Спеціальні потреби

Мистецтво клоунади - вічне

  • Голос Америки

Мистецтво клоунади існує вже протягом кількох століть та поширене у всіх культурах світу. Клоуни працюють в цирку, на театральній сцені, на приватних вечірках, і всюди вони викликають посмішки на обличчях як дорослих, так і дітей. У Сполучених Штатах професійний клоун у середньому заробляє 38 тисяч доларів на рік. Однак, для багатьох це більше покликання ніж джерело прибутку.

Хоча з часу виникнення мистецтво клоунади зазнало чимало трансформацій, головні правила клоунади залишаються незмінними зі стародавніх часів.

«Клоуни не розповідають багато жартів, вони самі – жарт», – каже Єлена Дей, директор та співрежисер мультимедійного сценічного шоу під назвою «На носі», в якому клоуни Марк Джестер та Сабріна Мендель грають професора та його сором’язливу асистентку.

«Він намагається прочитати лекцію. Він такий всезнайка», – пояснює театральний характер свого напарника Сабріна Мендель.

«Клоун може не мати білого макіяжу чи кольорової перуки, вони іноді навіть не вдягають червоного носа, однак решта характеристик клоуна зберігається».
Єлена Дей
У їх виставу входять уривки документального фільму про мистецтво клоунади.

«Ми бачимо частини інтерв’ю з клоунами, деякі говорять дуже серйозно, щоправда не завжди. Вони розповідають про інтелектуальну сторону клоунади, її принципові моменти», – говорить Марк Джестер.

Джестер та Мендель, які керують арт-компанією Театр Геппенстенс, у реальному житті подружжя. Мендель каже, що часто сценічне життя та реальність для них – єдине ціле:

«Клоунада постійно з нами. Іноді змиваєш макіяж, але все одно залишаєшся в образі. Мені це подобається».

Колун та актор Метью Полі каже, що макіяж є надзвичайно важливою частиною персонажу клоуна. Дня нього це не маска, а скоріш лупа.

«Білий колір макіяжу – це як прожектор на обличчі. Я кладу трохи білого навколо рота так, щоби здалеку можна було побачити кожний рух, кожний вираз моїх губ. Щоправда, я б ніколи не намалював посмішку чи похмурий вираз, тому що тоді я почуваю себе обмеженим у своїх емоціях», – каже Полі.

Взаємодія з аудиторією – в цьому особливість клоунського мистецтва, каже Єлена Дей. Вона додає, що це дуже серйозна професія, яка вимагає багато тренування та спеціальної освіти:

«Багато провідних університетів вчать театральній клоунаді».

Вона зауважує, що хоча сучасні клоуни мало нагадують своїх попередників, однак всі вони намагаються гідно продовжувати давню традицію:

«Клоун може не мати білого макіяжу чи кольорової перуки, вони іноді навіть не вдягають червоного носа, однак решта характеристик клоуна зберігається».

Марк Джестер каже, що головною рисою клоуна є його здатність налагодити контакт з аудиторією за допомогою виразу обличчя, фізичних навичок та, звичайно, почуття гумору:

«Пантоміма стала невід’ємною частиною клоунади, оскільки вона руйнує мовні бар’єри. Стягнути штани – це завжди смішно, особливо якщо це чиїсь штани».
XS
SM
MD
LG