Спеціальні потреби

Актуально

Міністри закордонних справ ЄС збираються на екстренну нараду в Нью-Йорку через «ескалацію Путіна»

Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що він скликає екстрену зустріч міністрів закордонних справ ЄС через «серйозну ескалацію» з боку президента Росії Володимира Путіна.

Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що він скликає екстрену зустріч міністрів закордонних справ ЄС після того, як президент Росії Володимир Путін наказав мобілізувати сотні тисяч росіян для боротьби в Україні, повідомляє агентство Reuters.

Нарада має відбутися у середу ввечері у Нью-Йорку, куди ключові посадові особи ЄС зібралися на сесію Генеральної Асамблеї ООН.

За словами Борреля, причиною зустрічі є «серйозна ескалація» з боку президента Росії Володимира Путіна.

«Погрозою застосування ядерної зброї він намагається залякати Україну та всі країни, які підтримують Україну, – сказав Боррель журналістам у кулуарах Генасамблеї ООН. - Але йому це не вдасться. Він зазнав невдачі раніше, і він зазнає невдачі знову».

Боррель сказав, що міжнародне співтовариство не може прийняти таку загрозу, і що цього тижня лідери ООН повинні відреагувати.

«Сьогоднішні заяви президента Путіна є серйозною ескалацією. Ми не маємо дати себе залякати і повинні забезпечити, щоб Україна перемогла», – написав Боррель у своєму твіті.

Щодо ЄС, то він сказав, що блок не дасть себе залякати і продовжить військову та економічну підтримку Києва. Боррель сказав, що блок також розгляне нові санкції проти Росії, особливо якщо вона продовжить проведення запланованих так званих «референдумів» на окупованих частинах України.

В інтерв’ю телеканалу CNN у вівторок Боррель сказав, що ЄС «не визнає жодних «референдумів» на окупованих територіях».

«Звісно, ми не визнаємо жодного референдуму на окупованих територіях. Саме слово «окуповані території» говорить все. Провести референдум посеред війни на окупованій території, що належить іншій країні, не дає жодних гарантій. Тому ми не визнаємо жодних референдумів, як ми не визнаємо ніяких незалежних республік на Донбасі», – сказав Боррель.

У середи Боррель сказав, що не планує зустрічатися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, який має прилетіти до Нью-Йорка цього тижня для участі у Генасамблеї ООН. Лавров візьме участь у міністерському засіданні Ради Безпеки ООН у четвер.

Політики, експерти, оглядачі говорять, що Генасамблея ООН є тим місцем, де Росії має бути чітко сказано про те, що її дії є неприйнятними. Деякі оглядачі вважають, що з цього приводу має бути загальне голосування Генеральної Асамблеї.

Всі новини дня

"Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі", - Гуменюк про контрнаступ ЗСУ на Херсонщині

Миколаївщина, 2 вересня 2022. REUTERS/Umit Bektas

На острові Зміїний РФ не вдалось розгорнути систему протиповітряної оборони, "про яку вони мріяли", тому зараз їхнє корабельне угруповання тримається за мисом Тарханкут і вздовж південного узбережжя Криму в так званій "ракетобезпековій зоні". Про це керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк розповіла в коментарі для "Голосу Америки".

у Росії "напоготові майже постійно 3-4 ракетоносії, які споряджені високоточними ракетами типу "Калібр"

За словами Гуменюк, через це стан у Чорному морі зараз "досить врегульований", адже російські військовоморські сили тримаються ближче до своїх позицій в незаконно анексованому Криму. Водночас, у Росії "напоготові майже постійно 3-4 ракетоносії, які споряджені високоточними ракетами типу "Калібр", від 20 до 30 одиниць. Тактико-технічні характеристики цих ракет дозволяють застосовувати їх по всій території України, вони загрожують не тільки півдню, і вони високоточні, повторюсь, це означає, що можуть бути застосовані по дуже важливих об'єктах, як це було вже не один раз".

При цьому, керівниця пресцентру командування "Південь" розповіла: "Обстановка в нашій зоні відповідальності досить напружена дійсно, оскільки ворог підтягнув дуже потужні резерви свого часу, коли був тільки анонсований контрнаступ, потужні сили були сконцентровані на півдні України зокрема".

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
специфіка Херсонських степів, відкрита поверхня, [...] тож ускладнений маршрут просування

"Крім того, додається ландшафт: специфіка Херсонських степів, відкрита поверхня, дуже мала площа лісових угідь, які можуть бути укриттям для війська, і розрізаний ландшафт багатьма каналами річками і гідроспорудами, тож ускладнений маршрут просування через використання таких специфічних об'єктів. Але все це не може зупинити, оскільки це наша земля, наша зона відповідальності і за мирних часів, ми дуже добре в ній орієнтуємось і знаємо", - сказала Гуменюк.

Окремо вона підкреслила, що ЗСУ не має на меті руйнування об'єктів інфраструктури: "Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі, - ми руйнуємо плани ворога".

"Наразі Україні вкрай необхідна протиракетна оборона, навіть не просто протиповітряна, а захист, нам потрібний захист з неба", - додала Гуменюк і підкреслила також потребу ЗСУ у далекобійній артилерії, яку, за її словами, українські військовики довели, що можуть ефективно використовувати.

Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі

Водночас, пізніше в ефірі національного телемарафону Гуменюк розповіла про успіхи української армії у південних областях: "Бої йдуть запеклі. На півдні досить спекотно. Вогонь йде з одного боку і з іншого. Але ворог все ж таки поступається. Поступово території ми закріплюємо за собою. Це його напружує. Обстрілів стає то менше, то більше – залежно від того, яку кількість боєприпасів ми вразили за ніч", – повідомляє "Радіо Свобода".

12 вересня в оперативному командуванні "Південь" повідомили, що за останній час Збройні сили України деокупували 5 населених пунктів на Херсонщині – Високопілля, Нововознесенське, Білогірку, Сухий Ставок та Миролюбівку. Загалом, за останні два тижні, за даними військових, українська армія звільнила близько 500 квадратних кілометрів території в Херсонській області.

Бої йдуть запеклі

При цьому 18 вересня російське Міноборони повідомило про відбиття споб наступу ЗСУ на Миколаївсько-криворізькому напрямку.

Тим часом, газета New York Times із посиланням на свої джерела в американському уряді повідомила, що президент Росії Володимир Путін відхилив прохання російських командувачів про відведення військ із окупованого Херсона.

відмова Путіна у відступі з Херсона також призвела до зниження морального духу серед російських військ

Як пише видання, відхід із Херсона дозволив би російським військовим організовано відступити через Дніпро, зберігши техніку та врятувавши життя солдатів.

"Але такий відступ був би ще одним принизливим публічним визнанням невдач Путіна у війні та приніс би Україні другу велику перемогу за один місяць [...] Американські чиновники заявили, що відмова Путіна у відступі з Херсона також призвела до зниження морального духу серед російських військ, які здебільшого відрізані від своїх шляхів постачання, і які, схоже, вважають, що можуть залишитися в безвиході", – пише видання.

Днями на Херсонщині та в інших окупованих російськими військами регіонах проходять так звані "референдуми" щодо приєднання до Росії. Як "Голос Америки" повідомляв раніше, західні союзники, зокрема, США, ЄС, Україна та країни "Групи семи" назвали ці "плебісцити" фіктивними й заявили про невизнання їхніх результатів.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", New York Times, Interfax

Мобілізація в РФ може бути використана для посилення Росгвардії – британська розвідка

Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані британської розвідки припускає, що мобілізація в РФ може бути використана для посилення підрозділів Росгвардії додатковими силами.

«21 вересня 2022 року відомий російський націоналіст, депутат Думи Олександр Хінштейн закликав поширити часткову мобілізацію російських військових на Національну гвардію Росії (Росгвардію). Підрозділи Росгвардії відіграли важливу роль як у бойових діях, так і в гарантуванні безпеки тилу в Україні і наразі сприяють проведенню «референдумів» щодо приєднання на окупованих територіях», – йдеться в повідомленні.

У британській розвідці додають: «Ці сили (Росгвардії – ред.)призначені для виконання функцій внутрішньої безпеки, щоб забезпечити безперервність режиму Путіна. Вони були особливо погано підготовлені до інтенсивних боїв, які вони проходили в Україні. З огляду на вимогу придушити зростання внутрішнього інакомислення в Росії, а також виконання оперативних завдань в Україні Росгвардія, ймовірно, перебуває під особливою напругою. Є реальна ймовірність того, що мобілізація буде використана для посилення підрозділів Росгвардії додатковими живими силами».

Вранці 21 вересня президент Росії Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію в країні «у зв’язку з ситуацією в Україні». Він заявив, що призову на військову службу підлягатимуть громадяни, які перебувають у запасі. Насамперед, йдеться про тих, хто служив у лавах збройних сил, а також має певні військово-облікові спеціальності й досвід.

Втім численні свідчення і відео, поширені росіянами у мережі, вказують на те, що під мобілізацію потрапляють особи без військового досвіду і з порушенням інших вимог до прийняття у військо.

Мобілізація у РФ спричинила масовий виїзд із країни росіян, які можуть бути призвані до армії, а також відносно нечисельні протести у великих містах, які жорстко розганяють силовики.

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG