Американський доброволець Купер “Гарріс” Ендрюс вважав за честь воювати в Україні. Із фронту він писав друзям, що хоча за паспортом не є українцем, хоче переплести свою долю з долею українського народу. Він загинув у боях за Бахмут наприкінці квітня, на так званій “дорозі життя”, через яку до міста доставляють боєприпаси, медикаменти та харчі для українських військових. Тіло захисника не вдалося евакуювати, втім його родина та друзі у США роблять усе можливе, щоб вшанувати належним чином пам’ять загиблого воїна.
26-річний морський піхотинець з міста Клівленд, штату Огайо, Купер Ендрюс на прізвисько “Гарріс” на війну в Україну приїхав у листопаді 2022 року. Спочатку долучився до Іноземного легіону, а в березні, коли його контракт із легіоном закінчився, вирішив залишитися і приєднався до групи добровольців під назвою “Комітет спротиву”.
Його друг дитинства Грем Болл переконаний, що Ендрюс був готовий померти за Україну: “Він дійсно усвідомлював, чим ризикував. Після того, як він приєднався до тієї групи, та антифашистська група добровільно поїхала в Бахмут, саме для того, щоб воювати в найнебезпечнішій частині конфлікту. Я думаю, що потрібно бути дійсно відданими, щоб добровільно поїхати туди, щоб захищати ту “дорогу життя”, де, як кажуть, його вбили, через яку евакуйовуються цивільні та постачаються припаси”.
Про усвідомленість та обґрунтованість рішення американця поїхати на війну в Україну свідчать і його повідомлення до друзів. Деякими з них Грем Болл поділився з “Голосом Америки.” В них Ендрюс пояснює своє рішення захищати
Інтернаціоналісти стоять на передовій цього конфлікту разом із нашими співвітчизниками (за кров’ю та зусиллями, якщо не за паспортом), і ми вирішили переплести нашу долю з долею народу цієї землі.
Україну і називає українців співвітчизниками: “Інтернаціоналісти стоять на передовій цього конфлікту разом із нашими співвітчизниками (за кров’ю та зусиллями, якщо не за паспортом), і ми вирішили переплести нашу долю з долею народу цієї землі. Оскільки війна вступає в надзвичайно важливу фазу, зараз, як ніколи, я сподіваюся, що мої друзі вдома пам’ятатимуть, що тут відбувається. Після хвилювання та божевілля у ЗМІ, яке було спочатку, так легко виснажитись і дивитися на цей конфлікт як на ще один минущий випадок у новинах… Перемога у цій війні життєво важлива для свободи не лише українського народу, а й усього регіону та за його межами”, - писав воїн.
У своїх повідомленнях до друзів у США він називав “імперіалізм Путіна великим постачальником фашизму” і бачив одне рішення для його подолання - перемогу України у війні. “У наших руках - світ, якого ми можемо досягти, та боротьба, яка вимагає великих жертв, але альтернативи немає. Для нас усіх, хто стоїть перед тінню путінської агресії, є лише перемога або смерть. Любов та боротьба... Я маю честь бути частиною великої боротьби, і сподіваюся, що наші зусилля дадуть початок вільній Україні”, - писав Ендрюс із фронту.
Я маю честь бути частиною великої боротьби, і сподіваюся, що наші зусилля дадуть початок вільній Україні.
За словами Грема Болла, який був не лише другом, а й сусідом Ендрюса, Купер iз дитинства був небайдужим до всього навколо. У школі належав до орлиних скаутів, найвищої ланки скаутського руху у США. У рідному Клівленді підтримував різні рухи, зокрема за права афроамериканців, а також був членом організації з боротьби з голодом. Ще юнаком він побачив небезпеку того, що відбувається в Росії. “Навіть коли він був дитиною, коли нам було приблизно по 13 років, він розповідав мені про незаконні вибори Путіна в Росії. І він говорив про те, як несправедливо те, що Путін робив у Росії. Він дійсно мав антиавторитарні погляди. І тому, думаю, хотів бути поряд із людьми, які мали ті самі політичні ідеї”, - розповів Грем Болл.
Службу морським піхотинцем у США Купер Ендрюс розпочав після закінчення школи, і відслужив 5 років. Його друг пригадує, як на початку служби він лагодив радіоприймачі, які називалися Harris System, тож так і виник його позивний “Гарріс”. Після служби морпіхом він рік працював пожежником, борючись із лісовими пожежами.
“Купер також завжди говорив про бажання приєднатися до Іноземного легіону. Коли він був дитиною, він казав, що збирається приєднатися до Французького іноземного легіону. І він дуже любив Орсона Уеллса, а також людей, які пішли добровольцями в бригаду Лінкольна під час Громадянської війни в Іспанії 1930-х років. Йому дуже подобалися їхні антифашистські цілі в 1930-х роках. І коли пішов заклик, що Україна набирає добровольців до Іноземного легіону, гадаю, що Купер не роздумував. Він знав, що треба йти”, - розповів Грем Болл.
Коли пішов заклик, що Україна набирає добровольців до Іноземного легіону, гадаю, Купер не роздумував. Він знав, що треба йти
Болл розповів, що його друг, зважаючи на правила безпеки, не розповідав про місця, де саме воює. Востаннє Купер Ендрюс зателефонував Боллу за кілька тижнів до смерті, і розповів про один зі своїх буднів на фронті: “Він надіслав мені відео, де він палить в окопі. І розповів, що одразу після того, як зняли це відео, з’явився російський танк, це було у січні. Вони вистрілили по танку з автоматичного гранатомета, зробили кілька пострілів, але танк не пошкодили, а лише видали себе. І ось танк розвернувся і вистрілив у них. І в нього були б проблеми, якби позаду не під’їхав український танк і не відлякав російський. Тож він був на передовій... Це було в січні. І кілька місяців він був у такому режимі”.
За даними Комітету спротиву, Купер Ендрюс загинув 19 квітня 2023 р. Родині повідомили, що це сталося на “дорозі життя” до Бахмута від пострілу міномета. Він був убитий разом із двома іншими іноземними воїнами-антифашистами. Його тіло поки не вдалося евакуювати, втім родина не наполягає на цьому. “Вони (побратими Купера Ендрюса, - ред.) були зосереджені на евакуації поранених. Вони сказали, що розмовляли з його матір’ю, і сказали їй, що Купер був їхнім братом по зброї, і вони роблять усе можливе, щоб повернути його тіло. Але їхнім пріоритетом, звичайно, були поранені. І мама Купера, Віллоу Ендрюс, сама сказала, що не хоче, щоб будь-яка інша мати втратила свого сина, намагаючись повернути його тіло. Вона сказала, що можливо краще залишити його лежати і не наражати нікого на небезпеку", - розповів друг Ендрюса.
Оскільки родина та друзі поки не мають змоги поховати воїна, вони організували збір коштів на його пам’ять, аби вшанувати загиблого. "Не для того, щоб оплатити похорони, а на підтримку справ, які робив Купер у своєму житті. Вони підтримують українців, іноземних бійців в Україні, голодних дітей у Клівленді, як це робив Купер. Його мама сказала, що ми просто продовжуємо справи, які Купер більше не може робити", - розповів Грем Болл.
В одному з листувань з американськими друзями Купер Ендрюс надіслав їм своє фото з України, яке зробив під час ротації з передової. І попросив запам'ятати його із молотом у руці.
Дивіться також:
Форум