Спеціальні потреби

Актуально

Вашингтонський інститут танцю пульсує музикою, вібрує рухами

Щоліта Вашингтонський інститут танцю запрошує до себе молодь, яка прагне навчитись танцювати. Програму розробив Фабіан Барнс. Свого часу танці змінили його власне життя, закинувши з незаможної дільниці Сіетла на найвідоміші сцени світу.

Більшість учнів тут отримують стипендії, зумовлені фінансовими потребами. Барнс зазначає, що починав цю програму, маючи на увазі як раз дітей з бідних родин:

«Зазвичай ці діти не мають можливості займатись в реальних закладах танцю».

Барнс виростав в районі міста, де навчальні танцювальні заклади були недоступними. Йому було 11 років, коли він виявив пристрасть до танцю. За його словами, він бачить себе в своїх теперішніх учнях:

«Для мене танці сприяли визначенню мого життя і моєї долі – тож я бачу в цих учнях те саме, що було притаманне мені 15 років тому».

З дев’ятої ранку і до четвертої школа пульсує музикою і вібрує рухами. Старші учні вже примірюють для себе дальшу кар’єру, молодші – поки що просто насолоджуються рухом. Багато молодих танцюристів повертаються сюди з року в рік, каже молода танцюристка:

«Я танцюю вже довго, від п’яти років.... Це робить мене щасливою, хоч це і важко».

Барнс знає, що багатьох танці приваблюють, бо це приносить задоволення. Але він наголошує, що користь від цього заняття є неоціненною:

«Треба вправлятись, вправлятись, вправлятись, поки не будеш робити правильно. І це вміння досягати правильності допомагає будь-де: в студії, при навчанні, в домашніх справах – поступово вгризатись у завдання, поки не виконаєш його».

Багато тутешніх учнів мають і інші потреби. Тож тут їм пропонують курси розв’язання конфліктів і правильного харчування. А банківський менеджер Рене Вільямс-Вайт учить їх фінансам:

«Дуже важливо навчати фінансовій грамоті в кожній громаді, і зокрема там, де в дітей не дуже великі можливості. Вони повинні усвідомити, що гроші – це не самоціль; гроші є шляхом досягнення поставлених цілей».

Фабіан Барнс започаткував цю літню програму понад 20 років тому. Дивлячись назад, він пишається досягненим:

«Найкраще для мене особисто тепер, коли я більше не є професійним танцюристом, є бачити силу, яка змінить життя цих молодих людей так само, як вона змінила моє життя».

Всі новини дня

Голлівудська зірка і посол Доброї Волі ЮНІСЕФ Орландо Блум - в Україні. Відео

Голлівудська зірка і посол Доброї Волі ЮНІСЕФ Орландо Блум - в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:12 0:00

Голлівудська зірка і посол Доброї Волі дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, Орландо Блум, - в Україні.

Як в США та інших країнах світу реагують на заяви Путіна про розміщення ядерної зброї у Білорусі. Відео

"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізації в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.

У Німеччині обшукали будинок пари, яка збирала гроші для допомоги російській армії в Україні 

Поліція Німеччини. Фото: AP/Michael Probst 

У Німеччині правоохоронці провели обшук в будинку пари проросійських активістів. Як повідомляє видання Reuters із посиланням на німецьку прокуратуру, шукали докази закупівлі радіотехніки для російських військових.

У січні видання Reuters повідомило, що Макс Шлунд та його партнерка Олена Колбаснікова збирали в Німеччині пожертви й передавали їх на російських військових, що воюють в Україні. Ці кошти призначались на закупівлю солдатам рацій, навушників і телефонів, що є всупереч санкціям Євросоюзу, де заборонене постачання або фінансування закупівлі певних товарів для російської армії, зокрема радіотехніки.

За німецьким законодавством, порушення санкцій передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, повідомляє Reuters.

Після обшуку правоохоронці вилучили у пари комп’ютери та письмові документи, повідомив представник прокуратури Кельна Ульф Віллун.

Прокуратура має визначити, чи порушили Шлунд та Колбаснікова німецьке законодавство про зовнішню торгівлю та платежі, де прописані міжнародні санкції, та чи діяли вони всупереч кримінальному кодексу Німеччини, який передбачає покарання за схвалення злочинні дії.

Reuters із посиланням на німецькі ЗМІ повідомляє, що раніше пара демонструвала символ Z та поширювала інформацію про набір до військових контрактників у Росії.

Раніше Колбаснікова називала повідомлення Reuters про збір коштів для російських солдатів "брехнею та провокацією".

У соціальних мережах у понеділок вона заявила, що вважає дії німецької влади «беззаконням». Жінка закликала прихильників приєднатись до протесту в Кельні 29 березня проти так званої "русофобії".

Раніше цього місяця МЗС Росії називало Колбаснікову жертвою переслідувань з боку німецької влади.

США не бачать ознак того, що Росія планує застосувати ядерну зброю - Карін Жан-П'єр

Речниця Білого дому Карін Жан-П'єр на брифінгу у Вашингтоні в понеділок, 27 березня. REUTERS/Jonathan Ernst

США не бачать ані причин для зміни власної стратегічної ядерної позиції, ані ознак того, що Росія планує застосувати ядерну зброю. Про це заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр на брифінгу в понеділок, 27 березня.

Відповідаючи на запитання журналістів, якою буде реакція адміністрації президента США Джо Байдена на заяву президента Росії про намір розмістити російську тактичну ядерну зброю в Білорусі, Карін Жан-П'єр відповіла: "Ми плануємо продовжувати стежити за наслідками. Ми не бачимо ані причин для коригування нашої власної стратегічної ядерної позиції, ані ознак того, що Росія має намір застосувати ядерну зброю. Ми, як і раніше, віддані колективному захисту НАТО, але не бачимо причин прямо зараз змінювати чи коригувати нашу позицію."

Раніше у понеділок координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі також заявив, що Вашингтон не бачить ознак переміщень тактичної ядерної зброї РФ чи готовності використати ядерну зброю або зброю масового ураження в Україні.

Як повідомляв Голос Америки, експерти звертають увагу, що слова Путіна про намір Росії розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі пролунали через 4 дні після спільної заяви із лідером Китаю Сі Цзіньпіном про недопустимість розміщення ядерної зброї на території третіх країн.

Українська школа у Вашингтоні відзначила 60-річчя з рекордною кількістю учнів

Школа українознавства імені Тараса Шевченка у Вашингтоні, святкування закінчення навчального року, 1968 р.

Уже 60 років у Вашингтоні працює українська школа. Це не просто навчальний заклад, де вивчають історію та культуру України, а місце, довкола якого гуртується українська громада з американської столиці та околиць. Школа українознавства імені Тараса Шевченка була заснована емігрантами після Другої світової війни, а тепер надає підтримку дітям переселенців з України і має рекордну за час існування кількість учнів.

Першим директором школи був Петро Оришкевич, викладач географії зі Львівщини, родину якого переслідував сталінський режим. Оришкевич прибув до США у 1949-му році, працював в американській Службі військових карт, і викладав географію серед дітей емігрантів.

Перший директор Школи українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні Петро Оришкевич
Перший директор Школи українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні Петро Оришкевич

Для уроків тоді використовували різні приміщення, розповіла директорка Школи українознавства імені Тараса Шевченка Тетяна Мурза: “Школа насправді існує ще з 50-х років, хоча в той час, в 50-ті, школа існувала при церквах католицьких, православних, в оселях людей, в той час вони збиралися маленькими групами, і вже в 1963 вони організували загальну велику школу”.

Зрештою, завдяки коштам батьків, почали винаймати шкільні приміщення. Уже понад 20 років по суботах українська школа орендує класи в одній зі звичайних американських шкіл. Переїздили сюди під керівництвом тодішньої директорки Марійки Юрах. Вона пригадує, як обрали приміщення для школи: "Коли ми шукали приміщення, ця школа мала жовто-блакитні стяжки фарби вгорі помальовані, і це знак того, що це мало бути наше приміщення".

Марійка Юрах вчителювала в українській школі у Вашингтоні понад 30 років, п'ять із них була директоркою. "Для мене не було проблемою працювати з понеділка по п'ятницю, а в суботу йти до української школи. Найскладнішим днем була п'ятниця, бо іноді були дзвінки, що той чи інший учитель не може приїхати в суботу, це було моє єдине застереження", - з усмішкою згадує пані Марійка.

Колишня директорка пригадує, що на початку року школярів доводилося заохочувати навчатися в суботу: "Їхні однолітки мали спортивні заняття, всі їхні приятелі не ходили на навчання в додатковий день, а потім я бачила, що ті дівчата і хлопці, які нарікали, приводять уже своїх дітей сюди, і дуже раді, що школа ще існує і дає їм можливість вивчати історію, культуру, мову, а також товариство".

Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні, 1971 р.
Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні, 1971 р.

Одна з таких учениць - Наталія Дика, народилася у США в сім'ї емігрантів з України. Раніше з сестрою вона щосуботи ходила до української школи, тепер приводить своїх сина та доньку: "Це та сама школа, той самий будинок, де мої діти тепер, і я маю дуже гарні спогади, тут було моє товариство. Нам було важливо вивчити українську мову, навчитися читати, і про культуру дізнатися, не було іншого способу нам навчитися".

Від офіційного заснування і донині у школі викладають п'ять основних предметів: українську історію, географію, літературу, мову та культуру. Навчають від дошкільнят до 10 класу. Наприкінці кожного навчального року проводять обов'язкові іспити. Не всі вчителі у цій школі педагоги за освітою, більшість із них поєднують викладання по суботах із робою в інших галузях. Наприклад, вчителька співів, Ольга Кройтор, по буднях працює в Міжнародному валютному фонді. Головний її стимул під час викладання по суботах, як і в багатьох інших учителів, - бажання передати дітям українські традиції. "Багато батьків кажуть, що ті пісні, які діти вивчають протягом суботи, вони співають потім вдома самі. Діткам подобається, їм це цікаво, нам від цього приємно", - розповіла Ольга Кройтор.

Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні
Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні

Підручники для школи колись шукали по всьому світу, до Вашингтона їх надсилали навіть з Канади та Австралії. Вони призначені діткам, для яких українська є другою мовою. У школі є своя "мобільна" бібліотека українських книг. Оскільки приміщення орендують лише по суботах, батькам доводиться привозити бібліотеку щотижня і потім забирати її. "Ми повинні це робити, але і дітки, і дорослі завжди можуть прийти і вибрати собі книги. Щороку ми проводимо читацький марафон, коли діти читають книги і отримують призи за найбільше прочитаних книг", - розповіла Тетяна Мурза.

З моменту заснування у школі щороку було близько сотні дітей, цьогоріч їх удвічі більше. Переселенка з України Оксана Пустовіт розповіла, що як тільки переїхала до США із дітьми, відразу ж почала шукати українську школу: "Це дійсно зв'язок і місточок з нашою землею. Тут ми знайшли свою спільноту, тут ми можемо ставити різні запитання побутового характеру, культурного характеру. Кожної суботи, кожного ранку діти чекають, щоб піти до школи, це така дуже незвичайна подія".

П'ятикласник Федір Пустовіт, переселенець з України, часто розповідає однокласникам, які виросли у США, і про сучасну Україну, і про рідний Київ: "Мені ця школа подобається, бо вона українська, бо ми вчимо про Україну, я люблю вчити про Україну".

Для охочих дізнатися про Україну ще більше, після уроків проводять заняття юнацьких організацій: ПЛАСТУ і Спілки української молоді. Через зростання популярності до України у школі планують відкрити заняття і для дорослих, для вивчення української мови та пісень.

Дивіться також:

Уже 60 років у Вашингтоні діє українська школа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:04 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG