Спеціальні потреби

Росія не збільшує поставки газу - дефіцит енергоносіїв у Європі може погіршитись


На фото: логотип російської компанії "Газпром" на одній із заправок у Москві. 2021 рік

Тиждень тому президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва могла би збільшити експорт природного газу, щоб допомогти Європі, яка переживає дефіцит енергоносіїв, що спричинив зростання цін. Втім експерти відзначають відсутність ознак того, що Путін виконає обіцянку.

Як повідомляє Bloomberg, цього тижня російський державний енергетичний гігант "Газпром", схоже, вирішив не збільшувати експорт газу до Європи і на аукціонах утримався від резервування додаткових потужностей для транзиту газу на українських або польських трубопроводах.

Минулого тижня в інтерв'ю американському телеканалу CNBC президент Росії відкинув припущення, що Кремль використовує газ як геополітичну зброю, заявивши, що такі закиди є "політично мотивованими".

Але рішення "Газпрому" не резервувати додаткові потужності для експорту газу до Європи викликало гнів європейських лідерів, які звинувачують Кремль у політичній грі.

Глава зовнішньої політики Європейського Союзу Боррель заявив журналістам у понеділок у Брюсселі, що зростання цін на газ має глибокі геополітичні корені. "Це частина геополітичної битви", - сказав він. Але Боррель також визнав, що Росія виконала всі свої контракти. "Не можна твердити, що вони не здійснюють обіцяних ними поставок, але обсяг не зріс", - сказав він.

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн була більш стриманою у своїй мові у середу, під час брифінгу в Європейському парламенті, заявивши: «Ціни на газ є - і завжди були - циклічними, і вони визначаються світовими ринками. Отже, це не регіональне чи місцеве явище, це глобальне явище».

Вона додала, що вважає, що Кремль може зробити більше, щоб допомогти, і відзначила, що у попередні роки "Газпром" реагував на підвищений попит.

Росія забезпечує 43% імпорту газу ЄС. Європа значною мірою залежить від природного газу для виробництва значної частини своєї електроенергії. Експорт "Газпрому" фактично впав у першій половині жовтня.

Саміт

Лідери країн ЄС мають обговорити енергетичну кризу на дводенному саміті, який розпочнеться у четвер. У запрошенні на саміт адресованому лідерам країн-членів, Шарль Мішель, голова Європейської Ради, сказав: "Ми розглянемо поточне подорожчання енергоносіїв, яке кидає виклик відновленню після пандемії та серйозно впливає на наших громадян та бізнес".

Деякі аналітики кажуть, що хоча Росія може прагнути використати енергетичну кризу Європи, лідери континенту частково самі винні у своєму тяжкому становищі, бо багато років тому відмовились від укладання довгострокових контрактів, воліючи працювати у системі ринкового ціноутворення, яке може запропонувати більш низькі ціни, коли запасів багато, але ціни у якому є дуже мінливим і можуть зростати у разі нестачі. Європейці також нічого не зробили для диверсифікації постачальників.

Стрибки цін на природний газ в значній мірі обумовлені зростанням попиту в Азії та низькими поставками в Європі, де спостерігалося зростання оптових цін на газ на 280%. Ціни на електроенергію також зростають, бо природний газ використовується на континенті для виробництва значної частки електроенергії.

Міжнародне енергетичне агентство закликало Росію збільшити експорт газу.

"МЕА вважає, що Росія може зробити більше, щоб збільшити доступність газу для Європи та забезпечити заповнення сховищ до належного рівня під час підготовки до зимового опалювального сезону", - йдеться в заяві оприлюдненій раніше цього місяця.

"Північний потік-2" та Україна

З 1990-х років зберігаються страхи, що Кремль може використати проти Європи її залежність від "Газпрому". Низка президентів США закликали європейських лідерів бути обережними і виступали проти побудови газопроводу "Північний потік-2", будівництво якого було нещодавно завершено і який буде доставляти енергію з Росії до Німеччини, оминаючи старший газогін, який проходить через Україну та Польщу.

Деякі європейські політики підозрюють, що Кремль навмисно погіршує енергетичну кризу у Європі, таким чином тиснучи на ЄС задля прискорення сертифікації щойно завершеного трубопроводу.

Центральноєвропейські політики також виступили проти "Північного потоку-2" - який простягається на 1200 кілометрів від російського Виборгу до Любміна (Німеччина), проходячи під Балтійським морем - і не лише тому, що їх країни втратять прибуткові транзитні збори від старого трубопроводу, а і через страх, що Кремль будував новий газопровід з політичних причин, а не з комерційних.

«Північний потік -2 - це не звичайний бізнес-проект», - каже колишня урядовиця в Україні, а нині депутатка, професор Київської школи економіки Інна Совсун. "Навпаки, це геополітична зброя, спрямована у серце Європи, яка з першого дня була задумана як інструмент для ізоляції України та зміцнення позицій Росії в її протистоянні із західним світом", - сказала вона раніше цього року у статті для "Атлантичної ради", американського аналітичного центру.

Вона додала: «В останні місяці підконтрольний Кремлю газовий гігант «Газпром» відхилив українські пропозиції щодо додаткових потужностей трубопроводів, незважаючи на зростання попиту на газ у Європі через цілу низку факторів, включно з ремонтом альтернативних російських трубопроводів. Москва вважає за краще чекати введення в експлуатацію "Північного потоку -2" і хоче надіслати чітке повідомлення, що очікує від європейських клієнтів Росії негайного сприяння цьому процесу".

Керівники європейських енергетичних компаній попередили про складну зиму в Північній півкулі. Енергоємним галузям, можливо, доведеться уповільнити виробництво, що може призвести до нестачі добрив, сталі та продуктів харчування, попереджають вони. Деякі енергетичні компанії протягом усього року намагалися збільшити свої запаси газу, які були виснажені надзвичайно холодною зимою минулого року.

Альфред Стерн, генеральний директор австрійської енергетичної компанії OMV, каже: "Все буде залежати від того, наскільки холодною виявиться ця зима".

У цьому плані прикмети погані. Метеорологи прогнозують цього року високий ризик більш холодної, ніж звичайно, зимової погоди. Якщо прогнози виправдаються, буде ще вищий попит на природний газ та ще вищі ціни на енергоносії, що сприятиме загальній європейській інфляції, яка наразі становить 3,4%, що є найвищим рівнем з 2008 року.

Дивіться також: Український журналіст Владислав Єсипенко вже понад сім місяців перебуває за гратами в окупованому Криму: інтерв’ю з його дружиною

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG