Спеціальні потреби

Актуально

Французькі лідери кажуть про «війну проти ісламістської ідеології»

Французький президент Еммануель Макрон відвідав місце нападу у Ніцці, 29 жовтня 2020 р.

Французький міністр внутрішніх справ Жеральд Дерманен застеріг про ймовірність нових терористичних нападів у Франції оскільки країна, як він висловився, веде «війну проти ісламістської ідеології».

Застереження пролунало на тлі залучення додаткових підрозділів французької армії для охорони церков, шкіл та інших громадських місць після того, як у четвер 29 жовтня нападник убив трьох людей у церкві в Ніцці.

Нам треба усвідомлювати, що будуть і інші події такі, як ці жахливі напади.
Жеральд Дерманен

Поліція стріляла і поранила нападника, якого називають 21-річним мігрантом з Тунісу. Він перебуває у лікарні у важкому стані.

Французька антитерористична прокуратура каже, що підозрюваний мав при собі ніж і Коран.

Напад у Ніцці стався невдовзі по тому, як Франція була шокована убивством вчителя Самуеля Паті 16 жовтня біля школи у передмісті Парижа.

Убивця, Абдула Анзоров - з родини чеченських біженців з Росії, який загинув у протистоянні з поліцією, заявляв, що мстився вчителю за те, що той показав учням карикатури із зображенням пророка Магомета.

«Ми у стані війни з ворогом усередині і назовні. Нам треба усвідомлювати, що будуть і інші події такі, як ці жахливі напади», - цитує агентство Reuters слова міністра Жеральд Дерманена радіостанції RTL у п’ятницю.

Президент Еммануель Макрон сказав, що черговий «ісламістський терористичний напад» був нападом на цілу Францію і наголосив, що французи не поступляться своїми цінностями.

«Наша країна - це наші цінності, відповідно до яких кожен може бути віруючим, або невіруючим. Права має кожна релігія. Наша рішучість абсолютна. Подальші дії будуть спрямовані на захист усіх наших співгромадян», - проголосив Макрон в одному з дописів у Twitter.

«Америка - з Францією»

Лідери західних країн виступили із заявами осуду терактів та наголосили на підтримці Франції.

«Наші серця з народом Франції. Америка у цій боротьбі стоїть зі своїм найдавнішим союзником. Напади радикальних ісламістських терористів треба негайно зупинити. Жодна країна, Франція, чи якась інша не може з цим миритися», - написав у Twitter президент США Дональд Трамп.

Керівники країн Європейського Союзу в спеціальній заяві проголосили «солідарність з Францією, з французьким народом та з урядом Франції в нашій спільній подальшій боротьбі з тероризмом і насильницьким екстремізмом».

«Ми закликаємо лідерів в усьому світі працювати задля діалогу та розуміння між громадами та релігіями, а не для поділу», - йдеться в короткій заяві.

Але в деяких мусульманських країнах також лунає осуд Франції.

Протест проти Франції в Бангладеш
Протест проти Франції в Бангладеш

Колишній прем’єр-міністр Малайзії, 95-річний Махатір Мохамад, написав, що засуджує вбивство французького вчителя, але також заявив, що свобода висловлювання не має використовуватися для образи інших.

«Мусульмани мають право бути обуреними і вбити мільйони французів за масові різанини у минулому. Але мусульмани переважно не дотримуються принципу “око за око”. Мусульмани цього не роблять і не повинні робити французи», - написав Махатір Мохамад у Twitter.

«Оскільки ви звинуватили усіх мусульман і мусульманську релігію в тому, що вчинила одна розлючена особа, мусульмани мають право покарати французів», - додав колишній малайзійський прем’єр у дописі, який був згодом видалений.

Twitter заявив, що такі дописи порушують правила компанії.

Найгучніші напади останніх років у Франції

  • 29 жовтня 2020 - Три людини загинули під час ножового нападу у церкві в Ніцці.
  • 16 жовтня 2020 - Убивство й обезголовлення вчителя Самуеля Паті біля школи поблизу Парижа.
  • 20 вересня 2020 - Двоє людей зазнали ножових поранень біля будівлі колишньої редакції сатиричного журналу Charlie Hebdo, на який ісламісти вчинили напад 2015 року.
  • 26 липня 2016 - Два нападники убили священика і важко поранили іншу людину в церкві в Руані.
  • 14 липня 2016 - 86 людей загинули у Ніцці під колесами вантажного автомобіля, що в'їхав у натовп людей під час святкувань національного дня Франції.
  • 13 листопада 2015 - 130 людей загинули в результаті нападів на концертний зал Батаклан та кілька інших людних місць у Парижі.
  • 7 січня 2015 - 12 людей загинули від рук двох ісламістів, які увірвалися до редакції журналу Charlie Hebdo.

Дивіться також: «Президент Зеленський та його партія будуть вимушені робити висновки» - європейські аналітики про місцеві вибори в Україні



Всі новини дня

"Я злітав на F-16 з місць на Близькому Сході, де не проїхав би машиною" – екс-пілот F-16 Ден Гемптон. Інтерв'ю

Винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують занадто складної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. Про це в інтерв’ю Марії Прус розповів "найсмертоносніший пілот F-16" американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон.

Ердоган оголосив про перемогу на виборах

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час виступу перед прибічниками, Стамбул, 28 травня. REUTERS/Murad Sezer

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган здобув перемогу у другому турі президентських виборів. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Туреччини, оприлюднені у день голосування, 28 травня.

За результатом підрахунку 99,49 % відсотка голосів Реджеп Таїп Ердоган переміг із 52,1 % голосів проти 47,9 % у його суперника Кемаля Киличдароглу.

Ердоган особисто оголосив про свою перемогу. "З Божою допомогою, будемо гідні вашої довіри", - цитує президента Deutsche Welle з посиланням на інформаційну агенцію AFP.

Деякі представники опозиції у Туреччині вже привітали Ердогана із перемогою, а Киличдароглу заявив, що продовжуватиме боротьбу після того, як перші результати показали, що він програв на, за його словами, "найбільш несправедливих виборах за останні роки".

На противагу прагненням до світської демократії Кемаля Киличдароглу, Ердоган планує завершити свою багаторічну політику: перехід Туреччини від демократії західного типу до "поміркованої ісламської країни з особливими місцем у світовій політиці", кажуть оглядачі.

За даними турецької ЦВК, активність виборців у другому турі становила близько 85,6 %, що на два пункти менше, ніж у першому турі голосування. Як повідомляв Голос Америки, другий тур виборів президента у Туреччині відбувся вперше в історії.

69-річний Ердоган править країною протягом двох десятиліть. У 2003-2014 роках він був прем'єр-міністром, після чого став першим обраним народом, а не парламентом, президентом. Відтепер, у разі визнання перемоги, він продовжить своє правління на третє десятиліття, - нагадує DW.

Опоненти Ердогана закидали йому надмірне зближення з Росією. Із перемогою турецького президента привітали лідери Єгипту, Катару, ОАЕ, а також російський президент Путін.

В атаках України дешевими іранськими дронами Росія обрала стратегію обстрілів Лондона нацистами - медіа

Вибух безпілотника у небі над Києвом під час російської атаки 28 травня 2023 р. REUTERS/Gleb Garanich

Військові аналітики коментують світовим медіа нову стратегію Росії, що атакувала цієї ночі українську столицю та інші міста іранськими дронами - загалом було здійснено 91 авіаційний удар та близько 25 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.

Росія закупила сотні порівняно дешевих іранських дронів, тож оглядачі передбачають продовження такої тактики.

CNN порівнює цю тактику із діями нацистської Німеччини, котра свого часу з подібною інтенсивністю використовувала крилаті ракети V2 проти Лондона наприкінці Другої світової війни.

Експерти газети Wall Street Journal припускають, що удари безпілотників спрямовані на виснаження української ППО, котра останнім часом завдяки західному обладнанню та зокрема американській системі Patriot демонструвала успіхи у протистоянні російським атакам.

Оглядачі CNN погоджуються: "Мета росіян у надсиланні хвиль Shahed, швидше за все, виснажуватиме протиповітряну оборону України та змусить її витрачати дефіцитні боєприпаси на купу безпілотників".

У ніч на неділю Київ вже вчотирнадцяте за місяць став об’єктом повітряних російських атак. Переважну більшість безпілотників знищила протиповітряна оборона. 41-річний чоловік загинув – повідомила в ефірі Голосу Америки керівниця східноєвропейського бюро Мирослава Гонгадзе, яка перебуває на місці події.

Росія атакувала українську столицю практично з усіх боків, є влучання на півдні, півночі, сході, заході міста та в центральних районах, пише ВВС. "Кияни описували усю ніч як безперервний феєрверк та вибухи, такої атаки на Київ не було вже кілька тижнів - з того часу, як над столицею збили одразу шість ракет "Кинджал"", - йдеться у публікації.

Лише цієї доби українські захисники знищили 58 із 59 застосованих Росією іранських ударних безпілотників Shahed – інформує Генштаб ЗСУ.

Сотні нових безпілотників-камікадзе?

У CNN наголошують, що дешевими іранськими безпілотниками, доступними Росії у великій кількості, РФ намагається "завдати хоч трохи болю Києву, який протягом більшої частини минулого року був позбавлений впливу російського вторгнення".

Росія закупила багато сотень таких безпілотників, які коштують приблизно в 20 разів дешевше ракети.
CNN

Росія закупила багато сотень таких безпілотників, які коштують приблизно в 20 разів дешевше ракети – інформує видання.

Раніше про це попереджав і Білий дім: координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі заявляв, що Росія планує придбати додаткові безпілотники в Тегерана для використання у війні проти України після того, як використала більшість із 400 уже придбаних іранських дронів-камікадзе.

Агенція AP нагадує, що торік адміністрація Джо Байдена оприлюднила супутникові знімки та дані розвідки, які, за її словами, свідчать про те, що Іран продав Росії сотні ударних безпілотників. США також припускали, що Іран розглядає можливість продажу Росії й сотень балістичних ракет.Раніше Голос Америки повідомляв результати британського дослідження, яке свідчить, що іранські дрони, якими Росія бомбардує Україну, базуються на вкраденій німецькій технології.

Наслідки для Ірану

"Сьогоднішній Іран є терористичним режимом, що представляє загрозу для Європи та Близького Сходу, - написав у Twitter радник президента України Михайло Подоляк. – Тегеран став ключовим союзником Москви в цій війні, свідомо постачаючи їй зброю для атак по цивільних містах. Сьогоднішня нічна атака на Київ понад півсотнею "Шахедів" – у День міста – чергове красномовне підтвердження цієї істини".

Подоляк пообіцяв, що "наслідки обов’язково будуть" та нагадав про проект постанови про запровадження санкцій щодо Ірану на 50 років. Крім того, радник президента порадив Ірану пам'ятати "закон бумеранга” та заявив: "Випущений одного разу "Шахед" обов’язково знайде шлях до свого виробника".

Адміністрація Байдена заявляла, "що залежність Кремля від Ірану та Північної Кореї - країн, які значною мірою ізольовані на міжнародній арені через свої ядерні програми та порушення прав людини, - свідчить про відчай" - пише АР.

Чому атаки посилились саме зараз

Журналісти CNN проводять паралелі між російським нападом і Днем Києва, оскільки сьогодні місто відзначає 1541 рік з часу заснування. Як писав Голос Америки, мешканці столиці святкували усупереч атакам. "Київ стоїть міцно", - твітувала голова американської дипмісії в Україні Бріджит Брінк.

"Попри... виснаження, такі напади радше загартували, ніж послабили дух містян", - підкреслили і журналісти CNN.

Вони наголошують, що у багатьох звітах упродовж останніх місяців, включно з оцінками в оприлюднених військових прогнозах США, говорилося про критичні недоліки в українській протиповітряній обороні, особливо через те, що її базова радянська система С-300 — "робоча конячка української ППО" — морально застаріла і стало все важче знаходити боєприпаси для таких систем.

Видання Politico наголошує, що масована російська атака відбулась на тлі припущень про загрозу українського контрнаступу.

Зв'язок атаки із планованим контрнаступом України вбачає також видання New York Times: "Оскільки Україна наближається до початку контрнаступу з метою повернення земель, втрачених у перші місяці війни, Москва посилила наступ на Київ".

Дивіться також:

У Туреччині підраховано понад 97% голосів. Ердоган лідирує

Бюлетень на виборах президента Туреччини, 28 травня 2023. AP Photo/Emrah Gurel

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган лідирує у другому турі виборів президента за результатами опрацювання понад 97% бюлетенів. Зараз він набирає понад 52% відсотки голосів, його супротивник Кемаль Киличдароглу - менш ніж 48%.

За даними турецького агентства Anadolu, пише Радіо Свобода, понад 64,1 мільйона виборців зареєструвалися, аби проголосувати, з них більше ніж 1,92 мільйона вже віддали свої голоси на закордонних дільницях. Голосування за кордоном тривало до 24 травня.

Раніше Голос Америки повідомляв, що Анкара від початку повномасштабного російського вторгнення стала важливим партнером для Києва і посередником у спілкуванні з Москвою.

Разом з тим Киличдароглу перед другим туром виборів звинуватив Ердогана у надто тісних відносинах із президентом РФ Путіним, які "можуть спричинити залежність від Росії".

Туреччина відіграла ключову роль у питанні звільнення з полону українських військових та заручників, а також при укладенні угоди про експорт зерна з українських портів.

Сутички на кордоні Афганістану й Ірану вщухли, ідуть перемовини про мир і доступ до води

Охоронці Талібану у залі готелю Imperial Continental, Кабул, Афганістан, 27 травня 2023 року. AP Photo/Rodrigo Abd

Афганський Талібан і влада Ірану заявили, що збройні сутички між їхніми прикордонними силами безпеки вщухли, і обидві сторони ведуть переговори щодо послаблення напруженості.

У суботу внаслідок зіткнень загинули двоє іранських силовиків та прикордонник Талібану, що посилило напруженість мж країнами на тлі суперечки щодо водних ресурсів.

У неділю іранське державне інформаційне агентство IRNA зацитувало заяву високопосадовця, що "ситуація під контролем".

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану заявив, що його уряд "не хоче воювати зі своїми сусідами", і наполіг на тому, що іранські сили розпочали конфлікт, що змусило афганських прикордонників вжити заходів у відповідь.

Двостороння напруженість нещодавно загострилася через звинувачення Ірану в тому, що Талібан порушує угоду про розподіл води 1973 року між Тегераном і Кабулом, блокуючи потік води з річки Гільменд, яка тече з Афганістану в посушливі східні прикордонні регіони Ірану.

Президент Ірану Ебрагім Раїсі під час візиту до прикордонної провінції закликав талібів поважати договір, який передбачає спільне користування водними ресурсами та окреслює доступ до моніторингу рівня води.

"Виправдання війни та негативних дій не служать інтересам жодної зі сторін", - написав речник Міноборони Афганістану Енаятулла Ховаразмі у Твіттері.

ООН повідомляла, що Афганістан та Іран значно постраждали від тривалої посухи.

Більше

XS
SM
MD
LG