Актуально
До кінця літа російські сили занепадуть і Україна їх витисне – генерал США у відставці Годжес. Інтервʼю
За інформацією британської військової розвідки, низки західних аналітиків, наступ Росії на Донбасі втратив темпи і за нинішніх умов Росія навряд чи зможе значно його прискорити. Так, генсек НАТО Єнс Столтенберг під час прес-конференції в Берліні минулого тижня говорив, що "війна Росії в Україні йде не за планом Москви," відзначивши, що Росія не змогла захопити Київ, а також відступила від Харкова. Такої ж думки дотримуються і аналітики американського Інституту вивчення війни. На уповільнення темпу «брутального вторгнення Росії» вказував і заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.
Західні експерти та аналітики звертають увагу на те, що Росії доводиться змінювати стратегію та перейти від спроб блискавичних та швидких перемог до війни на виснаження. Старший науковий співробітник Atlantic Council Ян Бжезинський в інтервʼю Голосу Америки зазначив, що Росія цілком змінила свою стратегію, бачення того, чого вона сподівалась швидко досягти. «Спочатку, Росія розраховувала на блискавичний удар, обезголовлення Києва, та встановлення контролю над всією територією країни. Зараз Росія грає в зовсім іншу гру та має зовсім іншу стратегію, в якій вона використовує масштабні людські сили, щоб вимотати та подрібнити українські війська», - говорить Ян Бжезинський. На його думку, стратегію Росії зараз можна порівняти із руйнівним льодовиком: «Вони намагаються нарощувати величезну кількість сил і вони дуже повільно, неефективно та з величезною руйнацією повзуть вперед на український простір, руйнуючи все навколо».
Про зміну російської воєнної стратегії, економічні та людські ресурси Росії, а також про потенціал українського контрнаступу і підтримку Заходом України Голос Америки поговорив в ексклюзивному інтервʼю з колишнім командувачем Сухопутних сил США у Європі генералом-лейтенантом Беном Годжесом. Він очолював американські сили в Європі з 2014 по 2018 рік.
Голос Америки: Під час святкувань 9 травня, а також після цього не було заяв керівництва Росії про якісь значні зміни, про перемоги. Не було в Росії також і очікуваних заяв про повну мобілізацію. Про що, на вашу думку, це може свідчити?
Бен Годжес: Це був цікавий день (9 травня - ГА) не тільки тому що про щось не сказали, але й тому, кого там не було. Герасимова там не було, так само як і Лаврова. Я не знаю, що це означає за лаштунками. Але ми знаємо, шо Путін персонально дуже залучений у всі деталі військової кампанії, що є ознакою того, що, я думаю, в Кремлі є паніка. Те, що не прозвучала заява про повну мобілізацію означає, що в Кремлі розуміють, що підтримка населенням цієї війни не така вже й велика, їм потрібні пояснення і відповіді на питання «чому». Чому в армію беруть нових призовників та чому їм потрібно воювати за кордонами Росії? Тому є багато проблем, як, думаю, показала ця дуже похмура та невтішна церемонія 9 травня.
ГА: Прозвучало багато заяв аналітиків та експертів про те, що Росія стратегічно програє – їм не вдалось досягти поставлених цілей. Росії не вдалось зламати оборону Маріуполя протягом 82 днів. На вашу думку, чи Росія програє у цій війні? Чи є їм що святкувати?
БГ: Росії немає чого святкувати. Вони не змогли досягнути всіх своїх цілей. Міністерство оборони показало себе як корумпована інституція, а їхні солдати – як вбивці, які використовують зброю проти цивільних об’єктів. Потім Путін навіть дав почесні гвардійські звання бригаді, причетній до вбивства цивільних у Бучі. Тому я не думаю, що їм є що святкувати. Зрозуміло, що вони захопили територію, завдають величезної шкоди економіці України. Вони блокують експорт зерна. Попереду ще багато викликів, але нічого з цього не можна назвати перемогою для Росії, зважаючи на те, які цілі ставив Кремль перед собою. Відверто кажучи, я думаю, що Росія не може продовжувати робити те, що вони роблять нескінченно. Думаю, кульмінація настане десь наприкінці літа, коли в них закінчаться люди, амуніція та воля до боротьби.
ГА: Росія використовує безжальні методи війни, які багато хто порівнює з Першою світовою війною. Наскільки далеко може зайти Путін, якщо він програватиме цю війну?
БГ: Звичайно, ми з серйозністю ставитимемось до погроз Путіна, але я не вірю, що він може насправді використати ядерну зброю, тому що це не дасть йому жодних переваг. Якби це було справжньою перевагою, він би використав це. Але його єдина перевага з ядерною зброєю є тоді, коли він її не використовує. Якщо це тисне на згуртованість та готовність країн надавати допомогу Україні, то загроза використання ядерної зброї дає йому певні важелі впливу. Для Заходу буде неможливим залишатись осторонь, якщо Путін використає ядерну зброю, залишивши себе без важелів впливу. В такому випадку відповідь Заходу буде, мабуть, неядерною, але руйнівною, такою, що зруйнує або серйозно пошкодить чорноморський флот Росії, та російські війська всередині України. В Росії не буде ніяких переваг так вчиняти.
Також, думаю, навколо Путіна є люди, які думають, що життя після Путіна існує. Тому, гадаю, використання ядерної зброї малоймовірно. Але він не здасться просто так, він не скаже: «Я був неправий, тому я піду». Росію треба перемогти на полі бою, потрібно розбити російські сили на полі бою. Саме тому не можна гальмувати у наданні Україні допомоги і ресурсів, які їй потрібні.
ГА: Ви згадували проблеми Росії з набором призовників. В медіа зʼявлялись повідомлення про те, що російські солдати намагаються не йти воювати на сході України. Наскільки, на вашу думку, проблеми Росії з набором призовників можуть вплинути на її воєнну стратегію?
БГ: Війна – випробування матеріально-технічного забезпечення. Зрозуміло, що українські воїни та українське населення мають більшу волю, тому що вони борються за свій дім. Вони в буквальному сенсі воюють щоб захищати свої родини. Тоді як Росія – агресор і загарбник. Російських солдат постійно використовують як гарматне м’ясо. Їхнє воєнне керівництво не дбає про них, вони не воюють за щось подібне, за що воюють українці. А це важлива частина битви. Ми знаємо це з історії. Росіяни обирають такий шлях, бо вони провалились в усьому. Вони перейшли на війну на виснаження, де ви просто використовуєте цифри і намагаєтесь знищити артилерію противника, волю до того щоб вбивати солдатів.
І це поганий вибір для Росії, тому що їхня логістична ситуація не покращується. Вона щодня стає гіршою. В них скорочується людська сила, вони намагаються уникнути мобілізації. В той час логістична ситуація в Україні покращується щодня – більше і більше допомоги приходить з Заходу і Україна значно покращила логічну мережу. В України немає проблем з кількістю військових, тому я вважаю, що Росія має справжню стратегічну проблему.
ГА: Відповідно до даних аналітичних медіа, Росія щодня витрачає на війну проти України близько 900 млн доларів. Наскільки довго Росія може економічно підтримувати цю війну?
БГ: З такими боями, втратами амуніції та військових, думаю, що під кінець літа - кінець серпня, початок вересня російські сили занепадуть та Україна матиме достатній потенціал для початку контрнаступу. Щоб витиснути російські сили назад принаймні до лінії 23 лютого. Думаю, це станеться до вересня.
ГА: Захід надає Україні значну економічну та військову підтримку, а також накладає санкції на Росію. На вашу думку, чи є ця підтримка вирішальною у тому, щоб зупинити Росію?
БГ: Важливо, щоб всі були згуртованими. Франція, Італія, Польща та всі партнери. Щоб продовжувались санкції, дипломатичний тиск, Україні надавались потрібні ресурси, але також щоб Україна змогла налагодити внутрішню логістичну мережу, щоб до солдат надходили речі, які їм потрібні. Нам потрібно думати, як Україні подолати деякі внутрішні проблеми, пов’язані з логістичною мережею.
ГА: Як змінилась з часом стратегія НАТО? Що ви очікуєте напередодні саміту в Мадриді?
БГ: Я сподіваюсь, що ми переглянемо концепцію стримування, розуміння того, що потрібно в першу чергу захищати, а не сподіватись на можливість швидко розгорнути сили та мати замість цього більше ресурсів на кордоні.
Думаю, що наші союзники уздовж східних кордонів НАТО бачили, що відбувалось в Бучі. Вони розуміють, що в такому разі [у разі, якщо Росія окупує якісь території - ГА] може бути нічого звільняти та відновлювати. Тому не можна віддати ані клаптика землі. Я думаю, що це буде переглянуто. Також, використання боєприпасів зараз перевищує будь-які оцінки. Тож країнам доведеться подивитись, чи виробляємо ми достатньо власних боєприпасів для тривалого конфлікту з такими темпами споживання. Також на більшу увагу заслуговує протиповітряна та протиракетна оборона. Ми, безумовно, бачимо, що відбувається коли з російської сторони щодня прилітають сотні ракет і літаків. Це – масштаб викликів, які перед нами стоять. Також, дуже сподіваюсь, що альянс і Сполучені Штати розроблять стратегію для Чорноморського регіону. Це стратегічно важливо – варто тільки подивитись на мапу, щоб зрозуміти чому. Також це стосується наших зіпсованих відносин з Туреччиною.
ГА: Туреччина висловлювалась проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО. На вашу думку, чи вдасться її переконати? Яка сьогодні роль Туреччини в безпековій архітектурі Європи?
БГ: Туреччина нагадала нам, що як союзниця у дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її перестороги будуть розглянуті. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вони нагадують нам про важливість Чорноморського регіону. А також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в додаткових можливостях впливу Туреччини. Це не є щось особливе. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії в Альянс.
Дивіться також: Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
Всі новини дня
- Голос Америки
Блінкен: визнання Росії державою, що спонсорує тероризм, може потягти за собою небажані наслідки. Відео
Визнання Росії державою-спонсоркою тероризму може стати вагомим важелем у стримуванні інших держав, таких як Китай, надавати допомогу Москві для продовження її війни проти України. Таку думку висловив сенатор-республіканець Ліндсі Грем,
- Голос Америки
Гельсінська комісія США відзначила сміливих українських жінок
Гельсінська комісія 22 березня відзначила українку Дар’ю Каленюк, виконавчу директорку та членкиню правління Центру протидії корупції, як одну зі сміливих жінок, що невтомно виступають за перемогу України. Відзначення відбулось в рамках місяця жіночої історії у США, про це йдеться на сторінці Гельсінської комісії у Твіттер.
“Дар'я Каленюк перебуває на передовій зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією в Україні. Її відданість захисту верховенства права не похитнулася навіть у розпал повномасштабного вторгнення Росії. Скоріше, вона її подвоїла, та додала до свого портфоліо підтримку перемоги України”, - зазначили в Гельсінській комісії.
Протягом Місяця жіночої історії Гельсінська комісія відзначила також інших українок. Зокрема, 21 березня в комісії наголосили на хоробрості медика-волонтерки Юлії “Тайри” Паєвської, яка разом зі своєю командою "Ангели Тайри" врятувала сотні життів.
“Юлія Паєвська була захоплена в полон російськими військами, зазнавала тортур і побоїв протягом 3 місяців. Вона таємно перевезла відеодокази російських воєнних злочинів у Маріуполі та продовжує виступати на захист своєї країни, особливо потреб медиків”, - йдеться в повідомленні комісії.
Також у березні Гельсінська комісія відзначила доброволицю Ірину “Джоконду”, "маму двох дітей, яка взяла до рук зброю, щоб захистити свою країну під час нападу Росії", і бойову медикиню Анну Олсен, яка служила в останні дні блокади Маріуполя, потрапила в полон і була звільнена під час обміну.
"Олсен провела 6 місяців в ув'язненні як військовополонена, зазнаючи жорстоких фізичних і психологічних тортур, а її донька залишалася в окупованому Херсоні. Вона була звільнена в жовтні 2022 року і продовжує виступати за звільнення в'язнів і притягнення Росії до відповідальності", - зазначили в комісії.
Місяць жіночої історії – щорічна міжнародна акція, що має на меті наголосити на внеску жінок у світову історію та розвиток сучасного суспільства. Офіційно відзначається у березні у США, Великій Британії та Австралії, у зв'язку з Міжнародним днем прав жінок 8 березня.
Дивіться також:
Українці вразили інструкторів, які навчали їх на Patriot. Відео
65 українських військовиків, які від січня проходять навчання на системі ППО Patriot в США, завершують програму вже найближчими днями. Чому американці вчаться від українців та з якими головними викликами зіткнулися українські військовики?
Путін не має "плану відходу", й це ускладнює перемовини - дискусія в університеті Джорджтаун
Президент Росії Володимир Путін не має "запасного варіанту" у питанні війни в Україні, що може ускладнити потенційні мирні переговори. Таку думку висловила Маргарет Петерлін, представниця Інституту національної безпеки США під час дискусії "Україна через міжнародний об'єктив" у Джорджтаунському університеті.
За словами Петерлін, Путін не має варіанту "я поїду в Сочі [на схилі віку - ред.], і це буде фантастично, і я житиму там своїм життям". Натомість він знає, яка доля спіткала інших світових диктаторів, зокрема, лівійського лідера Муаммара Каддафі, що був убитий повстанцями наприкінці громадянської війни в країні.
"Найбільший виклик для такого диктатора як Путін - це те, що він насправді не має "плану відходу" чи плану щодо закінчення власної влади та повноважень, тож це додає труднощів у переговорах з ним", - сказала Петерлін. Вона порівняла ставлення глави Кремля до України із насильницькими взаєминами у парі: "Це психологічно працює саме так, мов у того хлопця, який не розуміє, що розлучення уже сталося та намагається повернутися – на психологічному рівні чи на рівні міжнародної безпеки".
Це психологічно працює саме так, мов у того хлопця, який не розуміє, що розлучення уже сталося та намагається повернутися.Маргарет Петерлін, представниця Інституту національної безпеки США
При цьому колишня високопосадовиця висловила підтримку скептичній позиції Джеймса Джефрі, колишнього посла США в Іраку, Туреччині та Албанії, який частково розкритикував рішення Міжнародного кримінального суду про ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна.
Під час дискусії загалом звучали міркування про сценарії перемовин із російським президентом, навіть твердження про те, що не всі території, захоплені Росією, можуть чи повинні бути звільнені, щоб дати йому ілюзію здобутків.
"Війна в Україні закінчиться "як усі війни" - припиненням вогню. Але небезпека триватиме", - сказала під час дискусії Пола Дойл, колишня керівниця спецоперацій ЦРУ, експертка Інституту національної безпеки університету Джорджа Мейсона. "Перемир'я буде порушено, порушено, і знову порушено. Тому що Росія не є надійним партнером", - сказала Дойл.
А старша викладачка Школи урядування й громадської служби імені Буша (The Bush School of Government & Public Service) Катерина Шинкарук пояснила, що "важливо мати таку розмову" про можливі сценарії завершення війни, "але слід розуміти, що існують серйозні контраргументи, не всі вони були представлені під час дискусії".
За її словами, попри висловлені на конференції в Джорджтауні позиції, загалом у Вашингтоні "є багато інших думок – і про повернення всіх територій Україною, і про позбавлення Путіна влади в Росії, що відповідає стратегічним інтересам і США, і України".
- Голос Америки
США запропонували Словаччині 12 нових гелікоптерів "зі знижкою" за МіГи для України
США запропонували Словаччині 12 нових військових гелікоптерів Bell AH-1Z Viper зі знижкою у дві третини вартості як компенсацію за винищувачі МіГ-29, передані країною військовим України. Крім того, Словаччина вже отримала перший танк Leopard 2A4 від Німеччини на заміну переданих Україні бойових машин піхоти.
Як повідомляють інформаційні агентства AP та Reuters, уряд Словаччини ще повинен розглянути цю пропозицію. За її умовами, Словаччина заплатить 340 мільйонів доларів за бойові гелікоптери вертольоти Bell AH-1Z в рамках угоди на суму близько 1 мільярд доларів, яка також включає 500 ракет AGM-114 Hellfire II. Крім того, у рамках угоди передбачені навчання.
Очікується, що США за програмою зовнішнього військового фінансування оплатять 660 мільйонів доларів, а Європейський Союз також надішле Словаччині 200 мільйонів євро (близько 213 мільйонів доларів) додаткової компенсації, - поінформував міністр оборони Словаччини Ярослав Над на своїй сторінці у Фейсбуці.
Ярослав Над також заявив, що Збройні Сили його країни наразі не мають бойових гелікоптерів і що угода «суттєво підвищить обороноздатність Словаччини».
Він також написав у Фейсбуці, що наразі тривають випробування бойового танка Leopard 2A4, наданого Словаччині Німеччиною. “Закінчення випробувань заплановано на 31 березня 2023 року. Поки що випробування не виявили жодних недоліків”, - пише Над. Загалом цього року Словаччині передали 15 танків Leopard 2A4, - розповів посадовець.
Як повідомляв Голос Америки, 17 березня Словаччина - другою з країн НАТО після Польщі - оголосила, що надасть Україні 13 літаків Міг-29 радянських часів, ставши другою країною-членом НАТО, яка прислухалася до прохань українського уряду надати військові літаки для захисту від вторгнення Росії.
Видання ABC News інформує, що Словаччина зупинила експлуатацію своїх МіГів влітку через брак запасних частин і досвіду їх обслуговування. Раніше країна також підписала угоду про купівлю 14 американських винищувачів F-16, але постачання було відкладено на два роки. Перший літак надійде в країну на початку 2024 року.
“Наші серця з Україною. Наші літаки для України. Словаччина пожертвує Україні 13 реактивних літаків МіГ-29 (та систему ППО SA-6). Договір підписаний”, - написав у своєму Твіттері словацький міністр оборони Ярослав Над.
Раніше Білий дім повідомляв, що США поважають рішення Польщі та Словаччини надати Україні винищувачі Міг-29. " Це суверенні рішення будь-якої країни і ми поважаємо ці суверенні рішення", - заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі.
Форум