Спеціальні потреби

Актуально

Завдання візиту віце-президентки США Камали Гарріс у Східній Європі

Віце-президентка США Камала Гарріс і президент Польщі Анджей Дуда у Варшаві 10 березня 2022 р.

Віце-президентка США Камала Гарріс здійснює триденний візит до Польщі та Румунії, щоб продемонструвати підтримку діям НАТО на тлі російської агресії.

Але спочатку їй необхідно залагодити непорозуміння стосовно пропозиції Польщі передати Україні польські бойові літаки радянського виробництва МІҐ-29.

Адміністрація Байдена була заскочена зненацька оприлюдненою 8 березня пропозицією Польщі передати літаки Сполученим Штатам, щоб згодом надіслати їх в Україну.

Американське міністерство оборони одразу ж виступило проти ідеї, назвавши її «ризикованою» і «не слушною».

9 березня речниця Білого дому Джен Псакі визнала «тимчасовий провал у зв’язку» з Варшавою.

Український президент Володимир Зеленський просив інші країни надати Україні літаки, якими українські пілоти вміють користуватися.

Він також постійно закликає НАТО проголосити закрите небо над Україною, щоб захистити українців від російських бомбардувань.

Джен Псакі сказала, що візит Камали Гарріс напряму не пов’язаний з «тим конкретним питанням (літаків), яке буде вироблене через військові канали».

Але її слова певною мірою розходяться зі словами іншого чільного представника адміністрації, який сказав, що США вже певний час ведуть діалог з поляками про те, як найкраще надавати безпекову допомогу Україні, і що той діалог «безумовно тривав і до візиту, і буде в ході поїздки віце-президентки».

Той представник відмовився коментувати питання, чому уряд польського президента Анджея Дуди оприлюднив заяву, не скоординувавши її з Вашингтоном.

В інтерв’ю українській службі Голосу Америки співробітник Польського інституту закордонних справ Деніел Шеліґорвський пояснив міркування Варшави так:

«Ми готові надати Україні літаки радянського виробництва, але ми хотіли б, щоб увесь альянс був базою для цієї передачі. Тому ми хочемо передати їх спочатку в руки США, бо літаки треба від'єднати від систем зв’язку НАТО. А потім, звичайно, вони можуть бути доставлені в Україну з будь-якого місця.

Ми пам’ятаємо, що президент Путін сказав про постачання зброї в Україну, тому ми - країна на фронтовій смузі і ми не хочемо бути першими, звинуваченими у постачанні зброї в Україну. Тож нумо зробимо це як цілий альянс».

«Другий чинник, який в моєму розумінні вирішальний, полягає в тому, що ми справді готові постачати наші літаки в Україну, але ми хотіли б, щоб Сполучені Штати надали нам американські літаки. Ми не можемо позбутися своєї зброї, а потім залишитися без власної авіації у становищі, коли російська агресія проти України ще триває», - каже польський аналітик.

Становище з МІҐами - це непотрібне непорозуміння в умовах кризи, сказав Міхал Барановський, директор аналітичного центру Німецький фонд Маршала у Варшаві.

«Віце-президентка Гарріс у Варшаві матиме нагоду звернути увагу на це питання і залагодити непорозуміння, прояснивши, що США не очікують, щоб Польща брала на себе невиправданий ризик і самотужки організовували передачу МІҐів», - сказав Голосу Америки Барановський, додавши, що «віце-президентка може запевнити поляків, давши чітко зрозуміти, що за цю справу береться ціле НАТО».

Для Гарріс і для НАТО складність завдання полягатиме в узгодженні способів подальшого зміцнення східного флангу альянсу і дієво допомагати Україні, але не бути втягнутими у ширшу війну в Європі.

Проголошення і дотримання з боку НАТО навіть обмеженої зони забороненої для польотів над Україною, наприклад для захисту гуманітарних коридорів, може означати необхідність збивати російські літаки.

Російський президент Володимир Путін заявляв, що будь-які спроби створення зони забороненої для польотів буде рівнозначним «участі у збройному конфлікті».

«Втілити ту пропозицію значно важче, ніж передати Україні МІҐи», - сказав Барановський.

Аналітики кажуть, що поїздка Камали Гарріс буде лакмусовим папірцем.

Досягнення рішення щодо МІҐів в межах ініціативи НАТО на додаток до вияву згуртованості альянсу, розглядалося б як досягнення адміністрації і зміцнило б авторитет віце-президентки у питаннях зовнішньої політики.

У Варшаві вона також буде змушена вислухати питання щодо того, як діяти у відповідь на нове звірство: російське бомбардування дитячої лікарні у Маріуполі 9 березня.

Чи зможе вона?

Гарріс, яка була сенаторкою з 2017 до 2022 року і керувала прокуратурою штату Каліфорнія з 2011 до 2017, не має такого досвіду у зовнішній політиці, який мав Джо Байден, коли був віце-президентом в адміністрації Обами, бо він довго був членом, а також очолював Комітет закордонних справ Сенату США.

«Гарріс не сприймають як настільки досвідчену у міжнародних справах як Байден», - сказав Голосу Америки історик Томас Шварц з Університету Вандербільта.

Але Гарріс отримала від президента можливість підвищити свій авторитет у закордонній політиці.

Минулого місяця вона була представницею адміністрації на Мюнхенській конференції з питань безпеки, де зустрілася з понад десятком глав держав та урядів і виступала перед фахівцями з безпеки в той час, які російські війська готувалися до нападу на Україну в лютому.

На думку ще одного фахівця, професора журналістики з Карлетонського університету Ендрю Коена, в цьому випадку брак дипломатичного досвіду може не мати великого значення.

Він вважає, що для лідерів НАТО важливо, що Гарріс безпосередньо доповідає президентові.

Коен вказав Голосу Америки, що багато віце-президентів не мали досвіду у питаннях зовнішньої політики, зокрема Майк Пенс, колишній губернатор штату Індіана, який був віце-президентом в адміністрації Трампа.

Коен додав, що в часи, коли міжнародні переговори проводять з допомогою відеозустрічей, візит Камали Гарріс є потужним сигналом.

«Від неї не очікують покладення краю кризі. Вона там буде як підтвердження впевненості, - каже Коен, - вона не визначатиме політику, але вона буде представляти її на найвищому рівні».

Ще одна причина відрядження Гарріс - показати її як можливу наступницю на виборах 2024 року, якщо 79-річний президент вирішить не змагатися за другий термін.

«Їй треба показати і прихильникам демократичної партії і позапартійним, що вона ефективна заступниця президента, - каже Шварц, - одним зі способів це показати може бути закордонна політика».

Попередній план візиту Гарріс передбачав її переговори у четвер з президетом Дудою і прем’єр-міністром Моравецьким, а потім окрему зустріч з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, який також у Варшаві.

У п’ятницю вона буде в Бухаресті зустрічатися з румунським президентом Клаусом Йоганнісом.

Всі новини дня

У Сенаті зареєстрували резолюцію, що закликає Білий дім відреагувати на використання голоду як зброї в час війни

Колосся пшениці на полі біля села Гребені на Київщині, Україна, 17 липня 2020 року. REUTERS/Валентин Огіренко

У Сенаті США законодавці від обох партій презентували резолюцію, яка засуджує використання голоду в якості зброї війни в Україні та інших країнах.

«Навмисне морити мирних жителів голодом як знаряддя ведення війни є військовим злочином. Крапка", - заявив один з ініціаторів документу, сенатор від Демократичної партії Роберт Менендес.

“В час коли Путін продовжує демонструвати світові свою розбещеність, відрізаючи українські порти та руйнуючи сільське господарство, намагаючись морити голодом тих українців, які пережили його невибіркові бомбардування, я пишаюся тим, що приєднаюся до своїх колег у внесенні цієї резолюції, щоб підтвердити наше зобов’язання підтримувати гуманітарні зусилля та реагувати на кризу, щоб протистояти проблемам у глобальному ланцюгу поставок і притягнути до відповідальності будь-якого деспота, який наполягає на використанні голоду як зброї війни”, - додав Менендес.

Резолюція, серед іншого, закликає уряд США

  • Визначити пріоритетом дипломатичні зусилля із виявлення та вирішення випадків, коли голод і навмисне позбавлення їжі використовуються як зброя в час війни;
  • Продовжувати зусилля щодо подолання серйозної продовольчої безпеки шляхом гуманітарного реагування, зокрема надавати потребуючим країнам продовольчу допомогу;
  • Зробити так, щоб використання голоду як зброї війни підпадало під дію інструментів, що передбачають відповідальність за скоєне осіб, урядів, правоохоронних органів, організацій, наприклад, Глобального Акту Магнітського.

"Голод не повинен ставати зброєю війни, - заявив сенатор Джон Тун від Республіканської партії. - Сполучені Штати та їхні партнери мають працювати разом, щоб відновити глобальну стабільність і притягнути окремих осіб та уряди до відповідальності за конфлікти, які призводять до глобального голоду і ставлять під загрозу продовольчу безпеку”.

Його колега від демократів сенатор Джефф Мерклі додав, що ця резолюція “закликає адміністрацію Байдена засудити використання голоду як зброї в таких країнах, як Україна та Ефіопія, і зосередити гуманітарні зусилля на подоланні продовольчої безпеки та голоду”.

“Ця двопартійна резолюція засуджує тих, хто жорстоко використовує голод як зброю війни проти мирного населення. (Резолюція - ред.) закликає Сполучені Штати притягнути їх до відповідальності за ці звірства. Вона також закликає нашу країну продовжувати рішучі дипломатичні та гуманітарні зусилля, щоб зміцнити глобальні поставки продовольства та забезпечити стійкість у постачанні у випадку майбутніх потрясінь», - заявив під час представлення документу сенатор-демократ Корі Букер.

Сенатор від Республіканської партії Джеймс Ріш додав: “Ця двопартійна резолюція … заохочує адміністрацію Президента визначити пріоритетність зусиль для вирішення проблеми продовольчої безпеки”.

CNN повідомляє про готовність Білого дому надіслати в Україну ракетні системи великої дальності. Експерти миттєво відреагували  

HIMARS - американські реактивні системи залпового вогню

Американський канал CNN із посиланням на посадовців у США повідомляє, що Білий дім наступного тижня, ймовірно, оголосить про надсилання в Україну ракетних систем великої дальності.

"Адміністрація Байдена готується надіслати в Україну новітні ракетні системи великої дальності, відомі як MLRS та HIMARS, які зараз є у найбільшому запиті від української влади. Про це розповідають багато посадовців. Про затвердження цього питання можуть оголосити вже наступного тижня”, - пише у Твітері журналістка американського каналу CNN Наташа Бертранд.

“Хвилювання щодо вимог для підготовки мінімальні — навчання українців з будь-якими ракетними системами не займе багато часу", - цитує журналістка Бертранд у статті CNN із посиланням на американських посадовців.

На прорив в питанні надання Україні цих ракетних систем сподівається американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем. На своїй Твітер-сторінці він запостив статтю CNN.

У наступному Твітер-повідомлення сенатор Грем написав: “Дайте Україні ракетні системи та інше озброєння, необхідне для боротьби з Росією. Я сподіваюся, що найближчим часом Пентагон матиме прорив у цьому питанні.

"Я стежитиму за цим питанням і працюватиму, щоб надати Україні ті інструменти, які необхідні для захисту та оборони їхньої батьківщини”, - додав сенатор.


Напередодні речник Пентагону заявляв, що США працюють над тим, аби допомогти Україні отримати озброєння великої дальності.

“Головна потреба, на якій продовжують наголошувати українці, це вогонь з великої відстані. І тому ми працюємо над цим і допомагаємо їм отримати системи, які допомагають їм вести вогонь на великі відстані”, - заявив Джон Кірбі.

