Завдяки зусиллям невеликої групи художників у Тбілісі відроджується мистецтво емалі, яке має корені у восьмому столітті та єднає в собі глибокі духовні та історичні традиції.
Вироби з грузинської емалі – кращого подарунку на свята уявити собі важко. Втім, цей експонат не продається. Цей витвір мистецтва – частина грузинської історії, яка зберігається у Грузинському національному музеї. Вироблений у восьмому столітті Хахульський триптих – найстаріший експонат з емалі, представлений у музеї.
Інший експонат, 15 століття, зображує покровителя Грузії Святого Георгія. Мистецтво емалі століттями було надзвичайно популярним в Грузії, щоправда приблизно у 15 столітті внаслідок військових набігів воно було майже втрачено. Щоправда грузинам, на відміну від Київської Русі, де емаль також виготовляли, вдалося зберегти таємницю техніки емалі у гірських схованках Північної Сванетії.
Сьогодні ж невелика група митців у столичній арт-студії «Покані» намагаються вдихнути нове життя у стародавнє мистецтво. Один з них, Давід Какабадзе, каже, що сучасні митці з емалі працюють виключно за стародавніми техніками:
«Виготовлення ікон з емалі має свої чіткі правила. Ми можемо використовувати лише традиційні, притаманні місцевості кольори. При чому ми працюємо за технікою, яку використовували виробники експонатів, нині виставлених в музеї. Ми намагаємось нічого не міняти. Найстаріша емаль в музеї від 8 століття, найсучасніша – Святий Георгій - була виготовлена у 15-му. Після того традиція була втрачена. І лише сьогодні ми бачимо її повернення».
За допомогою стародавньої техніки митці зображують в емалі сучасні ландшафти, виготовляють ювелірні прикраси, ікони. Емаль створюється шляхом накладення кількох шарів кольорової скляної пудри на срібні чи золоті штамповані заготовки, малюнок на яких створений за допомогою тонких стрічок-перегородок. Потім все це обпалюється, пудра плавиться, доводиться до потрібного кольору, а відтак застигає та полірується. Какабадзе сподівається, що мистецтво емалі знову стане популярним, як у давні часи:
«Наша головна ціль – це відживити традицію емалі та грузинських прикрас, народжену багато століть тому. Емаль в грузинському прикладному мистецтві використовувалась переважно для виготовлення саме прикрас. Також можна знайти стародавні медальйони з емалі, якими прикрашались ікони. Втім за час нашої власної роботи нам в студії довелось довести техніку виконання до того, що ми можемо виготовляти цілі ікони лише з емалі».
А вироби студії можна придбати у крамниці по-сусідству. Там продаються як копії стародавніх витворів, так і прикраси, зроблені за сучасним дизайном. Популярними є ландшафти міста. Митці кажуть, що клієнтів з кожним роком стає все більше, особливо у період свят. І найбільшою популярністю у цей час користуються ікони та інші зображення на релігійну тематику.
Вироби з грузинської емалі – кращого подарунку на свята уявити собі важко. Втім, цей експонат не продається. Цей витвір мистецтва – частина грузинської історії, яка зберігається у Грузинському національному музеї. Вироблений у восьмому столітті Хахульський триптих – найстаріший експонат з емалі, представлений у музеї.
Інший експонат, 15 століття, зображує покровителя Грузії Святого Георгія. Мистецтво емалі століттями було надзвичайно популярним в Грузії, щоправда приблизно у 15 столітті внаслідок військових набігів воно було майже втрачено. Щоправда грузинам, на відміну від Київської Русі, де емаль також виготовляли, вдалося зберегти таємницю техніки емалі у гірських схованках Північної Сванетії.
Сьогодні ж невелика група митців у столичній арт-студії «Покані» намагаються вдихнути нове життя у стародавнє мистецтво. Один з них, Давід Какабадзе, каже, що сучасні митці з емалі працюють виключно за стародавніми техніками:
«Виготовлення ікон з емалі має свої чіткі правила. Ми можемо використовувати лише традиційні, притаманні місцевості кольори. При чому ми працюємо за технікою, яку використовували виробники експонатів, нині виставлених в музеї. Ми намагаємось нічого не міняти. Найстаріша емаль в музеї від 8 століття, найсучасніша – Святий Георгій - була виготовлена у 15-му. Після того традиція була втрачена. І лише сьогодні ми бачимо її повернення».
«Наша головна ціль – це відживити традицію емалі та грузинських прикрас, народжену багато століть тому. Емаль в грузинському прикладному мистецтві використовувалась переважно для виготовлення саме прикрас».Давід Какабадзе, художник
За допомогою стародавньої техніки митці зображують в емалі сучасні ландшафти, виготовляють ювелірні прикраси, ікони. Емаль створюється шляхом накладення кількох шарів кольорової скляної пудри на срібні чи золоті штамповані заготовки, малюнок на яких створений за допомогою тонких стрічок-перегородок. Потім все це обпалюється, пудра плавиться, доводиться до потрібного кольору, а відтак застигає та полірується. Какабадзе сподівається, що мистецтво емалі знову стане популярним, як у давні часи:
«Наша головна ціль – це відживити традицію емалі та грузинських прикрас, народжену багато століть тому. Емаль в грузинському прикладному мистецтві використовувалась переважно для виготовлення саме прикрас. Також можна знайти стародавні медальйони з емалі, якими прикрашались ікони. Втім за час нашої власної роботи нам в студії довелось довести техніку виконання до того, що ми можемо виготовляти цілі ікони лише з емалі».
А вироби студії можна придбати у крамниці по-сусідству. Там продаються як копії стародавніх витворів, так і прикраси, зроблені за сучасним дизайном. Популярними є ландшафти міста. Митці кажуть, що клієнтів з кожним роком стає все більше, особливо у період свят. І найбільшою популярністю у цей час користуються ікони та інші зображення на релігійну тематику.
