Актуально
Завдання візиту віце-президентки США Камали Гарріс у Східній Європі
Віце-президентка США Камала Гарріс здійснює триденний візит до Польщі та Румунії, щоб продемонструвати підтримку діям НАТО на тлі російської агресії.
Але спочатку їй необхідно залагодити непорозуміння стосовно пропозиції Польщі передати Україні польські бойові літаки радянського виробництва МІҐ-29.
Адміністрація Байдена була заскочена зненацька оприлюдненою 8 березня пропозицією Польщі передати літаки Сполученим Штатам, щоб згодом надіслати їх в Україну.
Американське міністерство оборони одразу ж виступило проти ідеї, назвавши її «ризикованою» і «не слушною».
9 березня речниця Білого дому Джен Псакі визнала «тимчасовий провал у зв’язку» з Варшавою.
Український президент Володимир Зеленський просив інші країни надати Україні літаки, якими українські пілоти вміють користуватися.
Він також постійно закликає НАТО проголосити закрите небо над Україною, щоб захистити українців від російських бомбардувань.
Джен Псакі сказала, що візит Камали Гарріс напряму не пов’язаний з «тим конкретним питанням (літаків), яке буде вироблене через військові канали».
Але її слова певною мірою розходяться зі словами іншого чільного представника адміністрації, який сказав, що США вже певний час ведуть діалог з поляками про те, як найкраще надавати безпекову допомогу Україні, і що той діалог «безумовно тривав і до візиту, і буде в ході поїздки віце-президентки».
Той представник відмовився коментувати питання, чому уряд польського президента Анджея Дуди оприлюднив заяву, не скоординувавши її з Вашингтоном.
В інтерв’ю українській службі Голосу Америки співробітник Польського інституту закордонних справ Деніел Шеліґорвський пояснив міркування Варшави так:
«Ми готові надати Україні літаки радянського виробництва, але ми хотіли б, щоб увесь альянс був базою для цієї передачі. Тому ми хочемо передати їх спочатку в руки США, бо літаки треба від'єднати від систем зв’язку НАТО. А потім, звичайно, вони можуть бути доставлені в Україну з будь-якого місця.
Ми пам’ятаємо, що президент Путін сказав про постачання зброї в Україну, тому ми - країна на фронтовій смузі і ми не хочемо бути першими, звинуваченими у постачанні зброї в Україну. Тож нумо зробимо це як цілий альянс».
«Другий чинник, який в моєму розумінні вирішальний, полягає в тому, що ми справді готові постачати наші літаки в Україну, але ми хотіли б, щоб Сполучені Штати надали нам американські літаки. Ми не можемо позбутися своєї зброї, а потім залишитися без власної авіації у становищі, коли російська агресія проти України ще триває», - каже польський аналітик.
Становище з МІҐами - це непотрібне непорозуміння в умовах кризи, сказав Міхал Барановський, директор аналітичного центру Німецький фонд Маршала у Варшаві.
«Віце-президентка Гарріс у Варшаві матиме нагоду звернути увагу на це питання і залагодити непорозуміння, прояснивши, що США не очікують, щоб Польща брала на себе невиправданий ризик і самотужки організовували передачу МІҐів», - сказав Голосу Америки Барановський, додавши, що «віце-президентка може запевнити поляків, давши чітко зрозуміти, що за цю справу береться ціле НАТО».
Для Гарріс і для НАТО складність завдання полягатиме в узгодженні способів подальшого зміцнення східного флангу альянсу і дієво допомагати Україні, але не бути втягнутими у ширшу війну в Європі.
Проголошення і дотримання з боку НАТО навіть обмеженої зони забороненої для польотів над Україною, наприклад для захисту гуманітарних коридорів, може означати необхідність збивати російські літаки.
Російський президент Володимир Путін заявляв, що будь-які спроби створення зони забороненої для польотів буде рівнозначним «участі у збройному конфлікті».
«Втілити ту пропозицію значно важче, ніж передати Україні МІҐи», - сказав Барановський.
Аналітики кажуть, що поїздка Камали Гарріс буде лакмусовим папірцем.
Досягнення рішення щодо МІҐів в межах ініціативи НАТО на додаток до вияву згуртованості альянсу, розглядалося б як досягнення адміністрації і зміцнило б авторитет віце-президентки у питаннях зовнішньої політики.
У Варшаві вона також буде змушена вислухати питання щодо того, як діяти у відповідь на нове звірство: російське бомбардування дитячої лікарні у Маріуполі 9 березня.
Чи зможе вона?
Гарріс, яка була сенаторкою з 2017 до 2022 року і керувала прокуратурою штату Каліфорнія з 2011 до 2017, не має такого досвіду у зовнішній політиці, який мав Джо Байден, коли був віце-президентом в адміністрації Обами, бо він довго був членом, а також очолював Комітет закордонних справ Сенату США.
«Гарріс не сприймають як настільки досвідчену у міжнародних справах як Байден», - сказав Голосу Америки історик Томас Шварц з Університету Вандербільта.
Але Гарріс отримала від президента можливість підвищити свій авторитет у закордонній політиці.
Минулого місяця вона була представницею адміністрації на Мюнхенській конференції з питань безпеки, де зустрілася з понад десятком глав держав та урядів і виступала перед фахівцями з безпеки в той час, які російські війська готувалися до нападу на Україну в лютому.
На думку ще одного фахівця, професора журналістики з Карлетонського університету Ендрю Коена, в цьому випадку брак дипломатичного досвіду може не мати великого значення.
Він вважає, що для лідерів НАТО важливо, що Гарріс безпосередньо доповідає президентові.
Коен вказав Голосу Америки, що багато віце-президентів не мали досвіду у питаннях зовнішньої політики, зокрема Майк Пенс, колишній губернатор штату Індіана, який був віце-президентом в адміністрації Трампа.
Коен додав, що в часи, коли міжнародні переговори проводять з допомогою відеозустрічей, візит Камали Гарріс є потужним сигналом.
«Від неї не очікують покладення краю кризі. Вона там буде як підтвердження впевненості, - каже Коен, - вона не визначатиме політику, але вона буде представляти її на найвищому рівні».
Ще одна причина відрядження Гарріс - показати її як можливу наступницю на виборах 2024 року, якщо 79-річний президент вирішить не змагатися за другий термін.
«Їй треба показати і прихильникам демократичної партії і позапартійним, що вона ефективна заступниця президента, - каже Шварц, - одним зі способів це показати може бути закордонна політика».
Попередній план візиту Гарріс передбачав її переговори у четвер з президетом Дудою і прем’єр-міністром Моравецьким, а потім окрему зустріч з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, який також у Варшаві.
У п’ятницю вона буде в Бухаресті зустрічатися з румунським президентом Клаусом Йоганнісом.
Всі новини дня
Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього? Відео
1 квітня головування у Раді Безпеки Організації об’єднаних націй, ключовому органі, який відповідає за безпеку та дотримання миру в світі, перейде Росії. Своє повномасштабне вторгнення країна-агресорка розпочала у лютому минулого року, коли також головувала у Раді Безпеки.
- Голос Америки
МОК критикує Україну за рішення не дозволяти українцям змагатися з російськими спортсменами
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) виступив з критикою рішення України не допускати українських спортсменів до відбіркових змагань на Олімпіаду-2024 у Парижі, якщо їм доведеться змагатися з росіянами. На думку МОК, що це завдасть шкоди лише українському спорту та його спортсменам, повідомляє Reuters з посиланням на заяву МОК, видану у суботу.
Напередодні міністр уряду України Олег Немчинов заявив в ефірі телемарафону, що українські спортсмени братимуть участь лише у тих відбіркових турнірах на Олімпійські ігри в Парижі, де не буде росіян. А за порушення цього рішення відповідна федерація буде позбавлена статусу “національна”.
«Якщо таке рішення буде реалізовано, це лише зашкодить спільноті українських атлетів і жодним чином не вплине на війну, яку хоче зупинити світ і яку так різко засудив МОК», – цитує Reuters заяву олімпійського комітету.
«Через той факт, що, на жаль, у світі занадто багато воєн, збройних конфліктів і криз, майже на кожній олімпіаді спортсмени змагалися один з одним, незважаючи на те, що їхні країни перебувають у стані війни чи конфлікту", - заявляє МОК.
Як повідомляв Голос Америки, МOК захищає своє рішення повернути на Олімпіаду російських і білоруських спортсменів.
США також занепокоєні через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх, - заявляв речник Держдепу США Ведант Пател на брифінгу для преси у вівторок.
За інформацією президента України Володимира Зеленського, озвученою ним у лютого цього року, через війну Росії проти України загинули 228 українських спортсменів і тренерів. Про це Зеленський сказав у своєму зверненні до учасників саміту міністрів спорту держав-партнерів.
“Якби олімпійськими видами спорту були вбивства й ракетні удари, то ви знаєте, яка національна збірна взяла б перше місце. І не важливо, чи був би в цієї збірної її офіційний прапор – державний триколор. Російські терористи використовують різну символіку”, - сказав Зеленський, посилаючись на рішення МОК дозволити спортсменам з Білорусі та Росії виступати під нейтральним прапором.
Він також нагадав, що російські спортсмени не виступили із засудженням війни, розв’язаної їх державою: “Фактично немає такого засудження. Хіба поодинокі голоси, які швидко згасають”.
МОК запровадив санкції щодо Росії та Білорусі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року, але тепер виступає за повернення спортсменів на наступні Олімпійські ігри, що мають пройти в Парижі 2024 року.
- Екатеріне Маґалдадзе
- Голос Америки
Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс. Відео
Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в екселюзивному інтерв’ю Голосу Америки. За його словами, успіх України є в інтересах Європи, США та світу.
"Російський народ не виніс історичних уроків," - Олександра Матвійчук. Відео
«Російський народ у своїй більшості підтримує агресивну війну Росії проти України і толерує вчинення звірств», - говорить керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
- Голос Америки
МВФ схвалив 15,6 млрд доларів США кредиту Україні – найбільшу допомогу для воюючої країни
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду схвалила чотирирічну кредитну програму для України на суму 15,6 мільярдів доларів. Позика, як сказано у прес-релізі МВФ, надається за новою Програмою в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) для України як частина загального пакету підтримки обсягом 115 мільярдів доларів США для підтримки економіки країни на фоні боротьби з вторгненням Росії.
Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Ґіта Ґопінат, заявила, що вторгнення Росії в Україну продовжує мати руйнівні економічні та соціальні наслідки.
«Економічна активність різко скоротилася минулого року, велика частина основних фондів країни була знищена, в той час як зростає бідність. Незважаючи на це, владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки майстерній політиці та значній зовнішній підтримці», – наголосила висока представниця МВФ.
Рішення дозволяє негайну виплату близько 2,7 мільярда доларів США.
Президент України Володимир Зеленський привітав рішення МВФ
Президент України Володимир Зеленський сказав, що кредит МВФ є важливою допомогою у боротьбі з російською агресією.
Як він написав він у Twitter, «разом підтримуємо українську економіку. І йдемо вперед до перемоги!»
Міністр фінансів США Джанет Єллен, яка протягом минулого року активно наполягала на підтримці України з боку МВФ і у лютому 2023 року їзидла до Києва, заявила, що пакет допоможе українській державі продовжувати знадвати життєво важливі послуги, та тримати відкритими школи і лікарні, але також закладе основу для довгострокової реконструкції.
У своїй заяві від 21 березня, коли було оголошено про досягнення домовленості між Україною та МВФ, вона наголосила, що нові гроші від МВФ пізтримають також реформу урядування та зменшення ризику корупції. Вона наголосила, що США будуть підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно».
Термін допомоги розширено на випадок, якщо війна триватиме довше
Кредитна програма також включає додаткові гарантії від деяких членів МВФ на випадок, що війна триватиме і після середини 2024 року, термін, на який МВФ розраховував раніше.
«Якби конфлікт продовжився до 2025 року, це збільшило б фінансові потреби України зі 115 мільярдів доларів до приблизно 140 мільярдів доларів», - цитує Голос Америки керівника місії МВФ в Україні Ґевіна Ґрея.
Очікується, що слідом за схваленням цієї розширеної програми (EFF) надійде масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів і партнерів України для підтримки стабільності воюючої країни.
Це вперше пакет фінансування такого масштабу схвалюється МВФ для країни, що бере участь у масштабній війні, інформує Reuters.
За інформацією агентства, попередню довгострокову програму МВФ для України на 5 мільярдів доларів було скасовано в березні 2022 року, коли фонд надав 1,4 мільярда доларів екстреного фінансування. Також було надано ще 1,3 мільярда доларів у рамках ініціативи "подолання продовольчого шоку", яку започаткував МВФ, щоб, як повідомляв Голос Америки, допомогти країнам, що постраждали від війни Росії проти України.
За інформацію МВФ, у 2022 році економіка України скоротилася приблизно на 30 відсотків, значна частина основних фондів країни була знищена, а бідність зростає.
Форум