У суботу, 17 грудня, вранці за місцевим часом у лікарні міста Балтимор у штаті Мериленд у США помер український мовознавець, автор багатьох словників і дисидент 95-річний Святослав Караванський. Останні 37 років він жив в еміграції.
Про смерть Караванського повідомила у Facebook громадська діячка Галина Климук-Хом'як.
Караванський народився 24 грудня 1920 року в Одесі. Під час Другої світової війни потрапив у полон нацистів. Звільнившись у 1942 році, Караванський навчався в Одеському університеті, брав участь у підпіллі ОУН(б) під псевдо «Бальзак».
Караванського в 1944 році десантували з літака на територію СРСР. Однак за кілька днів його заарештували, і 7 лютого 1945 року військовий трибунал присудив Караванському 25 років таборів. З радянського ув'язнення Караванського звільнили майже через 16 років за амністією. Він зайнявся журналістською, літературною й філологічною працею, яку розпочав ще в таборах.
За написану 1965 року самвидавну статтю «Про одну політичну помилку» із критикою русифікації вищої школи Караванського заарештував КДБ. Його відправили в табори суворого режиму. Загальний термін, проведений Караванським у радянських таборах, склав 31 рік.
У лютому 1979 року його оголосили членом Української Гельсінкської групи. Після звільнення, 30 листопада 1979 року Караванський із дружиною Ніною Строкатою емігрували до США. Ніна Строката-Караванська померла у 1998 році.
Святослав Караванський був найстаршим серед правозахисників Гельсінської групи і мовознавців, які обрали об’єктом дослідження українську мову. Він писав блоги, у яких застерігав світ.
