Спеціальні потреби

Актуально

До кінця літа російські сили занепадуть і Україна їх витисне – генерал США у відставці Годжес. Інтервʼю

Генерал-лейтенант, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес. Архівне фото - на фото Бен Годжес виступає на зустрічі з міністром оборони Литви у Вільнюсі, Литва. Фото зроблене 1 березня 2017 року. AP/Міндаудас Кулбіс

За інформацією британської військової розвідки, низки західних аналітиків, наступ Росії на Донбасі втратив темпи і за нинішніх умов Росія навряд чи зможе значно його прискорити. Так, генсек НАТО Єнс Столтенберг під час прес-конференції в Берліні минулого тижня говорив, що "війна Росії в Україні йде не за планом Москви," відзначивши, що Росія не змогла захопити Київ, а також відступила від Харкова. Такої ж думки дотримуються і аналітики американського Інституту вивчення війни. На уповільнення темпу «брутального вторгнення Росії» вказував і заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.

Західні експерти та аналітики звертають увагу на те, що Росії доводиться змінювати стратегію та перейти від спроб блискавичних та швидких перемог до війни на виснаження. Старший науковий співробітник Atlantic Council Ян Бжезинський в інтервʼю Голосу Америки зазначив, що Росія цілком змінила свою стратегію, бачення того, чого вона сподівалась швидко досягти. «Спочатку, Росія розраховувала на блискавичний удар, обезголовлення Києва, та встановлення контролю над всією територією країни. Зараз Росія грає в зовсім іншу гру та має зовсім іншу стратегію, в якій вона використовує масштабні людські сили, щоб вимотати та подрібнити українські війська», - говорить Ян Бжезинський. На його думку, стратегію Росії зараз можна порівняти із руйнівним льодовиком: «Вони намагаються нарощувати величезну кількість сил і вони дуже повільно, неефективно та з величезною руйнацією повзуть вперед на український простір, руйнуючи все навколо».

Про зміну російської воєнної стратегії, економічні та людські ресурси Росії, а також про потенціал українського контрнаступу і підтримку Заходом України Голос Америки поговорив в ексклюзивному інтервʼю з колишнім командувачем Сухопутних сил США у Європі генералом-лейтенантом Беном Годжесом. Він очолював американські сили в Європі з 2014 по 2018 рік.

Голос Америки: Під час святкувань 9 травня, а також після цього не було заяв керівництва Росії про якісь значні зміни, про перемоги. Не було в Росії також і очікуваних заяв про повну мобілізацію. Про що, на вашу думку, це може свідчити?

Бен Годжес: Це був цікавий день (9 травня - ГА) не тільки тому що про щось не сказали, але й тому, кого там не було. Герасимова там не було, так само як і Лаврова. Я не знаю, що це означає за лаштунками. Але ми знаємо, шо Путін персонально дуже залучений у всі деталі військової кампанії, що є ознакою того, що, я думаю, в Кремлі є паніка. Те, що не прозвучала заява про повну мобілізацію означає, що в Кремлі розуміють, що підтримка населенням цієї війни не така вже й велика, їм потрібні пояснення і відповіді на питання «чому». Чому в армію беруть нових призовників та чому їм потрібно воювати за кордонами Росії? Тому є багато проблем, як, думаю, показала ця дуже похмура та невтішна церемонія 9 травня.

ГА: Прозвучало багато заяв аналітиків та експертів про те, що Росія стратегічно програє – їм не вдалось досягти поставлених цілей. Росії не вдалось зламати оборону Маріуполя протягом 82 днів. На вашу думку, чи Росія програє у цій війні? Чи є їм що святкувати?

БГ: Росії немає чого святкувати. Вони не змогли досягнути всіх своїх цілей. Міністерство оборони показало себе як корумпована інституція, а їхні солдати – як вбивці, які використовують зброю проти цивільних об’єктів. Потім Путін навіть дав почесні гвардійські звання бригаді, причетній до вбивства цивільних у Бучі. Тому я не думаю, що їм є що святкувати. Зрозуміло, що вони захопили територію, завдають величезної шкоди економіці України. Вони блокують експорт зерна. Попереду ще багато викликів, але нічого з цього не можна назвати перемогою для Росії, зважаючи на те, які цілі ставив Кремль перед собою. Відверто кажучи, я думаю, що Росія не може продовжувати робити те, що вони роблять нескінченно. Думаю, кульмінація настане десь наприкінці літа, коли в них закінчаться люди, амуніція та воля до боротьби.

