Спеціальні потреби

Лише 13% населення планети мають доступ до вільних ЗМІ – доповідь


Карта стану свободи ЗМІ за 2015р.

Україна, з 53 балами із 100, опинилася в трійці частково вільних, разом з Грузію та Молдовою - «Дім Свободи»

На карті стану свободи ЗМІ, яку презентували у Вашингтонському Newseum, Україна пофарбована у жовтий колір. Це означає – країна з частково вільними ЗМІ. При чому глобальна тенденція дуже тривожна: за останні 12 років рівень свободи ЗМІ у 2015-у впав на найнижчу позначку, кажуть в «Домі Свободи» (Freedom House). Лише 13 відсотків населення планети мають доступ до вільних ЗМІ.

Віце-президент «Дому Свободи» Ванесса Такер каже, що 12 років поспіль її організація бачить погіршення стану свободи ЗМІ у світі.

«Лише одна людина з семи у світі, а це лише 13% населення планети, живе в місцях, де є повноцінне новинне середовище, де новини не підлягають цензурі власників, вони не відчувають політичного, економічного чи юридичного тиску, і де журналісти відчувають себе у безпеці і не бояться переслідувань чи арешту. На жаль, в цьому році це не просто погіршення, це в деяких країнах повний стрибок вниз, де журналістська професія просто опинилась на порозі зникнення. Наприклад, - Росія, яка стала інноватором найгіршої за всю історію державної пропаганди», - наголосила пані Такер.

«Сили проти свободи преси були найбільш потужними на Близькому Сході та в Туреччині, де уряди і групи бойовиків тиснули на журналістів і ЗМІ, створюючи ситуацію ультиматуму: «з нами чи проти нас», – йдеться у доповіді Freedom House.

Серед 13 країн Євразійського регіону Україна, з 53 балами із 100, опинилася в трійці частково вільних, разом з Грузію та Молдовою. Решта, в тому числі Росія та Білорусь, визнані невільними. При чому Україна потрапила в окремий список країн, які «Дім Свободи» визначає, як такі, де у наступному році можуть статися ґрунтовні зміни – на краще… або ж на гірше.

Дослідник «Дому Свободи» Елен Аґекян каже, що правозахисники відчувають обережний оптимізм щодо України.

«Ми бачимо, що уряд прагне змін. Прийнято низку законів, більшість з яких є позитивними, і виглядає так, що Україна готова рухатись вперед з цими законами, і це, очевидно, призведе до покращення там стану свободи ЗМІ», - зазначила дослідниця.

Створювати кращі умови праці для українських ЗМІ, даючи їм свободу, кращі виробничі потужності... це кращий спосіб боротьби з російською пропагандою
Елен Акеґян

Серед найбільших викликів вона називає контроль над ЗМІ з боку бізнес-еліт.

«На це ми звертаємо велику увагу. Коли така велика концентрація контролю над ЗМІ у руках багатих бізнесменів, які також мають політичні зв’язки, це виливається у величезний тиск на редакторів, журналістів, на заголовки та політику, якій вимушені слідувати журналісти, якщо вони працюють на певний ЗМІ. Таким чином, зникає плюралізм, і професіонали працюють під тиском», - сказала пані Аґекян.

Що ж до інформаційної війни з Росією, відповідь, каже експерт, не в контрпропаганді.

Росія стала інноватором найгіршої за всю історію державної пропаганди
Ванесса Такер

«Створювати кращі умови праці для українських ЗМІ, даючи їм свободу, кращі виробничі потужності, щоб вони могли покращити якість свого власного продукту – це кращий спосіб боротьби з російською пропагандою», - вважає Елен Аґекян.

2015 приніс і гарні новини, кажуть в «Домі Свободи». Серед новітніх світових тенденцій, які цього року вплинули на ЗМІ-середовище – це глобальна співпраця репортерів, прикладом чого стало розслідування, яке провів Консорціум журналістів-розслідників у справі Панамського досьє. Понад рік вони таємно вели свою роботу по всьому світові.

Вілл Фітцпатрік із Консорціуму каже, що його група шукає таких журналістів, які розуміють і люблять співпрацю і таких, хто може робити свою роботу професійно та незалежно.

І саме - глобальна співпраця журналістів по всьому світі - може стати запорукою того, що колір мапи у наступному, 2016 році, зміниться на краще.

Дивіться також: В ООН закликали створити глобальний фонд допомоги ліквідаторам аварії на ЧАЕС

  • 16x9 Image

    Наталія Леонова

    Ведуча, репортер і редактор української служби "Голосу Америки". Перед тим, як приєднатися до команди "Голосу Америки" у 2003 році, працювала юристом в одній із київських юридичних фірм. Також координувала діяльність шведської гуманітарної організації, яка займається реабілітацією хворих українських дітей. Здобула магістерський диплом з міжнародного публічного права Київського інституту міжнародних відносин. Член театральної групи «Експеримент» у Вашингтоні. Захоплюється йогою.  

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG