Спеціальні потреби

Архієпископ Климент: напади на ПЦУ в Криму - удар по українцях півострова. Інтерв'ю


Лідер української православної церкви в Криму у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:52 0:00

Лідер української православної церкви в Криму у США. Відео

Православна церква в Криму - це єдиний осередок українства, який зберігся після 2014 року. Сьогодні іде знищення Української православної церкви в Криму, говорить Архієпископ Климент, лідер Православної церкви України в Криму.

Архієпископ Климент взяв участь у конференції з релігійних свобод у Вашингтоні за лідерства Державного секретаря США Майкла Помпео. Конференція, що відбулась минулого тижня, зібрала у Вашингтоні релігійних лідерів зі всього світу. Лідер Православної церкви України в Криму, скористався нагодою, щоб розповісти державному секретарю США та американським урядовцям про утиски, яких зазнає українська церква та громада в Криму. Мирослава Гонгадзе поспілкувалась з Архієпископом.

В Криму знищується усе українське, і напади на Українську православну церкву - "це удар не лише по релігійній свободі, це удар по жителях півострову, які ідентифікують себе як українці", говорить Архієпископ Климент. З 49 парафій сьогодні в Криму залишилось лише 7.

За словами Климента, грубо порушується в Криму також права на віросповідання та доступ до медичного обслуговування українських політв’язнів. Є реальна загроза їхньому життю.

В США розуміють проблеми утисків релігійних свобод в Криму, говорить Архієпископ.

"Що стосується Сполучених Штатів Америки і тих людей, з якими мені вдалось поспілкуватись, всі розуміють що відбувається в Криму. Всі розуміють ту загрозу, яку несе Російська Федерація перебуваючи на території Криму. Усі розуміють загрозу громадянам України, які намагаються зберегти себе, знаходячись в Криму. І тому ми сподіваємося не тільки на підтримку, але й на подальшу роботу в плані допомоги як віруючим православної церкви України так і бранцям Кремля", - говорить священнослужитель.

Незважаючи на знищення церкви, виселення з приміщення та реальну загрозу арешту, Архієпископ Климент каже, що не припинить своєї діяльності і готовий служити навіть на вулиці, якщо це доведеться робити.

Церква стала тим об’єднавчим центром, який об’єднує українську громаду і людей інших національностей
Архієпископ Климент

"Люди приходять до церкви, страху немає, - говорить Архієпископ. - Страх був перше в 2014 -2015 роках, тоді була невизначеність, люди не знали що робити, як, куди їхати, чи залишатись в Криму. Зараз, слава Богу, ситуація з 2015 року була відносно спокійна, люди приходять, моляться, на великі свята до трьох тисяч людей приходить під час святкових богослужінь… Церква стала тим об’єднавчим центром, який об’єднує українську громаду і людей інших національностей. У нас багато російськомовних і, що цікаво, до нашої церкви після 2014 року, у зв’язку з тим що багато людей приїхало з материка, з Російської Федерації. Їм подобається той спокій який царює в церкві, бо ми не займаємось політикою, ми ні за кого не агітуємо, ми молимось Богу".

Він сподівається, що українську церкву в Криму вдасться відстояти.

"Я вірю у те , що Господь милостивий, що після тих горнил, які ми зараз мусимо пройти, православна церква а Криму буде збережена. Бо це є основа духовності. Це не політичний клуб, це дім божий і Господь не дозволить щоб цей дім божий було знищено.

Що стосується розвитку православної церкви України в цілому. Я думаю що майбутнє цієї церкви велике. Патріарх вселенський ще багато доброго зробить для України. А те, що сталось зі мною це помста за те, що Україна отримала Томос".

Має свої рекомендації Архієпископ і для нової української влади.

Ми маємо велике коріння і ми маємо страшну історію, ми за незалежність держави заплатили дуже велику ціну і зараз платимо і тому нехтувати цим не можна
Архієпископ Климент

"Нова влада повинна зрозуміти: якщо вона хоче бути владою, то вона повинна визначитись владою в якій країні. Якщо в державі Україна, то вона повинна по-перше зберегти, те що було зроблено и збережено починаючи з 2014 року. Потім, якщо у нової влади є якісь претензії до старої влади – потрібно не критикувати, не знищувати, а виправити і продовжити курс на утвердження держави Україна як держави, яку б поважали і цінили у всьому світі. Бо ми маємо велике коріння і ми маємо страшну історію. Ми за незалежність держави заплатили дуже велику ціну і зараз платимо і тому нехтувати цим не можна. Якщо ж влада не зрозуміє це, і захоче бути окраїною якоїсь імперії, тоді, вибачте, народ, який має право голосу, цю владу привів до влади і народ так само може змінити цю владу, бо народ України не дозволить більше, щоб хтось знищував Україну, знищував українську ідентичність і знищував нас українців. Ми є народ, ми є держава і ми маємо право на життя, навіть у тих умовах, коли весь світ може постати проти нас", - говорить Архієпископ.

Дивіться також: Що американські експерти кажуть про результат «Слуги народу» на виборах. Відео

Що американські експерти кажуть про результат «Слуги народу» на виборах. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:08 0:00

  • 16x9 Image

    Мирослава Гонгадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медія-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого - Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стіпендією Фунданії Німана (2018-2019рр), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерность» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

XS
SM
MD
LG