Під час брифінгу у п’ятницю, повідомляє спеціальний кореспондент Голосу Америки Джеф Селдин, речник Пентагону Джон Кірбі заперечив, що існує будь-яка затримка у наданні систем залпового вогню великої дальності.

«Ми все ще працюємо над тим, як виглядатиме наступний пакет допомоги, - сказав він. - Ми постійно говоримо з українцями про їхні потреби та про те, що ми можемо надати».

Американський генерал, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі ​ Бен Годжес вважає, що саме це озброєння може забезпечити українську перемогу:

“Це обнадіює. Воно стріляє на велику дальність, щоб знищити російську артилерію та ракетні системи – це потужності, які необхідні для порятунку життя українців і досягнення української перемоги”, - написав у Твіттері генерал Годжес.

Американський військовий фахівець Джон Спенсер, який очолює кафедру досліджень ведення війни в умовах міста в Інституті сучасної війни, приєднався до закликів надати Україні ракетні системи великої дальності.

“Росіяни не можуть вести війну в умовах міста. Вони бояться цього. Натомість вони обрали воєнні злочини як метод ведення війни. Потрібно більше зробити, щоб допомогти. Україна потребує ракетних систем великої дальності, таких як HIMARS, Смерч, Град”, - пише у Твітері Джон Спенсер.

Андерс Аслунд, експерт “Атлантичної Ради” критикує Німеччину, Францію та Італію за їхні пропозиції до Києва поступитись територіями. Натомість, експерт закликає ці країни почати надавати Україні сильніше озброєння:

“Вони повинні замовкнути і швидко надати Україні якомога більше важкої зброї, щоб мінімізувати страждання України. Вони також мають якомога швидше посилити економічні санкції проти Росії, аби виснажити російський бюджет, щоби Путін не зміг більше дозволити собі вдатись до загарбницької війни”, - вважає американський оглядач.

Про те, що країни Заходу можуть почати постачання в Україну озброєння великої дальності, можуть також свідчити нещодавні заяви премєр-міністр Британії Бориса Джонсона.

В інтервю виданню "Блумберг" він заявив, що Україна повинна отримати ракетні системи великої дальності. Хоча не уточнив, від яких країн.

Системи MLRS, за словами Джонсона, допомогли б Україні “захистити себе проти дуже брутальної російської артилерії. І це той шлях, по якому світ має рухатись”.

Велика Британія - серед тих країн, в яких Київ просить про зброю великої дальності. Джонсон не уточнив, чи його країна надішле свої ракетні системи М270 українським збройним силам. Американське видання “Політико” 18 травня написало, що українська влада все більше здивована протидією Адміністрації Байдена надати Україні американські ракетні системи великої дальності.

20 травня речник Пентагону Джон Кірбі заявив, що США розуміють, чому Україна потребує саме цього озброєння.

«Поки ми працюємо над цими пакетами (допомоги - ред.), цими озброєннями та системами, що були відправлені в Україну, ми робимо це здебільшого з огляду на те, що потрібно Україні в боротьбі, в якій вони зараз перебувають. І послідовна відповідь, яку ми отримуємо, полягає в тому, що їм потрібен дальній вогонь, тому що вид бою, який вони ведуть в регіоні Донбасу, значною мірою залежить від місцевості», – сказав Кірбі журналістам під час брифінгу.

26 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у відео-зверненні на Твітері заявив, що Україна сподівається отримати системи ракетного залпового вогню від США.

«Сполучені Штати раніше казали нам, що ми отримаємо РСЗВ. Зараз вони у процесі вироблення цього рішення. Принаймні це те, що вони нам кажуть. Наше єдине прохання до них у тому, щоб це рішення було схвалене якомога швидше. Бо для нас кожен день означає втрачені життя, втрачені кілометри нашої землі», - сказав Кулеба.

Українські посадовці неодноразово заявляли, що зброя великої дальності має вирішальне значення, щоб переважити російську артилерію на сході України.

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:48 0:00

Будинок 82-річної мешканки Ірпеня зруйнувала російська війна. Старенька проводить більшість часу на дивані який уцілів у напівзруйнованій, неприданій для життя хаті. Хвора на онкологію донька-пенсіонерка, намагається пристосувати до життя уцілілий сарайчик. Однак, жінки знаходять привід радіти.

"Путін намагається знищити культуру українського народу", - Байден

Президент США Джозеф Байден, виступає перед випускниками Військово-морської академії США. П’ятниця, 27 травня, 2022
"Жорстока, жорстока війна Путіна в Україні. Він не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу. Напад на школи! Роддоми! Лікарні! Музеї! Тут немає іншої цілі, окрім знищення культури",
Джо Байден, президент США

Російський президент Володимир Путін "не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу". Таку завяву парезидент США, Джозеф Байден зробив під час виступу перед цьогорічними випускниками Військово-морської академії США, у П’ятницю, 27-го травня.

"Жорстока, жорстока війна Путіна в Україні. Він не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу. Напади на школи! Пологові будинки! Лікарні! Музеї! Тут немає іншої цілі, окрім знищення культури. Прямий напад на фундаментальні принципи міжнародного права та порядку. Таким є світ, у який ви сьогодні випускаєтесь", - заявив Джо Байден зі сцени Військово-морської академії США.

Американський лідер також наголосив, що війна Путіна в Україні підштовхує усе більше держав до членства в НАТО і останнім таким прикладом є заяви Швеції та Фінляндії.

"Дії Путіна були спробою так званої "фінляндизації" Європи, щоб ці країни дотримувались нейтралітету. Замість цього він переводить всю Європу в НАТО", - наголосив Байден.

Також, за словами очільника Білого Дому "наступні 10 років стануть вирішальними для цього століття", а військовим США доведеться захищати світову демократію від автократії.

"Випуск 2022-го, ви завершуєте навчання на переломному етапі не лише американської, але й світової історії. Наступні 10 років стануть вирішальними для цього століття. Вони вплинуть на те, як виглядає наш світ, і на цінності, якими він буде керуватися", - сказав Байден.

Президент також наголосив, що йдеться не лише про вирішальні політичні та ідеологічні зміни у світі, але й економічні та кліматичні, - "глобальне порушення поставок спричиняє значну інфляцію, наближення кліматичної кризи призведе до підвищення рівня моря та суворіших погодних умов в усьому світі".

Дивіться також: Делегація Палати представників Конгресу США - з візитом в Україні. Подробиці від конгресмена Фіцпатрика.

Блінкен та Кулеба обговорили продовольчу безпеку та допомогу

Держсекретар США Ентоны Блінкен. (AP Photo/ Керолін Кастер)

Оборонна допомога США та світова продовольча криза. Такі питання обговорили в п'ятницю державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомили в Держдепі США.

Блінкен підкреслив, що Сполучені Штати та союзники і партнери продовжуватимуть тісно координувати зусилля, "щоб підтримати Україну а також розв'язати питання наслідків війни Кремля для світу", мовиться в повідомленні.

Посадовці відзначили, що Кремль продовжує використовувати продовольство в якості зброї і поширювати неправдиві заяви щодо російських санкцій, повідомив речник Держдепу Нед Прайс.

Російські посадовці заявляють, що в зриві поставок продовольства у світі винні західні санкції. США відкидають такі звинувачення. Раніше цього тижня Прайс назвав заяви Росії про продовольчу безпеку "низкою брехні та дезінформації". "Незважаючи на ці заяви, - вказав Прайс. - Санкції США не призвели до зривів аграрного експорту з Росії. Факт полягає в тому, що санкції США розроблені так, щоб дозволити експорт аграрних товарів та добрив з Росії". Посадовець зауважив, що саме своєю війною Росія дестабілізує ринок продовольства в світі.

Більше

Відео - найголовніше

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:48 0:00
XS
SM
MD
LG