Спеціальні потреби

Актуально

Зміни клімату й світові проблеми у мережі постачання - ключові теми другого дня саміту G20

Другий та фінальний день саміту лідерів 20 найбільших економік світу у Римі присвячений загрозі кліматичних змін та перебоям у мережі постачання.

Як пише Politico із посиланням на власні дипломатичні джерела, президенти і прем'єри країн "Групи двадцяти" домовились підтримати заходи, спрямовані на обмеження глобального потепління у межах 1,5 градусів за Цельсієм.

Текст домовленості, пише видання, передбачає, що лідери погодились "робити подальші кроки у це десятиріччя, щоб сформулювати, втілити, оновлювати й поглиблювати, де необхідно" заходи, щоб дотриматись досягнутої кліматичної угоди у Парижі.

9 країн світу та Євросоюз відповідають за понад три чверті від усіх викидів парникових газів в атмосферу. Угоди про зменшення забруднення лідерам важко досягти, зокрема, через небажання Китаю та Індії скорочувати використання вугілля.

Питання клімату ширше обговорюватимуть в шотландському Глазго під час міжнародної кліматичної конференції ООН COP26.

Туди вирушає й президент США Джо Байден. Як повідомив радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван: «Я би вказав, що ні Китай, ні Росія не будуть представлені на саміті на рівні лідерів, як виглядає, головно через COVID-19. США та Європа там будуть, і ми будемо сповнені енергії та об’єднані. На G20, і на COP26, ми будемо проштовхувати порядок денний, формувати порядок денний...».

Окрема зустріч лідерів під час саміту "Групи двадцяти" була присвячена світовій кризі у мережі постачання, що стає на шляху відновлення економік після пандемії. Країни "двадцятки" відповідають за 80% світового ВВП й за 75% світової торгівлі.

Байден оголосив про перехід найбільших портів США на цілодобову роботу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:40 0:00

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, у перший день саміту лідери країн "Групи двадцяти" підтримали ініціативу, яку висловлював президент США Джо Байден, встановити мінімальний рівень податку на прибуток корпорацій на рівні 15%. Прем‘єр-міністр Італії, країни, де відбувається саміт, Маріо Драгі привітав рішення: "Ми досягли історичної угоди щодо більш справедливої та ефективної міжнародної системи оподаткування".

Ініціатива покликана зупинити конкуренцію між країнами за інвесторів, так звані "перегони до дна", в ході яких уряди знижують корпоративний податок і втрачають важливі бюджетні надходження, а міжнародні корпорації переводять свої виробничі потужності та прибутки в юрисдикції з найнижчим рівнем оподаткування.

У матеріалі використано статтю англомовної редакції "Голосу Америки", Politico

Дивіться також: Протести у США щодо обовязкової вакцинації. Відео

Протести у США щодо обовязкової вакцинації. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:46 0:00

Всі новини дня

Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього? Відео

1 квітня головування у Раді Безпеки Організації об’єднаних націй, ключовому органі, який відповідає за безпеку та дотримання миру в світі, перейде Росії. Своє повномасштабне вторгнення країна-агресорка розпочала у лютому минулого року, коли також головувала у Раді Безпеки.

МОК критикує Україну за рішення не дозволяти українцям змагатися з російськими спортсменами

Архівне фото. Президент Росії Володимир Путін тисне руку російському олімпійському чемпіону з фігурного катання Микиті Кацалапову (праворуч) після Зимової Олімпіади 2014 року в Сочі, Росія, у понеділок, 24 лютого 2014 року.

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) виступив з критикою рішення України не допускати українських спортсменів до відбіркових змагань на Олімпіаду-2024 у Парижі, якщо їм доведеться змагатися з росіянами. На думку МОК, що це завдасть шкоди лише українському спорту та його спортсменам, повідомляє Reuters з посиланням на заяву МОК, видану у суботу.

Напередодні міністр уряду України Олег Немчинов заявив в ефірі телемарафону, що українські спортсмени братимуть участь лише у тих відбіркових турнірах на Олімпійські ігри в Парижі, де не буде росіян. А за порушення цього рішення відповідна федерація буде позбавлена статусу “національна”.

«Якщо таке рішення буде реалізовано, це лише зашкодить спільноті українських атлетів і жодним чином не вплине на війну, яку хоче зупинити світ і яку так різко засудив МОК», – цитує Reuters заяву олімпійського комітету.

«Через той факт, що, на жаль, у світі занадто багато воєн, збройних конфліктів і криз, майже на кожній олімпіаді спортсмени змагалися один з одним, незважаючи на те, що їхні країни перебувають у стані війни чи конфлікту", - заявляє МОК.

Як повідомляв Голос Америки, МOК захищає своє рішення повернути на Олімпіаду російських і білоруських спортсменів.

США також занепокоєні через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх, - заявляв речник Держдепу США Ведант Пател на брифінгу для преси у вівторок.

За інформацією президента України Володимира Зеленського, озвученою ним у лютого цього року, через війну Росії проти України загинули 228 українських спортсменів і тренерів. Про це Зеленський сказав у своєму зверненні до учасників саміту міністрів спорту держав-партнерів.

“Якби олімпійськими видами спорту були вбивства й ракетні удари, то ви знаєте, яка національна збірна взяла б перше місце. І не важливо, чи був би в цієї збірної її офіційний прапор – державний триколор. Російські терористи використовують різну символіку”, - сказав Зеленський, посилаючись на рішення МОК дозволити спортсменам з Білорусі та Росії виступати під нейтральним прапором.

Він також нагадав, що російські спортсмени не виступили із засудженням війни, розв’язаної їх державою: “Фактично немає такого засудження. Хіба поодинокі голоси, які швидко згасають”.

МОК запровадив санкції щодо Росії та Білорусі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року, але тепер виступає за повернення спортсменів на наступні Олімпійські ігри, що мають пройти в Парижі 2024 року.

Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс. Відео

Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в екселюзивному інтерв’ю Голосу Америки. За його словами, успіх України є в інтересах Європи, США та світу.

"Російський народ не виніс історичних уроків," - Олександра Матвійчук. Відео

"Російський народ не виніс історичних уроків," - Олександра Матвійчук. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:57 0:00

«Російський народ у своїй більшості підтримує агресивну війну Росії проти України і толерує вчинення звірств», - говорить керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

МВФ схвалив 15,6 млрд доларів США кредиту Україні – найбільшу допомогу для воюючої країни

Фото: REUTERS/Yuri Gripas/File Photo

Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду схвалила чотирирічну кредитну програму для України на суму 15,6 мільярдів доларів. Позика, як сказано у прес-релізі МВФ, надається за новою Програмою в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) для України як частина загального пакету підтримки обсягом 115 мільярдів доларів США для підтримки економіки країни на фоні боротьби з вторгненням Росії.

Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Ґіта Ґопінат, заявила, що вторгнення Росії в Україну продовжує мати руйнівні економічні та соціальні наслідки.

«Економічна активність різко скоротилася минулого року, велика частина основних фондів країни була знищена, в той час як зростає бідність. Незважаючи на це, владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки майстерній політиці та значній зовнішній підтримці», – наголосила висока представниця МВФ.

Рішення дозволяє негайну виплату близько 2,7 мільярда доларів США.

Президент України Володимир Зеленський привітав рішення МВФ

Президент України Володимир Зеленський сказав, що кредит МВФ є важливою допомогою у боротьбі з російською агресією.

Як він написав він у Twitter, «разом підтримуємо українську економіку. І йдемо вперед до перемоги!»

Міністр фінансів США Джанет Єллен, яка протягом минулого року активно наполягала на підтримці України з боку МВФ і у лютому 2023 року їзидла до Києва, заявила, що пакет допоможе українській державі продовжувати знадвати життєво важливі послуги, та тримати відкритими школи і лікарні, але також закладе основу для довгострокової реконструкції.

У своїй заяві від 21 березня, коли було оголошено про досягнення домовленості між Україною та МВФ, вона наголосила, що нові гроші від МВФ пізтримають також реформу урядування та зменшення ризику корупції. Вона наголосила, що США будуть підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно».

Термін допомоги розширено на випадок, якщо війна триватиме довше

Кредитна програма також включає додаткові гарантії від деяких членів МВФ на випадок, що війна триватиме і після середини 2024 року, термін, на який МВФ розраховував раніше.

«Якби конфлікт продовжився до 2025 року, це збільшило б фінансові потреби України зі 115 мільярдів доларів до приблизно 140 мільярдів доларів», - цитує Голос Америки керівника місії МВФ в Україні Ґевіна Ґрея.

Очікується, що слідом за схваленням цієї розширеної програми (EFF) надійде масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів і партнерів України для підтримки стабільності воюючої країни.

Це вперше пакет фінансування такого масштабу схвалюється МВФ для країни, що бере участь у масштабній війні, інформує Reuters.

За інформацією агентства, попередню довгострокову програму МВФ для України на 5 мільярдів доларів було скасовано в березні 2022 року, коли фонд надав 1,4 мільярда доларів екстреного фінансування. Також було надано ще 1,3 мільярда доларів у рамках ініціативи "подолання продовольчого шоку", яку започаткував МВФ, щоб, як повідомляв Голос Америки, допомогти країнам, що постраждали від війни Росії проти України.

За інформацію МВФ, у 2022 році економіка України скоротилася приблизно на 30 відсотків, значна частина основних фондів країни була знищена, а бідність зростає.

Більше

XS
SM
MD
LG