Спеціальні потреби

Актуально

Другий тур виборів у Франції: чи стає країна на шлях до «Фрексіту»

Виборець на дільниці у Марсель, Франція голосує у другому турі 7-го травня, 2017 р.

7 травня французькі виборці обирають нового президента, який визначить, чи Франція залишатиметься у статусі провідного члена Європейського союзу, чи стає на шлях до «Фрексіту» – виходу з ЄС.

Центрист Емманюель Макрон агітував за проєвропейську платформу, тоді як крайня права Марін Ле Пен сповідує антиімміграційну політику, хоче, щоб Франція вийшла з ЄС і відмовилася від валюти євро.

Вибори стануть кульмінацією поляризованої кампанії, в якій 48-річна Ле Пен прагнула зобразити 39-річного Макрона як представника еліти, котрий м’яко ставиться до ісламського фундаменталізму та інших потенційних загроз її баченню французької держави.

«Єдина стратегія Ле Пен полягає в тому, щоб завдати шкоди Макрону, показати його як кандидата-глобаліста, політика якого небезпечна для Франції», – сказав Радіо Свобода Мартін Мічелот, заступник директора Інституту європейської політики EUROPEUM.

Макрон лідирує в опитуваннях громадської думки з першого туру президентських виборів, що відбулися 23 квітня. Згідно з останніми опитуваннями від 5 травня, Макрон випереджає суперницю з 62% проти 38% у Ле Пен.

«По-суті, результати опитувань надто не змінилися, що вказує на те, що Марін Ле Пен ніколи не була взмозі… нав’язувати свої теми в кампанії», – сказав експерт.

Макрон назвав ле Пен «верховною жрицею страху» під час гарячих дебатів 3 травня, які щоденна газета «Монд» назвала «жорсткими від початку і до кінця». Звинувачена в надмірній емоційності під час дебатів, Ле Пен сказала радіо RTL, що її слова були нічим іншим, як відображенням гніву, що вибухне в країні. Макрон заперечив: «Мадам Ле Пен експлуатує гнів і ненависть», та назвав пункти її програми «великою дурницею».

Крім різного бачення внутрішньої політики, обидва кандидати мають достатньо різні погляди на політику зовнішню.

«Ле Пен хотіла би мати значно тіснішу співпрацю з Росією у боротьбі з тероризмом на Близькому Сході, а також нових політичних переговорів з Іраном, які, приміром, повністю суперечать цілям Сполучених Штатів і можуть призвести до ускладнень відносин зі США і президентом Трампом», – зауважив експерт Мартін Мічелот.

Зовнішня політика Макрона значною мірою буде продовженням курсу, визначеного нинішнім президентом Франсуа Олландом, соціалістом, в уряді якого Макрон працював міністром економіки з 2014 до 2016 року.

«Макрон є політиком, який у своїй кар’єрі ніколи не займався зовнішньополітичними питаннями, тому можна очікувати передбачуваності», – зазначив Мартін Мічелот, говорячи про питання безпеки ЄС та взаємини з Росією, чиє вторгнення в Україну та підтримка сепаратистів спровокували західні санкції. – Така ж сильна позиція стосовно Росії, важливість дотримання Мінських угод, невизнання незаконної анексії Криму», а також тверда прихильність НАТО.

Ле Пен, чия партія «Національний фронт» отримала у 2014 році багатомільйонний кредит від російського банку, підтримувала анексію Росією Криму і кілька разів зустрічалася з російським президентом Володимиром Путіним, останній раз у Москві наприкінці березня.

5 травня у штабі Макрона повідомили, що стали жертвою потужного зламу електронних скриньок і порівняли цю хакерську атаку з витоком листування Демократичної партії США під час минулорічних президентських виборів, у чому були звинувачені російські хакери, Хоч у самій Москві такі звинувачення спростовували. Президент Франції Франсуа Олланд пообіцяв провести ретельне розслідування.

Виборчі дільниці у континентальній частині Франції відкрилися о 8:00 за місцевим часом, голосування завершиться о 20:00. До цього часу оприлюднення будь-яких прогнозів чи часткових результатів заборонене. Опитування показали, що напередодні 7 травня 18% французьких виборців ще не визначилися.

Президент Франції обирається на п’ятирічний термін. Право на голосування мають майже 48 мільйонів виборців. Очікується, що явка буде високою, оскільки у першому турі в голосуванні взяли участь 77,8% виборців.

Дивіться також («Голос Америки»): Які очікування до французьких виборів у Європи?

Які очікування до французьких виборів у Європи? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:40 0:00

Всі новини дня

Україна отримає ракети Harpoon для захисту узбережжя

Архівне фото: пускові системи Harpoon на американському військовому кораблі "Колорадо", 2016 рік

Україна очікує на нові поставки ракет Harpoon, повідомив міністр оборони країни Олексій Резніков.

"Берегова оборона нашої держави не просто буде посилена ракетами Harpoon - їх застосовуватимуть підготовлені українські команди. Впевнений, що бойове братерство «Гарпунів» та наших «Нептунів» допоможе звільнити та знову зробити наше Чорне море безпечним, у тому числі – надійно захистити нашу Одесу", - написав посадовець у Facebook.

Раніше надання Данією протикорабельних установок Harpoon та ракет відзначив міністр оборони США Ллойд Остін. Ці поставки призначені, "щоб допомогти Україні захистити узбережжя", наголосив Остін під час зустрічі Міжнародної контактної групи з оборони України "Рамштайн-2".

Українські посадовці зазначають, що для посилення оборони сходу країни Україна прагне отримати американську систему залпового вогню М270 MLRS. В Пентагоні зауважили, що розглядають можливість надання такої системи.

Резніков також зазначив, що в Україні "на передовій вже успішно працюють три види 155-мм артилерії – гаубиця М777, гаубиця FH70, САУ «CAESAR»".

Для того, щоб поновити власні запаси зброї, які зменшилась після поставок до України, Сухопутні сили США надали контракт на 624 млн дол компанії Raytheon Technologies на виробництво протиповітряних ракет "Стінгер". США надали приблизно 1 400 "Стінгерів" Україні.

Ось про що Шольц та Макрон говорили з Путіним

Архівне фото: Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон біля Брандербурзьких воріт, освітлених в кольори українського прапору. 9 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссік

Президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц більше 80 хвилин розмовляли з російським президентом Путіним у суботу.

Серед іншого, лідери ЄС закликали Путіна звільнити 2500 оборонців "Азовсталі", затриманих Росією, а також погодитись на безпосереднє спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським і розблокувати порт Одеси для того, щоб відновити поставки зерна, йдеться в повідомленні Єлісейського палацу.

Шольц та Макрон "наполягали на негайному припиненні вогню і виведенні російських військ", повідомили в службі німецького канцлера.

В Кремлі вказали, що Путін висловив готовність вжити кроків для розблокування портів Чорного моря. Як йдеться в повідомленні, пише Радіо Свобода, Росія готова "сприяти знаходженню варіантів" для вивезення зерна із заблокованих зараз українських чорноморських портів, а також наростити постачання російських добрив та сільгосппродукції. В обмін на це Путін вимагає "зняття відповідних санкційних обмежень".

Як повідомляв Голос Америки, в Держдепі заявили, що США не зніматимуть санкції з "у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації".

Після стрілянини в техаській школі, у США обговорюють питання контролю над обігом зброї

Фото однієї з жертв стрілянини в Техасі, Алескандрії Рубіо, на меморіалі в місті Увальді, Техас, 27 травня 2022 року REUTERS/Марко Белло 

У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни, як повідомляв Голос Америки.

Напад стався в місті Увалді, де влада заявила, що 18-річний озброєний чоловік спершу застрелив свою бабусю, а потім розбив автомобіль і увійшов до школи, де відкрив стрілянину, перш ніж його вбили правоохоронні органи.

На адресу правоохоронних органів прозвучала критика щодо їхніх дій під час стрілянини. Відповідальний за безпеку Стівен МакКроу визнав, що поліція прийняла "невірне рішення", коли не взяла штурмом класну кімнату, в якій "забарикадувався" нападник. МакКроу вказав, що поліція на той час була переконана в тому, що "активної стрілянини" немає.

Президент США Джо Байден та перша леді планують поїхати до Увальді в неділю. В день стрілянини Байден звернувся до країни, висловивши співчуття сім'ям загиблих, та запитав, чому масові стрілянини настільки поширені в країні. Він закликав законодавців підтримати те, що він назвав "законами про зброю".

Після стрілянини, в США поновились заклики до посилення контролю над обігом зброї, і, зокрема, запровадження обов'язкової перевірки покупців. Протестувальники зібрались і поблизу місця проведення щорічного з'їзду Національної асоціації зброї (NRA), впливової неурядової організації, яка виступає проти обмеження права американців носити зброю .

Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон
Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон

Засідання розпочалось в техаському Г'юстоні в суботу. На тлі стрілянини, губернатор Техасу Грегг Ебботт скасував свою участь в засіданні і, натомість, привітав учасників записаним наперед зверненням.

Учасники засідання вшанували пам'ять загиблих в Увальді хвилиною мовчання. У виступах під час конференції, однак, не звучали заклики до більшого регулювання обігу зброї, пише АР.

"Існування зла у світі не є причиною роззброїти законослухняних громадян, - сказав під час засідання колишній президент США Дональд Трамп, повідомляє АР. - Існування зла є однією з найбільших причин, щоб озброїти законослухняних громадян". Він закликав спочатку забезпечити безпеку американських шкіл, а вже потім надавати зброю Україні.

В статті використані матеріали АР, Reuters, AFP.

Українська студентська асоціація організувала відео-зустріч Стенфорда із Володимиром Зеленським. Відео

Відеозвернення президента України Володимира Зеленського у Стенфорді: які ініціативи організовують студенти престижного каліфорнійського вишу на підтримку України?

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Українська влада закликає США якомога швидше надати реактивні системи залпового вогню. За словами Дмитра Кулеби, без цих систем ситуація на Донбасі стане ще гіршою, і не можна буде повернути контроль над Херсоном. Як коментує ситуацію і потенційну передачу такої зброї Вашингтон?

Більше

XS
SM
MD
LG