульман", - сказав він у листі, опублікованому в британській Financial Times.

У Бангладеш, Індонезії та інших мусульманських країнах відбулися мітинги проти Макрона. Близько 50 000 мітингуючих взяли участь у демонстрації у Бангладеш у понеділок. На заході спалювали опудала, які зображували французького лідера. У Джакарті 2000 індонезійців протестували біля французького посольства, скандуючи: "Ні наклепу на пророка Мухаммеда".

Міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо заявив у середу, що Європі потрібно вжити "заходів, які можуть попередити такі трагедії, як у Ніцці та Відні". На своїй сторінці у Facebook він додав: "Зважаючи на це, Європа та сама Італія не можуть обмежуватись лише словами".

Ді Майо заявив, що Європа повинна запровадити жорсткіший контроль за мечетями та вжити сміливіших заходів для стримування нелегальної імміграції.

У четвер Італія оголосила про посилення прикордонного контролю через останні напади в Європі. Як і інші європейські країни, включно із Великою Британію, уряду Римі підвищив рівень загрози тероризму до високого рівня. Британські силовики заявляють, що побоюються, що напади в Ніцці та Відні можуть надихнути інших бойовиків.

Дивіться також: Поліцейська академія у штаті Вашингтон запровадила нову систему тренування емоційної стійкості правоохоронців

Всі новини дня

Ґроссі сподівається на створення безпекової зони навколо ЗАЕС до кінця року – ЗМІ

Генеральний директор Міжнародного агентства атомної енергії Рафаель Маріано Ґроссі

Генеральний директор Міжнародного агентства атомної енергії Рафаель Маріано Ґроссі заявляє про прогрес у переговорах для створення зони безпеки навколо Запорізької атомної електростанції – про це він заявив у інтерв’ю італійській газеті la Repubblica.

За словами Ґроссі, він прагне знайти рішення для забезпечення безпеки найбільшої атомної електростанції в Європі, «сподіваюся, до кінця року». Голова МАГАТЕ заявив про «конкретні пропозиції» і прогрес у цьому питанні.

«Моє зобов’язання полягає в тому, щоб досягти рішення якнайшвидше... Наша мета — уникнути ядерної аварії, а не спричинити сприятливу у військовому сенсі ситуацію для тієї чи іншої сторони», – сказав він.

Ґроссі додав, що наразі обидві сторони «досягнули згоди щодо деяких фундаментальних принципів» стосовно безпеки заводу.

«Перше – це захист: це означає прийняти те, що ви не стріляєте ні по об’єкту, ні з об’єкта. Друге – це визнання того, що МАГАТЕ є єдиним можливим способом забезпечити безпеку АЕС», – вважає голова агентства.

Він припустив, що може зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським «незабаром», щоб обговорити деталі угоди.

Російські державні медіа також цитують генерального директора «Росатома» Олексія Ліхачова, який заявив, що представник Москви в МАГАТЕ Михайло Ульянов «активно працює» над цим питанням. Водночас він додав, що «рішення не на боці Росії».

Від 4 березня Запорізька АЕС та місто-супутник ЗАЕС – Енергодар – перебувають під окупацією російських військ. Росія відмовляється створювати демілітаризовану зону довкола ЗАЕС, як це пропонують в ООН.

Станція неодноразово зазнавала обстрілів. 5 серпня сталося вперше в історії станції на певний час повне відключення Запорізької АЕС від енергомережі.

МАГАТЕ повідомило в своєму звіті, що вночі та вдень 20 листопада на території Запорізької АЕС пролунало більш ніж десять потужних вибухів. В «Енергоатомі» повідомили, що характер пошкоджень на ЗАЕС вказує на те, що російські війська цілили по інфраструктурі, необхідній для запуску 5 і 6 енергоблоків і відновлення виробництва електроенергії Запорізькою АЕС для потреб України.

Мінфін США: ціна на нафту на рівні $60 обмежить надходження Росії

Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо

НЬЮ-ЙОРК, 1 грудня (Reuters) – Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо привітав попередню домовленість Європейського Союзу щодо обмеження ціни на експорт російської нафти в 60 доларів за барель у четвер, заявивши, що це знаходиться в межах обговорених рівнів цін і обмежить надходження Москви від продажу нафти.

Адеємо сказав на конференції Reuters NEXT, що він вважає, що країни-члени ЄС остаточно затвердять угоду про обмеження цін, оскільки вони постійно застосовували санкції, щоб покарати Росію за вторгнення в Україну.

Європейський Союз попередньо погодив рівень 60 доларів США для початку обмеження ціни з регулярним механізмом коригування.

«Це в діапазоні цін, про який ми говорили деякий час, щоб це дозволило нам досягнути двох речей. Перше — зменшити доходи Росії. Друге — забезпечити, що російські барелі на підуть з ринку", - сказав Адеємо.

Він додав, що угода про обмеження ціни «може досягти цих двох цілей і поставити нас у положення, коли доходи Росії зменшаться, одночасно забезпечуючи людям доступ до надійної та дешевої енергії в усьому світі».

Адеємо заявив, що важко дізнатися, скільки Росія заробляє на експорті нафти, але навіть якщо деякі ринкові ціни зараз нижчі за граничну ціну в 60 доларів, механізм обмежить зростання цін на російську нафту та призведе до подальшого зменшення російської економіки у 2023 році.

"І головне, про що слід пам’ятати, це те, що ми починаємо з 60 доларів США, але ми маємо можливість надалі використовувати обмеження ціни, щоб з часом обмежити доходи Росії", - додав він.

Законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією подано до Сенату США

Сенатор США Бен Кардін - серед співавторів нового законопроекту

Сенатори США Роджер Вікер, від Республіканської партії, та Бен Кардін, від Демократичної партії, подали до Сенату США законопроект HARM, який передбачає визнання російської військової компанії "Група Вагнера" терористичною організацією.

Відповідний законопроект також буде подано до Палати представників Конгресу США, йдеться в повідомленні, розміщеному на сторінці сенатора Вікера.

Сенатори та конгресмени-співавтори відповідних законопроектів закликали притягнути "Групу Вагнера" до відповідальності і перерахували злочини, в яких звинувачують "Групу", включаючи "вбивства та погрози журналістам, викрадення дітей, застосування нервово-паралітичної речовини проти цивільних, катування, згвалтування та торгівля жінками та дітьми"

"США мають назвати цю тіньову армію тим, що вона є - іноземною терористичною групою. Ми маємо притягнути до відповідальності їх а також тих, хто їх підтримує", - заявив Вікер.

Сенатор Кардін, який також очолює Гельсінську комісію США, вказав на повідомлення, які пов'язують "Групу Вагнера" з "незліченною кількістю звірств в Україні а також в Сирії і на Африканському континенті".

"Там, де діє "Група Вагнера", кояться звірства. Закон HARM визначить приватну групу бойовиків Путіна в якості іноземної терористичної організациї і покаже світові, що її дії як зловмисні, так і незаконні", - сказав інший співголова Гельсінської комісії конгресмен США Стівен Коен.

В разі прийняття законопроекту, Державний департамент США буде зобов'язаний включити "Групу Вагнера" до переліку терористичних організацій. Керівники "Групи Вагнера", Євген Прігожин та Дмитро Уткін, а також сама Група перебувають під санкціями США.

В листопаді Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Раніше цього тижня посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила, що США наразі не вважають корисним офіційне визначення Росії державою-спонсором тероризму відповідно до американських законів, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні полягає в тому, що це зараз непотрібно, і, насправді, може бути контрпродуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Німеччина надасть українцям ще «Гепардів», але ще не «Леопарди»

Канцлер Олаф Шольц на «Гепарді» на базі в Німеччині, де використовувати установки навчалися українські військові. 25 серпня 2022 р.

Німецькі джерела повідомляють, що уряд у Берліні готується передати Україні ще 7 самохідних броньованих зенітних установок «Гепард» на додаток до 30, які вже використовуються українськими військовими.

«Гепарди», які також називають легкими танками, були зняті з озброєння німецької армії, але виявилися дієвими в Україні для захисту з повітря зокрема проти дронів, якими Росія бомбардує українські позиції і об’єкти цивільної інфраструктури.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив, що Німеччина зараз «особливо зосереджена на протиповітряній обороні» для України, натякнувши, що йдеться про додаткові комплекси Iris T і «Гепарди».

«Росія повинна зрозуміти: ми надалі будемо підтримувати Україну так довго, як це буде потрібно - економічно, фінансово, гуманітарно - через зруйновану інфраструктуру, а також зброєю», - заявив Шольц на Берлінській безпековій конференції 30 листопада.

Уряд Німеччини досі не відгукнувся позитивно на заклики надати Україні важкі танки, зокрема дуже поширені у Європі «Леопарди» німецького виробництва.

Шольц дав зрозуміти, що Берлін не хоче наодинці робити перший крок у постачанні Україні нової зброї західного виробництва, яку можна вважати наступальною.

В Німеччині фактично визнали, що пішли би на такий крок, якби свої танки Україні вирішили постачати США, або інші союзники.

Німецький журнал Spiegel першим повідомив на початку грудня, що йдеться про 7 додаткових Гепардів, які ремонтує мюнхенська збройна компанія Krauss-Maffei Wegmann (KMW), але часопис зауважив, що часові рамки постачання ще не оголошені.

«Гепарди» відомі тим, що мають свої радари і систему лазерного наведення, а також скорострільністю.

Український посол в Німеччині Олексій Макеєв біля «Гепарда»:

У засобах масової інформації нещодавно з’являлися повідомлення про можливі труднощі в забезпеченні українські гепарди набоями, оскільки Швейцарія, посилаючись на свій нейтралітет, не бажала постачати їх у зону боїв.

Німецький військовий аналітик Ґустав Ґрессель каже, що коли він був в Україні, то у розмовах з ним українські солдати говорили про потребу додаткових «Гепардів».

Дивіться також:

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

Війна розлучила 16-річну Діану з мамою. Мати дівчинки, що працює волонтером у Харківському притулку для тварин, мусила залишитися у місті. Щоб вберегти доньку, вона відправила її в німецьку сімʼю, що погодилася прийняти дівчинку до себе.

Більше

Відео - найголовніше

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00
XS
SM
MD
LG