Залишки зруйнованої російськими силами будівлі Драмтеатру в Маріуполі, фото зроблене 4 квітня 2022 року. AP/Олексій Олександров
Залишки зруйнованої російськими силами будівлі Драмтеатру в Маріуполі, фото зроблене 4 квітня 2022 року. AP/Олексій Олександров

ГА: Росія використовує безжальні методи війни, які багато хто порівнює з Першою світовою війною. Наскільки далеко може зайти Путін, якщо він програватиме цю війну?

БГ: Звичайно, ми з серйозністю ставитимемось до погроз Путіна, але я не вірю, що він може насправді використати ядерну зброю, тому що це не дасть йому жодних переваг. Якби це було справжньою перевагою, він би використав це. Але його єдина перевага з ядерною зброєю є тоді, коли він її не використовує. Якщо це тисне на згуртованість та готовність країн надавати допомогу Україні, то загроза використання ядерної зброї дає йому певні важелі впливу. Для Заходу буде неможливим залишатись осторонь, якщо Путін використає ядерну зброю, залишивши себе без важелів впливу. В такому випадку відповідь Заходу буде, мабуть, неядерною, але руйнівною, такою, що зруйнує або серйозно пошкодить чорноморський флот Росії, та російські війська всередині України. В Росії не буде ніяких переваг так вчиняти.

Також, думаю, навколо Путіна є люди, які думають, що життя після Путіна існує. Тому, гадаю, використання ядерної зброї малоймовірно. Але він не здасться просто так, він не скаже: «Я був неправий, тому я піду». Росію треба перемогти на полі бою, потрібно розбити російські сили на полі бою. Саме тому не можна гальмувати у наданні Україні допомоги і ресурсів, які їй потрібні.

ГА: Ви згадували проблеми Росії з набором призовників. В медіа зʼявлялись повідомлення про те, що російські солдати намагаються не йти воювати на сході України. Наскільки, на вашу думку, проблеми Росії з набором призовників можуть вплинути на її воєнну стратегію?

БГ: Війна – випробування матеріально-технічного забезпечення. Зрозуміло, що українські воїни та українське населення мають більшу волю, тому що вони борються за свій дім. Вони в буквальному сенсі воюють щоб захищати свої родини. Тоді як Росія – агресор і загарбник. Російських солдат постійно використовують як гарматне м’ясо. Їхнє воєнне керівництво не дбає про них, вони не воюють за щось подібне, за що воюють українці. А це важлива частина битви. Ми знаємо це з історії. Росіяни обирають такий шлях, бо вони провалились в усьому. Вони перейшли на війну на виснаження, де ви просто використовуєте цифри і намагаєтесь знищити артилерію противника, волю до того щоб вбивати солдатів.

Зруйнований російський танк на околицях Києва. Фото зроблене 8 травня 2022 року. AP/Еміліо Моренатті
Зруйнований російський танк на околицях Києва. Фото зроблене 8 травня 2022 року. AP/Еміліо Моренатті

І це поганий вибір для Росії, тому що їхня логістична ситуація не покращується. Вона щодня стає гіршою. В них скорочується людська сила, вони намагаються уникнути мобілізації. В той час логістична ситуація в Україні покращується щодня – більше і більше допомоги приходить з Заходу і Україна значно покращила логічну мережу. В України немає проблем з кількістю військових, тому я вважаю, що Росія має справжню стратегічну проблему.

ГА: Відповідно до даних аналітичних медіа, Росія щодня витрачає на війну проти України близько 900 млн доларів. Наскільки довго Росія може економічно підтримувати цю війну?

БГ: З такими боями, втратами амуніції та військових, думаю, що під кінець літа - кінець серпня, початок вересня російські сили занепадуть та Україна матиме достатній потенціал для початку контрнаступу. Щоб витиснути російські сили назад принаймні до лінії 23 лютого. Думаю, це станеться до вересня.

ГА: Захід надає Україні значну економічну та військову підтримку, а також накладає санкції на Росію. На вашу думку, чи є ця підтримка вирішальною у тому, щоб зупинити Росію?

БГ: Важливо, щоб всі були згуртованими. Франція, Італія, Польща та всі партнери. Щоб продовжувались санкції, дипломатичний тиск, Україні надавались потрібні ресурси, але також щоб Україна змогла налагодити внутрішню логістичну мережу, щоб до солдат надходили речі, які їм потрібні. Нам потрібно думати, як Україні подолати деякі внутрішні проблеми, пов’язані з логістичною мережею.

