Спеціальні потреби

Актуально

«Україна поза НАТО не має шансів зберегти свою свободу», перший міністр оборони Морозов

Костянтин Морозов у якості міністра оборони України на першій зустрічі з генеральним секретарем НАТО Манфредом Вернером у Києві 23 лютого 1992 р.

Костянтин Морозов, який став першим сучасним українським міністром оборони, каже, що упродовж багатьох років він утвердився в думці про потребу вступу України в північноатлантичний альянс, але зауважує, що українське суспільство ще недостатньо усвідомлює крайню необхідність членства в оборонному союзі.

Україна поза НАТО просто не має шансів зберегти свою свободу, територіальну цілісність і незалежність.
Костянтин Морозов

В інтерв’ю «Голосу Америки» Морозов, колишній генерал радянської армії, розповів, що про НАТО у нього склалося позитивна думка ще з перших контактів у Брюсселі 1992 року, з яких він повертався «вже зрозумівши, що протистояти викликам загроз воєнній безпеці наша країна самотужки не зможе».

«Мої погляди з часом лише зміцнювались, і на цей час я вважаю, що Україна поза НАТО просто не має шансів зберегти свою свободу, територіальну цілісність і незалежність», - стверджує він.

77-річний Костянтин Морозов наполягає, що за останні 30 років ще до російської агресії 2014 року бачив, що Росія «ніколи не була щирою у наших міждержавних стосунках і становила для України потенційну загрозу територіальній цілісності і державності».

«Несправедлива позиція в питаннях правонаступництва одразу після розвалу Союзу (СРСР), регулярні шантажування з енергоносіями, періодичні територіальні претензії, незаконні вимоги щодо української внутрішньої політики, протидія нашому вибору в сфері міжнародної політики безпеки, втручання в роботу уряду - все це було ознаками постійної напруги, що не виключала критичних загострень», - перераховує Морозов.

Він вказує на «наполегливість, з якою на початку 90-х і пізніше РФ (Російська Федерація) відстоювала базування російського флоту в українському Криму» і вказує, що ті російські бази поступово зміцнювались «як військова загроза Україні в межах її кордонів», а потім «підрозділи ЧФ (Чорноморського флоту Росії) першими були використані для захоплення спочатку влади, а після того і території півострова».

Костянтин Морозов, очолюючи новостворене міністерство оборони України з 3 вересня 1991 до 4 жовтня 1993 року, керував перетворенням базованих на українській території частин Радянської армії на збройні сили України.

Він зокрема наполягав, що і усі об’єкти й кораблі радянського Чорноморського флоту на українській території мали належати Україні, але уряд на чолі з президентом Леонідом Кравчуком погодився 1993 року на компромісне рішення, щоб частину флоту, включно з базами в Криму, залишила за собою Росія.

Морозов пішов у відставку, перейшовши через кілька років на дипломатичну роботу, і з 2005 до 2007 року він був головою місії України при НАТО.

Рівень підтримки НАТО «не відображає серйозності моменту

Костянтин Морозов зараз говорить про «помилкову багаторічну державну оборонну політику», а роки правління Віктора Януковича 2010-14 називає часами «антинародної влади», яка зруйнувала здатність України захищатися.

Я не спостерігаю відповідного до ситуації збільшення в суспільстві рівня усвідомлення причини (російської агресії) саме через відсутність військово-політичного союзника України.
Костянтин Морозов

В інтерв’ю Морозов визнає, що російська агресія проти України 2014 року мобілізувала українське суспільство і показала його «готовність до збройного захисту своїх земель».

Проте він наголошує, що «самосвідомість громадян зростала шаленими темпами, але, на жаль, не в питанні пошуку союзника».

«Мобілізація суспільства в питанні необхідності членства в НАТО як гаранта воєнної безпеки, в очікуваному мною обсязі не відбулась», - сказав Морозов «Голосу Америки».

На його думку досі не сталося «чіткого визначення причинно-наслідкових зв'язків між прорахунками попередньої оборонної політики України і “несподіваним” збройним нападом на нашу країну».

Схвалюючи зростання підтримки НАТО в українському суспільстві, Костянтин Морозов стурбований, що кількість прихильників членства України в альянсі «все ще не відображає серйозності моменту».

В оприлюднених 2020 року результатах опитування Центру Разумкова і Центру «Социс» 47,7% опитаних українців сказали, що проголосували б за вступ в НАТО на можливому референдумі.

Підтримка членства України в альянсі залишається низькою особливо у південних та східних регіонах, де опитування навесні 2021 року Центром міжнародної безпеки виявило лише 26% прихильників вступу в НАТО і майже 40% тих, хто проти.

Чинний міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у статті для американського аналітичного центру Атлантична рада під заголовком «Чому Україна досі не в НАТО» головною перешкодою українського вступу називав поєднання «міфів і побоювань» серед членів організації.

Позаблоковий статус

Британський аналітичний центр Chatham House у новому дослідженні також вказує, що поширені на Заході помилкові уявлення можуть бути однією з перешкод розширення НАТО, але і внутрішні українські політичні процеси щодо євроатлантичної інтеграції розвивалися з поворотами.

Перша українська Воєнна доктрина, затверджена Верховною радою 1993 року, проголошувала: «Дотримуючись позаблокового статусу, Україна сприяє створенню надійних міжнародних механізмів та загальноєвропейської структури безпеки...».

1995 року в інтерв'ю для проекту Усна історія України Костянтин Морозов говорив, що в ті роки принцип позаблоковості для українських політиків-державників означав насамперед стримання від залучення України до очолюваних Москвою політично-військових об’єднань з пострадянськими державами.

На початку двохтисячних Україна з президентом Леонідом Кучмою заявила про курс на «євроатлантичну інтеграцію», а за часів президента Віктора Ющенка навіть намагалася подати заяву на початок Плану з набуття членства в НАТО.

Але гаслом позаблоковості скористалися сили на протилежному боці політичного спектру України, коли Віктор Янукович 2010 року у якості президента проголосив про відмову від українського курсу на приєднання до альянсу.

На думку Костянтина Морозова навіть зараз рівень підтримки членства України в Північноатлантичному альянсі недостатній, а «рівень підтримки НАТО як ціннісного вибору ще менший».

«Я не спостерігаю відповідного до ситуації збільшення в суспільстві рівня усвідомлення причини (російської агресії) саме через відсутність військово-політичного союзника України», - зауважує Морозов.

Він вважає, що проблема не лише у браку знань українців про НАТО та у впливі радянських «міфів», але й у ролі «ворожої спецпропаганди».

В теперішній ситуації Костянтин Морозов вважає, що Українським політикам і далі треба працювати над просуванням до вступу в НАТО, але вказує, що в умовах війни з Росією навіть перспектива отримання ПДЧ (Плану дій щодо членства) «наразі не надасть нам переваг».

«Нам потрібно, зберігаючи перспективу набуття членства в Альянсі, домогтися статусу Основного союзника США поза НАТО (MNNA). Це, як на мене, має бути одним з головних питань порядку денного наших переговорів з адміністрацією Байдена», - вважає Морозов.

Нагальним він називає «відновлення довіри союзників» до інтеграційних намірів України.

«Почати хоча б з призначення Глави Місії, посла до НАТО і військового представника України при штаб-квартирі», - підкреслює Костянтин Морозов факт тривалої неукомплектованості українського представництва в альянсі.

Дивіться також: Перший день саміту лідерів Великої Сімки: головне. Відео

Всі новини дня

Фінляндія закриває кордон для туристів з Росії, вказуючи на мобілізацію в РФ

Більше 50 000 росіян перетнули кордон з Фінляндією за тиждень, після того, як Путін оголосив мобілізацію

Починаючи з п'ятниці Фінляндія обмежить пропуск росіян через фінський кордон.

Уряд країни вказав на шкоду для міжнародних відносин Фінляндії, яку несе швидке збільшення потоку російських туристів через фінський кордон, на тлі мобілізації, заявили в уряді.

"Російське вторгнення та оголошена Росією мобілізація змінили ситуацію в Європі, - йдеться в офіційній урядовій заяві Фінляндії. - Уряд вважає, що російська мобілізація та швидке зростання надходження туристів, які прибувають до Фінляндії та переїздять транзитом, наражають на небезпеку міжнародну позицію Фінляндії та міжнародні відносини".

Раніше цього місяця інші чотири країни Європейського Союзу, які межують з Росією, почали не пропускати російських туристів, кажучи, що вони не мають подорожувати, поки їхня країна воює проти України.

Польща, Естонія, Латвія та Литва ввели нові обмеження, а Фінляндія на той час залишала кордон відкритим, хоча і скоротила кількість візових інтерв’ю, доступних для російських мандрівників.

Міністр внутрішніх справ Фінляндії Кріста Мікконен у вівторок висловилась за будівництво огорожі між Фінляндією та Росією. Кордон між двома країнами складає 1 300 кілометрів і посадовиця підтримала побудову огорожі на тій частині кордону, де реєструють найбільшу кількість незаконних перетинів.

«Перемога настане тоді, коли останній російський солдат покине Крим по тому довгому мосту». Американські генерали про третій етап війни

Керченський міст, що з’єднав Росію та Кримський півострів, було відкритто у травні 2018 року, через 4 роки після анексії Криму Росією. (Олександр Нємєнов/Pool Photo через AP)

Українські Збройні Сили продовжують контрнаступ відразу на двох напрямках – на півдні та на півночі країни, і на думку американських військових експертів, Україна стоїть на порозі третього етапу війни, який має завершитися звільненням всієї території України, включно з Кримом та побудовою сучасної армії в Україні.

Про це американські генерали у відставці говорили на конференції Центр аналізу європейської політики (CEPA), американський аналітичний центр США, який займається дослідженням Центральної та Східної Європи.

Використовуючи ретельне планування, західну зброю та військове мистецтво, українці просуваються до своїх цілей, каже колишній командувач армії США в Європі Бен Годжес. На його думку, лише час може показати, чи настав поворотний момент війни, але напевно українські сили створили «незворотній імпульс».

«Крим буде непростою битвою для України» – генерал Гертлінг

Як каже американський генерал, далі на шляху українських військових – ліквідація російських сил поблизу Херсона, а звідти – прямий шлях на Крим. За його словами, півострів є суверенною українською територією і ніхто не має права заборонити українцям його визволяти.

«Перемога настане, коли останній російський солдат покине Крим по тому довгому мосту. Коли українці отримають HIMARS чи іншу зброю далекого радіусу дії, які будуть досягати російських баз в Криму, визволення Криму буде лише питанням часу», – каже Годжес, який нині є радником правозахисної організації Human Rights First.

Самою артилерією територію взяти не можна, потрібні сухопутні війська
Марк Гартлінг

Питання Криму, на думку експертів, все ж є окремим питанням, попри те, що жодна демократична країна не визнає його анексію Росією в 2014 році. Колишній генерал-командувач армії США в Європі Марк Гертлінг каже, що Крим не лише був під контролем Росії протягом восьми років, але півострів є ще стратегічно важливим для Російського чорноморського флоту, військово-повітряних баз та іншої військової інфраструктури.

«Це буде непростою битвою для України, бо навіть для того, щоб потрапити на півострів є лише кілька доріг через територію, яка складається з кількох дрібних острівців. Тому з точки зору конвенційної війни буде важко навіть потрапити на територію Криму. Бо росіяни, коли здійснили вторгнення в Крим у 2014 році, використовували флот та сили спеціального призначення. А в українців зараз флоту немає. Самою артилерією територію взяти не можна, потрібні сухопутні війська», – каже генерал (у відст.) Гертлінг.

Якщо Україна вирішить повертати Крим воєнним шляхом, США сказали, що вони це підтримають, нагадує генерал офіційну позицію Вашингтона.

Але, для Путіна, на думку Гертлінга, Крим є питання престижу, і тоді в хід може бути пущено і стратегічні бомбардувальники і військово-морський флот, який досі використовувався не вповні.

«Питання, яке можна задати після того, як ми побачили, наскільки небоєспроможними були їхні наземні війська, чи і флот є такий самий? Можливо, але він все ж таки є і з цим треба рахуватися», – каже він.

Для звільнення України потрібна сучасна армія, і вона будується

Військова підтримка США нині складає 15 мільярдів доларів, але для того, щоб модернізувати українську армію потрібна не лише зброя, потрібні навчання, спеціальна підготовка, і українці, за словами генералів, швидко адаптуються.

Як каже Гертлінг, на першому етапі війни українцям постачали стінгери і джавеліни, які були відносно нескладною, але ефективною зброєю. На другому етапі українці отримали HIMARS, артилерійські системи «вбивчої точності», які допомогли знищити російські ланцюги постачання, командні пункти та в результаті перехопити ініціативу у війні.

«Щодо третього етапу, то на ньому будуть потрібні конвенційні сили, танки, піхота, артилерія, інженери, хороша військова розвідка, яка забезпечує надійну інформацію, система постачання, яка працює належним чином на фронті протяжністю від 1500 до 2500 кілометрів, на все це потрібен час», – каже Гертлінг.

Він зауважує, що в Україну починають надходити мобільні одиниці обладнання, не лише танки, але інші автомобілі, які можуть маневрувати на полі бою, до цього процесу підключилися інші країни-партери. Також, важливою підготовка військових, якою займаються декілька країн в Європі, але переважно Велика Британія, Скандинавські країни. Тобто, за словами Гертлінга, для наступного етапу війни Україні потрібна сучасна армія, і вона зараз створюється.

Щодо постачання артилерії далекої дії, яка потрібна для наступного етапу українського контрнаступу, то, на думку генерала Годжеса, її потрібно було постачати ще раніше, бо побоювання, що американська зброя означатиме ескалацію до рівня Третьої світової війни, не реалізувалися. І як каже Годжес, Вашингтон лише «стримував сам себе».

За його словами, 15 мільярдів військової допомоги – це величезні гроші, і інші країни також допомагають. Але потрібно ставити питання інакше – чи достатньо цього для перемоги.

«Якщо логісти вам кажуть: ми привезли 10 тисяч галонів палива. Ви кажете: «Чудово. Але мені потрібно 30 тисяч». Тому важлива не сама цифра допомоги, а наскільки вона відповідає тій, яка потрібна для перемоги», – пояснює генерал.

Приймаючи нагороду в категорії «Борці за свободу», яку Центр аналізу європейської політики присудив цього року всім українцям, які борються за свободу України, міністр оборони України Олексій Резніков сказав, що українці довели, що «ми можемо воювати, і ми готові перемагати, але нам потрібна зброя».

«Ця зброя допоможе, допоможе зміцнити Європу та східний кордон НАТО. Я закликаю всіх, хто зараз відзначає українську боротьбу за свободу, допомогти нам отримати зброю. Єдиною дорогою до миру наша перемога», – сказав Резніков.

У середу, 28 вересня, Міністерство оборони США оголосило про додаткову безпекову допомогу Україні в розмірі близько 1,1 мільярда доларів США. Допомога включає 18 додаткових ракетно-артилерійських системам високої мобільності (HIMARS), боєприпаси до них, 150 броньованих багатоцільових машин високої мобільності (HMMWV), 150 тактичних машин та іншу зброю та військове спорядження.

Дивіться також:

CША оголосили новий пакет військової допомоги Україні. ЧАС-ТАЙМ
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:35 0:00

Майже 2 мільйони залилишись без струму у Флориді, через штормові вітри

Ураган "Іан" в бухті Шарлотт, Флорида, 28 вересня 2022 року

Майже 2 мільйони людей залишились без струму, через тропічний шторм «Іан» у штаті Флорида, США.

Синоптики попередили про рекордну, небезпечну для населення повінь у центральній частині штату. Очікується, що штормовий вітер перейде з північно-східного узбережжя Флориди в Атлантичний океан десь у четвер, а потім знову дістанеться берега на південному сході Сполучених Штатів.

Вулиці міста Форт Маєрс у Флориді затоплено через ураган "Іан"
Вулиці міста Форт Маєрс у Флориді затоплено через ураган "Іан"

Національний центр спостереження за ураганами США заявив, що очікує, що сила шторму зменшиться за четвер, але він може знову набути сили урагану, коли наблизиться до Південної Кароліни в п’ятницю. Синоптики повідомили, що на північному сході Флориди та в прибережних районах Джорджії та Південної Кароліни може випасти 10-20 сантиметрів опадів, у деяких районах їхня кількість буде більшою.

У четвер на початку шторму максимальна швидкість вітру становила близько 100 км/год.

В середу поблизу Кайо-Коста ураган дістався берега, постійна швидкість вітру досягала майже 250 км/год разом із повінню та сильними дощами, які затопили прибережні райони.

Місто Пунта Горда, Флорида, 28 вересня 2022 року
Місто Пунта Горда, Флорида, 28 вересня 2022 року

Офіційні особи служб штату з надзвичайних ситуацій повідомили, що рятувальники, включно з тими, що працюють на суші, морі та в повітрі, готові розпочати рятувальні роботи .

Офіс шерифа округу Кольєр заявив, що в середу здійснив щонайменше 30 рятувальних операцій, і попередив жителів, що четвер, ймовірно, буде «розчаровуючим і сумним для багатьох», оскільки люди почали оцінювати збитки від шторму. Округ був одним із кількох, де запроваджено нічну комендантську годину.

«Ми будемо поруч, щоб допомогти вам очистити та відбудувати, щоб допомогти Флориді знову рухатися, — сказав президент США Джо Байден у середу. - І ми будемо там на кожному кроці. Це моє зобов’язання перед людьми штату Флорида».

Губернатор Флориди Рон ДеСантіс заявив журналістам у середу, що шторм завдав «багато шкоди». Він відзначив інші штати в регіоні та комунальні компанії, які направили бригади, щоб допомогти відновити електропостачання в постраждалих районах.

Більш ніж 2 мільйонам жителів західного узбережжя Флориди було наказано евакуюватись напередодні шторму. Disney World, Universal Studios і SeaWorld - серед туристичних компаній, які закрили популярні тематичні парки та курорти. Американське космічне агентство NASA закрило центр для відвідувачів у космічному центрі Кеннеді на східному узбережжі Флориди та перемістило величезну ракету Artemis 1 і космічну капсулу Orion зі стартового майданчика назад у будівлю Vehicle Assembly Building, затримавши очікуваний тестовий запуск ще через кілька тижнів.

Байден оголосив надзвичайний стан у Флориді і уповноважив Федеральне агентство з управління надзвичайними ситуаціями координувати зусилля з надання допомоги під час стихійних лих і надати більше федерального фінансування.

Раніше ураган обрушився на західну Кубу, убивши двох людей і залишивши весь острів без світла після руйнувань застарілої електромережі.

Іан залишив слід руйнування в провінції Пінар-дель-Ріо, головному регіоні вирощування тютюну на Кубі, зриваючи дахи з будинків і будівель, вулиці заблоковано через повалені дерева, лінії електропередач і повені. Влада евакуювала близько 40 000 людей із низинних районів Пінар-дель-Ріо.

Деяка інформація в цьому звіті надійшла від Associated Press, Reuters і Agence France-Presse.

НАТО вважає пошкодження газопроводів Nord Stream «навмисною і безвідповідальною диверсією»

У НАТО наголошують, що Альянс підтримує усі розслідування, які наразі проводяться для встановлення збитків, яких завдало пошкодження газопроводів Nord Stream

Пошкодження газопроводів Nord Stream є результатом «навмисних, необережних та безвідповідальних диверсійних дій», йдеться у спільній заяві держав-членів НАТО.

«Пошкодження газопроводів Nord Stream-1 та Nord Stream-2 у міжнародних водах Балтійського моря викликає глибоке занепокоєння... Ці витоки (газу – ред.) створюють ризики для судноплавства та завдають значної шкоди довкіллю», – наголошують члени Північно-Атлантичного альянсу.

Окрім того, вони наголошують, що НАТО наразі розпочало підготовку до стримання «гібридних тактик» та захисту від них.

«Будь-який навмисний напад на критично важливу інфраструктуру членів Альянсу буде зустрінутий єдиною та рішучою відповіддю», – йдеться у заяві.

У НАТО також наголосили, що Альянс підтримує усі розслідування, які наразі проводяться для встановлення збитків, яких завдало пошкодження газопроводів Nord Stream.

Компанія Nord Stream AG, яка експлуатує трубопроводи, заявила 27 вересня, що три морські нитки системи газопроводу «Північний потік-1» зазнали, як вона назвала, «безпрецедентних» пошкоджень за один день, додавши, що неможливо сказати, коли система газопроводу запрацює.

Жоден з трубопроводів не використовувався під час ймовірних вибухів, але вони були заповнені газом, який виходить в Балтійське море після прориву 26 вересня.

Сейсмологи зі Швеції та Данії заявили, що вони зафіксували потужні вибухи в цьому районі, що змусило шведську поліцію розпочати розслідування можливої диверсії. Інцидент спричинив стрибок цін на природний газ у Європі.

29 вересня щведська берегова охорона виявила четвертий витік газу на трубопроводах Nord Stream у Балтійському морі.

В українському Міненергетики припускають, що РФ навмисно пошкодила газопроводи Nord stream. Однак, у Кремлі подібні звинувачення називають «безглуздими та абсурдними».

Москва скоротила потік газу до Європи через «Північний потік-1», перш ніж повністю призупинити його в серпні, стверджуючи, що санкції Заходу спричинили технічні труднощі.

Газопровід «Північний потік-2» нещодавно завершили, але Німеччина відмовилася від планів імпорту газу через цей трубопровід за кілька днів до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому.

Посилити нагляд за економічною допомогою США Україні домовились Мінфін та USAID

Фото: Зруйнована російськими військами школа в Чернігові, 30 серпня 2022 року. (AP Photo/Emilio Morenatti)

Меморандум про взаєморозуміння, підписаний Міністерством фінансів України та Агентством з міжнародного розвитку США (USAID) збільшує нагляд з боку третіх сторін за економічною допомогою США Україні, твітує директор USAID Саманта Пауер.

"США надали $8,5 млрд на підтримку функцій українського уряду — від забезпечення електроенергією до оплати праці державних службовців і вчителів. Підзвітність важлива, і ця угода додає бильше нагляду з боку спостерігачів з третіх сторін, щоб переконатися, що кошти надійдуть до тих, хто їх потребує", - твітує Пауер.

Меморандум було підписано минулого тижня "підтвердили нашу спільну відданість та підзвітність і прозорість", йдеться в повідомленні USAID.

Загалом США надали Україні 8,5 мільярда доларів економічної підтримки. Попередній транш такої допомоги обсягом 1,5 млрд доларів надійшов до України 17 вересня. Кошти траншу надійшли з цільового фонду Світового банку, повідомили уряди двох країн, і будуть спрямовані на виплату пенсій, зарплат та соціального забезпечення, утримання шкіл і лікарень і захист критичної інфраструктури.

Більше

XS
SM
MD
LG