Актуально
Фіксований курс та чорний ринок. Що відбувається з гривнею?
З початком війни курс гривні до долара зафіксовано. В воєнних умовах жорстке регулювання дозволило уникнути масштабної валютної кризи, говорять оглядачі. Однак, така політика змусила українців згадати, що таке чорний ринок валюти. Минулого тижня Нацбанк скасував деякі обмеження, включаючи ліміт націнки на продаж валюти банками.
Це наблизило банківський курс до вуличного, але українці за кордоном, а також експортери зіткнулись з "курсовими ножицями" – вони здають валюту по офіційному курсу, 29,25 грн за долар, а купують долар значно дорожче.
В інтерв'ю Forbes.ua заступник Голови Нацбанку Юрій Гелетій пояснив рішення Нацбанку небажанням витрачати "дефіцитні міжнародні резерви для впливу на ситуацію на готівковому ринку", а зосередитись на забезпеченні життєво необхідного імпорту.
Серед перших, хто виступив з критикою теперішньої політики Нацбанку стали представники ІТ-сектору. «Ми вже маємо відрив від фіксованого реального курсу і ця ситуація вона взагалі не стимулює експорт», - говорить Любомир Остапів, фінансовий консультант, ІТ.
Він вказує, що тепер «на жаль багато IT спеціалістів шукають способи, як взагалі не заводити валюту в Україну», адже через «курсові ножиці» їхній бізнес фактічно втрачає до тридцяти відсотків заробітку.
Британський економіст Тімоті Еш зауважує – нові курсові правила – вимушений хід Нацбанку. «Це надзвичайні заходи, бо Україна має ставити пріоритети, - говорить він, - однозначно потрібно тримати курс відносно стабільним і зберігати валюту, бо треба купувати зброю і платити за основні потреби України. Це можна зрозуміти».
Він переконаний: і Нацбанк, і Зеленський розуміють важливість ринкового курсу. Еш вірить - як Україна змусила світ повірити в можливість своєї військової перемоги, хоч спершу аналітики прогнозували швидке падіння Києва, так само Україні вдасться і зберегти власну валюту від краху під час війни.
Експерт вважає фіксований курс - вірною політикою після початку війни, але, зауважує Еш, Нацбанк має визначитись щодо курсової політики в середньостроковій перспективі.
"Гадаю, вони хочуть мати конкурентний курс валюти в середньостроковій перспективі, - вказує економіст. - Потрібен конкурентний курс, але без ризику фінансової кризи, а це складний баланс. Вони цього прагнуть і поки що це їм вдається".
Остапів же сподівається на діалог з владою. Він вказує, що згідно з останніми опітуваннями, 91% ІТ-спеціалістів роблять пожертви на Збройні сили України.
«Люди активно підтримують державу, заводили сюди свої доходи, тримали гроші в українських банках, в тому числі, в останні 3-4 місяці, активно підтримуючи фінансово оборону України».
Найбільшою проблемою, вказує Остапів, є множинний валютний курс.
«Ми всі розуміємо, що правильна відповідь - це плаваючий ринковий курс, - говорить аналітик. - На жаль, в умовах воєнного часу буде утопія зараз говорити, що Нацбанк може на нього піти, тому потрібні якісь половинчасті рішення, які будуть враховувати інтереси і експортерів, і IТ галузі, і імпортерів, які забезпечують критично необхідний імпорт для країни».
Вже незабаром Україна може отримати значну міжнародну допомогу, що означатиме приплив валюти до країни і зміцнення курсу. В США прийняли закон про 40 млрд дол допомоги Україні. З них 7,5 млрд доларів – грант в бюджет країни. Євросоюз пообіцяв виділення EUR 9 млрд макрофінансової допомоги до кінця року, а Німеччина та Канада надають приблизно по мільярду доларів через спеціальний рахунок МВФ.
Дивіться також: Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео
Всі новини дня
«Митці у війні». Відео
Власний досвід проживання війни змушує до пошуку нової мистецької мови. «Митці у війні» - програма, започаткована у Львові, існує завдяки донатам, підтримує митців, які працюють в Україні та заохочує їх повертатися до творчості.
"Готові відповісти подальшими санкціями" - ЄС про ядерні заяви Путіна
Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".
Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.
Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Зовнішньополітичне відомство Литви заявило, що "в якості одного із заходів у відповідь [заяві Кремля] Литва закликатиме до введення нових санкцій". "Разом зі своїми євроатлантичними партнерами Литва вирішить, як реагувати на ці мілітаристські плани російського та білоруського режимів", - йдеться в заяві міністерства.
Раніше у відповідь на заяву Кремля МЗС України звернулось до держав Групи Семи та ЄС "попередити білоруську владу про далекосяжні наслідки для Білорусі у разі її згоди прийняти на своїй території тактичну ядерну зброю від Росії".
"Україна очікує на ефективні дії щодо протидії ядерному шантажу Кремля з боку Великої Британії, Китаю, США та Франції, зокрема і як постійних членів Ради Безпеки ООН, які несуть особливу відповідальність за недопущення погроз агресії з використанням ядерної зброї", - йдеться у заяві Києва поряд із вимогою негайно скликати позачергове засідання Ради Безпеки ООН.
Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".
У статті використано матеріали AFP, Reuters
Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео
Jam Factory – це центр сучасного мистецтва у будівлях фабрики, зведених у ХІХ столітті. Попри війну, його будівництво відновили у Львові. «Цей неоготичний стиль старої фабрики несе у собі дивовижний шарм», - каже історик та засновник арт-центру Гаральд Біндер.
- Голос Америки
У Білому домі не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь
Відповідаючи на запитання журналістки каналу CBS про обіцянку президента Росії Володимира Путіна розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Джон Кірбі сказав: «Ми повинні за цим стежити та побачити, куди це піде».
«Ми не бачили жодних ознак того, що він виконав цю обіцянку або перемістив ядерну зброю. Насправді ми не бачили жодних ознак того, що він має будь-який намір застосувати ядерну зброю всередині України. Очевидно, ми погоджуємося, що ядерну війну не слід вести, жодну ядерну війну неможливо виграти. Очевидно, що це перетне важливий поріг. Я також хотів би вам сказати, що оскільки ми стежимо за цим, і ми стежимо за цим щодня, адже ми повинні, зважаючи на риторику, що лунає з Москви, і риторику, яка лунає з початку війни, - ми не бачили нічого, що змусило б нас змінити нашу стратегічну позицію стримування», - заявив Кірбі в програмі «Обличчям до нації» в неділю.
Як раніше повідомляв Голос Америки, Пентагон заявив, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю.
«Ми бачили повідомлення про оголошення Росії і продовжуватимемо стежити за цією ситуацією, - йдеться у суботній письмовій заяві прес-служби Міністерства оборони, яку цитує агентство Reuters. - Ми не бачили жодних підстав коригувати нашу стратегічну ядерну позицію, а також жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю. Ми залишаємося відданими колективній обороні альянсу НАТО».
Про свій намір розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі Путін заявив в інтерв'ю, показаному на телеканалі «Россия-24» 25 березня.
За словами Путіна, білоруський керівник Олександр Лукашенко уже довгий час просив його розмістити таку зброю в країні. Як заявив російський президент, до 1 липня має завершитися будівництво в Білорусі сховища для тактичної ядерної зброї. Крім того, Білорусі передано ракетний комплекс «Іскандер», який може використовувати цю зброю, та літаки, які можуть нести ядерні ракети.
Вивчив українську через соцмережі: поради від американця. Відео
Американець Зак Нельсон вивчив українську мову через соцмережі. Він каже: "Я дуже-дуже люблю українську мову і дуже цікавлюся діалектами".
Форум