Спеціальні потреби

Актуально

Деградація російського суспільства сприяє продовженню війни – експерти

«Росіяни дають можливість Кремлю продовжувати руйнувати українську інфраструктуру, завдаючи страждань мільйонам людей», – каже Кирилова. На фото – у Києві допомагають жінці, яка постраждала внаслідок російської атаки. 31 грудня 2022 року. (AP Photo/Роман Грицина)

Рік, що минув, показав, що Росія не така сильна, як здавалася, а Україна – не така слабка, кажуть експерти, чиї статті публікує вашингтонський Центр аналізу європейської політики (CEPA). Тому вони прогнозують у новому році «більше українських перемог і російських поразок». Але додають, що рік буде складний великою мірою і через те, що на Заході досі не готові до російської поразки і не уявляють собі того, як будувати нові стосунки з Росією, що програла війну.

Також дослідники кажуть, що продовженню війни сприяє саме російське суспільство, бо воно деградувало настільки, що «не розрізняє між добром і злом».

Як переконані аналітики, «агресія Росії продовжиться, адже Володимир Путін ясно дав зрозуміти, що він налаштований на тривалу конфронтацію» і він може розраховувати на підтримку росіян.

Cтарший науковий співробітник CEPА Едвард Лукас
Cтарший науковий співробітник CEPА Едвард Лукас

На думку колишнього журналіста британського журналу Economist, а нині старшого наукового співробітника CEPА Едварда Лукаса, слід чекати подальшої мобілізації в Росії, а через неефективне керування військом, яке було продемонстровано за понад 10 місяців війни, він прогнозує в російському війську «більше грабунку, дезертирства, капітуляції та навіть заколотів, відступів і поразок».

Це, як вважає Лукас призведе до тиску всередині Кремля, і якщо він виллється у якісь події, то він прогнозує їх на серпень.

Захід не готовий до «постпутінської Росії» – Лукас

Україна може не повернути всі свої втрачені території, залишитись без надійних гарантій безпеки, а агресор буде безкарним
Едвард Лукас

Але у цьому випадку експерт, який присвятив свою кар’єру вивченню Східної Європи та Росії, каже, що більше занепокоєний через неготовність до цього розвитку подій на Заході. У статті на сайті CEPА він пише, що його турбує, що замість того, щоб дивитися реально на стан російського суспільства навіть після відходу Путіна, західні політики, а найголовніше американські, у випадку зміни режиму в Росії можуть захотіти дати шанс новій російській владі.

Вони можуть почати тиснути на Україну, щоб вона пішла на територіальні та політичні поступки, і таким чином, каже Лукас, може створитися ситуація, коли Україна «виграє війну, але програє мир».

«Україна може не повернути всі свої втрачені території, не отримати надійних гарантій безпеки, а агресор залишиться безкарним», – ділиться експерт своїми побоюваннями.

Але він додає, що такого результату ще можна уникнути, якщо Захід краще підготується до «постпутінської Росії». І це набагато краще, ніж взагалі не виграти війну, вважає Лукас.

Основний ресурс Путіна – російське суспільство – Кирилова

Російське суспільство стало основним ресурсом, який забезпечує «запас міцності» для режиму Путіна
Ксенія Кирилова

Російська дослідниця Ксенія Кирилова також вважає, що війна, найімовірніше, розтягнеться на наступний рік пропри українські успіхи на фронті, західну допомогу та дії західних санкцій, які, як очікується, матимуть більший вплив на російську економіку, ніж у 2022 році.

Але навіть з меншими економічними ресурсами Москва продовжуватиме агресію, бо війну підтримуватимуть росіяни, вважає Кирилова, яка спеціалізується на вивченні російського суспільства та пропаганди.

«Російське суспільство стало основним ресурсом, який забезпечує «запас міцності» для режиму Путіна», – вважає дослідниця, якій довелося емігрувати з Росії після анексії Криму.

Вона каже, що з того часу, а особливо за 10 місяців війни, інтенсивна пропаганда сформувала у більшості росіян «так званий змінений стан свідомості», за якого багато людей певною мірою ніби й «усвідомлюють жахливу правду, але сприймають її як норму».

Кирилова каже, що пропагандистські наративи з кожним місяцем стають дедалі цинічнішими, що влада вже не приховує факту, що Росія почала війну за нові території, щоб вирішити внутрішні проблеми – передусім виборчі та економічні.

Пропагандисти просять росіян «відмовитися від особистого добробуту в обмін на туманну концепцію єдності, заради геополітичної експансії й без будь-якої винагороди», усе це відкрито звучить у головних пропагандистських шоу, але «не викликає ані найменшого когнітивного дисонансу в аудиторії», каже Кирилова.

Не лише за офіційними, але і за незалежними опитуваннями, росіяни підтримують війну. Останнє, грудневе дослідження незалежного «Левада-центру» показало, що 71 відсоток росіян підтримують дії своїх військ у війні в Україні. Але вони не задоволені перебігом війни. Опитування Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального показало, що частка громадян, які вірять, що війна ведеться успішно, впала з 23% у жовтні до 14% у листопаді.

Більшість росіян готові схвалити будь-яку жорстокість в ім’я ілюзорних цілей, що дає можливість Кремлю продовжувати руйнувати українську інфраструктуру, завдаючи страждань мільйонам людей
Ксенія Кирилова

Кирилова пояснює, що тих, хто готовий померти на війні Путіна, в Росії є меншісь, проте більшість залишаються конформістами, вони спостерігають за війною збоку і їх не бентежать викриття пропагандистів, пише дослідниця на сайті CEPA.

Вона додає, що російське суспільство не здригається від повідомлень про воєнні злочини своєї влади і своїх співгромадян, про які значна частина з них знає.

«Більшість росіян готові схвалити будь-яку жорстокість в ім’я ілюзорних цілей, що дає можливість Кремлю продовжувати руйнувати українську інфраструктуру, завдаючи страждань мільйонам людей», – каже Кирилова.

Росіяни схвалюють воєнні злочини, бо не розуміють, що це – Ерліх

Про те, що в російському суспільстві взагалі не сформоване розуміння, що таке воєнні злочини говорить Євген Ерліх, військовий кореспондент телеканалу «Настоящее время», створеного Голосом Америки спільно з Радіо Свобода.

Убивство в мирний час – це злочин, а у воєнний час, особливо якщо ти вбиваєш ворога, це твоя доблесть: чим більше ти вбив, тим більше ти заслуговуєш похвал і нагород
Євген Ерліх

Посилаючись на свій досвід висвітлення війни за участі росіян, він каже, що «російське суспільство не розуміє, що таке воєнні злочини», у суспільстві «це не проговорюється».

«Існує стійке розуміння: є мир, антитеза миру – це війна. Таким чином, вбивство в мирний час – це злочин, а у воєнний час, особливо якщо ти вбиваєш ворога, це твоя доблесть: чим більше ти вбив, тим більше ти заслуговуєш похвал і нагород. Відповідно, всі, хто вороги, заслуговують смерті, з ворогами ти можеш боротися будь-якими способами», – каже він у програмі російської служби Радіо Свобода.

Військовий журналіст каже, що замість того, щоб пояснювати солдатам правила ведення війни, описані у міжнародних документах, командири російських підрозділів перед вторгненням в Україну, найімовірніше, говорять своїм підлеглим, що вони входять до «країни, де командують нацисти та бандерівці», тому убивати треба без розбору.

«Російські солдати демонструють воєнні злочини, навіть не розуміючи, що це злочини», – каже Ерліх і наводить приклад поведінки російських військових у Бучі та інших містах України вже у перші дні війни.

На думку Ксенії Кирилової, такий стан російського суспільства означає, що «навіть у разі поразки Росії та зміни режиму з суспільством доведеться багато працювати».

«Людей, яких обманули, можна переконати, але тих, чиї моральні норми серйозно деградували, для кого добро і зло буквально помінялися місцями, буде важко перемогти», – вважає Кирилова.

Всі новини дня

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

У Києві відубувся саміт Євросоюз-Україна. Попри повітряні тривоги та загрози обстрілів, високопосадоці вирішили приїхати до української столиці, аби запевнити у своїй непохитній підтримці. Протягом саміту президентка Єврокомісії оголосила про підготовку нового, десятого раунду санкцій проти Росії.

Пентагон - про ракети GLSDB: це дасть українцям здатність вести вогонь на більшій відстані. Відео

У США оголосили новий пакет озброєнь для України. До нього увійшли додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерії, бронемашини із захистом від мін, Джавеліни, системи протиповітряної оборони HAWK та інше. CША вперше надають Україні ракети більшої дальності

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в битві, яку вони ведуть нині, і яка очікується у наступні тижні. Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США у інтерв'ю Голосу Америки також відповів на питання про надання Україні винищувачів та тренування українських пілотів.

Речниця Білого дому про заклик призупинити участь Росії та Білорусі в Олімпіаді. Відео

«Сполучені Штати підтримали рішення призупинити діяльність національних спортивних керівних органів Росії та Білорусі у міжнародних спортивних федераціях», – речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр

У нас вдома вбили 298 людей, ми маємо висловитися — Роман Любий про фільм «Залізні метелики»

Роман Любий, український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13»

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13», яке утворилось на початку Революції Гідності. Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно "Санденс". Стрічка розповідає про пасажирський рейс MH17, збитий на Донеччині російським «Буком» у 2014 році. Тоді у катастрофі загинули всі пасажири й екіпаж — 298 людей. На місці злочину знайшли фізичні докази — осколки у формі метелика, які характерні для російської ракетної установки.

Фільм поєднує факти, архівні кадри та кінохроніку із театральними фантазійними елементами-рефлексіями; розповідає про реалії цього нападу і його вплив на ескалацію війни Росії проти України; а також досліджує механізми роботи російської пропаганди.

Журналістка Голосу Америки Марія Ульяновська поспілкувалась з режисером Романом Любим про роботу над фільмом, "Санденс" та перестороги, які транслює стрічка.

Інтерв'ю було відредаговане для плинності та ясності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Романе, одна з важливих тем фільму - дослідження російської пропаганди, хроніки з російських новин перегукуються з реальними кадрами подій. Розкажіть, як ви збирали матеріали.

Роман Любий: Це найбільший міжнародний воєнний злочин російсько-української війни, і Росія створила навколо нього дуже багато міфів. Нам цікаво було побачити та показати, як працює ця машина зсередини. Ми зібрали відео пропаганди й підсилили їх одне одним. [Наприклад, у фільмі є сцена, де у російських новинах говорять, що сепаратисти збили українській літак, і в наступному кадрі та сама ведуча розповідає, що літак збили українські військові - ред.]

На пресконференції для родичів загиблих в Нідерландах, коли ми вже все відзняли, мені стало цікаво подивитися, як працюють російські журналісти. Я хотів знайти, як вони перекручують контекст. І нам пощастило знайти, як інтерв’ю, яке ми бачили на власні очі, потім потрапило в ефір російських телеканалів. З усього, що сказав наш герой Робі, росіяни дали лише вирвану з контексту фразу: «Шкода, що Росія не представлена в слідчій групі». Але, якщо послухати, що він каже далі на нашому відео — зрозуміло, що щось не так.

М.У.: А як ви знайшли цього героя? Розкажіть про нього.

Р.Л.: Так ми його і знайшли [герой давав коментар російським журналістам - ред.] Згодом виявилося, що він їздив на місце падіння літака. Він - колишній військовий, музикант, дуже відкритий, і я запропонував йому взяти участь в художній частині нашого фільму. Далеко не всі родичі загиблих можуть розмовляти. А Робі може. Його племінниця Дейзі загинула в MH17, і він вважає медіаактивність своєю місією.

М.У.: Серед архівних відео у фільмі ви показуєте хроніки з місця подій, де місцеве населення радіє тому, що літак збили. Як на це реагує іноземна аудиторія?

Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації.

Р.Л.: Звичайно, нам гірко і боляче показувати це, бо ці люди — наші співгромадяни. Але я собі пояснюю таку реакцію впливом пропаганди. Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації. Тобто ці люди ніби опромінені. Ми також пояснюємо, що з початком війни з Донбасу багато адекватних людей виїхали, а ті, хто залишився — радіють збитим літакам.

Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA
Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA

М.У.: У фільмі стирається грань між ігровим і документальним кіно. Розкажіть про його художню частину.

Р.Л.: Журналістських фільмів про MH17 є дуже багато, і не хотілося робити ще один. Але мені чогось бракувало — тема не закрита, в першу чергу, для нас, українців. У фільмі є частина традиційного розслідування, але це не головне. У ньому також є поезія, яка притаманна українському кіно. Коли ми почали працювати над фільмом, було зрозуміло, що матеріали справи, доки іде судовий розгляд, будуть закриті, і ми почали працювати з відкритими джерелами. Щоб надати всьому цьому форму, я собі дозволив подумати про театр і хореографію, хоча людям це здавалося абсолютним божевіллям. Але наша команда прийняла мою ідею. Для мене це зручна форма комунікації, бо слова часто заважають, і жестом буває простіше виразити думку.

М.У.: Ці рефлексії — вони ваші особисті, чи з'явилися після розмов із жертвами?

У нас вдома вбили 298 людей і ми маємо якось про це висловитися.

Р.Л.: Коли ми розробляли цей проєкт і представляли його на міжнародних платформах, у нас часто питали: «Який ваш особистий стосунок до того, що відбулося»? Після повномасштабного вторгнення це питання пропало. Всім стало очевидно, у чому наш зв'язок із темою. У нас вдома вбили 298 людей, і ми маємо якось про це висловитися.

М.У.: Фільм майстерно показав зв’язок між трагедією MH17 і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Які сенси ви у це вкладали?

Р.Л.: Ми почали роботу над фільмом у 2019 році, й весь час до повномасштабного вторгнення він мав функцію перестороги для міжнародної спільноти. Непокаране зло завжди ростиме, це неймовірно небезпечно. А коли відбулося повномасштабне вторгнення, то пропав сенс цієї перестороги. На деякий час я втратив сенс цього фільму і будь-яке бажання робити кіно. Згодом ми віднайшли сенс і вирішили додати епізод із 2022 року — він зв’язаний фразою голландського прокурора, який, цитуючи Солженіцина, говорить: «Насильство може бути виправдане тільки брехнею, а брехня має бути виправдана насильством. Саме тому треба розібратися у цій справі, щоб не допустити нового насильства у майбутньому». На слові «майбутнє» ми показуємо епізод евакуації цивільних з Ірпеня. У цій склейці — весь фільм.

М.У.: В одному з інтерв’ю ви казали, що фільм покликаний прояснити, хто є хто. Чи вдалося досягти цієї мети? Чи розуміє світ, хто правий, а хто неправий?

Росіяни самі прояснили, де чорне, а де біле, розпочавши вторгнення.

Р.Л.: Війна сильно змінилась. У 2014 році це була гібридна війна, у якій значення ЗМІ та збройного протистояння були однакові. Після 24 лютого інформаційна війна відійшла на другий план. Росія більше заклопотана інформаційним впливом на свою аудиторію. Вони вже самі все прояснили. Ми лише розказали свою точку зору. А вони самі, розпочавши вторгнення, прояснили, де чорне, а де біле. Тепер вже ясно, хто тут злочинець.

Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA
Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA

М.У.: Розкажіть, як сприймають фільм на "Санденсі".

Р.Л.: Прем’єра була у старому кінотеатрі. Нам не дуже сподобався звук, і аудиторія реагувала досить дивно. Це була здебільшого професійна спільнота. А пізніше був інший показ — для звичайних людей, і вони були в захваті від фільму, залишились з нами спілкуватися, питали про війну. Людей дуже надихає, що вони мають можливість поспілкуватися зі справжніми українцями.

Я думав, що дивно почуватимусь тут, бо це далеко від дому. І взагалі, це гірськолижний курорт. Ми ж приїхали з протилежної сторони реальності. Але я щиро відчуваю, що ми тут робимо свою важливу роботу. Люди надихаються зустріччю з нами, ми дякуємо за допомогу, розповідаємо, за що ми боремось, хто наш ворог, і є відчуття, що ми зараз на своєму місці.

М.У.: Останнє питання хочу поставити про сцену з меблевого магазину — вона вразила мене найбільше. Розкажіть про неї, і чому ви її включили?

Р.Л.: Це моя улюблена сцена. Архівний фільм 1960-70 років про те, як влаштована система «БУК», ми клеїмо разом із сучасним російським телесюжетом про меблеву компанію із Санкт-Петербурга, яка зробила дитяче ліжечко у формі цієї системи. Це така шизофренія. Але виробник цих меблів, у якого беруть інтерв’ю, не розуміє, що не так. Він говорить «ми не журналісти, не політики, ми не підтримуємо насильство, ми просто меблярі». Цей шматочок — діамант, він добре змальовує, як росіяни абсолютно не сприймають себе громадянами своєї країни, вони виключені від реальності.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG