Спеціальні потреби

Від Снайдера до Міршаймера – експерти відповідають на запитання Foriegn Policy: Чи має Україна поступитися територією заради миру?


«Важко уявити, щоб Україна виграла війну і повернула собі всю втрачену територію, включаючи Крим. Легше уявити, як росіяни утримуватимуть території, які зараз контролюють, і колись завойюють ще більше територій», – каже Міршаймер.
«Важко уявити, щоб Україна виграла війну і повернула собі всю втрачену територію, включаючи Крим. Легше уявити, як росіяни утримуватимуть території, які зараз контролюють, і колись завойюють ще більше територій», – каже Міршаймер.

Поки американська адміністрація готує нові пакети військової допомоги Україні та обіцяє підтримувати зусилля України з відновлення територіальної цілісності та суверенітету «стільки, скільки буде потрібно», в експертних колах точаться дискусії щодо того, як може закінчитися ця війна.

Далеко не всі переконані, що перемогою України, також є скептики щодо того, що Україна зможе відновити контроль над всіма своїми територіями. І якщо одні аналітики вважають, що у цьому випадку Росія отримає винагороду за розв’язання війни, і це лише заохотить її до подальшої агресії, інші кажуть, що затяжна війна підточує ресурси не лише Росії, але і Заходу, і «криваву бійню, в якій могло загинути вже до півмільйона людей», пора закінчувати.

Часопис Foreign Affairs, який протягом останнього часу публікував аргументи «за» і «проти» можливості домовлятися з Росією про мир в обмін на передачу під контроль Росії деякі українські території, у своєму останньому числі провів широке опитування провідних експертів зі зовнішньої політики, політології та історії.

Учасники опитування, а їх було 72, розділилися на три нерівні групи, при чому абсолютна більшість – 40 були або категорично проти, або просто проти можливості залишення якоїсь частини українських територій під контролем Росії, майже в два рази менше було тих, хто би радив віддати Росії якісь частини України – 5 радили б це наполегливо, 18 просто були би "за", і відносно невелика частина експертів – 9 сказали, що нейтрально ставляться до цієї пропозиції.

«Покинути територію це практично те саме, що покинути людей» – Снайдер

Серед тих, хто вважає, що переговори з Росією нічого не дадуть - Іво Даалдер, президент Чиказької ради з глобальних справ.

«Надзвичайно важко побачити, як війна в Україні завершиться міцним миром шляхом переговорів», – каже він і додає, що не всі війни закінчуються мирними переговорами, чи закінчуються взагалі, бо багато з них тривають роками, навіть якщо закінчуються бойові дії.

«Корейська війна закінчилася перемир'ям; війна Судного дня - угодами про розмежування. Жодна не призвела до територіальних поступок чи компромісів. Такий результат цієї війни набагато вірогідніший, ніж остаточний мир шляхом переговорів», – каже експерт.

Почесний професор військових досліджень у Королівському коледжі Лондона Лоуренс Фрідман також вважає, що «війна навряд чи закінчиться шляхом переговорів». На його думку, простору для компромісу просто не існує: «Україна буде боротися далі, а не йти на територіальні поступки, а Росія все ще вимагає визнання незаконно анексованих областей».

Професор політології в Університеті штату Сан-Дієго родом з України Михайло Алексєєв каже, що поступки будуть даремними, тому що Росія не заспокоїться «допоки не підпорядкує Україну повністю, а потім використає територію та ресурси України, щоб кинути виклик зобов’язанням НАТО за статтею 5 (про взаємний захист, – ред.). Він посилається на опитування громадської думки в Росії і каже, що «продовження війни сприяє зміцненню влади Путіна».

Тімоті Снайдер, професор історії Єльського університету, каже, що «знищення української держави та контроль над усією її територією» залишається «оголошеною воєнною метою Росії». Він також нагадує, що Росія взагалі не розглядає Україну як суверенну державу і «чітко дала зрозуміти», що вона може вести переговори лише зі Сполученими Штатами, а не з урядом у Києві.

Залишити територію означає приректи її населення на «депортації, тортуи, масові вбивства», каже Снайдер, який присвятив свою наукову кар'єру вивченню історії Східної Європи.
Залишити територію означає приректи її населення на «депортації, тортуи, масові вбивства», каже Снайдер, який присвятив свою наукову кар'єру вивченню історії Східної Європи.

«Українці знають, як ми іноді забуваємо, що люди під контролем Росії піддаються депортаціям, тортурам і масовим вбивствам», – каже він. Тому для українців покинути територію це практично те саме, що покинути людей, каже історик та автор багатьох книжок з історії Східної Європи.

Снайдер додає, що йому навіть «важко зрозуміти, чому хтось радить Україні» поступитися територіями, бо з точки зору України це би означало, що військова агресія виправдовує зміну правових кордонів та і з міжнародної точки зору «це було б порушенням основного принципу міжнародного порядку».

Саме питання про переговори зараз він вважає «способом уникнути базової реальності», а саме – війна, найімовірніше, закінчиться перемогою однієї зі сторін на полі бою. «Коли цю реальність прийнято, постає справжнє питання: хто має перемогти (Україна) і як цієї перемоги можна досягти (військова та економічна підтримка)», – каже Снайдер. Він переконаний, що навіть якщо США чи Європа передумають підтримувати Україну зброєю, війна не закінчиться – вона стане лише «довшою та кривавішою».

Найшвидший спосіб завершити цю війну, на його думку, це – озброїти Україну так, щоб подальші агресивні дії перестали мати сенс для Москви.

Старший науковий співробітник Гудзонівського Інституту Люк Коффі вважає, що «найбільш бажаним результатом конфлікту є військова поразка російських збройних сил всередині України та повне відновлення територіальної цілісності України».

«Поки українці бажають воювати, західні країни повинні готувати та озброювати Україну до досягнення цього результату», – каже аналітик.

«Остаточне врегулювання передбачатиме територіальні поступки з боку України» – Міршаймер

На іншому кінці спектра думок – серед тих, хто вважає, що поступки будуть не лише потрібними, але і корисними - Баррі Позен, професор політології в Програмі досліджень безпеки при Массачусетському технологічному інституті. Він каже, що сили надто нерівні.

«Розмір Росії та її армії відносно України, а також загальні тактичні переваги, які часто пов’язані з обороною, свідчать про те, що Україні доведеться заплатити дуже високу ціну, щоб звільнити всю свою територію, і справді вона може виявитися просто неспроможною це зробити», – каже Позен.

Тому, на його думку, в якийсь момент переговори здаються ймовірними. Щодо поступок з боку України, то, на його думку, є мало надії на те, що Росія «повністю відмовиться за столом переговорів від усіх земель, які вона все ще може контролювати на полі бою».

Джон Міршаймер, професор політології Чиказького університету, який раніше покладав вину за нинішню війну на Захід та «розширення НАТО», а не на Кремль, каже, що «важко уявити, щоб Україна виграла війну і повернула собі всю втрачену територію, включаючи Крим».

«Легше уявити, як росіяни утримуватимуть території, які зараз контролюють, і колись завоюють ще більше територій», – каже він, тому «здається ймовірним, що остаточне врегулювання передбачатиме територіальні поступки з боку України». Але це, на його думку, не єдиний варіант виходу з цієї війни, може бути і заморожений конфлікт, подібний до ситуації в Кореї.

Лайл Голдштейн, запрошений професор Інституту міжнародних та громадських відносин Вотсона в Університеті Брауна каже, що «настав час реалізму та стриманості».

«Безперервна бійня, яка наближається до півмільйона загиблих і тяжко поранених, не може тривати», – каже він і додає, що існують також ризики ядерної чи іншої ризиків ескалації. «Заради України, а також глобального миру та стабільності необхідно йти на болісні компроміси з Росією — чим швидше, тим краще», – вважає експерт.

За переговори з територіальними поступками, що їх має зробити Україна, виступає також Ніна Хрущова, професорка міжнародних відносин The New School і правнучка радянського лідера Микити Хрущова.

«Крим залишатиметься проблемою, незважаючи ні на що», – каже Хрущова.
«Крим залишатиметься проблемою, незважаючи ні на що», – каже Хрущова.

Вона вважає, що обидві країни ослаблені війною, але «поки що Україна втрачає недостатньо і змогла повернути деякі території, окуповані Росією. Київ сподівається на більше».

«Росія недостатньо виграє і тому буде воювати до тих пір, поки не отримає хоча б Донбас або стільки, скільки зможе. Отже, вона теж не готова до переговорів», – каже Хрущова.

Вона вважає, що колись сторонам доведеться шукати вихід з цього «глухого кута» шляхом переговорів. У цьому випадку, навіть якщо Кремль вдасться переконати повернути інші території, «Крим залишатиметься проблемою, незважаючи ні на що».

«Крим стане цією поступкою Києва, якщо війна має закінчиться. Я не бачу, як будь-який російський лідер міг би переконати більшість населення, що півострів треба повернути Україні», – вважає Хрущова, додаючи, однак, що на війні, звичайно, багато невідомого.

Путін не може собі дозволити закінчити війну «без поступки України» – Рейтер

Серед тих, хто висловився ані за, ані проти переговорів, є Ден Рейтер, професор політології в Університеті Еморі. Він каже, що «для Путіна було б дуже ризиковано, з точки зору його внутрішньополітичного становища, закінчити війну без якоїсь поступки України».

Крім того, він думає, що «готовність США підтримувати українські військові зусилля падає, і Україна дуже залежить від підтримки США».

На його думку, може статися, що війна закінчиться незначними територіальними поступками з боку України, заохочені написом на стіні про те, що американська підтримка добігає кінця, або тим, що «Росія виводить свої сили, не досягнувши жодних територіальних поступок України». Але і цей експерт вважає, що «російський контроль над Кримом залишається непорушним». Як і більшість інших експертів, він каже, що можливі і інші варіанти, бо війна є надто непередбачуваною справою.

Форум

XS
SM
MD
LG