Спеціальні потреби

Актуально

Клінтон готова зайняти більш жорстку позицію щодо Росії, ніж Трамп чи навіть Обама – Foreign Policy

Ще йдучи з посади держсекретаря США в 2013-му році, Гілларі Клінтон порадила президенту Бараку Обамі зайняти більш жорстку позицію щодо Володимира Путіна, пише видання Foreign Policy. Оскільки, зізналася вона, так зване «перезавантаження» відносин Вашингтона з Москвою закінчилася невдачею. Адміністрація Обами не дослухалася до поради Клінтон, і тому тепер у ході передвиборної кампанії кандидатка від демократів намагається дистанціювати себе від курсу зовнішньої політики Обами, повідомляє автор матеріалу.

Головна відмінність між позиціями Обами та Клінтон – це заклики Клінтон ввести в Сирії зону, вільну від польотів. Це ще одне підтвердження агресивного підходу Клінтон до побудови відносин із Москвою, який полягає в тому, що Путіну не можна довіряти, а розмовляти з ним потрібно з позиції сили. Такий підхід суттєво відрізняється від м'якої позиції кандидата від республіканців Дональда Трампа і його закликів співпрацювати з Москвою. Водночас, жоден із кандидатів не представив детального плану побудови політики щодо Москви, зазначає автор.

Із наближенням перших дебатів між Клінтон і Трампом, які мають відбутися в понеділок, Росія залишається центральним пунктом в аргументі кандидатки від демократів, який їй дався в жорсткій боротьбі проти кандидата від республіканців: досвід переважає над інстинктом. На відміну від Клінтон, що працювала у сфері національної безпеки, роки досвіду Трампа з Росією складаються більшою мірою з конкурсу «Міс Всесвіт» у Москві, щирого захоплення тактиками Путіна і темних ділових зв’язків із кремлівськими дружками, підкреслює видання.

В інтерв’ю два роки тому Клінтон сказала, що вона не була здивована, коли Москва вторглася в Україну й анексувала Крим. Цей крок узгоджувався з намірами Путіна відновити статус Росії як наддержави, і більшість чиновників США об'єдналися в засудженні її. Військовий вступ Росії в сирійський конфлікт, тим не менш, застав багатьох зненацька, хоча Клінтон ще більше двох років тому закликала Сполучені Штати бути більш діяльними щодо своєї відповідальності як глобального лідера. Для того, щоб не робити більше в Сирії, США стали співучасниками в «кривавій безвиході», вона написала в 2014 році. Поки ця ситуація триває, Сполучені Штати і їхні союзники «не зможуть ігнорувати її», повідомляє Foreign Policy.

Дивіться також: Як вибори 2016 в США набирають обертів перед першими дебатами між Клінтон та Трампом

Як вибори 2016 в США набирають обертів перед першими дебатами між Клінтон та Трампом. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:16 0:00

Всі новини дня

Шольцу не вдалось заручитися підтримкою Південної Америки у допомозі Україні - медіа

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Чилі, 29 січня 2023. REUTERS/Ivan Alvarado

Канцлеру Німеччини Олафу Шольцу не вдалось заручитись підтримкою Чилі та Аргентини у питанні допомоги Україні, що засвідчує розбіжності між країнами Заходу та союзними державами з нижчим рівнем доходу.

Під час перших двох етапів своєї поїздки до Південної Америки Шольц намагався підкреслити єдність, зазначивши, що всі три країни, які він відвідує – Аргентина, Чилі та Бразилія – засудили вторгнення Росії на Генеральній Асамблеї ООН минулого року.

Однак наслідки війни та санкції Заходу щодо Росії, зокрема різке зростання цін на продовольство та енергоносії, особливо сильно вдарили по регіону, викликаючи сумніви щодо політики Європи.

"Аргентина та Латинська Америка не планують надсилати зброю в Україну чи будь-яку іншу зону конфлікту", - заявив президент Аргентини Альберто Фернандес під час прес-конференції в Буенос-Айресі із Шольцем.

Президент Чилі Габріель Борич своєю чергою підтримав своє рішення засудити російське вторгнення, попри те, що "деякі засоби масової інформації чи громадські діячі могли вважати, що втручатися в політику інших країн було неправильним рішенням". Він не відповів на запитання про те, чи погоджується із Фернандесом щодо зброї, він сказав, що Чилі обіцяє допомогти Україні відновитися після війни, наприклад, із розмінуванням.

В обох країнах Шольц відвідав меморіали жертвам їхніх військових диктатур, що, за його словами, підкреслює необхідність боротьби за демократію та свободу: "Біля цього меморіалу численним жертвам диктатури я не можу не думати про молодих людей, яких вбивають в Ірані, бо вони борються за свободу та краще життя".

Представники уряду Німеччини визнають, що країни Латинської Америки мають різні погляди на причини війни Росії в Україні та способи боротьби із нею, але підкреслюють важливість продовження озвучення західної точки зору, як це зробив Шольц під час візитів в Африці та Азії.

У понеділок Шольц проводить зустрічі у Бразилії, зокрема, із президентом Луїсом Інасіо Лулою да Сілвою. Торік він сказав, що Росія не повинна була здійснювати вторгнення в Україну, але додав, що президент України Володимир Зеленський так само винен у війні, як і російський лідер Володимир Путін.

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:26 0:00

«Через питання безпеки я не можу назвати точні часові рамки. Що я можу сказати – все починається з тренувань на окремих операційних платформах […]. І тоді вже доставимо танки. Це станеться до літа, в травні або ближче до Великодня», - заявив мініcтр оборони Великої Британії Бен Воллес.

США продовжать боротися з діями Ірану, які загрожують безпеці та життю людей - Блінкен

Вибух на заводі військової промисловості в Ісфахані, 29 січня 2023 року. Reuters

Сполучені Штати продовжать боротися з діями Тегерану, які становлять небезпеку для різних країн світу. Так серію вибухів на іранських військових заводах цими вихідними прокоментував держсекретар США Ентоні Блінкен.

У понеділок під час прес-конференції у Єгипті Блінкен заявив: "Для Сполучених Штатів, а також для багатьох наших партнерів у регіоні, дуже важливо, що ми продовжуємо боротися з різними діями, які Іран здійснює в усьому регіоні та за його межами, що загрожують миру, безпеці та життю людей."

Він зазначив, що США спостерігають підтримку дестабілізуючих дій Ірану в різних країнах: "Зараз, звісно, ми бачимо це в зовсім іншій частині світу з його підтримкою агресії Росії проти України, з наданням безпілотників та потенційно інших військових технологій".

Водночас представник Пентагону, генерал США Патрік Райдер заявив Reuters, що армія США не брала участі в ударах по Ірану. Натомість один із представників США повідомив агенції на умовах анонімності, що до атаки причетний Ізраїль.

У самому Ізраїлі від офіційних коментарів поки відмовляються. Утім, як зазначає Reuters, готовність завдати удару по іранських цілях Ізраїль виявляв уже давно, в разі, якщо дипломатія не зможе впоратися з ядерною чи ракетною програмою Тегерану.

Напередодні радник Офісу президента України Михайло Подоляк пов’язав вибухи в Ірані з війною в Україні, і вкотре нагадав, що Іран є співучасником російської агресії: "Логіка війни невблаганна та вбивча. І виставляє жорсткі рахунки авторам та співучасникам… Вибухова ніч в Ірані: виробництва дронів й ракет, нафтопереробка. Україна ж попереджала".

Після цього Іран викликав тимчасового повіреного у справах України в Тегерані після реакції Офісу президента України на удари безпілотників по військовому заводу в центральній іранській провінції Ісфахан. Про це повідомила Reuters із посиланням на напівофіційну місцеву інформаційну агенцію Tasnim.

Речник МЗС України Олег Ніколенко відреагував на дії іранського МЗС і зазначив, що Україна не обізнана з причинами вибухів на іранських об'єктах. "Україна неодноразово застерігала Іран: наслідки за підтримку агресії проти України будуть набагато масштабніші, ніж вигода від співпраці з Росією. Нам невідома причина вибухів на іранських об‘єктах. Але як каже перська народна мудрість: не роби іншому зла, і собі не нашкодиш".

Уночі 29 січня в іранському місті Ісфахан у центральній частині країни пролунав вибух. Згодом стало відомо про вибухи на інших об’єктах. Міністерство оборони Ірану заявило, що причиною була атака безпілотників, і запевнило, що атака була невдалою – один БПЛА збила система протиповітряної оборони, два інших нібито потрапили до оборонних пасток і вибухнули, втрат та серйозних пошкоджень немає. Однак іранські ЗМІ опублікували кадри, на яких видно спалах у небі та машини швидкої допомоги на місці подій.

Атака відбулася на тлі напруження у відносинах між Іраном та країнами Заходу, зокрема, через постачання зброї, включно з "дронами-камікадзе" для війни Росії в Україні, а також антиурядових протестів усередині країни.

У публікації використані матеріали Reuters.

ВООЗ: пандемія COVID-19 залишається надзвичайною ситуацією міжнародного значення

Залізнична станція Ханчжоу перед китайським новим роком, Китай, 20 січня 2023 року. China Daily/REUTERS

Всесвітня організація охорони здоров'я у понеділок продовжила статус пандемії COVID-19 як надзвичайної ситуації міжнародного значення.

Чотирнадцяте засідання екстреного комітету ВООЗ з приводу COVID-19 було присвячене третій річниці від початку пандемії, що була оголошена глобальною загрозою 30 січня 2020 року.

На засіданні експерти говорили про те, чи слід оголошувати про завершення пандемії. Проте, зазначивши визначні успіхи у боротьбі із захворюванням, члени комітету ухвалили, що говорити про закінчення пандемії зарано. На це вплинув, зокрема, недавній великий спалах COVID-19 у Китаї, який стався після того, як країна скасувала більшість карантинних заходів.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

За три роки коронавірус забрав 6,8 мільйона життів, однак поява вакцин і методів лікування суттєво змінила ситуацію, тож генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреєсус заявив, що сподівається побачити кінець надзвичайної ситуації вже цього року: "Ми продовжуємо сподіватися, що в наступному році світ перейде до нової фази, на якій ми скоротимо госпіталізацію (з COVID) і смертність до найнижчого можливого рівня".

Раніше Голос Америки повідомляв, що американські дослідники попереджають, що новий штам коронавірусу Kraken у п'ять разів швидше передається й вражає тих, хто перехворів.

У статті використано матеріали Reuters

Надати Україні винищувачі та ракети ATACMS закликає колишній глава Пентагону Еспер 

Українські винищувачі Су-27 неподалік Житомирської області, 6 грудня 2018 року. (Фото: Михайло Палінчак, прес-служба президента України/AP)

Надати Україні літаки та ракети далекого радіусу дії ATACMS закликає колишній міністр оборони США Марк Еспер. Колишній посадовець з уряду президента Трампа днями презентував свою нову книжку мемуарів, і під час презентації проаналізував, серед іншого, американську політику стосовно України, а також те, що він вважає помилками уряду Байдена.

Колишній міністр оборони США Марк Еспер вважає політику країн Заходу щодо України правильною, але надто повільною. На його думку, допомога Заходу, яку оголосили під час січневого "Рамштайну" не встигне надійти до України до запланованого російського наступу.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

"Нас хвилює наступ Росії навесні, а це березень, до якого залишилося п’ять тижнів. Тож порахуймо логістику - щоб доставити танки потрібні тижні, треба ще навчити екіпаж, це також займає тижні. Треба навчити їх не лише індивідуальних навичок, а і як працювати колективно, треба створити логістику матеріально-технічного забезпечення, систем поповнення запасів. Боюсь, ми не будемо вчасно готові", - розповідає колишній міністр оборони США.

Міністр оборони США Марк Експер зустрічається із главою Міноборони Великобританії Беном Воллесом 5 березня 2020 року
Міністр оборони США Марк Експер зустрічається із главою Міноборони Великобританії Беном Воллесом 5 березня 2020 року

Макр Еспер вважає, що для успіху Україна мала б отримати танки ще восени. Він закликає Білий дім та союзників бути проактивними і не зволікати із рішеннями щодо ракет ATACMS та літаків-винищувачів.

"Замість того, щоб реагувати на загрозу російського наступу, я б волів бачити, що українці перейдуть у наступ вже зараз, поки росіяни все ще намагаються навчити, спорядити та організувати своїх військових, розбити їх і виштовхнути української території. Але зараз ми відстаємо, танки треба було передати українцям у вересні чи в жовтні", - заявляє екс-високопосадовець.

“Ми повинні були затвердити надання їм літаків, це надало б їм перевагу. Якщо вони збираються вступати в загальновійськовий бій, потрібно мати не тільки вогонь прямим наведенням, але й вогонь з повітря, - додає він. - Ми повинні відправити їм ATACMS, тому що так українці могли б дістатися вглиб східної України, вглиб Криму, щоб знищити пускові майданчики “шахідів”, вивести з ладу пускові майданчики запуску ракет, розбити склади матеріально-технічного забезпечення, казарми, що завгодно. Треба мати точну зброю на великі відстані".

Колишній глава Пентагону Марк Еспер переконаний, що військова допомога Україні не призведе до ескалації, як про це кажуть росіяни. Він закликає Білий дім сміливіше, швидше і в більших кількостях ухвалювати рішення щодо військової допомоги Україні. Американську політику стримування щодо Росії він вважає надто слабкою.

“Ми не можемо дозволити росіянам впливати на наші рішення, брязкати зброєю і стримувати самих себе. Бо ми вже відстаємо. Дивіться, ми не надавали їм (українцям - ред.) справді надійної системи ППО, аж допоки не почали знищувати українські міста «Шахедами», «Іскандерами» і іншим. Тож ми відстаємо", - розповів він.

Еспер при цьому схвалює дії Білого дому за успішне створення коаліції щодо допомоги України. За його словами, "адміністрація президента зробила добру роботу щодо об’єднання союзників не лише з військової точки зору, але й економічної, дипломатичної, фінансової. Для мене це було дуже важливо, тому що це те, куди дивиться Пекін: чи буде Захід протистояти Росії? І чи будуть вони тиснути, щоб захистити цю молоду демократію."

2019 рік. Міністр оборони Марк Еспер та президент США Дональд Трамп (AP Photo/Alex Brandon)
2019 рік. Міністр оборони Марк Еспер та президент США Дональд Трамп (AP Photo/Alex Brandon)

"Я був дуже радий, коли НАТО об’єдналося. І не тільки НАТО, але і Японія, Корея, Австралія та інші, які підтримали Україну, і це було чудово. Звісно, є розчарування. Наприклад, Індія", - зазначив Марк Еспер.

Він називає лідерство США у створенні коаліції із допомоги Україні вирішальним для України.

"Американське лідерство - вирішальне у світі, світ потребує американського лідерства і ми повинні відповідати цьому, що ми зараз це робимо у багатьох питаннях, але в деяких напрямках цього бракує. Сподіваюсь, буде сформований двопартійний підхід до зовнішньої політики, де це будуть розуміти й працювати в цьому напрямку", - сказав колишній міністр оборони США.

Він скептичний щодо мирних переговорів з Росією. Екс-глава Пентагону вважає, що війна має закінчитись, коли Україна відновить контроль за всіма своїми міжнародно визнаними кордонами.

У коментарі "Голосу Америки" він заявив: На мою думку, вони мають витиснути Росію з України, включно з Кримом, і відновити кордони України до 2014 року. І тоді ми маємо говорити про відповідальність за російські звірства, про репарації, як допомогти відновити Україну. То є низка речей, які треба зробити на мою думку, Але врешті-решт це має бути рішення президента Зеленського, вашого парламенту та українського народу".

Марк Еспер був міністром оборони США у 2019 - 2020 роках, за адміністрації президента Дональда Трампа. Він підтримував надання Україні “Джавелінів” - першої смертоносної зброї для України в час війни.

"Я думаю, рішення відправити в Україну Джавеліни (у 2019 році) було правильним. Доказ цього ми бачили на початку війни, і досі існує потреба в джавелінах. І є значно більше типів озброєння, боєприпасів та допомоги, які ми повинні надати українському народу, щоб вони виграли. Це важливо, щоб вони перемогли, і вони можуть перемогти”.

У своїй новій книжці мемуарів “Священна присяга: спогади міністра оборони в надзвичайні часи” Марк Експер описує, серед іншого, політику США та критикує тодішнього президента країни Дональда Трампа.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG