Спеціальні потреби

Актуально

Завдання візиту віце-президентки США Камали Гарріс у Східній Європі

Віце-президентка США Камала Гарріс і президент Польщі Анджей Дуда у Варшаві 10 березня 2022 р.

Віце-президентка США Камала Гарріс здійснює триденний візит до Польщі та Румунії, щоб продемонструвати підтримку діям НАТО на тлі російської агресії.

Але спочатку їй необхідно залагодити непорозуміння стосовно пропозиції Польщі передати Україні польські бойові літаки радянського виробництва МІҐ-29.

Адміністрація Байдена була заскочена зненацька оприлюдненою 8 березня пропозицією Польщі передати літаки Сполученим Штатам, щоб згодом надіслати їх в Україну.

Американське міністерство оборони одразу ж виступило проти ідеї, назвавши її «ризикованою» і «не слушною».

9 березня речниця Білого дому Джен Псакі визнала «тимчасовий провал у зв’язку» з Варшавою.

Український президент Володимир Зеленський просив інші країни надати Україні літаки, якими українські пілоти вміють користуватися.

Він також постійно закликає НАТО проголосити закрите небо над Україною, щоб захистити українців від російських бомбардувань.

Джен Псакі сказала, що візит Камали Гарріс напряму не пов’язаний з «тим конкретним питанням (літаків), яке буде вироблене через військові канали».

Але її слова певною мірою розходяться зі словами іншого чільного представника адміністрації, який сказав, що США вже певний час ведуть діалог з поляками про те, як найкраще надавати безпекову допомогу Україні, і що той діалог «безумовно тривав і до візиту, і буде в ході поїздки віце-президентки».

Той представник відмовився коментувати питання, чому уряд польського президента Анджея Дуди оприлюднив заяву, не скоординувавши її з Вашингтоном.

В інтерв’ю українській службі Голосу Америки співробітник Польського інституту закордонних справ Деніел Шеліґорвський пояснив міркування Варшави так:

«Ми готові надати Україні літаки радянського виробництва, але ми хотіли б, щоб увесь альянс був базою для цієї передачі. Тому ми хочемо передати їх спочатку в руки США, бо літаки треба від'єднати від систем зв’язку НАТО. А потім, звичайно, вони можуть бути доставлені в Україну з будь-якого місця.

Ми пам’ятаємо, що президент Путін сказав про постачання зброї в Україну, тому ми - країна на фронтовій смузі і ми не хочемо бути першими, звинуваченими у постачанні зброї в Україну. Тож нумо зробимо це як цілий альянс».

«Другий чинник, який в моєму розумінні вирішальний, полягає в тому, що ми справді готові постачати наші літаки в Україну, але ми хотіли б, щоб Сполучені Штати надали нам американські літаки. Ми не можемо позбутися своєї зброї, а потім залишитися без власної авіації у становищі, коли російська агресія проти України ще триває», - каже польський аналітик.

Становище з МІҐами - це непотрібне непорозуміння в умовах кризи, сказав Міхал Барановський, директор аналітичного центру Німецький фонд Маршала у Варшаві.

«Віце-президентка Гарріс у Варшаві матиме нагоду звернути увагу на це питання і залагодити непорозуміння, прояснивши, що США не очікують, щоб Польща брала на себе невиправданий ризик і самотужки організовували передачу МІҐів», - сказав Голосу Америки Барановський, додавши, що «віце-президентка може запевнити поляків, давши чітко зрозуміти, що за цю справу береться ціле НАТО».

Для Гарріс і для НАТО складність завдання полягатиме в узгодженні способів подальшого зміцнення східного флангу альянсу і дієво допомагати Україні, але не бути втягнутими у ширшу війну в Європі.

Проголошення і дотримання з боку НАТО навіть обмеженої зони забороненої для польотів над Україною, наприклад для захисту гуманітарних коридорів, може означати необхідність збивати російські літаки.

Російський президент Володимир Путін заявляв, що будь-які спроби створення зони забороненої для польотів буде рівнозначним «участі у збройному конфлікті».

«Втілити ту пропозицію значно важче, ніж передати Україні МІҐи», - сказав Барановський.

Аналітики кажуть, що поїздка Камали Гарріс буде лакмусовим папірцем.

Досягнення рішення щодо МІҐів в межах ініціативи НАТО на додаток до вияву згуртованості альянсу, розглядалося б як досягнення адміністрації і зміцнило б авторитет віце-президентки у питаннях зовнішньої політики.

У Варшаві вона також буде змушена вислухати питання щодо того, як діяти у відповідь на нове звірство: російське бомбардування дитячої лікарні у Маріуполі 9 березня.

Чи зможе вона?

Гарріс, яка була сенаторкою з 2017 до 2022 року і керувала прокуратурою штату Каліфорнія з 2011 до 2017, не має такого досвіду у зовнішній політиці, який мав Джо Байден, коли був віце-президентом в адміністрації Обами, бо він довго був членом, а також очолював Комітет закордонних справ Сенату США.

«Гарріс не сприймають як настільки досвідчену у міжнародних справах як Байден», - сказав Голосу Америки історик Томас Шварц з Університету Вандербільта.

Але Гарріс отримала від президента можливість підвищити свій авторитет у закордонній політиці.

Минулого місяця вона була представницею адміністрації на Мюнхенській конференції з питань безпеки, де зустрілася з понад десятком глав держав та урядів і виступала перед фахівцями з безпеки в той час, які російські війська готувалися до нападу на Україну в лютому.

На думку ще одного фахівця, професора журналістики з Карлетонського університету Ендрю Коена, в цьому випадку брак дипломатичного досвіду може не мати великого значення.

Він вважає, що для лідерів НАТО важливо, що Гарріс безпосередньо доповідає президентові.

Коен вказав Голосу Америки, що багато віце-президентів не мали досвіду у питаннях зовнішньої політики, зокрема Майк Пенс, колишній губернатор штату Індіана, який був віце-президентом в адміністрації Трампа.

Коен додав, що в часи, коли міжнародні переговори проводять з допомогою відеозустрічей, візит Камали Гарріс є потужним сигналом.

«Від неї не очікують покладення краю кризі. Вона там буде як підтвердження впевненості, - каже Коен, - вона не визначатиме політику, але вона буде представляти її на найвищому рівні».

Ще одна причина відрядження Гарріс - показати її як можливу наступницю на виборах 2024 року, якщо 79-річний президент вирішить не змагатися за другий термін.

«Їй треба показати і прихильникам демократичної партії і позапартійним, що вона ефективна заступниця президента, - каже Шварц, - одним зі способів це показати може бути закордонна політика».

Попередній план візиту Гарріс передбачав її переговори у четвер з президетом Дудою і прем’єр-міністром Моравецьким, а потім окрему зустріч з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, який також у Варшаві.

У п’ятницю вона буде в Бухаресті зустрічатися з румунським президентом Клаусом Йоганнісом.

Всі новини дня

ЄС, G7 встановлюють "цінову стелю" на російську нафту, але рішення ОПЕК штовхає ціни вгору

Фото для ілюстрації: Роздрукований 3Д нафтовий насос на тлі лого ОПЕК. REUTERS/Dado Ruvic

Європейський Союз узгодив запровадження "цінової стелі" на російську нафту. Нові обмеження увійдуть до восьмого пакету санкції ЄС, повідомив головуючий ЄС від Чехії.

"Посли досягли політичної домовленості з нових санкцій проти Росії - потужна відповідь ЄС на незаконні анексії Путіним українських територій", - йдеться у твіті Чехії.

Санкції включають заборону транспортувати російську нафту до третіх країн за ціною вищу за "цінову стелю", а також заборону на пов'язані послуги, йдеться в твіті.

Країни "Групи Семи", ЄС та США з 5 грудня планують заборонити надавати послуги транспортування морських поставок російської нафти, якщо ціна на неї перевищуватиме певну межу. Відповідна заборона для російських нафтопродуктів вступить в силу 3 лютого. Про введення такої "цінової стелі" заявили міністри фінансів країн G7 на початку місяця. У вівторок помічник Міністра фінансів США Бен Гаррів заявив про три етапи санкцій G7 щодо російської нафти та нафтопродуктів.

За задумом союзників України на Заході, такий крок обмежить надходження Росії від продажу нафти, але дозволить зберегти обсяги поставок нафти на ринок і зменшить ціни на енергоресурси.

Серед факторів, які можуть не дозволити стримати ціни на нафти - позиція Китаю та Індії, які не надали своєї підтримки режимові "цінової стелі", а також оголошене в середу рішення країн-виробників нафти в ОПЕК та Росії скоротити продаж нафти на світовому ринку на два мільйони барелів щодня, починаючи з листопада.

Держсекретар США Ентоні Блінкен висловив розчарування тим, що Саудівська Аравія, в рамках ОПЕК, погодилась на скорочення продажу нафти а також підкреслив, що США працюють над тим, щоб забезпечити поставки нафти на світові ринки і стримувати ціни.

"Ми щодня працюємо, докладаючи всіх зусиль аби забезпечити те, щоб енерогоставки з різних місць відповідали попиту, енергоресурси надходили на ринок, а ціни були низькими", - цитує Reuters слова Байдена під час прес-конференції в Чилі в середу.

ЄС узгодило новий пакет санкцій, після оголошення Росією про так звану анексію українських територій. США, Британія та Канада окремо оголосили про санкції у відповідь на такий крок Кремля.

США ввели"швидкі і жорсткі" санкції у відповідь на анексію, включаючи обмеження проти обмеження проти 14 міжнародних постачальників, які підтримують російське військо а також санкції щодо 109 членів російської Держдуми, які раніше не були під санкціями, а також 169 членів Федеральної Ради Росії. Голова російського центробанку Ельвіра Набіулліна, а також її перша заступниця Ольга Скоробогатова, родичі членів Ради національної безпеки Росії, дружина та дорослі діти російського прем'єр-міністра Мішустіна та міністр оборони Шойгу тепер у санкційному переліку США.

Канада ввела санкції проти колаборантів російського режиму, причетних до організації референдумів. Велика Британія також відповіла на дії Росії подальшими санкціями.

Прем'єр-міністерка Литви: «Україна непереможна. Українська хоробрість змінює світ»

Перша леді України Олена Зеленська та прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте на Безпековому форумі у Варшаві. Фото зроблене 4 жовтня 2022 року. Фото AP/Michal Dyjuk

«Українська хоробрість змінює світ», - заявила прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте на Безпековому форумі у Варшаві. Під час форуму народу України вручили нагороду «Лицар Свободи» за протистояння російській агресії. Від імені народу України її отримала перша леді Олена Зеленська.

Україна показала усьому світові, що «друга найпотужніша армія світу» виявилася неспроможною перед мужністю та відвагою волелюбного народу.
прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте

«Сьогодні я можу сказати з абсолютною впевненістю: Україна непереможна. […] Україна показала усьому світові, що «друга найпотужніша армія світу» виявилася неспроможною перед мужністю та відвагою волелюбного народу. Ті, хто волів закрити очі, зараз чітко побачили, що народ України буде відстоювати кожен дюйм своєї території і право кожної дитини України рости на вільній та незалежній батьківщині», - заявила прем'єр-міністерка Литви.

Премію «Лицаря Свободи» вручає польський Фонд Казимира Пуласького видатним діячам, які сприяли популяризації цінностей генерала Пуласького, а саме свободи, справедливості та демократії. Цього року організатори вирішили відзначити народ України.

За словами Інґріди Шимоніте, «українська хоробрість розсвітила міста по всьому світу у синьо-жовті кольори, нагадуючи, що завдяки українцям наші люди ще можуть насолоджуватися правосуддям, безпекою, правами людини та свободою, можуть планувати на майбутнє».

Прем'єр-міністерка Литви наголосила на тому, що українська хоробрість змінює світ, змушуючи кожну країну та кожну людину визначитися, на якому боці історії вона хоче бути. «Українська хоробрість робить наш континент безпечнішим, даючи поштовх політичним рішенням, які довго відкладалися через відсутність політичної волі чи амбіцій, таких як припинення енергетичної залежності від Росії, збільшення витрат на оборону, кроки вперед щодо розширення ЄС. Я лише молюся, щоб ми на Заході зберегли частку цієї мужності, щоб зберігати єдність і не тремтіти перед постійними залякуваннями Росії, енергетичним шантажем і ядерними погрозами», - додає Шимоніте.

Кожен дюйм України буде відбудовано силами народу України та з допомогою урядів цивілізованого світу та людей доброї волі в усьому світі.
прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте 

Прем'єр-міністерка Литви наполягає на тому, що світ має продовжувати допомагати Україні, а міжнародний трибунал має судити російських воєнних злочинців. «Кожен дюйм України буде відбудовано силами народу України та з допомогою урядів цивілізованого світу та людей доброї волі в усьому світі», - говорить прем'єр-міністерка Литви.

Нагадаємо, що президент Латвії Егілс Левітс під час безпекового форуму у Варшаві заявив, що Латвія бачить Україну у майбутньому як потужного члена НАТО. За словами Левітса, НАТО виграло б від вступу України.

«Коли прийде час, ми не просто готові, ми хочемо бачити Україну в нашому союзі. Україна, українська армія, суспільство – це єдине суспільство зараз в Європі та єдина армія, які мають досвід оборони своєї країни, - заявляє президент Латвії. Українська армія вмотивована, українське суспільство дуже вмотивоване захищати демократію. І для НАТО мати такого сильного члена було б перевагою. Ми повинні думати, як допомогти інтегруватись в належний час, звичайно, коли всі члени НАТО будуть готові до цього. Але ми бачимо Україну в майбутньому як сильного члена НАТО».

Варшавський безпековий форум – щорічна міжнародна конференція, яку в 2014 році заснував Фонд Казимира Пуласького для обміну думками між представниками урядів, аналітиків, бізнесу, міжнародних інституцій та експертів у галузі політики та оборони.

Дивіться також: «Українська хоробрість змінює світ», - заявила прем'єр-міністерка Литви на Безпековому форумі у Варшаві. Відео

Коли Україні чекати на доставку найновішого озброєння від США? Відео

Коли Україні чекати на доставку найновішого озброєння від США? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:56 0:00

Сполучені Штати оголосили новий пакет безпекової допомоги Україні на суму 625 мільйонів доларів. Він включає, серед іншого, ще 4 ракетні системи підвищеної мобільності HIMARS і додаткову артилерію.

Рішення про суверенітет України - за українцями - Білий дім щодо дописів Ілона Маска у Twitter

Прес-секретарка Білого дому Карін Жан-П'єр під час брифінгу, Вашингтон, 4 жовтня 2022. REUTERS/Elizabeth Frantz

Вирішувати питання про суверенітет України повинні українці. Так прес-секретарка Білого дому Карін Жан-П'єр відповіла напередодні на запитання журналістів щодо дописів американського мільярдера Ілона Маска у Twitter.

"Ми не будемо говорити про Україну без України. Це їхнє рішення, коли йдеться про будь-яку дипломатію чи переговори щодо цього. І тому я залишаю це українському народу, - підкреслила Жан-П'єр. - Ми будемо поруч з українцями, коли вони борються за свій власний - за свій суверенітет [...] рішення про суверенітет, про свободу, про демократію будуть приймати разом з ними".

Днями мільярдер і засновник компанії SpaceX написав, що задля досягнення миру Україна має залишатися нейтральною, а "Крим формально стає частиною Росії, як це було з 1783 року (до помилки Хрущова)".

Президент України Володимир Зеленський зробив своє опитування у соцмедіа: "Який Ілон Маск вам подобається більше? - 1. Той, який підтримує Україну. 2. Той, який підтримує РФ".

Пізніше у відповідь на допис Маск заявив: "Я все ще дуже підтримую Україну, але переконаний, що масштабна ескалація війни завдасть великої шкоди Україні і, можливо, світу".

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Ілон Маск висловлював підтримку Україні, але й співчуття "великим людям Росії", які "не бажають" війни, згадує "Радіо Свобода".

Також раніше "Голос Америки" повідомляв, що Ілон Маск безкоштовно надав Україні термінали Starlink для потреб українських військовиків.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода"

Президент Латвії: «Ми бачимо Україну в майбутньому як потужного члена НАТО»

Архівне фото - президент Латвії Егілс Левітс під час саміту НАТО у Мадриді 29 червня 2022 року. Фото AP/Bertrand Guay

Латвія бачить Україну у майбутньому як потужного члена НАТО. Про це заявив президент Латвії Егілс Левітс під час безпекового форуму у Варшаві. За словами Левітса, НАТО виграло б від вступу України.

«Коли прийде час, ми не просто готові, ми хочемо бачити Україну в нашому союзі. Україна, українська армія, суспільство – це єдине суспільство зараз в Європі та єдина армія, які мають досвід оборони своєї країни, - заявляє президент Латвії. Українська армія вмотивована, українське суспільство дуже вмотивоване захищати демократію. І для НАТО мати такого сильного члена було б перевагою. Ми повинні думати, як допомогти інтегруватись в належний час, звичайно, коли всі члени НАТО будуть готові до цього. Але ми бачимо Україну в майбутньому як сильного члена НАТО».

Егілс Левітс наголошує на тому, що НАТО – оборонна організація і це основа колективної безпеки. «Україна теж хоче бути членом цього оборонного союзу, тому що Україна знає, що цей союз є гарантом миру», - говорить Левітс.

Збільшення оборонних бюджетів та ідеологія Росії

На форумі йшлось і про збільшення оборонних бюджетів через Росію, яка веде війну в Європі та нехтує правами людини і міжнародними законами.

«Ми внесли додаткові 24 мільярди фунтів стерлінгів (в оборонний бюджет) безпосередньо перед тим, як Росія вторглась в Україну. Але знаєте – думаю, ми всі повинні поставити собі питання – як ми можемо дозволити собі не збільшувати витрати на оборонний бюджет?» - заявив міністр оборони Великої Британії Бен Воллес.

На думку Бена Воллеса, збільшення оборонних бюджетів необхідно через безпекові ризики, які створює Росія для регіону: «В Європі Росія є набагато небезпечнішим супротивником, ніж, думаю, ми всі могли собі уявити. Вона не тільки веде війну в Європі і нехтує правами людини і міжнародними законами. Ми також бачили загрози – поки що загадкові вибухи газопроводу та інші події, які відбуваються», - говорить Бен Воллес.

Про загрози Росії говорив і прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький: «Для мене це не війна Путіна, як декому хочеться думати, особливо на Заході. Це війна Росії та її ідеології, її загального багажу історії і ми це знали завжди, але сьогодні ми це розуміємо більше, ніж будь-коли. Росія має змінитись значно більше, щоб вона не була загрозою для сусідів у майбутньому».

Ядерна загроза

Під час безпекового форуму також обговорювали ризики використання Росією ядерної зброї та можливі форми відповіді країн НАТО на це.

«Низка американських офіційних осіб відзначали, що вони не бачать ознак будь-якої підготовки до використання ядерної зброї, окрім безвідповідального бряцання ядерною зброєю, що нещодавно зробив Путін», - заявив колишній директор ЦРУ Девід Петреус. Втім, на його думку, країни НАТО вже мають варіанти відповіді на потенційну ядерну загрозу.

«Одна з форм відповіді, і це лише можливість, гіпотетична, полягала б у тому, що Сполучені Штати, та ймовірно інші країни, чи це буде НАТО чи об’єднання країн, важко сказати – могли б вжити заходів всередині України таким чином, що це б ще більше погіршило ситуацію Росії. Іншими словами, знищити з використанням звичайних засобів ведення війни багато потужностей Росії, які все ще існують в Україні і, можливо, навіть в Чорному морі. Тож це зробило б цю катастрофічну ситуацію ще більш жахливою для Росії», - аналізує ситуацію Девід Петреус.

"Лицар свободи"

Під час форуму народові України вручили нагороду «Лицар Свободи». Від імені народу України її отримала перша леді Олена Зеленська. «Українська хоробрість змінює світ. Сьогодні я можу сказати з абсолютною впевненістю: Україна непереможна», - заявила прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте під час промови перед врученням нагороди.

«Україна показала усьому світові, що «друга найпотужніша армія світу» виявилася неспроможною перед мужністю та відвагою волелюбного народу. Ті, хто волів закривати очі, зараз можуть чітко побачити, що народ України буде відстоювати кожен дюйм своєї території і право кожної дитини України рости на вільній та незалежній батьківщині», - сказала Шимоніте.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG