Актуально
Чи може Україна перемогти у війні з Росією і що для цього треба?
Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба перед нарадами з колегами - міністрами країн НАТО і партнерів у Брюсселі заявив 7 квітня про важливість постачань зброї для України.
Заява пролунала на тлі приготувань до продовження російського наступу зосередженого у південно-східних регіонах України, де Росія вже захопила значні території, хоч і відступила з під Києва та Чернігова.
Якщо не буде справді болісного пакету санкцій проти Росії і якщо не буде реально необхідного нам постачання зброї, щодо якої ми зверталися багато разів, то це буде розглядатися Росією як дозвіл.Володимир Зеленський
Долучаючись до другого дня зустрічі міністрів Дмитро Кулеба написав у Twitter: «Я прибув сьогодні сюди для того, щоб обговорити три найважливіші речі: зброю, зброю і зброю».
«Ми знаємо як воювати. Ми знаємо як перемагати. Але без сталого і достатнього постачання, якого вимагає Україна ті перемоги будуть супроводжуватися величезними пожертвами», - пояснив міністр журналістам у Брюсселі.
Десятки країн - членів НАТО та інших виявили готовність і вже постачають озброєння Україні відтоді, як Росія 24 лютого почала повномасштабне вторгнення.
Але Київ заявляє, що потреби війни велетенські і наголошує на необхідності не лише оборонної зброї на зразок переносних протитанкових ракет Джавелін, але також важких наступальних озброєнь, необхідних для визволення окупованих Росією українських територій.
Президент Володимир Зеленський розкритикував Захід за недостатність санкцій проти Росії і заявив, що вони повинні бути настільки руйнівні для російської економіки, щоб змусити Москву припинить війну в Україні.
«Якщо не буде справді болісного пакету санкцій проти Росії і якщо не буде реально необхідного нам постачання зброї, щодо якої ми зверталися багато разів, то це буде розглядатися Росією як дозвіл. Як дозвіл іти далі. Як дозвіл наступати. Як дозвіл розпочати нову криваву хвилю на Донбасі», - сказав Зеленський 7 квітня.
Чи може Україна перемогти?
Речник міністерства оборони США Джон Кірбі 6 квітня, відповідаючи на запитання журналістів, сказав, що перебіг російської війни в Україні показує реалістичну можливість перемоги українців.
Українці хоробро воюють за свою країну. І вони не дали Путіну досягти багатьох його стратегічних цілей. Отже вони точно можуть перемогти.Джон Кірбі
Джон Кірбі: «Звичайно вони можуть перемогти. Якщо ви поглянете, що вони змогли досягти досі, то Путін домігся рівно нуля зі своїх стратегічних цілей в Україні. Він не захопив Київ. Він не повалив уряд. Він не ліквідував Україну як національну державу. Він насправді захопив лише невелику кількість населених пунктів.
І навіть вони не виявилися тими, які він насправді хотів. Ви знаєте, що Маріуполь досі не захоплений. Він відвів свої сили від Києва. Він відвів сили від Чернігова. Вони не взяли Харків. Вони не захопили Миколаїв на півдні. Тому я думаю, що докази очевидні кожного дня.
Українці хоробро воюють за свою країну. І вони не дали Путіну досягти багатьох його стратегічних цілей. Отже вони точно можуть перемогти.
Нам лише треба, навіть відповідаючи на ці запитання, постійно нагадувати собі, що їм не треба було б воювати, бо війни в Україні не повинно бути. А пан Путін може зупинити її сьогодні».
Стурбованість «тріумфалізмом»
На тлі обурення слідами звірств російської війни в Україні і захоплення хоробрістю української армії, лунають гучні голоси, які називають підтримку України недостатньою і застерігають від самозаспокоєння.
Британський політолог Джеймс Шерр, який зараз є старшим співробітником Естонського інституту закордонної політики в Таллінні, сказав в інтерв’ю Голосу Америки, що навіть реакція США, на його думку, досі не відповідає рівню того, що відбувається у східній частині європейського континенту.
НАТО було створене не лише для того, щоб гарантувати безпеку своїм членам, хоча в штаб-квартирі НАТО багато людей будуть на цьому наполягати.Джеймс Шерр
Джеймс Шерр: Як і завжди, Захід не монолітний. Нове в цій ситуації те, що Сполучені Штати, замість того, щоб очолювати, насправді йдуть позаду значної частини європейської думки, навіть позаду багатьох у Західній Європі. Адміністрація Байдена, на мій погляд, сподівалася, що їхній набір потужних санкцій стримає Росію. І вони не слухали тих з нас, хто казав, що, ні, це не стримає Путіна. Санкції не стримали і коли час це показав, то вони почали неохоче визнавати реалії. Я не впевнений, що цей процес триватиме. Я вважаю, що вони провели дуже чітку риску, коли йдеться про підтримку України, і їм це буде важче робити, якщо, а це ймовірно Україна буде загнана в дуже несприятливий для неї глухий кут, або примушена до поразки у якомусь вигляді. Бо вони налаштовані уникати будь яких дій, згідно з формулюванням, що пролунало від Ради національної безпеки, які Москва може вважати ескалаційними. На мій погляд, якщо Захід не активізується і не виконає всі свої зобов’язання перед Зеленським, які полягають в тому, щоб дати Україні все потрібне для ведення війни, то Україна не здобуде військової перемоги. А якщо Україна не переможе військово, то вона не матиме успіхів також і на переговорах. Отже я не поділяю поширеної ейфорії, яка зараз відчутна на Заході.
Голос Америки: Ви вважаєте, що західні деякі лідери, політики чи країни занадто оптимістичні з огляду на провал російського наступу на Київ?
Джеймс Шерр: Так. Я вважаю, що багато-хто зі зрозумілих причин дійшов висновку, що Росія вже програла, що Україна вже перемогла. А Росія має величезний історичний досвід того, як виходити з катастроф. Подумайте про 1941 і катастрофу тих масштабів.
Російська держава має керівників, які вважають, що вирішальними у міжнародних конфліктах і у війні є такі чинники як воля, рішучість і наполегливість.
Путін та його оточення не збираються складати руки. Саме цього досі не розуміють, особливо у Вашингтоні. Я би додав, що адміністрація США на мою думку досі не вважає, що залучена до війни, і не дає Україні можливості довести цю війну до кінця. Вони досі вважаю, що залагоджують кризову ситуацію. А якщо ви даєте раду кризі, то ви не думаєте про завдання війни, ви не думаєте про перемогу, ви шукаєте можливостей з'їхати на узбіччя і шукаєте компромісів. І це єдине, про що вони говорять. А президент Зеленський відчуває тиск, і це одна з важливих причин того, чому він вступив у ті дуже ненормальні переговори з Росією.
Що скажуть, коли Росія грюкне кулаком по столу? Якою буде відповідь, якщо тут виявляють російські диверсійні сили? Чи тоді люди також казатимуть, що «нам треба уникати Третьої світової війни»?Джеймс Шерр
Голос Америки: Але чимало людей напевне були б здивовані такими оцінками, бо США застерегли про війну, президент Байден активно домагається єдності Заходу. Значно більше критики чути стосовно Європи, зокрема Німеччини чи Франції. Чому ви не згадуєте їх?
Джеймс Шерр: Я їх згадаю. Хто б міг, до того як це сталося, передбачити, що новий канцлер Німеччини соціал-демократ Олаф Шольц зупинить трубопровід Північний потік, оголосить збільшення на 50% оборонного бюджету і скасує повну німецьку заборону на постачання зброї Україні і почне постачання зброї Україні? Хто би передбачив, що зараз чітка більшість у Фінляндії хоче вступу в НАТО?
В Європі відбулися величезні зміни. Питання єдності союзників завжди дуже оманливе і підступне. Єдність існує лише в певних умовах.
Коли Сполучені Штати чи якась інша сторона подасть чітке окреслення того, що таке перемога і почне вести мову, керуючись такими поняттями як поразка і перемога, і про надання такої допомоги, яка принесе ту перемогу, то вони відчувають, що ця єдність тоді почне давати тріщини. І це одна з причин, чому вони це не хочуть робити.
Голос Америки: Як на вашу думку на тлі цих подій показало себе НАТО? Чи воно діє відповідно до рівня викликів?
Джеймс Шерр: Очевидно, що ні. Я нагадаю, що казали про Папу Пія під час Другої Світової війни, коли він пішов на компроміс, бо найбільше піклувався про захист католиків у Європі, а тому різко не виступав проти режиму в Німеччині. Але він тоді забув, що Папа має бути вікарієм Христа.
І НАТО було створене не лише для того, щоб гарантувати безпеку своїм членам, хоча в штаб-квартирі НАТО багато людей будуть на цьому наполягати.
Цю організацію вважали, і НАТО заохочувало таке сприйняття, що організація є гарантом безпеки у цілій Європі. І тут реакція НАТО дуже розчарувала.
Звичайно, що генеральний секретар НАТО самостійно не владарює. Ні він, ні інші у штаб-квартирі НАТО не можуть говорити, чи робити щось відмінне від того, що їм вказує рада країн НАТО. НАТО може бути сильним настільки, наскільки міцною є згода всередині організації. Я наголошую на Сполучених Штатах, бо американська сила і військові потужності мають вирішальне значення.
Голос Америки: Чи така критика з вашого боку є ознакою песимізму поглядів з Таллінна?
Джеймс Шерр: Я стурбований. Я вважаю, що самовихваляння - це завжди прелюдія до розчарування і поразки. Треба бути тверезим. Навіть якби я жив не тут, то я би усвідомлював, як поляки, румуни і всі в східній частині континенту, які мають спільну історію з Росією, те, що майже напевне тут станеться, якщо Україна програє цю війну, і якщо Росія буде вважатися переможцем.
Це не означає, що вона завтра розпочала б війну проти НАТО. Вона не має можливостей це зробити. Але вона розпочне свою звичну практику щораз більшого тиску на сусідів. І навіть більше - з того моменту всі ті країни були б набагато менше впевнені у тому, що НАТО було б спроможне ефективно гарантувати їм безпеку у випадку, якщо той тиск перейде у приховану військову чи гібридну форму; якщо російські диверсійні групи, які, ми знаємо вже створені внутрішніми мережами тут в Естонії і в Латвії, почнуть з російською підтримкою діяти, і якщо це призведе до насильства.
Якою буде відповідь з Брюсселя? Що скажуть, коли Росія грюкне кулаком по столу? Якою буде відповідь, якщо тут виявляють російські диверсійні сили? Чи тоді люди також казатимуть, що «нам треба уникати Третьої світової війни»?
Це запитання, які усім нам треба порушити. П’ята стаття Вашингтонського договору - це лише словесне формулювання. Змісту йому надає ціла машина: командування, контроль і все решта. Але найголовніше, що дає їй змісту - це довіра, спільні інтереси і бажання ті інтереси захищати. Якщо такого тема, то це лише благі наміри.
Всі новини дня
- Голос Америки
Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео
США змінили рішення і тепер надають Україні 31 танк M1-A1 Abrams замість запланованих раніше новіших варіантів M1-A2. Це дозволить США значно пришвидшити терміни доставки та надати цю можливість для України до осені поточного року. Про це заявив речник Пентагону Пет Райдер.
- Голос Америки
Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео
Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда у вівторок прибув до Києва з неанонсованим візитом. Досі він був єдиним лідером G7, який не побував в Україні від початку повномасштабної війни. Кісіда передав запрошення президенту Володимиру Зеленському взяти участь у саміті країн G7.
В США уважно стежать за візитом Сі Цзіньпіна до Москви: як реагують в Білому Домі та Держдепі. Відео
Китай, за словами Джона Кірбі, поки не виключив можливості постачати РФ зрбою у її війні в Україні. Як коментує офіційний Вашингтон цю можливість, за результатами двох днів переговорів у Москві?
- Голос Америки
Столтенберг: змістовний діалог у форматі НАТО-Росія неможливий
Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективуЄнс Столтенберг
За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.
Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.
Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.
“Більше НАТО” замість “менше НАТО”
Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.
Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.
За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.
Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.
Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).
120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО
З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.
“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.
Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.
Сталевий опір українського народу
На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.
Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгся в Україну.Єнс Столтенберг
“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.
Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.
«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.
«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».
Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці
Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.
Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.
“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.
Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.
- Голос Америки
Чи надасть Китай смертоносну зброю Росії - коментарі експертів
У Білому домі вважають, що Путін конче потребує підтримки Китаю, бо в нього на війні в Україні закінчуються боєприпаси, про це заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі каналу MSNBC.
«Президенту Путіну потрібен президент Сі, тому що в нього закінчуються боєприпаси, [...] у нього закінчується той інвентар, який йому потрібен для ведення цієї війни, і цілком ймовірно, що він буде шукати додаткової допомоги у Китаю», - сказав представник Білого дому.
Відносини між президентами Росії та Китаю Кірбі раніше називав "шлюбом за розрахунком", який дає Китаю союзника проти Заходу, а Росії - підтримку для ведення війни в Україні.
Як писав Голос Америки, Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Китай від постачання Росії летальної зброї, сказавши, що в НАТО бачили «деякі ознаки того, що був такий запит з боку Росії, і що це питання розглядається в Пекіні китайською владою”.
Уряди США та Європи попередили Китай, що він зіткнеться з серйозними наслідками, якщо вирішить надавати зброю та боєприпаси російським силам.
Як пишуть експерти, потенційна хвиля західних санкцій щодо Китаю може зруйнувати економічні цілі, які ставить перед собою Сі Цзіньпінь, тому він не може зайти надто далеко.
"Він [Сі Цзіньпінь] не дозволить Путіну програти, але є межа тому, скільки зусиль він готовий прикласти, щоб Путін досяг успіху", — коментує для видання NBC News Віктор Ча, колишній директор з питань Азії в Раді з національної безпеки США, а нині - член Ради оборонної політики, яка є дорадчим органом міністра оборони США.
Як вважає Ча, Китаю вигідний нинішній стан справ. Поки триває війна, Китай може розраховувати на потік недорогої нафти та газу з Росії, а США та їхні союзники змушені витрачати мільярди доларів на підтримку України, пише NBC News.
Видання NYT з посиланням на офіційні дані російської митниці, пише, що за рік російського вторгнення в Україну Китай вже продав Росії безпілотні апарати та запчастини до них на суму понад 12 мільйонів доларів. Мова здебільшого йде про популярні у світі дрони DJI та товари менших компаній, які здебільшого постачаються через дрібних посередників та експортерів. Ці дрони не вважаються летальною зброєю.
За даними видання, Китай лишається для Росії важливою опорою у військовому, дипломатичному та економічному напрямках. “Китай - один із найбільших покупців російської нафти, що допомагає фінансувати вторгнення”, - мовиться у статті з назвою “Поки війна в Україні триває, Китай допомагає поповнити запаси російських безпілотників”.
Скептична у питанні китайської допомоги Росії директорка програми дослідження Китаю в аналітичному центрі Stimson Юнь Сунь.
“Я не вірю, що Китай буде підтримувати Росію або надавати їй летальну допомогу, принаймні не від китайського уряду, не у великих масштабах, а також не публічно. Якщо конкретні китайські компанії надаватимуть таку зброю Росії, це дозволяє Пекіну заперечити свою участь. Але я не вірю, що політика Пекіна полягає в наданні такої допомоги Росії, особливо військової амуніції під час війни”, - аналізує експертка.
Вона також переконана, що Китай не підтримує дії Росії у цій війні.
“Китай відчуває, що має повний спектр відносин, які можна розвивати з Росією в економічному, енергетичному та міжнародному політичному плані. Але я вважаю, що аргумент про те, що Китай фактично підтримує Росію у війні в Україні, не є коректним. Тільки подумайте, якби Китай дійсно повністю підтримував Росію у війні в Україні, чи Росія досі програвала б, як це відбувається сьогодні”, - зазначила Сунь.
Водночас дослідниця Китаю додала, що не бачить перспектив у мирному плані Китаю щодо закінчення війни в Україні через “брак змістовності” в пропозиціях Пекіна.
На її думку, головною метою візиту Сі Цзіньпіня в Росію є зміцнення економічної співпраці. “Ми знаємо, що китайці говорили про дві речі. Одна з них – економічна співпраця. І це неминуче зосередиться на російському енергетичному секторі, на який Китай має великий попит, російський експорт сирої нафти та експорт природного газу до Китаю розширився та значно зріс минулого року. [...] А Росії потрібні китайські інвестиції в розвиток інфраструктури енергетичного сектору РФ”, - сказала Юнь Сунь.
Вона також вважає, що на китайсько-російську співпрацю не вплине рішення МКС видати ордер на арешт Путіна за вивезення українських дітей. Ні Китай, ні Росія не є підписантами Римського статуту, на якому базує свою роботу МКС, - нагадує експертка.
Китай заперечує закиди про можливість надання Росії летальної військової допомоги й звинувачує США та інші країни Заходу у загостренні війни тим, що вони надають озброєння Києву проти російських військ.
Форум