Спеціальні потреби

Актуально

У Пентагоні поки що не підтвердили звільнення російських командирів високого рангу

Військовослужбовці ВДВ готуються перед посадкою в транспортні літаки Іл-76 під час навчань на військовому аеродромі в Азовському порту Таганрог, Росія, 22 квітня 2021 року. REUTERS/Stringer

"Росія продовжує свій наступ на півночі Донбасу, але жодна сторона не має серйозних змін відносно контролю над територіями", - зазначив високопоставлений представник Пентагону США під час спілкування з журналістами, повідомляє кореспондент Голосу Америки у Пентагоні Джеф Селдін.

На думку чиновника, проблемна погода у східній та південній частинах України вплинула на військово-морські та повітряні операції росіян. Росія різко скоротила кількість авіаударів навколо Маріуполя, але вони тривають по та навколо Харкова та на Донбасі.

У Пентагоні відзначають, що Росія все ще має 106 батальйонних тактичних груп в Україні, але лише деякі перебувають у відносно хорошому стані.

"Ми не бачимо жодних зусиль з мобілізації масового масштабу", - цитує слова неназваного високопосадовця кореспондент Голосу Америки.

У воєнному відомстві повідомляють, що росіяни зазнають щоденних втрат, продовжують відчувати проблеми із готовністю та моральним духом.

"Вони продовжують зустрічати дуже жорсткий і дуже швидкий український опір", - каже високопоставлений чиновник з оборони США.

Втім, попереджають у Пентагоні, Росія все ще має чисельну перевагу та більші військові можливості, що може спричинити затяжний конфлікт.

У Пентагоні не підтвердили звільнення командирів вищого рівня російської армії, хоча заявили, що отримували повідомлення про звільнення командирів нижчого рангу.

Раніше Міністерство оборони Великої Британії повідомило, про те, що кілька високопоставлених російських командирів були звільнені за «погану роботу» під час початкових етапів вторгнення Росії в Україну.

У міністерстві заявили, що до відсторонених входять генерал-лейтенант, якому не вдалося захопити Харків, і віце-адмірал, за керівництва якого затонув російський крейсер "Москва".

«Генерал-лейтенант Сергій Кисель, який командував елітною 1-ю гвардійською танковою армією, відсторонений від роботи за нездатність захопити Харків. Віце-адмірал Ігор Осипов, який командував Чорноморським флотом Росії, також, ймовірно, був відсторонений після затоплення крейсера "Москва" в квітні. Начальник Генштабу Росії Валерій Герасимов, ймовірно, залишається на посаді, але неясно, чи зберігає він довіру президента Путіна», - повідомляє Міноборони Великої Британії у звіті, опублікованому у четвер, 19 травня.

"Культура приховування та пошуків цапів-відбувайлів, ймовірно, поширена в російській військовій системі та системі безпеки", - йдеться у звіті.

Британці припускають, що все більше російських чиновників будуть опікуватися тим, як уникнути відповідальності за оперативні невдачі Росії, що, ймовірно, «створить додаткове навантаження на російську централізовану модель командування та контролю, оскільки офіцери все частіше прагнуть відкладати ключові рішення своїм начальникам.

«За цих умов Росії буде важко повернути ініціативу», - оцінює Міністерство оборони Великої Британії.

Дивіться також: Колишній міністр оборони Молдови: російська загроза для Молдови реальна. Відео

Колишній міністр оборони Молдови: російська загроза для Молдови реальна. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:45 0:00

Всі новини дня

Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк 

Будинок зруйнований через ракетний удар у Львівській області, 9 березня 2023 року

Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.

Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.

Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.

Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.

Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.

«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.

Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».

Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.

Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.

Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.

Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.

Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».

У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».

Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.

Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.

Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.

Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.

Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.

Десантіс уточнює позицію щодо України і називає Путіна «воєнним злочинцем»

Рон Десантіс

Впливовий американський політик губернатор штату Флорида Рон Десантіс в інтерв’ю британській телепрограмі уточнив свою позицію щодо російської війни в Україні після того, як його попередні оцінки викликали критику зокрема від його однопартійців у Республіканської партії США.

Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці.

Десантіс, відповідаючи на запитання тележурналіста Пірса Морґана про те, що він раніше назвав російсько-українську війну далекою від сфери інтересів Америки «територіальною суперечкою», тепер сказав, що його оцінки «були неправильно охарактеризовані».

У тих попередніх оцінках, які політик надав американському тележурналісту Такеру Карлсону з каналу Fox News 14 березня, Десантіс розкритикував те, що він назвав «необмеженим чеком» адміністрації Байдена на допомогу Україні.

Раніше: МЗС України запрошує Десантіса в Україну, а політики в США просять його не ставати “зброєю Путіна”

Оцінки Десантіса підштовхнули дискусії стосовно того, яку політику мають вести США щодо Росії й Путіна, і якою має бути позиція Республіканської партії, в час, коли починається процес визначення претендентів на змагання за президентську посаду на виборах 2024 року.

Тепер Рон Десантіс в оприлюднених 22 березня уривках інтерв’ю для телепрограми «Пірс Морґан без цензури» гостріше скритикував Росію.

«Очевидно, що Росія вторглася - це було неправильно. Вони вторглися в Крим і захопили його 2014 - це було неправильно», - сказав він.

Вторгнення Росії в Україну Десантіс назвав великим прорахунком Путіна, який дорого коштуватиме.

Десантіс підкреслив, що російський президент «ворожий до США», і заявив, що Путіна треба притягати до відповідальності за злочини війни в Україні.

«Я вважаю, що він воєнний злочинець», - сказав Десантіс, зауваживши, що США не член договору щодо Міжнародного кримінального суду.

Далі у витягах з інтерв’ю Рон Десантіс також зауважує: «Я просто не думаю, що для нас є достатній інтерес, щоб розвивати більше залучення. Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці».

Дивіться також:

“Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти”, - сенатор Дік Дурбін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:21 0:00

Блінкен: агресія Росії проти України та авторитарне керівництво президента Путіна є «гострою загрозою» для інтересів США

Державний секретар США Ентоні Блінкен дає свідчення на слуханнях у підкомітеті з асигнувань Сенату щодо запропонованого президентом Байденом бюджетного запиту для Державного департаменту на 2024 фінансовий рік на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні, США, 22 березня 2023 року.

Держсекретар США Ентоні Блінкен у середу назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна «гострою загрозою» для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.

Про це Блінкен заявив на післяобідньому слуханні Комітету Сенату з міжнародних відносин, яке відбувалося в рамках виступів керівника американської дипломатії перед законодавцями, на яких він має обґрунтувати політику адміністрації президента США Джо Байдена та запропоновані витрати на міжнародні справи на наступний фінансовий рік, який починається 1 жовтня 2023 року. Державний департамент розраховує отримати у новому фінансовому році 63,1 мільярда доларів США.

«Цей бюджет підтримуватиме нашу безпекову, економічну, енергетичну та гуманітарну допомогу Україні, щоб гарантувати, що війна президента Путіна залишиться стратегічним провалом», – сказав Блінкен, виступаючи перед сенаторами.

Деякі з них виступали з гострою критикою політики Байдена в Україні. Зокрема, республіканець Джим Ріш з Айдахо звинуватив адміністрацію Байдена у тому, що вона «затягує» постачання зброї в Україну і додав, що потрібно брати «приклад з таких союзників, як Польща, і відправити F-16».

Чорноморська угода дала можливість Україні вивезти 24 мільйони тонн зерна

Сенатор-демократ Корі Брукер зі штату Нью-Джерсі запитав про те, що Державний департамент робить для того, щоб Росія дотримувалася домовленості про експорт українського зерна через Чорне море. Він нагадав, що Чорноморську угоду було продовжено 18 березня, але «лише на 60 днів».

Відповідаючи на це запитання Блінкен сказав, що угода про транспортний коридор була необхідна лише тому, що Росія блокувала український експорт зернових на світовий ринок і вона продовжує «гратися» з правилами, щоб зменшити кількість кораблів, що вивозять українське зерно.

«Росіяни продовжують маніпулювати та гратися з кількістю кораблів, яким дозволено пройти. Вони гралися в ігри, щоб зменшити кількість кораблів. Ми щодня наполягаємо в ООН, та в ООН разом з іншими, щоб переконатися, що ця угода виконується і вона є ефективною, результативною», – сказав Блінкен.

Він додав, що завдяки угоді Україна змогла експортувати 24 мільйони тонн зерна, «що дорівнює 8 мільярдам хлібин».

Блінкен також додав, що США є одним з найбільших донорів Світової продовольчої програми, більшість бюджету якої формується за рахунок внесків Америки. При цьому американські служби допомагають не лише нагодувати країни, де населення потерпає від нестачі продовольства, але і допомогти їм створити власні можливості для забезпечення продуктами харчування.

Блінкен: визнання Росії державою, що спонсорує тероризм, може потягти за собою небажані наслідки. Відео

Визнання Росії державою-спонсоркою тероризму може стати вагомим важелем у стримуванні інших держав, таких як Китай, надавати допомогу Москві для продовження її війни проти України. Таку думку висловив сенатор-республіканець Ліндсі Грем,

Гельсінська комісія США відзначила сміливих українських жінок

Дар’я Каленюк - виконавча директорка громадської організації Центр протидії корупції, членкиня Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України

Гельсінська комісія 22 березня відзначила українку Дар’ю Каленюк, виконавчу директорку та членкиню правління Центру протидії корупції, як одну зі сміливих жінок, що невтомно виступають за перемогу України. Відзначення відбулось в рамках місяця жіночої історії у США, про це йдеться на сторінці Гельсінської комісії у Твіттер.

“Дар'я Каленюк перебуває на передовій зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією в Україні. Її відданість захисту верховенства права не похитнулася навіть у розпал повномасштабного вторгнення Росії. Скоріше, вона її подвоїла, та додала до свого портфоліо підтримку перемоги України”, - зазначили в Гельсінській комісії.

Протягом Місяця жіночої історії Гельсінська комісія відзначила також інших українок. Зокрема, 21 березня в комісії наголосили на хоробрості медика-волонтерки Юлії “Тайри” Паєвської, яка разом зі своєю командою "Ангели Тайри" врятувала сотні життів.

“Юлія Паєвська була захоплена в полон російськими військами, зазнавала тортур і побоїв протягом 3 місяців. Вона таємно перевезла відеодокази російських воєнних злочинів у Маріуполі та продовжує виступати на захист своєї країни, особливо потреб медиків”, - йдеться в повідомленні комісії.

Також у березні Гельсінська комісія відзначила доброволицю Ірину “Джоконду”, "маму двох дітей, яка взяла до рук зброю, щоб захистити свою країну під час нападу Росії", і бойову медикиню Анну Олсен, яка служила в останні дні блокади Маріуполя, потрапила в полон і була звільнена під час обміну.

"Олсен провела 6 місяців в ув'язненні як військовополонена, зазнаючи жорстоких фізичних і психологічних тортур, а її донька залишалася в окупованому Херсоні. Вона була звільнена в жовтні 2022 року і продовжує виступати за звільнення в'язнів і притягнення Росії до відповідальності", - зазначили в комісії.

Місяць жіночої історії – щорічна міжнародна акція, що має на меті наголосити на внеску жінок у світову історію та розвиток сучасного суспільства. Офіційно відзначається у березні у США, Великій Британії та Австралії, у зв'язку з Міжнародним днем прав жінок 8 березня.

Дивіться також:

Більше

XS
SM
MD
LG