ГА: Як змінилась з часом стратегія НАТО? Що ви очікуєте напередодні саміту в Мадриді?

БГ: Я сподіваюсь, що ми переглянемо концепцію стримування, розуміння того, що потрібно в першу чергу захищати, а не сподіватись на можливість швидко розгорнути сили та мати замість цього більше ресурсів на кордоні.

Думаю, що наші союзники уздовж східних кордонів НАТО бачили, що відбувалось в Бучі. Вони розуміють, що в такому разі [у разі, якщо Росія окупує якісь території - ГА] може бути нічого звільняти та відновлювати. Тому не можна віддати ані клаптика землі. Я думаю, що це буде переглянуто. Також, використання боєприпасів зараз перевищує будь-які оцінки. Тож країнам доведеться подивитись, чи виробляємо ми достатньо власних боєприпасів для тривалого конфлікту з такими темпами споживання. Також на більшу увагу заслуговує протиповітряна та протиракетна оборона. Ми, безумовно, бачимо, що відбувається коли з російської сторони щодня прилітають сотні ракет і літаків. Це – масштаб викликів, які перед нами стоять. Також, дуже сподіваюсь, що альянс і Сполучені Штати розроблять стратегію для Чорноморського регіону. Це стратегічно важливо – варто тільки подивитись на мапу, щоб зрозуміти чому. Також це стосується наших зіпсованих відносин з Туреччиною.

ГА: Туреччина висловлювалась проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО. На вашу думку, чи вдасться її переконати? Яка сьогодні роль Туреччини в безпековій архітектурі Європи?

БГ: Туреччина нагадала нам, що як союзниця у дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її перестороги будуть розглянуті. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вони нагадують нам про важливість Чорноморського регіону. А також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в додаткових можливостях впливу Туреччини. Це не є щось особливе. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії в Альянс.

Дивіться також: Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Всі новини дня

Війна в Україні підірвала російську потужність на світовому ринку зброї, кажуть міжнародні експерти

У звіті Міноборони України стверджується, що крилата ракета морського базування 3М-14 «Калібр» має лише 33% імовірності вразити ціль.

Президент Росії Володимир Путін у понеділок заявив, що Москва готова запропонувати свою «найсучаснішу зброю» своїм союзникам у країнах Латинської Америки, Азії та Африки.

Виступаючи на відкритті щорічної виставки зброї неподалік Москви, Путін сказав, що російський експорт зброї відіграє важливу роль у розвитку «багатополярного світу», і що Росія «високо цінує те, що у нас є багато союзників, партнерів і людей, які поділяють наші думки на різних континентах».

«Ми готові запропонувати нашим союзникам і партнерам найсучасніші види зброї: від вогнепальної зброї, бронетехніки та артилерії до бойових літаків і безпілотників», – сказав російський лідер, згідно з повідомленням агентства АР.

Російська зброя, заявив Путін, цінується за надійність, якість і головне - ефективність. «Практично вся вона не раз використовувалася в реальних бойових діях», – додав президент Росії, якого цитує агентство Інтерфакс.

Однак експерти вказують на те, що війна в Україні, яку Росія назвала «спецоперацією», але веде вже майже півроку, не найкраща реклама для ефективності російської зброї.

Санкції призвели до того, що Росія використовує напівпровідники, призначені для холодильників і посудомийних машин у військовій техніці – міністерка США Раймондо

Крім того, російський військово-промисловий комплекс не має відповідних потужностей компенсувати значні втрати техніки на війні в Україні, не кажучи вже про вільні потужності, щоб виробляти зброю на продаж. Також російські виробники зброї виявилися занадто залежними від західних підрядників, які постачали електроніку для російської зброї.

Наприклад, під час свідчень у Сенаті США в травні міністр торгівлі США Джина Раймондо зазначила, що Росія використовує напівпровідники, призначені для холодильників і посудомийних машин у військовій техніці через брак спеціалізованих комплектуючих. Попри такі офіційні заяви, експерти застерігають не перебільшувати ефективність санкцій, бо їхній вплив важко оцінити через відсутність прозорості в Росії.

З іншого боку, поширити дані про російську зброю максимально зацікавлена Україна.

Британська газета Times говорить, що отримала доступ до українського звіту, який називає російську зброю «неефективною» та «застарілою». Міністерство оборони України, яке донедавна здебільшого користувалося зброєю, розробленою ще в Радянському Союзі, доходить висновку, що російська бронетехніка та вертольоти не здатні протистояти вогню навіть зі стрілецької зброї, а ракети мають лише 33-відсотковий шанс вразити ціль.

Російські гелікопетри можна збити навіть з кулемету – український звіт

Аналізуючи зразки зброї, підібрані на полі бою, українські військові кажуть, що вона далека від заявлених стандартів. Наприклад, броньований захист ударного вертольота Ка-52 «Алігатор», одного з найсучасніших у Росії, пробиває стрілецька зброя калібру 7,62 мм.

«Цей гелікоптер у Москві називають «літаючим танком», броньована кабіна якого витримує попадання куль калібру 12,7 мм, а решта вузлів надійно захищені, однак, як виявилося на практиці, Ка-52 можна вивести з ладу кулеметом калібру 7,62 мм», – йдеться тексті документа, поруч з яким міститься зображення пошкоджень одного з гелікоптерів.

Українські експерти так само низько оцінили і ефективність російських ракет на території України. У звіті стверджується, що крилата ракета морського базування 3М-14 «Калібр» має лише 33% імовірності вразити ціль. Зазначається, що інша ракета має точність лише 49 відсотків. Цією неточністю російської зброї українські експерти частково пояснюють численні цивільні жертви російських обстрілів. Близько 30 відсотків використаних ракет влучили в цивільні об'єкти, наводить слова українського звіту британська газета.

В українському звіті зазначається, що сучасні безпілотники виявилися непереборною проблемою для російських ракет. Російська зенітно-ракетна система «Панцир-С1» не здатна протистояти зграям безпілотників і не має захисту від ударів з повітря. Джерело в Міноборони додало, що українські військові відправляли два безпілотники для відволікання уваги і три для ураження цілей, з чим російська система не впоралася.

Росія скорочує експорт, затримує виконання контрактів – українське Міноборони

Через західні санкції та втрати на війні в Україні, російський уряд був змушений припинити контракти на постачання озброєнь, стверджує український звіт.

«У березні Москва призупинила контракт на поставку Сербії двох вертольотів Ка-32. У травні та червні Росія повідомила Алжир про затримки виконання контрактів на постачання військової техніки, зокрема літаків-амфібій і програмного забезпечення. У липні Міноборони запропонувало розірвати контракт на постачання М'янмі безпілотників "Орлан-10" і виплатити компенсацію. Вона також запропонувала відкласти постачання чотирьох винищувачів Су-30СМЕ, двох ЗРК "Панцир-С1" і радіолокаційної системи», – цитує газета слова українського звіту.

Останні вибухи складів зброї, і особливо авіабази в Криму, додали приниження російським військовим, які виявилися неспроможними захистити територію, яка вважалася глибоким тилом. І хоча Україна не взяла на себе офіційно відповідальність за вибухи, неофіційно українські чиновники натякають представникам преси, що це були воєнні цілі для України.

«Це була авіабаза, з якої регулярно злітали літаки для атак проти наших сил на південному театрі», — сказав український чиновник газеті New York Times, який додав, що «використовувався пристрій виключно українського виробництва».

За даними Стокгольмського міжнародного інституту миру (SIPRI), Росія залишається на другому місці в світі за експортом зброї. Але її продаж останніми роками зменшується.

На думку оглядачів, якщо обсяги торгівлі зброєю в Росії падали і раніше, то тепер наслідки цього падіння скоро проявляться у зменшенні міжнародного впливу Росії, особливо на Близькому Сході та в Азії.

«173 день війни», в якій використовується «перевірена в боях» російська техніка – індійська газета

Hindustan Times, одна з найбільших газет Індії, країни, яка є на першому місці традиційно серед імпортерів зброї у світі та одна з найбільших імпортерів російської зброї, у своєму твіті зазначає:

«Президент Росії Володимир Путін «хвалився» «перевагою» російської зброї перед своїми суперниками під час виступу на виставці зброї під Москвою».

У твіті індійська газета розмістила відео, в якому наголошує, що це вже «173 день війни», в якій використовується «перевірена в боях» російська техніка.

Як вказують оглядачі видання Foreign Affairs, за оцінками Пентагону, російські війська втратили вбитими і пораненими до 80 000 осіб і втратили сотні літаків, танків і бронетехніки.

«Чим довше триватиме війна, тим складнішою буде ситуація для оборонно-промислової бази Росії, яка є мішенню безпрецедентних санкцій Заходу та обмеження експорту. Хоча повний вплив санкцій може бути неочевидним зараз, вони, ймовірно, матимуть довгострокові наслідки для здатності Росії демонструвати свою владу за кордоном, особливо на Близькому Сході», – пишуть оглядачі.

США вважають продаж російської зброї рушієм конфлікту в регіоні та інструментом, за допомогою якого Москва розширює свій політичний і військовий вплив.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, які наводять оглядачі у Foreign Affairs, з 2012 року на Росію припадає приблизно 16 відсотків усіх продажів зброї країнам Близького Сходу та Північної Африки. Росія поступалася лише США. Її найбільшими регіональними клієнтами за останні п'ять років були Алжир, який закуповує 70 відсотків імпорту зброї в Росії, Єгипет та Ірак.

«Покупців з Близького Сходу приваблює російська військова продукція через її низьку вартість і готовність Москви продавати її будь-кому, хто може заплатити», – зауважують автори статті, Дженіфер Каванг, старший науковий співробітник Американської державної програми Фонду Карнегі за міжнародний мир та Фредерік Вері– її колега з Близькосхідної програми Фонду Карнегі.

На їхню думку, зменшення продажу російської зброї означає створення місця на ринку для інших продавців, наприклад, для Туреччини, чи Китаю. Але ця зміна створить як нові можливості для Сполучених Штатів, так і ризики, до яких Вашингтон має готуватися вже зараз.

Час-Тайм. Резніков – про плани України. Реакції на вибухи в Криму
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

Як на події в Криму реагують політичні лідери в США та на Заході? Відео

Як на події в Криму реагують політичні лідери в США та на Заході? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:44 0:00

В тимчасово окупованому Криму прогриміли нові вибухи - на російській авіабазі поблизу Сімферополя та на сховищі боєприпасів поблизу Джанкоя. Подробиці про офіційну реакцію США та Заходу на нові вибухи в Криму – від Юлії Ярмоленко.

Американські науковці – про загрозу подій довкола ЗАЕС для України і світу. Відео

Практично щодня стає відомо про нові обстріли та тиск на персонал Запорізької атомної електростанції. Деякі експерти стверджують: така поведінка Росії - частина операції, щоб тримати світ у напрузі. Чому події довкола станції є загрозою не лише для України, але й для світу – в сюжеті Ірина Соломко.

Студенти Стенфордського університету організували віртуальний забіг на підтримку дітей України  

Андрій Торчило, член Української студентської асоціації Стенфорду

Студенти Стенфордсього університету, що у США, у різні способи збирають гроші на допомогу Україні. Після початку російсько-української війни у Сан-Франциско та Кремнієвій долині активізувалась українська громада. Серед них і студенти Стенфорду, які об'єднались в асоціацію і провели низку ініціатив зі збору коштів. Так, наприклад, Українська студентська асоціація Стенфорду започаткували серію благодійних забігів.

Run for Children of Ukraine - це віртуальний пробіг на підтримку дітей України. Кожен охочий може купити онлайн-квиток і отримати спеціальний браслет та наліпку, з якою можна пробігтись на підтримку українських дітей постраждалих у війні. З ініціативою виступила Українська студентська асоціація Стенфорду.

"Це почалося як віртуальний забіг, який тривав один місяць з задумом, що ти купуєш квиток, а всі гроші зароблені з цього фандрейзингу підуть на пологові будинки в Україні. Але в результаті ми вирішили продовжити фандрейзинг з одного місяця на все літо, тому всі охочі які хочуть і можуть пробігти будуть мати шанс це зробити",- Андрій Торчило, член Української студентської асоціації Стенфорду.

Забіг може бути як і індивідуальним, так і груповим. Олександр Скороход, мешканець Кремнієвої долини, один із учасників забігу, каже, що і до цієї ініціативи займався бігом, а коли почув що може допомогти українським пологовим будинкам, одразу ж погодився.

"Пробігли разом хто 10 км, хто 5, людей 30-40 нас зібралося. Для мене дуже велике важливо, все ж таки знаходячись тут у безпеці, допомагати тим чим можу, українцям і Україні. І звичайно найбільш болюче, ці новини отримувати про те як гинуть українські діти або те як вони травмуються", - каже Олександр Скороход, учасник забігів.

Ініціативу підхопили і в інших країнах. Забіги відбулись не лише у США, а й в Німеччині, Італії, Австрії, Індії. Всього у забігах взяли участь мешканці з 52 міст і 62 країн. Вони разом пробігли 1 тис кілометрів.

"Ми намагаємося здобувати гроші для дітей, в основному для палатматерям в Україні. Це особливо важливо, тому що останнім часом різко зросла кількість передчасних пологів, тому є багато вимог до обладнання, наприклад, таких як інкубатори для новонароджених, і ми намагаємося зібрати ці кошти для цієї мети", - розповідає Тетяна Біліх, член Української студентської асоціації Стенфорду.

Та не забігами єдиними - асоціація студентів Стенфорда поставила ціль зібрати 50 тисяч доларів для українських жінок жертв сексуального насилля.

Оскільки російське вторгнення прогресує, ми чули багато історій про насильницькі злочини проти жінок і дітей. І щоб допомогти їм, ми організували збір коштів і сподіваємося використати кошти цього збору для допомоги тим, хто вижив в Україні.

Ціль збору - надати медичну, юридичну і психологічну допомогу жінкам- жертвам сексуального насилля. Цей фандрейзинг обіцяють запустити восени. Окрім цього асоціація студентів подає заявки на гранти на фінансування медикаментів, медичного приладдя та автомобілів швидкої допомоги. А загалом Українська студентська асоціація Стенфорду зібрала понад 2.8 мільйон доларів на різні гуманітарні місії.

Дивіться також: Студенти Стенфордського Університету збирають гроші для України за допомогою бігу. Відео

Вибухи в Криму коментують у США, Європі

Відеокадр - дим від вибуху, який, за повідомленнями, стався поблизу Джанкоя, Крим, 16 серпня 2022 року. REUTERS/Stringer

США вважають, що Україна має право на самозахист, сказав речник Білого дому, відповідаючи на запитання Голосу Америки про те, чи вважають США російські військові бази в Криму законною ціллю для ЗСУ.

"Україна має право захищати себе і ми підтримуємо зусилля України із захисту суверенітету та територіальної цілісності", - сказав речник Ради національної безпеки США.

Сьогодні ж під час спільної прес-конференції в Стокгольмі канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем'єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон також відповідали на запитання про те, чи можуть українські ЗСУ використовувати надану Заходом зброю для деокупації Криму.

"Ця зброя для того, щоб Україна могла з її допомогою захистити свою територіальну цілісність і суверенітет", - наводять слова Шольца ЗМІ. Андерссон також додала, що зброя потрібна, щоб "Україна могла захистити й оберігати свою територіальну цілісність".

16 вересня в Криму пролунали вибухи на складах боєприпасів поблизу кримського Джанкоя. Також російська преса повідомила про пошкодження залізниці, що веде з Криму на материк.

9 вересня через вибухи на аеродромі "Саки", за даними британської розвідки, Росія втратила щонайменше вісім літаків.

Керівництво України публічно не взяло на себе відповідальності за вибухи. У Росії заявили про диверсію, або, стосовно вибуху в Саках, - випадкову детонацію.

Однак, видання The New York Times з посиланням на неназваного українського посадовця, вказало, що за вибухами може стояти "елітний український підрозділ", що діє в тилу ворога. Голова Офісу президента Андрій Єрмак в дописі в Telegram заявив про "демілітаризацію" Криму українськими збройними силами до повної деокупації півострова.

Україна знайшла російську "Ахілесову п'яту" в Криму, пише про нещодавні удари британський аналітик Марк Галеотті. Він вказує на те, що Україна методично атакує російські склади боєприпасів і цим руйнує логістику сил РФ.

"Через те, що росіяни покладались на масовані бомбування для свого просування, це [руйнування сховищ зброї] серйозно шкодить можливостям нападати і зривати контрнаступ України", - пише Галеотті в статті для британського видання Spectator.

Як «Голос Америки» повідомляв раніше, на думку деяких експертів, з якими говорили західні ЗМІ, вибухи в Криму були, ймовірно, спричинені використанням українськими силами балістичних ракет малої дальності «Грім-2» українського виробництва, або неідентифікованої західної системи чи модифікованих літальних апаратів без екіпажу (БПЛА) з боєприпасами.

Колишній командувач збройних сил США в Європі генерал Бен Годжес заявив, що «немає абсолютно жодного сумніву, що вибухи були спричинені не випадковою детонацією, а атакою, за якою стояли українські сили або диверсанти».

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG