Актуально
"Технічний дефолт" Росії: як це вплине на життя росіян та що означає для іноземних інвесторів. ЕКСПЛЕЙНЕР
Західні ЗМІ повідомляють, що Росія вперше за більше ніж сторіччя виявилася неспроможною розплатитися за боргами в іноземній валюті зі своїми закордонними кредиторами. Дефолту Росія припустилася через західні санкції, які були накладені на неї у зв’язку з широкомасштабним нападом на Україну. Москва заперечує, що йдеться про дефолт і заявляє, що має кошти для покриття будь-яких рахунків.
Як це сталося?
Опівночі 26 червня закінчився пільговий період із виплати близько 100 мільйонів доларів прострочених платежів за державними облігаціями Російської федерації. Несплата боргу до кінця цього пільгового періоду визначається як дефолт, зазначає агентство Bloomberg.
Як учасниця світового ринку цінних паперів з репутацією надійного боржника, Росія продавала облігації іноземним інвесторам в доларах та євро для фінансування поточних потреб своєї економіки. Але після того, як вона напала на Україну в лютому, цього року, Сполучені Штати та Європа заморозили доступ країни до активів в іноземній валюті, які зберігаються за кордоном. Таким чином вони намагалися позбавити Росію можливості фінансувати війну проти України за рахунок зовнішніх запозичень.
Протягом кількох місяців Росія знаходила шляхи, як обійти санкції та продовжувала сплачувати свої борги з національних валютних резервів. Однак у травні Міністерство фінансів США заблокувало і ці перекази американським інвесторам.
Росія каже, що має гроші на виплату боргів і називає дефолт «фарсом»
У понеділок Кремль назвав оголошення дефолту незаконним. Міністр фінансів Росії Антон Силуанов назвав «фарсом» застосування у цьому випадку терміна «дефолт», оскільки у країни є гроші і вона намагається заплатити за борговими зобов’язаннями.
Наприклад, Росії ще минулого тижня вдавалося обходити санкції тим, що Москва переказувала рублі через свої банки, які не були під санкціями, і пропонувала кредиторам конвертувати ці гроші в євро чи долари самим.
А цю ситуацію, за його словами, штучно створив Захід своїми санкціями.
«Технічний дефолт» – інвестори в очікуванні
Як пише агентство Bloomberg, санкції означають, що існує величезна невизначеність щодо того, що буде далі, і щодо того, як інвестори зможуть отримати свої гроші.
Однак офіційне оголошення дефолту малоймовірно. Експерти говорять, що Росія має достатньо коштів для покриття боргів, особливо через те, що ціни на енергоносії – основний продукт, який приносить Росії надходження в твердій валюті - зросли. Хоча, деякі експерти припускають, що частина інвесторів вимагатиме своїх грошей через суд. Інші вважають, що інвестори не зацікавлені у створенні негативної медійної хвилі.
«Оскільки Росія виграє від високої ціни на експорт енергоресурсів, вона, безсумнівно, має як засоби, так і бажання сплатити свій зовнішній борг, багато інвесторів будуть хотіти почекати», – сказав Джайлз Коглан, головний аналітик HYCM Group, якого цитує агентство Bloomberg.
Політичні наслідки і реальний вплив на життя росіян
Рейтингові агентства вже знизили кредитний рейтинг Росії. Але дефолт поки має лише символічний характер і мало що означає для росіян. Проте, як пояснює NPR, американське громадське радіо, якщо ситуація зміниться, це лише зіграє на руку президенту Володимиру Путіну. Він від самого початку війни намагається довести, що санкції Заходу стосуються не його дій в Україні, а є продуктом західної політики, метою якої є нашкодити росіянами всіма можливими способами.
США та Європа, зі свого боку, стверджують, що фінансова доля Росії є повністю в її власних руках, і вона може позбутися санкцій, якщо зупинить війну в Україні.
Після запровадження санкцій з Росії пішли відомі західні компанії – McDonald's, Starbucks, Nike, IKEA та низка інших.
Росія потрапляє до дедалі більшої економічної ізоляції. Але, як кажуть аналітики, готуючись до війни проти України, Кремлю вдалося штучно підняти курс рубля і утримувати його на найвищому рівні за останні сім років.
Які дефолти Росія пережила у минулому?
Останнього разу Росія пережила суверенний дефолт у 1998 році. Наслідком був фінансовий колапс країни та девальвація рубля. Тоді Росія під керівництвом президента Бориса Єльцина відмовився від виплати 40 мільярдів доларів боргу в рублях, а також пропустила платежі за доларовими облігаціями, випущеними державним Внєшекономбанком.
Але і тоді Росія уникла дефолту за своїми іноземними єврооблігаціями, нагадує Bloomberg.
Останнього разу Росія не виплатила свій міжнародний борг у 1918 році після перемоги більшовицької революції.
У статті використана інформація агентства Bloomberg, NPR.
Всі новини дня
Комітет зі закордонних справ Палати представників США проголосував за посилення перевірок допомоги Україні. Що це означає?
Комітет зі закордонних справ Палати представників американського Конгресу проголосував у п’ятницю, 24 березня, за проект резолюції, який вимагає від адміністрації президента США Джо Байдена подавати звіти щодо «коштів, виділених Конгресом Україні з 20 січня 2021 року до 24 лютого 2023 року».
За проект резолюції, який вимагає звіту також від міністра оборони та державного секретаря США передати певні документи до Палати представників, які стосуються коштів, виділених Конгресом, проголосувало 26 членів комітету, включно з головою комітету Палати представників із закордонних справ конгресменом з Техасу Майклом Макколом, проти було 20 конгресменів. Після голосування в комітеті резолюцію буде передано на загальне голосування в Палаті представників. Відповідний проект, за очікуваннями, надійде для голосування і до Сенату.
Перевіряти, щоб припинити допомогу, чи щоб її посилити? Позиції республіканців розділились
Резолюцію запропонувала республіканка зі штату Джорджія Мерджорі Тейлор Ґрін, до якої приєдналася група з 13 конгресменів-республіканців, які вимагають прискіпливіше перевіряти допомогу, надану Україні, або ж припинити її цілком. За словами конгресменки, вона не хоче надавати Україні «ані цента».
Голова комітету Майкл Маккол натомість є прихильником американської підтримки України для захисту проти російської агресії. Але він вважає, що потрібно «звітувати за кожен долар американських платників податків».
Дехто неправильно розуміє, що сильний нагляд якось суперечить сильній підтримці США для захисту України від жорстокого незаконного вторгнення Путіна. Цей нагляд є життєво важливим для подальшої підтримки СШАМайкл Маккол
Він наголосив, що, на його думку, жорсткий контроль не веде до зменшення допомоги, а навпаки, до її посилення.
«На жаль, дехто неправильно розуміє, що сильний нагляд якось суперечить сильній підтримці США для захисту України від жорстокого незаконного вторгнення Путіна. Цей нагляд є життєво важливим для подальшої підтримки США та для забезпечення ефективності такої підтримки для захисту інтересів безпеки США за кордоном», – додав Маккол у своєму вступному слові перед голосуванням.
У коментарі, який Майкл Маккол надав Українській службі Голосу Америки, він наголосив, що впевненість у тому, що допомога використовується належним чином, лише посилить її прихильників.
«Зараз ми бачимо, як формується союз між Росією, Китаєм, Іраном та Північною Кореєю – проти вільного світу та демократії. Тому ми на боці України. Це – переломний час у нашій історії. І ми хочемо дати українцям зброю, яка їм потрібна, не просто для того, щоб вижити, але для того, щоб перемогти», – наголосив конгресмен Маккол, з яким розмовляла кореспондентка Голосу Америки Катерина Лісунова.
Вони вже звітують Конгресу про системи озброєння, які ми надаємо Україні, і про гуманітарну підтримку, яку ми надаємо Україні. Є детальний звіт про надане фінансуванняТед Ліу
Але інші конгресмени, з якими вона спілкувалася, вважають, що резолюція не пройде голосування ані в Палаті представників, ані в Сенаті, а отже, не стане обов’язковою до виконання.
Конгресмен-демократ від Каліфорнії Тед Ліу каже, що голосував «проти» резолюції в комітеті із закордонних справ, каже, що голосуватиме «проти» і в Палаті представників, бо вся допомога і так проходить ретельну перевірку, а додаткові перевірки – лише зайва витрата грошей.
«Ця резолюція не пройде і голосування в Сенаті США. Тому що ця інформація вже надається адміністрацією Байдена. Вони вже звітують Конгресу про системи озброєння, які ми надаємо Україні, і про гуманітарну підтримку, яку ми надаємо Україні. Є детальний звіт про надане фінансування. Натомість, запропонована резолюція лише додасть зайвої роботи, без видимих на те причин», – сказав конгресмен Ліу у розмові з кореспонденткою Української служби Голосу Америки Катериною Лісуновою.
«Мабуть, ніколи не було більшої перевірки зовнішньої допомоги США, ніж для допомоги Україні» – експерт
Низка експертів вважають, що занепокоєння, які висловлюють деякі члени Конгресу, переважно з правого крила Республіканської партії, не мають під собою реальних підстав.
Старший науковий співробітник Гудзонівського Інституту Люк Кофі каже, що багато з таких заяв, зокрема про те, що допомога Україні не проходить перевірку, базуються на міфах, а факти змальовують протилежну картину – «щодо нагляду та підзвітності, мабуть, ніколи не було більшої перевірки зовнішньої допомоги США, ніж для допомоги Україні».
«Понад 160 співробітників з 20 федеральних наглядових організацій беруть участь у роботі щодо відстеження допомоги США Україні. Лише минулого року Конгрес виділив 41 мільйон доларів для цієї роботи і на сьогоднішній день десятки звітів про те, куди спрямовується допомога США або уже готові, або є в процесі завершення. Але найголовніше, що не було жодних достовірних тверджень про те, що будь-яка допомога США була використана для чогось іншого, окрім її цільового призначення в Україні», – наголошує дослідник у серії твітів, які мають розвінчати міфи про американську допомогу Україні.
Ті, хто говорять про «відкриті чеки», або намагаються ввести вас в оману, або не мають поняття про те, що насправді відбуваєтьсяЛюк Кофі
У коротких відеороз’ясненнях Кофі говорить, що на відміну від широко поширених помилкових уявлень про дорожнечу допомоги для американців, насправді кожному американцеві підтримка України обходиться у 25 центів на день.
Він також додає, що більшість грошей, призначених на допомогу Україні ніколи не покидають територію США – вони ідуть на підтримку американського оборонного виробництва і американських робочих місць.
«Ті, хто говорять про «відкриті чеки», або намагаються ввести вас в оману, або не мають поняття про те, що насправді відбувається», – каже експерт.
Теза про «відкриті чеки» є популярною серед багатьох представників Республіканської партії в Конгресі. Як повідомляв Голос Америки на початку березня, її знову повторив спікер Палати представників Конгресу США республіканець Кевін Маккарті та один з імовірних кандидатів на посаду президента США губернатор штату Флорида Рон Десантіс.
Наступного тижня у Комітеті зі закордонних справ Палати представників планують провести публічне слухання щодо допомоги Україні з генеральними інспекторами міністерства оборони та державного департаменту щодо американської допомоги.
За словами голови комітету Майкла Маккола, це буде перший раз, коли вони будуть свідчити перед цим комітетом після повномасштабного вторгнення. «Але я можу вас запевнити, що це буде не остання наша зустріч з ними щодо цього питання», – заявив конгресмен Маккол.
Дивіться також:
- Голос Америки
Армія Китаю майже рівна США, вони не кращі, але скорочують розрив дуже швидко – генерал США Міллі
Найсерйознішим супротивником, з яким США стикаються цього століття, американський генерал Марк Міллі назвав Китайську Народну Республіку. Про це він сказав, виступаючи перед членами Конгресу. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США охарактеризував військо Китаю як “армію світового рівня” та “майже рівною США”. “Вони не кращі, але скорочують розрив дуже швидко” - заявив генерал.
Протистояння століття
Оцінку китайським спроможностям генерал Міллі дав у відповідь на побоювання законодавця від Республіканської партії Гарольда Роджерса, котрий висловив припущення, що у деяких аспектах США можуть “втрачати критичну конкурентну перевагу” над Китаєм і спитав, що потрібно зробити, щоб змінити “цю тенденцію”.
Історія цього століття потенційно буде описана, як протистояння США і Китаю, припускає генерал Міллі. З його слів, саме зростаюча конкуренція Китаю повинна стимулювати і оборонний бюджет Сполучених Штатів (розмова тривала саме під час представлення бюджетних пропозицій Пентагону у Палаті представників США).
Стосовно війни в Україні і Китаю, то міністр оборони Ллойд Остін, який також виступав на слуханнях, зауважив, що якщо Китай надасть підтримку Росії, то це “може призвести до конфлікту не лише у регіоні, а у всьому світі”.
Візит китайського лідера до Москви міністр назвав “знаком підтримки” та “шлюбом за розрахунком”: “Ми зараз не бачимо, щоб вони надавали якусь матеріальну підтримку Росії. Але ми стежимо за цим дуже, дуже уважно. Якби вони пішли цим шляхом, я думаю, це було б дуже тривожно для міжнародної спільноти. Але, звичайно, навіть ця демонстрація підтримки його [Сі Цзіньпіна - ред.] присутністю там [у Москві - ред.], я вважаю, дуже тривожна”.
“Ми не хочемо великої війни з Китаєм”
США повинні переконатися, що їх армія та можливості є значно сильнішими, ніж усі потужності потенційних супротивників, наголосив генерал Міллі. Він також додав, що йдеться про стримування, а не активний конфлікт.
“Ми не хочемо великої війни з Китаєм, – каже Міллі. – Ми хочемо запобігти цьому, і спосіб запобігання – це сильна, потужна армія, яка демонструє готовність бути задіяною у разі потреби, і щоб вони це чітко та однозначно розуміли”.
Він також зауважив, що міжнародна система переживає стрес, а Штати вперше в національній історії стикаються із протистоянням та конкуренцією із одночасно двома великими ядерними державам.
Аналізуючи Китай, Міллі зазначив, що упродовж останніх 40 з гаком років, спостерігається суттєве зростання багатства КНР - “найбільше зростання, включаючи тенденції Сполучених Штатів 1800-х років”. Це, за словами генерала, відобразилося на зміні балансу сил у глобальному вимірі, а також на китайській армії.
“Китайське військо просунулося від селянської піхоти до армії світового класу, яка є майже рівною США. Вони не кращі за нас [...] Але вони скорочують розрив дуже, дуже швидко.генерал Марк Міллі
“Їхнє військо просунулося від селянської піхотної армії в 1979 році до армії світового класу, яка є майже рівною Сполученим Штатам. Вони не кращі за нас. Їм для цього потрібно пройти довгий шлях. Але вони скорочують розрив дуже, дуже швидко. Ми зобов’язані переконатися, що ми залишаємося номер один у всі часи. Це допоможе зберегти мир. Якщо ми якимось чином відстанемо, залишимось позаду, це стане дуже небезпечним”, - сказав Марк Міллі.
Стримати Китай
Ллойд Остін додав, що мета Штатів, таким чином, “полягає в тому, щоб утримати Китай від прийняття необдуманого рішення в майбутньому”.
Він повторив раніше висловлену думку, що не вважає військові дії проти демократичного острова Тайвань неуникними, але переконаний, що для утримання ситуації у належному стані важливою є наявність діалогу. “Ви бачили, як я кілька разів звертався до свого колеги, і я продовжуватиму це робити. Я вважаю, що військові лідери повинні мати можливість спілкуватися один з одним, щоб керувати ситуацією, визначати наміри та багато іншого”, - наголосив Остін.
Міністр також наголосив, що назріваюча загроза Китаю в Тихому океані є центром пропонованого оборонного бюджету цього року, цитував високопосадовця Голос Америки.
«Це бюджет, який базується на стратегії та серйозності нашої стратегічної конкуренції з Китайською Народною Республікою», — сказав Ллойд Остін, додавши, що запропонований бюджет включає рекордні 9,1 мільярда доларів США на посилення присутності сил у Тихому океані, покращення оборони Гуаму та Гаваїв, а також активнішу співпрацю з тихоокеанськими союзниками та партнерами.
Так звана Тихоокеанська ініціатива стримування включає закупівлю двох швидкохідних підводних човнів типу «Вірджинія» та нового підводного човна класу «Колумбія», який має замінити підводні човни класу «Огайо», що незабаром будуть виведені з експлуатації.
Але в той час, як Китай додає близько 20 кораблів на рік до свого військового флоту, бюджет США пропонує вивести з експлуатації 11 кораблів і побудувати дев'ять.
Як повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден презентував свою пропозицію бюджету Сполучених Штатів на наступний фіскальний рік. Білий дім просить виділити на 2024 рік майже 7 трильйонів доларів. У разі ухвалення, витрати на оборону у 2024 будуть одними з найбільших за всю історію мирного часу у США.
Загальна сума оборонного бюджету перевищить 842 мільярди доларів (у 2023 він складав 816 мільярдів). У кошторисі відображені зусилля Пентагону протидіяти глобальним викликам і підтримувати безпеку Америки. Зокрема, у документі йдеться про загрози з боку Росії, змагання зі зростаючою технологічною перевагою Китаю та зусилля США модернізувати застарілу зброю.
50% американців вважають Китай найбільшим ворогом своєї країни. Такі дані опитування опублікував дослідницький центр Gallup.
- Голос Америки
Звіт ООН: Більшість українських військовополонених систематично зазнають тортур або жорстокого поводження
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила звіт про ситуацію з дотриманням прав людини на території воєнного конфлікту.
У документі мовиться, що українські військовополонені зазнають "систематичного" жорстокого поводження, включно з тортурами, під час захоплення або під час перебування на окупованих територіях або в самій Росії.
За словами слідчих ООН із дотримання прав людини, порушення стосувались як цивільних осіб в Україні, так і учасників бойових дій. Серед них – навмисні вбивства, свавільні затримання, насильницьке зникнення, катування та жорстоке поводження, а також сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.
"Військові дії продовжують призводити до вбивств та поранень мирних жителів, а також до руйнувань і пошкоджень цивільної інфраструктури. Напади на цивільні об’єкти ставлять під загрозу життя мирних жителів і змушують їх жити в принизливих умовах, підривають їхні права на охорону здоров’я, освіту, житло, їжу та воду", – заявила очільниця моніторингової місії ООН Матильда Богнер.
Автори звіту досліджували ситуацію в Україні від 1 лютого до 31 липня минулого року, перші півроку від російського повномасштабного вторгнення.
Представники ООН повідомили, що вони отримали «безперешкодний доступ» до місць утримання російських військовополонених на територіях, які контролює український уряд. Водночас їх не допустили на місце перебування українських військовополонених на територіях, які контролює Росія.
Автори звіту пишуть, що «переважна більшість» українських військовополонених були піддані «катуванням або жорстокому поводженню чи такому, що принижує гідність, з боку влади, яка їх утримувала».
Матильда Богнер додала, що таке жорстоке поводження з українськими військовополоненими «здається систематичним не лише після їхнього захоплення, але й після переміщення до місць інтернування» як на території підконтрольної Росії України, так і в самій Росії.
"Я наголошую, що заборона катувань і свавільного позбавлення життя є абсолютною і поширюється на всіх осіб у конфліктних та неконфліктних ситуаціях, і до цивільних, і до учасників бойових дій. Порушники мають бути притягнуті до відповідальності, а права жертв та їхніх родичів на правовий захист і правду мають бути забезпечені", – заявила Богнер.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомляє, що військові ЗСУ також інколи піддавали тортурам або жорстокому поводженню російських військовополонених. Здебільшого це ставалось під час захоплення або перевезення. Богнер закликала до розслідування усіх зловживань.
Дослідники ООН віддають належне українському уряду за розслідування та судові розгляди справ щодо порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини, скоєних під час нападу РФ. У документі також мовиться, що так звані «суди» на окупованих територіях проводили судові процеси, де бракувало прозорості, незалежності та неупередженості. Зокрема, вони засуджували цивільних людей за злочини, пов’язані з війною.
Дослідники ООН надають рекомендації Росії, Україні та міжнародній спільноті щодо покращення ситуації з правами людини в країні, захисту цивільного населення та посилення відповідальності.
“Кабінети інформатики, фізики, - нічого там не лишилося, одні руїни”. У Вашингтоні представили дослідження про знищення українських шкіл
За час повномасштабної війни в Україні постраждав 3051 заклад освіти, зокрема 1259 шкіл. Iз них 223 школи зруйновані повністю, частина з них були безпосередньою ціллю атаки російських військ. Про це йдеться в дослідженні “Війна та освіта: Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи” аналітичного центру Cedos на замовлення благодійного фонду savED, яке представили в четвер, 23 березня, у Вашингтоні.
Під час конференції у Вашингтоні, на якій були присутні представники освітніх фондів, Світового банку та урядових установ США, автори дослідження навели статистику, а також показали відеозаписи зі свідченнями вчителів та учнів про мародерство та руйнування російськими військовими навчальних закладів і шкільного майна.
За даними дослідження, найбільша кількість шкіл за час повномасштабної війни постраждали в Донецькій (328) і Харківській областях (304), понад 100 освітніх закладів – у Миколаївській, Київській, Луганській та Херсонській, 97 шкіл – в Запорізькій області. У Чернігівській області від бойових дій пошкоджено 70 шкіл та дві повністю зруйновані.
Де були фотографії наших випускників, залишилися тільки сліди від ворожого снаряду
“У фойє біля учительської, де все приміщення було облаштоване стендами з історією закладу, де були фотографії наших випускників, залишилися тільки сліди від ворожого снаряду, який потрапив у наш заклад освіти і зруйнував його. Було повністю зруйновано навчальні кабінети інформатики, фізики, хімії, кабінет захисту України з усім обладнанням, нічого там не залишилося, одні руїни”, - розповів директор Михайло-Коцюбинського ліцею на Чернігівщині Микола Шпак.
Селище на Чернігівщині, в якому розташований ліцей, понад місяць перебувало в окупації. Російські загарбники поцілили в нього ракетою на початку березня. “Пил, скло, шифер, уламки, шоковий стан, сум, злість, розчарування, незрозуміло для чого це все і яка мета цього всього,” - ділиться емоціями Микола Шпак.
“Мені було дуже боляче, коли я почула, що в мою школу потрапив снаряд”, - пригадує Любов, учениця 7 класу Михайло-Коцюбинського ліцею.
“Ми знали, що є приліт у нашу школу. А потім з'явилися фотографії, що це дійсно була правда. Вперше від вибуху дитина плакала, і вдруге, коли дізналася, що у школу вона більше не піде”, - згадує Наталія Кузнєцова, мама чотирикласника школи №20 міста Чернігова.
Директорка Богданівського ліцею Людмила Дейко розповіла про злочини росіян на Київщині, які знищили ліцей, де до повномасштабного вторгнення навчався 401 учень: “До нас російські військові зайшли 8 березня, і відразу зайняли нашу школу, використовували її як штаб, місце проживання та як шпиталь. І вони там до кінця окупації проживали. 29 березня, коли вони відступали, вони підпалили школу”.
"На території школи на асфальті видно сліди їхніх гусениць, їхньої бронетехніки, вони виїжджали сюди на стадіон, звідси їм було зручно стріляти", - розповів директор Андріївської гімназії на Київщині Леонід Хоменко.
За даними дослідження, в багатьох випадках, навіть якщо приміщення і територія школи не постраждали, росіяни розкрадали шкільне майно. Серед викраденого, пошкодженого або зруйнованого майна – комп’ютерна техніка, спортивне та туристичне приладдя, інструменти зі шкільної майстерні, а також столове приладдя та посуд, продукти харчування, мийні засоби, особисті речі.
Росіяни крали зі шкіл столове приладдя та посуд
Крім того, внаслідок окупації та бойових дій були знищені, пошкоджені та втрачені 1874 шкільні автобуси.
До учасників конференції у Вашингтоні через відеов'язок звернувся новопризначений міністр освіти України Оксен Лісовий. Він закликав допомогти Україні із облаштуванням бомбосховищ для дітей, транспортом для шкіл та технічним оснащенням. За його словами, до нового навчального року в освітніх закладах необхідно облаштувати 11 тисяч бомбосховищ із загальним бюджетом у майже 1 млрд доларів. “Це потрібно для того, щоб діти могли піти в школу 1 вересня в безпечний простір”, - розповів Лісовий. Також він наголосив на важливості цифрового забезпечення учнів та вчителів: “Освітня версія “танкової коаліції” - нам потрібна інтернетно-планшетна коаліція! Величезна потреба у цій галузі, адже майже 100 тисяч вчителів без девайсів. Без доступу до мережі у нас близько 3 тисяч закладів освіти”, - зазначив Лісовий.
Нам потрібна інтернетно-планшетна коаліція
Заступник генерального директора Глобального партнерства з освіти США Чарльз Норт запевнив, що Україні не потрібно буде "змагатися" за кошти для відновлення освіти та нагадав, що у 2022 році Україна стала членом американської платформи для зміцнення систем освіти в країнах, що розвиваються. "Ще до того, як Україна приєдналася до партнерства в листопаді минулого року, для України вже було виділено 40 млн доларів, тому конкуренції тут немає. Питання в тому, щоб залучити більше ресурсів та привести ці ресурси у відповідність із потребами", - зазначив Норт.
Допомоги з фінансуванням потребують не лише навчальні заклади, а й окремі сім'ї, адже, за даними дослідження, найчастіше українські учні використовують для дистанційного навчання телефони. При цьому деякі школярі використовують телефони батьків і не мають можливості доєднуватися до занять, якщо ті йдуть на роботу й забирають гаджети з собою. Якщо ж основним гаджетом для навчання є ноутбук, його учні зазвичай мають ділити з іншими членами родини.
Дивіться також:
- Голос Америки
Літак Лукашенка, БелАз, МАЗ – під санкціями США
Міністерство фінансів США ввело нові санкції проти режиму Олександра Лукашенка в Білорусі. До санкційного переліку включено дев'ять осіб, три установи, також передбачено блокування літака Лукашенка. Окремо Державний департамент США в п'ятницю ввів візові обмеження проти 14 осіб, включаючи посадовців режиму, які "долучені до погроз та залякувань білоруського народу".
"Ці дії також підкреслюють готовність Сполучених Штатів притягнути до відповідальності режим в Мінську, через його співучасть у невиправданій війні, яку Російська Федерація обрала вести проти України", - йдеться в заяві Мінфіну США.
Заступник міністра фінансів США Браян Нельсон наголосив на тому, що державні підприємства Білорусі допомагають режиму вести репресії проти народу. "Ми віддані тому, щоб запроваджувати витрати на режим Лукашенка за придушення демократії та підтримку війни, яку за власним вибором веде Путін", - наголосив посадовець.
Так, Білоруський автомобільний завод БелАз, який вже перебуває під санкціями ЄС та Канади, а також Мінський автомобільний завод МАЗ, потрапив під санкції США за репресії проти протестувальників – працівників заводу. Обидва заводи значне джерело надходжень для режиму.
Лідерка білоруської опозиції закликає відрізняти режим Лукашенка та народ Білорусі
Цього тижня у Вашингтоні з візитом перебуває лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська. В інтерв`ю кореспондентці Голосу Америки Наталці Пісні вона сказала, що прагне пояснити, що війна в Україні не може закінчиться без звільнення Білорусі від режиму Лукашенка а також закликала відрізняти режим Лукашенка від білоруського народу.
"Іноді мені здається, що на Білорусь зараз не звертають уваги, і деякі політики не розуміють, як доля Білорусі пов'язана з долею України. (Я маю на меті – ред.) пояснити тут, що війна не може завершитися, поки Білорусь не буде вільною", - каже Тихановська.
"Ми як нація завжди були з українцями. Наші мужні люди всередині країни, незважаючи на репресії, намагаються допомогти українцям, чим можуть в цій ситуації. Тому майбутній уряд Білорусі напевно матиме добрі відносини з українським урядом", - заявила політик.
До роботи над статтею долучилась журналістка Наталка Пісня.
Форум