Спеціальні потреби

Актуально

До кінця літа російські сили занепадуть і Україна їх витисне – генерал США у відставці Годжес. Інтервʼю

Генерал-лейтенант, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес. Архівне фото - на фото Бен Годжес виступає на зустрічі з міністром оборони Литви у Вільнюсі, Литва. Фото зроблене 1 березня 2017 року. AP/Міндаудас Кулбіс

За інформацією британської військової розвідки, низки західних аналітиків, наступ Росії на Донбасі втратив темпи і за нинішніх умов Росія навряд чи зможе значно його прискорити. Так, генсек НАТО Єнс Столтенберг під час прес-конференції в Берліні минулого тижня говорив, що "війна Росії в Україні йде не за планом Москви," відзначивши, що Росія не змогла захопити Київ, а також відступила від Харкова. Такої ж думки дотримуються і аналітики американського Інституту вивчення війни. На уповільнення темпу «брутального вторгнення Росії» вказував і заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.

Західні експерти та аналітики звертають увагу на те, що Росії доводиться змінювати стратегію та перейти від спроб блискавичних та швидких перемог до війни на виснаження. Старший науковий співробітник Atlantic Council Ян Бжезинський в інтервʼю Голосу Америки зазначив, що Росія цілком змінила свою стратегію, бачення того, чого вона сподівалась швидко досягти. «Спочатку, Росія розраховувала на блискавичний удар, обезголовлення Києва, та встановлення контролю над всією територією країни. Зараз Росія грає в зовсім іншу гру та має зовсім іншу стратегію, в якій вона використовує масштабні людські сили, щоб вимотати та подрібнити українські війська», - говорить Ян Бжезинський. На його думку, стратегію Росії зараз можна порівняти із руйнівним льодовиком: «Вони намагаються нарощувати величезну кількість сил і вони дуже повільно, неефективно та з величезною руйнацією повзуть вперед на український простір, руйнуючи все навколо».

Про зміну російської воєнної стратегії, економічні та людські ресурси Росії, а також про потенціал українського контрнаступу і підтримку Заходом України Голос Америки поговорив в ексклюзивному інтервʼю з колишнім командувачем Сухопутних сил США у Європі генералом-лейтенантом Беном Годжесом. Він очолював американські сили в Європі з 2014 по 2018 рік.

Голос Америки: Під час святкувань 9 травня, а також після цього не було заяв керівництва Росії про якісь значні зміни, про перемоги. Не було в Росії також і очікуваних заяв про повну мобілізацію. Про що, на вашу думку, це може свідчити?

Бен Годжес: Це був цікавий день (9 травня - ГА) не тільки тому що про щось не сказали, але й тому, кого там не було. Герасимова там не було, так само як і Лаврова. Я не знаю, що це означає за лаштунками. Але ми знаємо, шо Путін персонально дуже залучений у всі деталі військової кампанії, що є ознакою того, що, я думаю, в Кремлі є паніка. Те, що не прозвучала заява про повну мобілізацію означає, що в Кремлі розуміють, що підтримка населенням цієї війни не така вже й велика, їм потрібні пояснення і відповіді на питання «чому». Чому в армію беруть нових призовників та чому їм потрібно воювати за кордонами Росії? Тому є багато проблем, як, думаю, показала ця дуже похмура та невтішна церемонія 9 травня.

ГА: Прозвучало багато заяв аналітиків та експертів про те, що Росія стратегічно програє – їм не вдалось досягти поставлених цілей. Росії не вдалось зламати оборону Маріуполя протягом 82 днів. На вашу думку, чи Росія програє у цій війні? Чи є їм що святкувати?

БГ: Росії немає чого святкувати. Вони не змогли досягнути всіх своїх цілей. Міністерство оборони показало себе як корумпована інституція, а їхні солдати – як вбивці, які використовують зброю проти цивільних об’єктів. Потім Путін навіть дав почесні гвардійські звання бригаді, причетній до вбивства цивільних у Бучі. Тому я не думаю, що їм є що святкувати. Зрозуміло, що вони захопили територію, завдають величезної шкоди економіці України. Вони блокують експорт зерна. Попереду ще багато викликів, але нічого з цього не можна назвати перемогою для Росії, зважаючи на те, які цілі ставив Кремль перед собою. Відверто кажучи, я думаю, що Росія не може продовжувати робити те, що вони роблять нескінченно. Думаю, кульмінація настане десь наприкінці літа, коли в них закінчаться люди, амуніція та воля до боротьби.

Залишки зруйнованої російськими силами будівлі Драмтеатру в Маріуполі, фото зроблене 4 квітня 2022 року. AP/Олексій Олександров
Залишки зруйнованої російськими силами будівлі Драмтеатру в Маріуполі, фото зроблене 4 квітня 2022 року. AP/Олексій Олександров

ГА: Росія використовує безжальні методи війни, які багато хто порівнює з Першою світовою війною. Наскільки далеко може зайти Путін, якщо він програватиме цю війну?

БГ: Звичайно, ми з серйозністю ставитимемось до погроз Путіна, але я не вірю, що він може насправді використати ядерну зброю, тому що це не дасть йому жодних переваг. Якби це було справжньою перевагою, він би використав це. Але його єдина перевага з ядерною зброєю є тоді, коли він її не використовує. Якщо це тисне на згуртованість та готовність країн надавати допомогу Україні, то загроза використання ядерної зброї дає йому певні важелі впливу. Для Заходу буде неможливим залишатись осторонь, якщо Путін використає ядерну зброю, залишивши себе без важелів впливу. В такому випадку відповідь Заходу буде, мабуть, неядерною, але руйнівною, такою, що зруйнує або серйозно пошкодить чорноморський флот Росії, та російські війська всередині України. В Росії не буде ніяких переваг так вчиняти.

Також, думаю, навколо Путіна є люди, які думають, що життя після Путіна існує. Тому, гадаю, використання ядерної зброї малоймовірно. Але він не здасться просто так, він не скаже: «Я був неправий, тому я піду». Росію треба перемогти на полі бою, потрібно розбити російські сили на полі бою. Саме тому не можна гальмувати у наданні Україні допомоги і ресурсів, які їй потрібні.

ГА: Ви згадували проблеми Росії з набором призовників. В медіа зʼявлялись повідомлення про те, що російські солдати намагаються не йти воювати на сході України. Наскільки, на вашу думку, проблеми Росії з набором призовників можуть вплинути на її воєнну стратегію?

БГ: Війна – випробування матеріально-технічного забезпечення. Зрозуміло, що українські воїни та українське населення мають більшу волю, тому що вони борються за свій дім. Вони в буквальному сенсі воюють щоб захищати свої родини. Тоді як Росія – агресор і загарбник. Російських солдат постійно використовують як гарматне м’ясо. Їхнє воєнне керівництво не дбає про них, вони не воюють за щось подібне, за що воюють українці. А це важлива частина битви. Ми знаємо це з історії. Росіяни обирають такий шлях, бо вони провалились в усьому. Вони перейшли на війну на виснаження, де ви просто використовуєте цифри і намагаєтесь знищити артилерію противника, волю до того щоб вбивати солдатів.

Зруйнований російський танк на околицях Києва. Фото зроблене 8 травня 2022 року. AP/Еміліо Моренатті
Зруйнований російський танк на околицях Києва. Фото зроблене 8 травня 2022 року. AP/Еміліо Моренатті

І це поганий вибір для Росії, тому що їхня логістична ситуація не покращується. Вона щодня стає гіршою. В них скорочується людська сила, вони намагаються уникнути мобілізації. В той час логістична ситуація в Україні покращується щодня – більше і більше допомоги приходить з Заходу і Україна значно покращила логічну мережу. В України немає проблем з кількістю військових, тому я вважаю, що Росія має справжню стратегічну проблему.

ГА: Відповідно до даних аналітичних медіа, Росія щодня витрачає на війну проти України близько 900 млн доларів. Наскільки довго Росія може економічно підтримувати цю війну?

БГ: З такими боями, втратами амуніції та військових, думаю, що під кінець літа - кінець серпня, початок вересня російські сили занепадуть та Україна матиме достатній потенціал для початку контрнаступу. Щоб витиснути російські сили назад принаймні до лінії 23 лютого. Думаю, це станеться до вересня.

ГА: Захід надає Україні значну економічну та військову підтримку, а також накладає санкції на Росію. На вашу думку, чи є ця підтримка вирішальною у тому, щоб зупинити Росію?

БГ: Важливо, щоб всі були згуртованими. Франція, Італія, Польща та всі партнери. Щоб продовжувались санкції, дипломатичний тиск, Україні надавались потрібні ресурси, але також щоб Україна змогла налагодити внутрішню логістичну мережу, щоб до солдат надходили речі, які їм потрібні. Нам потрібно думати, як Україні подолати деякі внутрішні проблеми, пов’язані з логістичною мережею.

ГА: Як змінилась з часом стратегія НАТО? Що ви очікуєте напередодні саміту в Мадриді?

БГ: Я сподіваюсь, що ми переглянемо концепцію стримування, розуміння того, що потрібно в першу чергу захищати, а не сподіватись на можливість швидко розгорнути сили та мати замість цього більше ресурсів на кордоні.

Думаю, що наші союзники уздовж східних кордонів НАТО бачили, що відбувалось в Бучі. Вони розуміють, що в такому разі [у разі, якщо Росія окупує якісь території - ГА] може бути нічого звільняти та відновлювати. Тому не можна віддати ані клаптика землі. Я думаю, що це буде переглянуто. Також, використання боєприпасів зараз перевищує будь-які оцінки. Тож країнам доведеться подивитись, чи виробляємо ми достатньо власних боєприпасів для тривалого конфлікту з такими темпами споживання. Також на більшу увагу заслуговує протиповітряна та протиракетна оборона. Ми, безумовно, бачимо, що відбувається коли з російської сторони щодня прилітають сотні ракет і літаків. Це – масштаб викликів, які перед нами стоять. Також, дуже сподіваюсь, що альянс і Сполучені Штати розроблять стратегію для Чорноморського регіону. Це стратегічно важливо – варто тільки подивитись на мапу, щоб зрозуміти чому. Також це стосується наших зіпсованих відносин з Туреччиною.

ГА: Туреччина висловлювалась проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО. На вашу думку, чи вдасться її переконати? Яка сьогодні роль Туреччини в безпековій архітектурі Європи?

БГ: Туреччина нагадала нам, що як союзниця у дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її перестороги будуть розглянуті. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вони нагадують нам про важливість Чорноморського регіону. А також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в додаткових можливостях впливу Туреччини. Це не є щось особливе. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії в Альянс.

Дивіться також: Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Всі новини дня

Байден сподівається на співпрацю в Конгресі у питанні фінансування України та боротьби з COVID-19

Президент Джо Байден з лідером республіканців у Палаті представників Кевіном Маккарті, лідером більшості в Сенаті Чаком Шумером, спікеркою Палати представників Ненсі Пелосі та лідером республіканців у Сенаті Мітчем Макконнелом. Білий дім. Вашингтоні. 29 листопада 2022 року.

На зустрічі з представниками Конгресу президент США Джо Байден заявив, що забезпечення фінансування для України та на боротьбу з епідемією COVID-19 є його пріоритетами до того, як республіканці переберуть контроль над палатою представників на початку наступного року.

У вівторок президент Байден провів переговори з лідерами демократів і республіканців Палати представників і Сенату про плани спільної роботи до кінця року, доки не зміниться баланс сил у Конгресі.

У результаті листопадових проміжних виборів до Конгресу США, республіканці отримали незначну більшість у Палаті представників і з січня можуть ускладнити голосування за порядок денний Байдена на наступні два роки. Демократи Байдена зберегли контроль над Сенатом.

Президент Байден запросив до Білого дому нинішнього лідера сенатської більшості Чака Шумера, лідера республіканців у Сенаті Мітча Макконнелла, діючу спікерку Палати представників демократку Ненсі Пелосі та лідера республіканців у нижній палаті Конгресу Кевіна Маккарті.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер більшості в Сенаті Чак Шумер виходять після зустрічі з президентом США Джо Байденом та іншими лідерами Конгресу в Білому домі у Вашингтоні, США, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Kevin Lamarque
Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер більшості в Сенаті Чак Шумер виходять після зустрічі з президентом США Джо Байденом та іншими лідерами Конгресу в Білому домі у Вашингтоні, США, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Kevin Lamarque

Вони обговорили питання внутрішньої політики, зокрема, фінансування необхідне для продовження боротьби з COVID-19, та головне питання зовнішньої політики і політики національної безпеки – підтримку боротьби України проти незаконного вторгнення Росії.

Президент Байден сказав, що після підписання понад 200 двопартійних законопроектів, які стали законами, він прагне продовжувати сумлінно працювати над зближенням позицій обох партій.

Тим часом Кевін Маккарті дав зрозуміти, що якщо він обійме посаду спікера Палати представників, як він сподівається, співпраця не піде дуже гладко. Зокрема, у питанні України, він сказав, що готовий працювати з демократами, якщо вони «бажають взяти наші витрати під контроль».

Після зустрічі у Білому Домі Кевін Маккарті сказав, що мав три послання до президента Байдена: забезпечити щільність кордонів, скасувати обов'язкову вакцинацію проти COVID в армії та зупинити «необдумані витрати».
Після зустрічі у Білому Домі Кевін Маккарті сказав, що мав три послання до президента Байдена: забезпечити щільність кордонів, скасувати обов'язкову вакцинацію проти COVID в армії та зупинити «необдумані витрати».

«Я вважаю те, що зробила путінська Росія – це неправильно, це звірство. Я вважаю, що якби ми пішли на певні кроки зазделегідь, це, певно могло б запобігти вторгненню. Але я – не за безлімітні чеки на будь-що. Це важкозароблені гроші платників податків, і я хочу переконатися, що будь-яке фінансування, яке ми виділяємо, потрапляє у правильне місце», – заявив Маккрті, чякий раніше багато разів заявляв, що не проти допомоги Україні, але проти того, щоб Україні давали «необмежений чек».

Маккарті також нагадав, що, ще у 2015 році на зустрічі з президентом Байденом «закликав до того, щоб продавати Україні Джавеліни, захисну зброю, яка б зупинила російські танки», але «на жаль, у той день я не досягнув успіху, хоч привів із собою двопартійну групу законодавців».

15 листопада адміністрація Байдена направила до Конгресу на схвалення додаткове фінансування на 9,25 мільярда доларів на боротьбу з COVID-19 і на 37,7 мільярда доларів на підтримку України.

США надали Україні – майже 66 мільярдів доларів з часу російського вторгнення, більша частина цієї суми була виділена на оборону. На думку багатьох експертів, американці не жертвують ці гроші Україні, а інвестують у свою власну безпеку та безпеку союзників. Бо якщо українці переможуть, вони дадуть поштовх для просування свободи по цілому світу, що є в інтересах США.

«Ми – оркестр нової генерації». Тетяна Калініченко про виступ у Вашингтоні Київського Оркестру «Нова Ера». Інтерв'ю

Тетяна Калініченко: «у Вашингтоні відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал».

«Класичний концерт засвідчує демонстративну відповідь України на російське вторгнення», «По-справжньому «нова ера». Жоден музикант не старше 42 років, це – нова Україна, це – нове покоління, і вони рясніють талантом», – такі відгуки про виступ українського оркестру «Нова ера» лунали у Вашингтоні.

Благодійний концерт на підримку України, що відбувся у середині жовтня на сцені найбільшого концертного залу Вашингтона The Kennedy Center, об'єднав зусилля молодих українських музикантів з Київського Оркестру «Нова Ера» та відомого у всьому світі скрипаля Джошуа Белла. Кошти з концерту, включно з гонораром відомого скрипаля, відправили для платформи United 24, що збирає гроші на боротьбу з російською агресією. Про дебют українських музикантів у США та культурну дипломатію диригентка оркестру Тетяна Калініченко розповіла в ексклюзивному інтерв'ю «Голосу Америки».

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Ілона Войтович: 18 жовтня оркестр Нова ера дебютував на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. Це також була ювілейна дата - 15-річчя оркестру. Але концерт був організований для збору коштів для платформи United 24 на підтримку України. Чи таким Ви собі уявляли ювілей оркестру?

Ми не лише інноваційний оркестр, ми - оркестр нової генерації.

Тетяна Калініченко: Коротка відповідь – не таким я уявляла наш ювілей. Але парадоксально, він відбувся на одній із визначних сцен світу. Я собі й навіть уявити не могла, що ми будемо грати перший концерт цього року разом на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. У залі було 2500 глядачів. Концерт готувався майже сім з половиною місяців – робота, якої можливо зараз не видно але це є результат зусиль дуже багатьох людей, особливо організаторів Chopivsky Family Foundation завдяки, яким цей концерт взагалі відбувся.

Я думаю, що ми і надалі будемо працювати в цьому напрямку і організовувати благодійні збори коштів і концерти. Єдине, що коли такий великий склад - 45 музикантів - це відбувається не так швидко як хотілось би.

І. В. У концерті також брав участь відомий скрипаль, лауреат премії Grammy Джошуа Белл. Розкажіть про його роль в оркестрі і, зокрема, про його виступ Вашингтоні.

Т. К. Він видатна суперзірка, видатний американський скрипаль. Він є наш давній партнер і друг. Ми співпрацюємо починаючи 2015 року. Ми договго вирішували питання відносно репертуару, що саме будемо грати. Опція саме із його концертом - скрипки із оркестром – декілька разів змінювалася, але після довгих місяців перемовин, ми вирішили зупинитися на концерті Макса Бруха. Це концерт для скрипки з оркестром.

На біс він виконав за власним бажання гімн України. Це з його боку був величезний жест на підтримку України.


І. В. Ваш оркестр називають інноваційним у жанрі класичної музики. У складі у вас міжнародні музиканти українського походження. Яким було ваше бачення в його заснування, і чи змінилося воно сьогодні в контексті культурної дипломатії?

З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали.

Т. К. Так, наші музиканти міжнародного рівня, вони всі з України. Якась частина зараз тимчасово перебуває за кордоном. Я також. З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали. Ми зараз тимчасово, нажаль, не можемо активно втілювати проекти але міжнародне визнання для мене було величезним пріоритетом з першого дня.

Окільки зараз Україна звучить скрізь, я бачу нас, як яскравих представників сучасної України. Я б сказала, що ми не лише інноваційний оркестр, ми – оркестр нової генерації. Тим більше ми є незалежний оркестр і наше місце в світі – активно представляти українську культуру. Я роблю все, щоб розширити спектр діяльності оркестру, гастрольні маршрути і, щоб саме «Нову Еру» з України почули якнайбільше у світі.

І. В. Щоб ви хотіли сьогодні сказати українцям? Можливо передати через музику, через мистецтво?

Т. К. Ми сказали зі сцени дуже багато. У нас була в програмі Симфонія № 7 Бетховена. Це одна з найоптимістичніших симфоній. Там дуже сильно відчувається дух перемоги. Разом з тим, там є дуже трагічна друга частина, яку часто називають реквієм. Але сам дух, загальний, цієї симфонії - це жага до життя і дух перемоги.

Ми на декілька кроків у чомусь випереджує увесь світ. І зараз Україна демонструє - цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Що би я хотіла сказати українцям? Наша країна – найкраща в світі. Саме зараз стало зрозуміло, коли багато, хто знаходиться за кордон, що у нас є дуже багато чого, що ми можемо повчити інші країни. Стало зрозуміло, що у нас країна майбутнього в прямому сенсі цього слова. Ми на декілька кроків у чомусь випереджуємо увесь світ. І зараз Україна демонструє цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Коли ми грали у Вашингтоні це дуже відчувалася. Було дуже багато відгуків, де відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал. І те саме стосується всіх українців.

Сподіваюся, що ми можемо передати і показати це, якомога більше глядачів у всьому світі. Я із нетерпінням чекаю, коли ми зможемо зіграти концерт в Києві удома, тому що це ні з чим не можна порівняти.

Що в Пентагоні та Білому Домі кажуть про перспективи надання Україні систем ППО. Відео

Що в Пентагоні та Білому Домі кажуть про перспективи надання Україні систем ППО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:36 0:00

Більше про перспективи надання Україні систем протиповітряної оборони розповідає Юлія Ярмоленко, що стежила за сьогоднішніми повідомленнями з Пентагону.

НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео

НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:28 0:00

НАТО посилить підтримку України, допоможе із захистом від російських атак та відновленням інфраструктури. Про це йдеться у заяві міністрів закордонних справ членів НАТО, які завершили перший  день зустрічей у Бухаресті.

«Наразі ми не плануємо постачати батареї Patriot до України», – речник Пентагону Пет Райдер. Відео

«Протиповітряна оборона лишається головним пріоритетом для Міноборони США та міжнародної спільноти, коли йдеться про підтримку України. Що ж стосується батарей Patriot зі США – наразі ми не плануємо постачати батареї Patriot до України», – речник Пентагону Пет Райдер.

Більше

XS
SM
MD
LG