Спеціальні потреби

Актуально

Французькі вибори: Макрон, Ле Пен і Путін

Виборчі плакати Еммануеля Макрона та Марін Ле Пен у Парижі 4 квітня 2022 р.

Рівень життя та відносини з президентом Росії Володимиром Путіним на тлі російської війни в Україні стали провідними темами президентської кампанії у Франції, де голосування відбудеться у неділю 10 квітня і, ймовірно, знову в другому турі 24 квітня.

За посаду змагаються дванадцять кандидатів, і найбільшу підтримку досі мав чинний президент Еммануель Макрон, хоча опитування показують, що його наздоганяє Марін Ле Пен, яка багато років залишається лідеркою французьких крайніх правих.

Хто би сказав шість тижнів тому, що після початку війни в Україні мені на мітингах доведеться зосереджуватися на внутрішніх питаннях?
Еммануель Макрон

53-річна Ле Пен раніше пишалася своїми зв’язками з Путіним, гостро критикувала Європейський Союз і НАТО, але у цій виборчій кампанії вона доклала зусиль, щоб дистанціюватися від Москви і зокрема одразу засудила російську війну в Україні.

Марін Ле Пен не виступила проти прийому українських біженців у Франції, хоча питання імміграції і небажаність напливу іноземців завжди була важливою частиною її ідеології.

44-річний Еммануель Макрон опинився під тиском на тлі зростання вартості життя, зокрема цін на енергію і незадоволення французів тим, що держава не завжди може гарантувати той рівень соціального захисту, на який багато сподіваються.

«Хто би сказав шість тижнів тому, що після початку війни в Україні мені на мітингах доведеться зосереджуватися на внутрішніх питаннях?» - подає агентство Reuters висловлювання Макрона в інтерв’ю радіостанції RTL.

Макрону навіть доводиться виправдовуватися за те, що він, виявився єдиним західноєвропейським лідером, який вів переговори з Путіним, шукаючи способів політичного чи дипломатичного запобігання чи припинення війни.

«Я не прихильник Путіна. Це не я шукав фінансування з Росії», - дорікнув нещодавно Макрон, натякаючи на 9 мільйонів євро позики, які партія Марін Ле Пен отримала з чесько-російського банку, змагаючись за президентство 2017 року.

Президент Путін тоді відкрито виявив підтримку Ле Пен, влаштувавши їй прийом у Кремлі, а вона впродовж багатьох років критикувала політику міжнародних санкцій проти Росії.

Макрон стверджує, що програма Ле Пен «призведе до величезного безробіття, відлякавши інвесторів».

«Її засадничі ідеї не змінилися: це расистська програма, що має на меті розділити суспільство і вона дуже жорстока», - вважає Макрон.

Ле Пен в інтерв’ю радіо France Info у п’ятницю сказала: «Еммануель Макрон не знає моєї програми. Він, напевне, має на увазі програму Жан-Люка Меланшона».

Жан-Люк Меланшон - крайній лівий політик також знову виявився серед лідерів президентських перегонів у Франції.

Він збирає десятки тисяч прихильників на демонстрації, обіцяючи забрати статки у багатіїв і зменшити пенсійний вік до 60 років (тепер французи отримують пенсію з 62 років і уряд каже про необхідність подальшого підвищення пенсійного віку).

Меланшон також хоче виходу Франції з НАТО і критики стверджують, що він симпатизує Росії.

Інші кандидати:

Валері Пекресс - представниця правоцентристських сил.

Ерік Земмур - крайньо-правий колишній журналіст і телекоментатор, відомий прихильністю Путіна.

Янік Жадо - якого підтримує Партія зелених. Він один з кандидатів, який регулярно відвідує антивоєнні демонстрації на підтримку України.


Фаб’єн Руссель - представник Комуністичної партії.

Анн Ідальґо - кандидатка від Соціалістів, яка жорстко критикує Кремль.


Наталі Арто - від крайньо-лівої партії Робітничої боротьби.

Філіп Путу - від нової антикапіталістичної партії

Жан Лассаль - радикальний прихильник руху Жовтих жилетів

Ніколя Дюпон-Еньян - виступав проти ЄС і проти допомоги зброєю Україні.

Літаки було найстрашніше, кажуть мешканці Бородянки. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:09:08 0:00

Всі новини дня

Радники Байдена й Ердогана обговорили війну в Україні та обмін полоненими

Родичі українських військовополонених вимагають їхнього звільнення під час акції у Києві, 1 жовтня 2022 REUTERS/Valentyn Ogirenko

Радник США з національної безпеки Джейк Салліван зустрівся у Стамбулі з речником і головним радником президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана - Ібрагімом Каліном. Під час зустрічі вони обговорили війну Росії в Україні та зусилля зі звільнення полонених, повідомила речниця Ради національної безпеки Адрієн Уотсон.

"Вони обговорили свою подальшу підтримку України перед обличчям агресії Росії, включаючи засудження спроби Росії незаконної анексії української території. Пан Салліван висловив свою вдячність за зусилля Туреччини щодо поліпшення глобальної продовольчої безпеки шляхом сприяння експорту українського зерна та її дипломатичну роботу щодо звільнення українських військовополонених, зокрема, двох американських громадян, утримуваних Росією". Як пояснює CNN, йдеться про арештованих у Росії американців Пола Вілана та Бріттні Ґрінер.

Салліван і Калін також обговорили питання регіональної безпеки, включаючи підтримку мирних переговорів між Вірменією та Азербайджаном, важливість діалогу та дипломатії для вирішення будь-яких розбіжностей у Східному Середземномор’ї та прогрес щодо вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, - повідомляє Білий дім.

Раніше "Голос Америки" розповідав про спогади американських військовиків, які воювали на стороні України й опинились в російському полоні, а нещодавно були звільнені під час останнього обміну полоненими.

Вони відмовилися надавати подробиці, але сказали, що поводження із ними у російській тюрмі було жорстоким: "Кожне з наших прав людини порушили. Нас катували”.

Про страти, катування та інші порушення прав людини у полоні розповідають й українські військовики та цивільні. Низку свідчень і доказів цього зібрали в Організації об'єднаних націй. "Ми були шоковані кількістю страт у місцях, які відвідали", - сказав Ерік Моз, очільник слідчої групи ООН.

Росія відкидає звинувачення у злочинах проти людяності.

У статті використано матеріали CNN

Остін про звільнення Лиману: «Це важливо. Ми дуже натхнені тим, що зараз бачимо»   

Міністр оборони США Ллойд Остін

Міністр оборони США Ллойд Остін привітав перемогу українських військових в Лимані, заявивши, що цей успіх українців на полі бою створить нові дилеми для російської армії, повідомляє агентство Рейтер.

«Це важливо. Ми дуже натхнені тим, що зараз бачимо» - сказав очільник Петагону Ллойд Остін суботу 1 жовтня в Гонолулу під час спільної прес-конференції з міністром оборони Австралії Річардом Марлзом.

«Лиман розташований поперек ліній постачання росіян. Вони використовували ці шляхи для перекидання військових та техніки на південь та захід. А без цих маршрутів буде складніше. Так що це свого роду дилема для росіян в майбутньому», - сказав Остін.

Остін не сказав, чи перемога українських військових може спричинити ескалацію з боку росіян, однак американські офіційні особи відкинули ядерну риторику росіян, яка звучить останні кілька днів.

«Що це означає з точки зору потенційної ескалації, не буду припускати. Але щодо ситуації на полі бою, це означає, що українці продовжують робити поступ. Вони продовжують створювати для росіян проблеми, які вони повинні будуть вирішувати», - сказав Остін.

Щодо членства України в НАТО, Остін наголосив, що США прагнуть підтримувати політику відкритих дверей.

«Але те, як це відбуватиметься, - це справді питання, яке вирішується між 30-ма країнами, які за це голосують, та країною-претендентом. У майбутньому має бути проведена ця робота. Наразі ми зосереджені на тому, щоб зробити усе можливе, щоб Україна мала те, що їй потрібно для успіху. І ми бачимо дійсно хороші результати, досягнуті зараз українськими силами, коли вони продовжують працювати над поверненням окупованих територій», - додав він.

В матеріалі викорстані джерела Рейтер

МАГАТЕ закликає Росію звільнити директора ЗАЕС Мурашова. Наступного тижня директор МАГАТЕ їде у Київ і Москву

FILE PHOTO: Zaporizhzhia Nuclear Power Plant near Enerhodar

Голова Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі закликав Росію звільнити Ігоря Мурашова, затриманого директора Запорізької АЕС, що перебуває під контролем російських військ.

"Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі висловив надію, що пан Мурашов безпечно та швидко повернеться до своєї сім'ї та зможе відновити свої важливі функції на заводі", - повідомило агентство в Twitter.

МАГАТЕ пише, що "зв’язалося з відповідними органами, щоб отримати роз’яснення щодо його тимчасового затримання", яке "мало дуже значний вплив на нього та стандарти ядерної безпеки".

"Таке затримання будь-якого представника персоналу станції само по собі буде джерелом серйозного занепокоєння, а також через його психологічний вплив і тиск на решту персоналу, що завдає шкоди ядерній безпеці", – йдеться у заяві Гроссі. - "Його відсутність у зв’язку з виконанням обов’язків також має негайний і серйозний вплив на прийняття рішень щодо гарантування безпеки підприємства".

Проти ночі суботи національне підприємство України "Енергоатом" повідомило про викрадення Мурашова. Автівку Мурашова "зупинили, його самого силоміць затримали та із зав‘язаними очима відвезли в невідомому напрямку. Наразі немає інформації щодо місця перебування Ігоря Мурашова та його долі", йдеться у заяві.

Там також підкреслено: "Генеральний директор ЗАЕС є ліцензованою особою – він несе головну та виключну відповідальність за ядерну та радіаційну безпеку Запорізької АЕС. Його затримання створює небезпеку експлуатації найбільшої в Європі атомної електростанції".

Росіян в "Енергоатомі" закликали "припинити акти ядерного тероризму", а МАГАТЕ - сприяти звільненню Мурашова.

Експерти вашингтонського Інституту дослідження війни вважають дії окупаційних сил РФ підготовкою "для взяття на себе юридичної відповідальності" за ЗАЕС. "Затримання Мурашова та «юридичний» процес передачі контролю над ЗАЕС «Росатому» є свідченням того, що російська влада, ймовірно, намагатиметься використати свій контроль над ЗАЕС для тиску на Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) з метою легітимізації незаконної російської анексії окупованих територій України, змусивши її визнати законний контроль Росії над ЗАЕС", - зазначено в оцінці оглядачів.

ЗАЕС, 1 вересня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko
ЗАЕС, 1 вересня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

Російські медіа повідомляють про пришвидшення процесу "переходу станції під керівництва Росатому" після незаконної анексії РФ українських областей.

Раніше "Голос Америки" повідомляв про те, що МАГАТЕ виступає за встановлення зони ядерної безпеки довкола ЗАЕС і закликає "зробити все від нас залежне, щоб запобігти ядерній аварії, яка призвела б до більшої трагедії і страждань". Задля переговорів про зону безпеки Гроссі має заплановані на наступний тиждень візити до Москви та Києва.

Генсек НАТО: Україна здатна відкинути російські війська назад

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Генеральний секретар НАТО заявив, що найкращий спосіб протистояти російській анексії – продовження підтримки українського уряду.

Повернення Україною контролю над містом на території, про анексію якої оголосив президент Росії Володимир Путін, демонструє, що українці здійснюють прогрес та здатні відкинути назад російські війська, заявив у неділю генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє агентство Рейтер.

«Ми бачили, що вони змогли взяти нове місто, Лиман, і це показує, що українці домагаються прогресу і здатні відтіснити російські війська завдяки мужності, сміливості, майстерності і, звичайно, завдяки сучасній зброї, яку постачають США та інші союзники», – заявив Столтенберг, виступаючи у програмі «Зустріч із пресою» на каналі NBC.

Найкращим способом протистояти оголошеній Росією анексії українських територій є подальша підтримка уряду у Києві, заявив Столтенберг.

Коментуючи заявку України на прийняття до НАТО у прискореному порядку, Столтенберг сказав, що «будь-яке рішення про членство має бути ухвалене консенсусом усіх 30 союзників».

Генсек НАТО сказав, що альянс підтримує розслідування явної диверсії на російському газопроводі «Північний потік», який іде з Росії до Європи дном Балтійського моря.

«На будь-яку навмисну атаку на критично важливу інфраструктуру НАТО має бути дано тверду та узгоджену відповідь», – сказав Столтенберг.

В матеріалі використані джерела Рейтер.

Німеччина, Данія і Норвегія закуплять 16 словацьких гаубиць для України

Солдати ЗСУ прочищають гаубицю D-30 поблизу Сіверська, Донеччина, 1 жовтня 2022. (AP Photo/Inna Varenytsia)

Міністерство оборони ФРН повідомило, що Німеччина, Данія і Норвегія закуплять 16 словацьких гаубиць Zuzana-2 для України.

Ці нові поставки, що обійдуться країнам у 92 мільйони євро, відбудуться наступного року, пише Reuters.

Самохідна артилерійська установка Zuzana-2 дозволяє здійснювати 6 пострілів за хвилину на відстань у 40 кілометрів.

Напередодні французька газета Le Monde повідомила, що Франція може доставити Україні від 6 до 12 нових гаубиць Caesar, які спочатку призначалися для Данії.

Речник міністерства оборони Франції сказав, що, хоча Франція підтримує Україну, але подробиці нового рішення "не розголошуються". Єлисейський палац також відмовився від коментарів.

Видання зазначає, що президент Франції Еммануель Макрон останніми тижнями обговорював цю тему з президентом України Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен.

Париж уже поставив Києву 18 гаубиць Caesar виробництва французької групи Nexter. Зброя була забрана зі складів французької армії.

Президент України Володимир Зеленський наголошував раніше, що Україні необхідно більше допомоги Заходу для деокупації українських територій від російських сил: "Від зміцнення української армії залежить не лише стійкість і витривалість нашої держави, а й безпека всієї Європи".

У Росії твердять, що постачання зброї для України "продовжать конфлікт на її території".

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що Пентагон оголосив про додаткову безпекову допомогу Україні в розмірі близько 1,1 мільярда доларів США, в межах якого Києве відправлять зокрема 18 додаткових ракетно-артилерійських систем високої мобільності (HIMARS).

А загалом від початку неспровокованого повномастабного вторгнення Росії 24 лютого США виділили для України понад 16,2 мільярда доларів безпекової допомоги.

У статті використано матеріали Reuters, Le Monde, Tagesschau

Більше

XS
SM
MD
LG