Спеціальні потреби

Актуально

Як знайти сили відбудувати життя після пандемії чи інших поворотів - секрети успіху українського гімнаста Олексія Кононова

Oleksiy Kononov

Я з Донецька. Гімнастика – моє життя. Привели у зал мене ще не свідомого, в п’ять років. Тоді все моє життя було заповнене тренуваннями, зборами й змаганнями. (Олексій – майстер спорту й чемпіон Україні з гімнастики – ред.)

У п’ять років я зайшов у зал і вийшов аж у 21 рік, щоб роззирнутись. Я пішов у фітнес-індустрію і у спорт-клубі познайомився із моєю майбутньою дружиною Вікторією, вона майстер спорту із художньої гімнастики і також там викладала. Ми якось сиділи й теревенили із нею, і я кажу: «Ось запрошу цю дівчину-клієнтку на побачення». Вона каже: «Ні, не треба, вона не дуже». Я тоді питаю: «А кого запросити тоді?» Вона відповідає: «А запроси мене!» Так наші відносини й почались, ми вже 11 років одружені.

Але тоді ми зустрічались десь 8 місяців, - і я поїхав: мені прийшло запрошення у Cirque du Soleil, я туди дуже хотів, відправляв резюме, і не зміг відмовитись від цього запрошення через «велику любов». Я сказав їй: «Якщо дочекаєшся мене, значить, все буде добре, якщо ні – то не судилось». І собі я також ці ж умови висував. І поїхав на 8 місяців на гастролі, ми зустрічались на відстані, і коли я приїхав, ми одружились. Якийсь час пішов на оформлення документів для Вікторії й після того вона поїхала зі мною у тур.

Жити «як всі»?

У Cirque du Soleil є кілька форматів турів, я був в «арена-турі», ми 10 тижнів працювали, а це – 10 різних міст, а потім ми два тижні відпочивали. І ось у такому режимі ми працювали, кожні два з половиною місяці я приїжджав додому, відчувалось, що не так надовго їду, було достатньо комфортно.

Я пропрацював так чотири роки з 2009 до середини 2013 року. Цікаво, що коли ти лише починаєш тур, ти у захваті, щасливий, нові міста, цікаво. На другий рік думаєш: «ну, нормально». І вже починаєш обирати: поїхати погуляти у центр Лондона чи поспати, бо втомився, й іноді обираєш друге й не так цінуєш подорожі, починаєш «здуватись».

На третій-четвертий рік починаєш думати, що так взагалі жити неможливо, якщо раптом ти ще у собі не розібрався, і це була моя історія, я не розумів, що мені потрібно, що я ціную у житті. Я чомусь подумав, що подорожі не зовсім для мене важливі, довкола був «шум», який говорив, що треба жити «як всі»: жити в одному домі, спати в одному ліжку, на одній подушці, ходити на роботу, щоб нічого не змінювалось, - а ось усе це не життя.

Я прийняв цю позицію, але потім пошкодував, коли повернувся в Україну і «сів на одне місце», і зрозумів, що таке життя мені не підходить, що я люблю подорожувати. Тут був мій перший великий досвід, коли щось маєш, але починаєш жалітись, замість того, щоб отримувати задоволення й розвивати це. Коли цього позбуваєшся, стає важко, і часом повернути не виходить.

Цікаво, що щойно я подумав, що хочу закінчити, втомився і хочу додому, я одразу отримав травму. Психологія й тіло дуже пов’язані, це мій великий досвід, що те, про що ти думаєш, швидко втілюється. Мені потрібно було робити операцію, а тоді тур наближався до Києва. Я дуже хотів виступити вдома, щоб батьки могли подивитись, але у Києві я дивився шоу із підв’язаною рукою після операції.

Вісім місяців щасливого життя у Донецьку

Це була середина 2013 року. Я усі ці чотири роки відкладав гроші, я хотів жити вдома, мені подобалось місто Донецьк, я постійно приїжджав, повертався, у перехідний період між спортом і цирком у мене склались теплі відносини із батьками і друзями, я пустив коріння. Тому я мав мету: повернутись додому.

Я купив квартиру, зробив там ремонт, і якісний: ламав стіни, робив проводку, купував все найкраще, щоб потім не перероблювати. Жили у новій квартирі, в нас уже була донька Уляна, родина, футбольчик, друзі, батьки поряд живуть. Пішло таке дійсно щасливе життя, але воно тривало вісім місяців, після восьми місяців ми зрозуміли, що треба їхати звідти. Батьки залишились там.

Всі тоді їхали з Донецька на море, думали, що за кілька місяців це все закінчиться, тому брали лише кілька речей, найнеобхідніше, курортного типу речі. З того моменту ми прийняли мінімалістичний стиль життя, намагаємось не бути «плюшкіними», а ми мобільні й навчились збиратись за півгодини.

Перші спроби власної справи

Потім ми жили у друзів у Дніпрі, пізніше – у Вінниці, працював у Києві та їздив по всій країні. Як будь-який бармен хоче відкрити свій ресторан чи бар, так і будь-який тренер хоче відкрити свій фітнес-клуб. Коли сталась уся ця ситуація у Донецьку, це мене сильно трусонуло, у мене були відкладені якісь кошти, я вирішив запустити щось своє.

Було внутрішнє враження: я ж тренер, я знаю, як все зробити. Але тоді в мене не було уявлення про те, як робити бізнес. Тож я почав вчитись адмініструванню у фітнес-індустрії, а щоб спробувати використати знання на практиці, пробував із друзями розпочинати власні підприємства. Із одним товаришем спробував відкрити точку, де пекли лаваш, з іншим – продавали м’ячі для міофасціального релізу (масажні - ред.) через Amazon. Тоді я зрозумів, що онлайн має перспективу.

Також я вивчав анатомію та фізіологію спорту. Для мене важливо було зрозуміти, як певні вправи впливають на клієнтів. Адже часто я бачив, що тренери дають вправи, але не зовсім розуміють, які м’язи задіяні. Все це пізніше допомогло мені почати власний портал із тренувань з гімнастики, загальної фізичної форми та фізіотерапії Kononov Team. Вікторія працює разом зі мною.

Вдруге в одну річку – виступи в цирку

У 2018 році мені знову запропонували виступати у цирку. Як це працює. У цирк загалом потрапити достатньо складно, моя ситуація ще більш ускладнюється, адже я гімнаст, але дуже високий, 184 – дуже високий зріст для гімнаста, і поставити мене десь робити якусь акробатику із таким зростом і вагою – недоцільно. І ще тоді для мене знайшлась позиція – ловітор в номері high bar (повітряна акробатика на перекладині – ред.)

Коли шоу Alegría закрилась, в якому я працював на high bar, то моя позиція зникла, бо цей номер був у двох шоу – Mystère та Alegría, потім став тільки в Mystère, а потім взагалі зник, його не було у світі, тож моєї позиції не існувало більше. І коли цирк вирішив відновлювати Alegría, вирішили відновлювати high bar, єдиний номер у світі, і моя позиція відкрилась.

Але якщо перший раз я був сфокусований лише на роботі у цирку, вдруге ці два роки я використовував на повну. Я отримував задоволення від подорожей і намагався паралельно ділитись всім, що мене надихає, в онлайні. Тоді ми й почали Kononov Team.

Пандемія – другий поворот у житті

Коли у цирку скасували всі виступи, то всім артистам купили квитки додому, а ми на два місяці поїхали до друзів у Лас-Вегас, там живе дуже багато артистів цирку, бо там є постійні вистави. А в кінці червня повернулись в Україну.

Ми потрапили в таку круту, як на мене, ситуацію, що ми можемо вибирати, де ми хочемо жити. Обирали між Львовом та Києвом. Хоча у Києві може бути більше можливостей, емоційно Віка та я обрали Львів, бо я був разом із нею, сам багато разів, ми з Вікою кажемо: «начебто у Європу з’їздили». Європа нам близька, центр нам подобається, величезна кількість крутих ресторанів, жива музика.

Якщо зірки зійдуться, і все буде нормально із цирком, я б хотів повернутись у тур, адже виступи, сцена мене надихають, це як маленький атомний реактор для мене. І я хочу виступати, поки це мене надихатиме.

Але ми також віримо в онлайн. Зараз ми тренуємо онлайн, із нами займається три тисячі людей. Ми були у Лас-Вегасі, ми переїхали у Львів, а наші клієнти, з якими ми зараз займаємось, вони залишились там, де й були, онлайн.

Думаю, все повинно бути в балансі, як і з цінностями. Якщо ти ставиш все на щось одне, наприклад, сім’ю, і ти сфокусований на родині, всі інші ролі в житті закинуті: здоров’я, або ти не заробляєш, або ти не реалізуєш себе, або не подорожуєш, то ти трохи не щасливий. Так само, якщо ти все ставиш на кар’єру.

Я увесь цей час не дуже хотів жити в Америці, я був закоханий у своє місто, але ситуація мене відрізала від нього. Тому тепер для мене все одно, де жити. Я намагаюсь постійно розвиватись, у мене почали змінюватись цінності, й американські цінності стали дуже близькі для мене, я почав їх приймати і себе особисто виховувати у межах цих цінностей: брати на себе відповідальність, бути відкритим, посміхатись одне одному – це добре, це краще, ніж супитись, питати, як справи, - це добре, заробляти – це добре.

Завжди готовий збирати валізи й переїжджати

Черпати енергію особисто мені дуже допомагає спорт, це щось глибинне, базове. Щойно починаєш бігти, займатись чи просто виходиш на зарядку, - у тебе всередині з’являються сили рухатись далі, з’являється додаткова енергія, хочеться жити.

Моє перше правило: треба взяти відповідальність за своє життя на себе. Говорити про це легко, але зробити це набагато складніше. Треба відчути, що твоє життя – у твоїх руках, а все, що ти маєш, - результат того, як ти жив до того. Якщо хочеш щось змінити, то прийми це просто зараз. Зрозумій, що життя жодних подарунків може не дати.

Друге правило: світ постійно змінюється, тож не варто передбачати майбутнє, не варто чекати «попутного вітру», - натомість готуйся, вчись, розберись у собі й постав свою мету, а головне – будь у гарній формі фізично, психологічно, фінансово, емоційно. Будь готовий, що все може змінитись, що завтра раптом доведеться збирати валізи і поїхати. У моєму житті така ситуація виникає вдруге, коли життя несподівано змінюється, і ніхто не міг передбачити, що це станеться.

Третє важливе правило: хвалити себе. Хваліть себе, бо й без того життя важке. До того ж, ми всі «країна відмінників», ми всі дуже вимогливі до себе, і якщо щось не виходить, ми пресуємо себе дуже сильно, але це пресування відбирає сили. А нам у критичній ситуації сили вкрай важливі. Також треба шукати гарне оточення, яке буде не «обламувати» тебе, а підтримувати, розпалювати твій вогонь, і намагаємось рухатись уперед, використовуючи старе правило для щастя: люби когось, роби щось і вір у щось.

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: Український гімнаст Cirque du Soleil після скасування шоу повернувся в Україну та розвиває власну справу. Відео

Всі новини дня

Затримано підозрюваного у смертельній стрілянині на День незалежності поблизу Чикаго

На цій роздатковій фотографії, наданій поліцейським управлінням міста Хайленд-Парк, зображено Роберта (Боббі) Е. Крімо III. (Департамент поліції міста Хайленд-Парк через AP)

Поліція в штаті Іллінойс на середньому заході США затримала чоловіка, якого вони назвали "особою, що представляє інтерес", у справі смертоносного нападу на відвідувачів параду до Дня незалежності в понеділок, 4 липня.

Двадцятидворічного Роберта Е. Крімо III (Третього) було взято під варту через кілька годин після короткого автомобільного переслідування неподалік від Гайленд-Парку, заможного передмістя Чикаго, де загинули шість людей і понад 30 отримали поранення, коли озброєний чоловік відкрив вогонь по відвідувачах параду з даху будівлі.

Поліція повідомила, що п'ятеро людей загинули на місці події, ще одна людина померла в лікарні. Міністерство закордонних справ Мексики повідомляє, що один із загиблих був громадянином Мексики.

Лікар із лікарні Хайленд-Парк каже, що серед 26 поранених під час параду люди у віці від 8 до 85 років.

На відео з мобільного телефону було знято десятки людей, які в паніці тікали з місця події, коли звук стрімкої стрілянини голосно відбивався від сусідніх будівель. Вздовж маршруту параду були розкидані крісла, дитячі коляски, переносні харчові контейнери та інші предмети, покинуті людьми, які втекли в укриття.

США Президент Джо Байден виступив із заявою, в якій зазначив, що він і його дружина, перша леді Джилл Байден, «шоковані безглуздим насильством із застосуванням зброї, яке знову принесло горе американській спільноті в цей День незалежності».

Стрілянина в Хайленд-парку сталася більше ніж через тиждень після того, як президент Байден підписав перший федеральний законопроект про насильство з використанням зброї, прийнятий Конгресом за десятиліття. Двопартійний компромісний законопроект було прийнято після двох масових стрілянин у травні, включно з расистським нападом, у результаті якого загинуло 10 людей у крамниці в чорношкірому районі в Баффало, штат Нью-Йорк, і стрілянини у початковій школі в Увалде, штат Техас, у результаті якої загинули 19 школярів і двоє вчителів.

У статті використано інформацію Associated Press, Reuters і Agence France-Presse.

Київ і представники понад 40 країн підписали в Лугано декларацію про відновлення України

Учасники конференції з відбудови України у Лугано, Швейцарія, 4 липня 2002 р. Майкл Баголзер/через REUTERS.

5 липня десятки країн взяли на себе зобов’язання підтримувати Україну під час, як очікується, тривалого і дорогого відновлення й погодилися з необхідністю проведення широких реформ для підвищення прозорості й боротьби з корупцією.

Завершуючи дводенну конференцію в південному швейцарському місті Лугано, лідери близько 40 країн підписали декларацію, яка викладає принципи для відбудови України.

Підписанти, зокрема США, Велика Британія, Франція та Японія, «найрішучішим чином» засудили військову агресію Росії проти України і закликали Москву негайно вивести свої війська.

Президент Швейцарії Іґнаціо Кассіс, який разом з Україною вів конференцію, привітав цю декларацію як «перший ключовий крок на довгому шляху відновлення України».

«Наша робота готується до післявоєнного часу, хоча війна все ще триває», – сказав він на церемонії закриття.

«Це має дати людям в Україні надію та впевненість, що вони не самотні», – додав Кассіс.

Підписанти привітали зобов’язання щодо надання політичної, фінансової і технічної підтримки і започаткували принципи Лугано для відновлення, яке, за даними Києва, може коштувати до 750 мільярдів доларів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 5 липня заявив, що декларація – це «однозначно початок нашого тривалого процесу».

Дивіться також: Конференція із відбудови України у швейцарському Лугано: заяви, подробиці. Відео

«Ми маємо зробити все, що було знищено, кращим, ніж воно було», – додав він.

У принципах Лугано підкреслюється, що «процес відновлення має сприяти прискоренню, поглибленню, розширенню і досягненню зусиль України щодо реформ і стійкості відповідно до її європейського шляху».

«Процес відновлення має бути прозорим і підзвітним народу України», – йдеться в документі.

Декларація також містить заклик до того, щоб процес відновлення був «інклюзивним і забезпечував гендерну рівність».

Президент України Володимир Зеленський напередодні під час відеовиступу на конференції у швейцарському місті Лугано анонсував національний План відбудови України.

За словами Володимира Зеленського, за чотири місяці повномасштабної війни проти України Росія знищила 2102 освітні об’єкти, 799 об’єктів медичної інфраструктури та близько 80 тисяч житлових об’єктів.

4–5 липня в швейцарському місті Лугано відбувалася масштабна Міжнародна конференція з питань відновлення України.

У ній брали участь представники 40 країн і 18 організацій.

Фінляндія і Швеція зробили ще крок в НАТО - підписані протоколи про вступ

Президент Фінляндії Саулі Нііністо (ліворуч) і прем'єр-міністерка Швеції Маґдалена Андерссон на саміті НАТО в Мадриді 29 червня 2022 року, де обидві країни отримали офіційне запрошення вступити в Альянс.

В штаб-квартирі НАТО у Брюсселі представники 30 країн - членів альянсу 5 липня підписали протоколи про вступ Фінляндії та Швеції, здійснивши вирішальний крок на шляху до чергового розширення альянсу.

Фінляндія та Швеція вирішили відмовитися від тривалого статусу військової позаблоковості після того, як Росія в лютому почала відкрите вторгнення в Україну.

Підписання протоколів означає перехід до наступного етапу, в ході якого вступ нових членів мають ратифікувати законодавчі органи кожної з країн НАТО.

Потужна обороноздатність Фінляндії, суспільна готовність і витривалість буде внеском у міцність альянсу.
Саулі Нііністо

Тим часом представники Фінляндії та Швеції вже братимуть участь у нарадах альянсу, хоча ще не матимуть права голосу.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з нагоди підписання протоколів заявив, що приєднання Фінляндії та Швеції зробить альянс міцнішим і додасть безпеки народам.

“Двері НАТО залишаються відкритими для європейських демократій, які готові і бажають зробити внесок до нашої спільної безпеки”, - проголосив Столтенберґ.

На тлі російської війни проти України залишається відкритим проголошене українське бажання вступити в альянс, яке фактично відкладене на невизначений час.

Швидкий процес приєднання Фінляндії та Швеції опинився під сумнівом після застережень оголошених Туреччиною, але Єнс Столтенберґ завжди наполягав, що всі питання вдасться залагодити.

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган дав зрозуміти, що готовий знову загальмувати вступ тих двох країн, якщо фінський та шведський уряди не виконають вимог Туреччини щодо політики Фінляндії та Швеції стосовно курдських організацій та активістів, яких Анкара звинувачує в тероризмі, а також стосовно турецьких активістів організацій підозрюваних у причетності до спроби військового перевороту.

Чому американський ветеран готовий ризикувати своїм життям заради України: історія Джеймса Васкеса. Відео

Американський ветеран Джеймс Васкес вирішив боротися за незалежність України, щойно Росія розпочала вторгнення 24 лютого. Він зібрав своє спорядження, дочекався, поки отримає закордонний паспорт, і поїхав у свою першу в житті подорож до Європи.

Медичне обладнання для українських лікарень збирають волонтери з Нью-Джерзі. Відео

Серед медичного обладнання, яке наразі найбільше потребують українські військові госпіталі, та лікарні, які надають медичну допомогу як військовим, так і цивільним, – це апарати для вакуумного лікування ран, а також фіксатори для кісток.

Більше

XS
SM
MD
LG