Спеціальні потреби

Причини порушення прав людини в Україні


United Nations High Commissioner for Human Rights Navi Pillay answers a journalist's question during an interview with Reuters in Geneva, Switzerland, January 13, 2011.
United Nations High Commissioner for Human Rights Navi Pillay answers a journalist's question during an interview with Reuters in Geneva, Switzerland, January 13, 2011.

40 українських правозахисних організацій підготували свій звіт для представників ООН про дотримання прав та свобод людини в Україні. Головна мета – за підтримки інших країн створити тиск на владу, щоб та почала щось змінювати на краще.

Для поліпшення ситуації зі станом прав людини в Україні, потрібно змінити систему судочинства, унеможливити маніпуляції нею в політичних чи комерційних цілях. Правозахисники переконані – необхідно змінити законодавство, щоб судді могли приймати незалежні рішення без будь-якого тиску.

У звіті для верховного комісара ООН з прав людини не виділяються конкретні судові справи опозиційних політиків, натомість аналізується ситуація загалом. Втім, правозахисники наголошують, що через дірки в судовій системі, влада може її використовувати як завгодно.

«Через те, що судова система побудована так, що її можна використати, судові процеси проти Тимошенко, Луценка, а також проти громадських активістів проходили з дуже суттєвими порушеннями незалежної процедури», – сказав Голосу Америки виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко.

«Порушення існують у кожній справі, просто на них ніхто не звертає уваги і, до речі, ці ув’язнені політики також не звертали на них уваги, коли були при владі. Коли ми не маємо незалежної процедури, то можна робити те, що зробили з опозиційними політиками».

Одним з аспектів прав людини, який згадують правозахисники, є умови утримання та надання медичної допомоги ув’язненим. Оскільки ця проблема скоріше системна, то вона зачепила і політиків, які опинилися за ґратами.

«Погані умови, погана гігієна, погана якість надання медичної допомоги – це стосується не тільки політичних в’язнів, а кожного хто потрапив за ґрати», – сказав Бущенко.

Хоча прогалини у судовому законодавстві існували завжди, приклади подібні до політичних ув’язнень, які відбуваються зараз, стали можливими після того, як вся влада сконцентрувалася у руках однієї політичної сили. Монополізація влади президента та парламенту дозволили підкорити і судову систему інтересам правлячої сили. Натомість, попередній очільник країни навіть якби і захотів прихилити на свій бік судові рішення з певних справ – він не мав владної монополії, яка дозволяла б йому це зробити. За ситуації, що склалася сьогодні, влада сама обирає чи має вона волю впливати на судові рішення чи ні, переконують правозахисники.

«Ми вказуємо на те системне, що робить судочинство нездатним захищати. Це не проблема Тимошенко чи Луценка – це проблема нашої судової системи, яка не захищає кожного з нас», – сказав Бущенко.

Відповідальних немає

Попри те, що уряди Сполучених Штатів та країн Європи неодноразово давали свої критичні зауваження щодо проблем дотримання прав та свобод людини в Україні, влада на це рідко коли звертає увагу. Одна з причин у тому, що в Україні відсутній незалежний орган, який би контролював, як уряд працює над покращенням ситуації.

«У своєму звіті ми говоримо про те, що Україна не виконує свої міжнародні обов’язки, а причина цього невдале та неорганізоване державне управління», – сказала Голосу Америки президент Центру «Ла Страда – Україна» Катерина Левченко.

Один з прикладів такої неузгодженості, меморандум, який підписали американські високопосадовці з Міністерством сім’ї, молоді та спорту для спільної протидії торгівлі людьми. За цією домовленістю США готові були співфінансувати програми протидії торгівлі людьми. Але, коли в результаті адміністративної реформи було ліквідовано Міністерство сім’ї, молоді та спорту, ця домовленість майже на рік зависла у повітрі, адже не могли визначитися, хто за нових обставин буде представляти українську сторону.

Хоча правозахисники визнають, що звіт направлений до ООН належить до м’яких механізмів впливу, тим не менше, вони є дієвими, адже так відбувається діалог між державою та громадянськими організаціями, які змушують владу реагувати на проблеми у власній країні. А дипломатичний тиск зі сторони інших країн допомагає у тих аспектах, де формально вже значиться дотримання всіх прав, але практичного їх втілення досі немає.

XS
SM
MD
LG